 |
|
ІНШІ УТОЧНЕНІ УСКЛАДНЕННЯ
Код МКХ 10 – Е 10.6
І. ДІАБЕТИЧНА ХАЙРОПАТІЯ
Визначення: синдром обмеження рухомості суглобів, синдром діабетичної руки.
Є варіантом остеоартропатії.
Характеризується безболісними контрактурами, що розвиваються переважно в кистях рук.
Зустрічається у 15-30% підлітків з цукровим діабетом 1 типу (ЦД 1).
Перший передвісник ускладнень ЦД 1, обумовлених хронічною гіперглікемією (ретинопатія, нефропатія, невропатія, атеросклероз, артеріальна гіпертензія).
Класифікація Брінка-Штаркмана
Стадія 0 – порушень немає
Стадія І – потовщення шкіри, рухомість в суглобах не погіршена
Стадія ІІ – порушення розгинання мізинців
Стадія ІІІ – двобічне ураження інших пальців
Стадія ІV – ураження пальців і кистей
Стадія V – ураження пальців, кистей і інших суглобів
Діагностика.
1. Клінічний огляд кистей рук, складених долонями разом, а також огляд інших суглобів
2. Рентгенологічне дослідження при зміні великих суглобів і хребта
3. Зняття відбитків кисті з активно і пасивно максимально розігнутими пальцями.
Лікування.
1. Ідеальний/оптимальний глікемічний контроль.
2. Фізіотерапевтичне лікування:
- Лазеротерапія на кисті рук.
- Через шкірне лазерне опромінення крові.
- Аплікації на кисть (грязьові, парафіново-озокеритові).
- Електрофорез з йодом або ронідазою.
- Магнітотерапія.
- Діадинамотерапія.
3. ЛФК
- Лікувальна гімнастика у ручній ванні.
ІІ. ЛІПОЇДНИЙ НЕКРОБІОЗ
Визначення: хронічне захворювання нирок, в основі якого лежить мікроангіопатія, що призводить до дезорганізації сполучної тканини з відкладенням у ній ліпідів і наступним некробіозом.
Класифікація.
1. Класична форма, характеризується одиничними великими вогнищами, частіше зустрічається на шкірі гомілок, нерідко з виразками.
2. Атипова форма містить у собі 2 варіанти:
- склеродермоподібний
- поверхнево-бляшечний
Клініка.
- Зазвичай уражається шкіра передньої поверхні гомілок, нерідко симетрично. Можлива поразка інших ділянок тіла (груди, живіт, тильна поверхня стопи).
- Захворювання починається з появи однієї чи декількох плям слабко інфільтрованих вузликів червоно-синюшного кольору, з яких поступово формуються різко обкреслені овальні чи поліциклічні бляшки діаметром від 1 до 10см і більше. Їх центральна частина жовтувато-коричневого кольору, злегка западає, а крайова частина синюшно-червоного кольору, трохи піднімається. Бляшки мають гладку поверхню, що іноді лупиться по периферії. Поступово центральна частина бляшок атрофується, на ній з’являються телеангіектазії, легка гіперпігментація, іноді виразки.
- Суб’єктивні відчуття відсутні.
- Перебіг захворювання хронічний.
Лікування.
- Ідеальний/оптимальний глікемічний контроль цукрового діабету.
- Поліпшення мікро циркуляції (пентоксифілін, препарати нікотинової кислоти).
- Покращення метаболізму (актовегін, солкосерил тощо).
- Антиагреганти (аспірин, куранти тощо).
- Ділянки з виразками лікують як звичайні виразки, іноді виникає необхідність хірургічного втручання, в т.ч. кріодеструкції ураженої ділянки.
- Фізіотерапевтичне лікування:
- Лазеротерапія, в т.ч. акупунктурна.
- Ультразвукова терапія самостійно або на переміну з лазеротерапією.
- Місцеві аплікації кортикостероїдів на запалену прикордонну частину шкіри.
- Електрофорез з нікотиновою кислотою, еуфіліном на уражені кінцівки.
- Ультратон на гомілки.
- Гіпербарична оксигенація.
ІІІ. ЛІПОДИСТРОФІЇ
Визначення: Зміни шкіри і підшкірної жирової клітковини у вигляді ділянок атрофії або гіпертрофії в місцях введення інсуліну.
Лікування:
1. Зміна місць ін’єкцій інсуліну.
2. Фізіотерапевтичне лікування:
- Лазеротерапія на місця ліподистрофій.
- Ультразвукова терапія на місця ліподистрофій – самостійно або на переміну з лазеротерапією.
- Гіпербарична оксигенація.