 |
|
Дистальна полі невропатія (ДПН)
Сенсорна: Біль в ногах, гострий, пекучий або ниючий, що посилюється в спокої, особливо вночі, заніміння, парестезії, у т.ч. болісні, напруженість, поколювання, зниження порогу тактильної, больової, температурної чутливості, суглобного відчуття. Зниження амплітуди потенціалу дії та швидкості поширення збудження при ЕМГ сенсорного нерву.
Моторна: Нічні судоми в м’язах, слабкість в м’язах, атрофії, нестійкість ходи, зниження Ахіллового рефлексу, м.б. мікро симптоми у вигляді зміни зіничних рефлексів, слабкості конвергенції, однобічного зниження рогівкового рефлексу, легка атаксія. Зниження амплітуди потенціалу дії та швидкості поширення збудження при ЕМГ рухового нерву.
Особливостями дистальної полі невропатії у дітей, що хворі на цукровий діабет 1 типу (ЦД 1) є те, що:
- Найбільш часто зустрічається дистальна сенсорно-моторна полі невропатія, що проявляється зниженням Ахіллового і колінного рефлексів при відсутності помітних порушень чутливості.
- Больовий синдром може бути відсутнім тривалий час, причому у тих, хто захворів на ЦД 1 у віці до 7 років больовий синдром спостерігається рідше, ніж у дітей з дебютом ЦД у віці від 7 до 12 років.
- Зниження вібраційної чутливості відбувається в останню чергу, слідом за зниженням поверхневих видів чутливості і відзначається при важких формах дистальної полі невропатії.
- Моторні порушення передують сенсорним.
Класифікація діабетичної ДПН за ступенем важкості (P.Dyck, P.Thomas, 1999)
| Стадія ДПН | Характеристика |
| Стадія 0. (невропатія відсутня) | Симптомів та ознак ДПН немає, автономні тести негативні, при ЕМГ дослідженні моторних та сенсорних периферичних нервів (не менше 2-х на одному боці) патології не виявляється. |
| Стадія 1. Субклінічна | 1А. Симптомів та об’єктивних неврологічних ознак ДПН немає. Наявність 2-х будь-яких змін, виявлених при ЕМГ дослідженні моторного та сенсорного нервів, або позитивні автономні тести (Вальсальви, проба з глибоким диханням). |
| 1Б. Симптомів немає. При клінічному дослідженні виявляють 2 або більше об’єктивних неврологічних ознак ДПН на одному боці. | |
| Стадія 2. Клінічна | 2А. Характерні для ДПН скарги. Чуттєві, рухові, автономні порушення, без ознак слабкості згиначів стопи (хворий може втриматись на п’ятах). |
| 2Б. Те ж + ознаки слабкості згиначів стопи (хворий не може втриматись на п’ятах). | |
| Стадія 3. Важка | Невропатія з порушенням працездатності. |
Мононевропатії, що включають вогнищеву рухову, компресійну невропатію, мононеврити і радикулопатії надзвичайно рідко зустрічаються у дітей, частіше у хворих на ЦД 2 типу.
Вегетативна (автономна) невропатія – розвивається зазвичай через 5-10 років від початку ЦД. У більшості хворих вона має безсимптомний перебіг, поки патологічні зміни не стануть стійкими. Автономна невропатія спричиняє порушення рухової і сенсорної функції різних органів і систем.
Клініка залежить від змін іннервації того чи іншого органу:
- Кардіопатія: Головокружіння при вставанні як прояв ортостатичної гіпотонії; зниження АТ при вставанні з ліжка більш, ніж на 30мм.рт.ст.; аритмії; постійна тахікардія, тахікардія спокою, негативна проба Вальсальви або брадикардія; зниження коефіцієнту Вальсальви <0,21 (по ЕКГ: max R-R на видиху/max R-R на вдиху. В нормі він >0,21); раптова смерть.
- Невропатія сечового міхура: Атонія його, зменшення частоти сечовипускань, нетримання сечі (самоспорожнювання його), збільшення розмірів сечового міхура за даними УЗД.
- Імпотенція, ретроградна еяколяція (у сечовий міхур) – у старших підлітків.
- Невропатія шлунку: Гастропарез – велика втрата у вазі, відчуття переповнення шлунка, нудота, блювання, анорексія, рефлюкс.
- Невропатія товстого, тонкого кишечника, прямої кишки, ануса: Їх дисфункція, діарея, що виникає після кожного прийому їжі, або частіше в нічний час, закрепи або чергування закрепів та проносів.
- Невропатія шкіри: Порушення потовиділення – пітливість після прийому їжі (особливо гострої), сухість ніг (ангідроз).
- Іноді першим симптомом невропатії є спотворення смакової чутливості: зниження відчуття солодкого, солоного і кислого (підвищення порогу чутливості); спотворення сприйняття кислого і солоного (сприймаються навпаки), а також солодкого, котре в малих кількостях сприймаються як гірке, у великих сприймається нормально.