 |
|
Характеристика особливостей предмету та об'єкту психологічного спостереження. Порівняльний аналіз особливостей прихованого та неприхованого психологічного спостереження.
Є у 19
Предметом наблюдения могут являться различные особенности вербального и невербального поведения:
1) речевые акты (содержание, последовательность, частоту, продолжительность, интенсивность и т.д.);
2) выразительные движения, экспрессию лица, глаз, тела и др.;
3) движения (перемещения и неподвижные состояния людей, дистанцию между ними, скорость и направление движений и пр.);
4) физические воздействия (касания, толчки, удары, усилия, передачи и т. д.).
Главная проблема регистрации результатов наблюдения — категоризация поведенческих актов и параметров поведения. Помимо этого наблюдатель должен уметь точно устанавливать отличие по поведенческому акту одной категории от другой.
Соблюдение операциональной валидности при проведении исследования методом наблюдения всегда вызывает наибольшие сложности. Влияние субъекта исследования — наблюдателя, его индивидуально-психологических особенностей также чрезвычайно велико.
Надійність та валідність спостереження.
Валідність – це відповідність даного конкретного реального дослідження стандартам чи бездоганному експерименту.
Види валідності:
- зовнішня – це відповідність конкретного реального дослідження природній реальності і іншим подібним дослідженням. Дає можливість узагальнити результати, перенести висновки на інші об’єкти, умови.
Частковим варіантом зовнішньої валідності є екологічна валідність – вона визначає можливість розповсюдження отриманих висновків на інші реальні умови, а не лабораторні.
- внутрішня – це відповідність конкретного реального дослідження ідеальному
- конструктна – це точність реалізації теоретичної гіпотези в процедурі експерименту. Визначає перехід від рівня теоретичних гіпотез до емпіричних.
- операціональна – це відповідність дій, операцій експериментатора теоретичному опису змінних, що контролюються в дослідженні.
З валідністю тісно пов’язане поняття надійність – це:
1) відтворюваність результатів
2) точність вимірювання
3) стійкість результатів у часі і по відношенню до побічних змінних.
Кількісна оцінка Н. визначається за допомогою кореляційних результатів повторних вимірювань. Оцінка Н. виявляється об’єктивністю самого спостерігача, постійністю характеристик вимірювального приладу, фізичною незмінністю властивостей, що вимірюються.
Самоспостереження та інтроспекція: історія застосування в психологічних дослідженнях. Схема спостереження за Ассаджолі.
. Інтроспекція (від латів. introspecto -- дивлюся всередину) -- метод психологічного дослідження, що полягає в спостереженні дослідника за власними почуттями, думками й т. ін.
Інше визначення: самоспостереження – це спеціально організоване наукове психологічне самоспостереження за перебігом психічних процесів.
Інтроспективна психологія охоплює низку напрямів.
Історія методу
Вперше метод обґрунтований Рене Декартом і потім розвинутий у працях Джона Локка. Останній, зокрема, виокремив внутрішній і зовнішній досвід людини. Перший (внутрішній) досягається шляхом інтроспеції (самоспостереження, самовивчення). Другий спрямований на зовнішній світ.
Вільгельм Вундт об'єднав метод інтроспекції з інструментальними методами. Метод В.Вундта використовується у структуралізмі.
Різновиди інтроспекції: аналітичне самоспостереження, систематичне самоспостереження, феноменологічне самоспостереження, інтроспективна психологія.
Аналітична інтроспекція опрацьована в школі Е. Тітченера. Характеризується намаганням повного розчленування почуттєвого образу на складові «елементи», які не редукуються до параметрів подразника.
Систематична інтроспекція опрацьована у Вюрцбурзькій школі. Характеризується орієнтацією на відстежування основних стадій процесу мислення на основі ретроспективного звіту.
Феноменологічна інтроспекція розроблена в гештальтпсихології. Характеризується орієнтацією на опис психічних феноменів у їх безпосередності та цілісності крок за кроком слідуючи за «наївним піддослідним
За способом проведення розрізняють пасивну і активну інтроспекцію. Пасивна інтроспекція – коли дослідник очікує спонтанне виникнення психічних процесів. Вона буває принагідна і систематична.
Активна інтроспекція – коли дослідник має можливість втручатися в виникнення і перебіг психічних процесів.
За часом: актуальне самоспостереження, спостереження з памяті.
За процедурою: спонтанне самоспостереження, самоспостереження з запитаннями.
Перевага методу інтроспекції полягає в тому, що сама людина може пізнати себе краще, щодо безлічі питань, чим би це зробили інші. У цьому зв'язку, інтроспекція пов'язана з рефлексією.
Однак, головним недоліком методу інтроспекції є