Обчислення результатів досліду.

Визначення твердості води. Загальну твердість води визначають комплексонометричним, ваговим або об'ємним методами. Комплексонометричний метод полягає в тому, що іони кальцію і магнію зв'язуються трилоном Б у комплексні сполуки за таким аналогічним для і рівнянням реакції:

Кінець реакції спостерігають за зміною кольору індикатора еріохрому чорного Т (азобарвника з двома фенольними групами поблизу хромофорної азогрупи), який застосовується для титрування при рН =7—11. У цьому інтервалі сам індикатор має синій колір, а з деякими металами, в тому числі з кальцієм і магнієм, він утворює комплексні сполуки вишнево-червоного кольору:

Щоб створити потрібну величину рН, до води перед титруванням додають буферний розчин, який приготовляють змішуванням однакових об’ємів 20%-них розчинів гідроксиду і хлориду амонію

Для приготування 1 0,1 н розчину трилону Б беруть наважку солі 18,6 г. Щобприготувати індикатор 0,5 г еріохрому чорного Т розчиняють у суміші 80 етанолу з 20 буферного розчину.

Для проведення аналізу в конічну колбу на 250 наливають 100 досліджуваної води, додають 5 буферного розчину, 5—6 крапель індикатора і повільно титрують розчином трилону Б до зміни вишнево-червоного забарвлення на синє з зеленкуватим відтінком. Загальну твердість води (мг-екв/ ) обчислюють за формулою:

де — об'єм розчину трилону Б, витраченого на титрування, ; — нормальність розчину трилону Б; — об'єм води, взятої для визначення, .

Карбонатну твердість визначають титруванням 100 води 0,1 н. .розчином НС1 з метилоранжем. Тоді

де — нормальність НС1;

— об'єм соляної кислоти, витраченої на титрування, ; — об'єм води, взятої для аналізу, .

Некарбонатну твердість визначають за різницею між загальною і карбонатною твердістю:

Визначення вмісту іонів у воді проводять титруванням розчином нітрату срібла в присутності індикатора хромату калію. При цьому в розчині відбуваються такі реакції:

(осад білого коліру)

(осад цегляно-червоного коліру)

Спочатку відбувається випадання менш розчиненого осаду АgС1, а потім, після закінчення випадання осаду хлориду срібла, починає утворюватись більш розчинний цегляно-червоний осад . Кінець реакції зв’язування іонів хлору в хлорид срібла визначають при появі цегляно-червоного забарвлення розчину внаслідок випадання осаду хромату срібла.

Для визначення вмісту беруть 10 води в конічну колбу на 100 , доливають 1 10%-го розчину хромату калію і титрують розчином нітрату срібла до з’явлення цегляно-червоного забарвлення. Відмічають об’єм розчину нітрату срібла, що пішов на титрування.

Кількість іонів хлору С (мг/ ) в досліджуваній воді вираховують за формулою:

де — об'єм розчину нітрату срібла, що витрачено на титрування, ; — нормальність розчину нітрату срібла; Е — еквівалентна маса хлору, мг-екв; — об'єм досліджуваної води, взятий для титрування, .

Визначення вмісту іонів у воді проводять комплексонометричним методом за допомогою трилону Б. Трилон Б утворює комплексні сполуки з іонами . Суть методу полягає в тому, що у воду вводять іони , які зв’язують іони , в результаті чого випадає осад:

Кількість іонів сульфату визначають за різницею витрати трилону Б на зв’язування іонів до і після осадження іонів сульфату. Якщо у воді виявлені іони і , то при розрахункках вносять відповідні поправки.

Для визначення іонів в конічну колбу на 250 наливають 50 досліджуваної води, додають 1—2 краплини індикатору метилового червоного і підкислюють 0,1н. розчином НС1. Для видалення вуглекислоти розчин кип'ятять на протязі З -5 хв. До киплячого розчину додають 1 розчину , в якому містяться і іони магнію ( в 1 розчину міститься 10 г і 4г ) і ще нагрівають 10— 15 с. Присутність в розчині іонів сприяє чіткому визначенню кінця титрування.

Через 10—15 хв досліджуваний розчин нейтралізують 0,1 н. розчином до переходу червоного забарвлення розчину в жовте. Потім доливають

5 аміачного буферного розчину, декілька краплин еріохрому чорного Т і титрують 0,05 н. розчином трилону Б ( ).

В окремій пробі визначають об’єм розчину трилону Б ( ), необхідного для титрування 1 розчину , який містить іони магнію. Визначають також обєм розчину трилону Б ( ), потрібного для титрування іонів і , які можуть бути присутні в досліджуваній воді. Вміст іонів С ( мг/ ) визначають за формулою :