Здавалка
Главная | Обратная связь

Види ризиків у ва та особливості управління ними



Ризик аудиту, або загальний ризик, полягає у тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за неправильно підготовленою звітністю буде зроблено аудиторський висновок без зауважень. Ризик аудиту має такі три складові: властивий ризик; ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю; ризик невиявлення помилок та перекручень.

Існує зв'язок між ризиком невиявлення помилок та комбінованим властивим ризиком і ризиком невідповідності внутрішнього контролю. Наприклад, якщо властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю мають значний рівень, то рівень ризику виявлення помилок може бути низьким. За будь-яких обставин, незважаючи на розміри властивого ризику і ризику невідповідності системи внутрішнього контролю, аудитору слід виконати незалежні процедури згідно з програмою. У багатьох випадках властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю тісно пов'язані між собою. Керівництво часто реагує на розробку та впровадження нових систем внутрішнього контролю і обліку для попередження і виявлення помилок у випадках підвищення значення внутрішнього ризику. У ситуаціях, коли аудитор робить спробу оцінити окремо ризик контролю і властивий ризик, існує ймовірність неправильної оцінки цих ризиків у сукупності. Тому, ризик аудиторської перевірки може бути більш правильно визначений шляхом комбінованої оцінки вищезгаданих різновидів ризиків.

Відношення оцінок властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю до ризику не виявлення помилок і їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки внутрішнього контролю, а також ризиком невиявлення помилок. Наприклад, коли аудитор вважає, що властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю значні, ризик невиявлення помилок відповідно зменшується при плануванні процедур перевірки, щоб обмежити ризик аудиту до прийнятного рівня. І навпаки, коли властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю є незначними, аудитор може встановити для себе під час планування перевірки по конкретних напрямах роботи вищий розмір ризику невиявлення помилок і, водночас зменшити ризик аудиту до прийнятного рівня.

Що більші розмір і значення властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, то більша необхідність отримання з боку аудитора додаткових доказів аудиту. Коли властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю оцінюється аудитором як значний, він повинен упевнитися в тому, що запроваджені ним процедури аудиторської перевірки дадуть йому необхідну і вичерпну переконаність, що ці заходи приведуть до скорочення розміру ризику не виявлення помилок до прийнятного рівня. В тому разі коли аудитор визнає, що ризик невиявлення помилок не можна зменшити до прийнятного рівня, йому необхідно висловити відмову від аудиторського висновку про фінансову звітність.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.