 |
|
Методика застосування вибірки в процесі внутрішнього аудиту
Здобуття аудиторських доказів за допомогою вибіркової перевірки в тих випадках, коли в ході аудиту використовуються вибіркові процедури, аудитор повинен отримувати аудиторські докази за допомогою вибірки. Аудиторська вибірка означає застосування аудиторських процедур менш ніж до 100 відсотків статей в межах сальдо рахунку або класу операцій так, щоб всі елементи вибірки могли бути вибраними. Аудитор повинен визначити належні методи відбору статей для тестування при розробці процедур аудиту за допомогою МСА 530 «Аудиторська вибірка і інші процедури вибіркового тестування».
Мета МСА 530 - встановлення стандартів і надання керівництва по використанню процедур аудиторської вибірки і інших засобів відбору статей для перевірки з метою збору аудиторських доказів. У аудиторській вибірці можна застосовувати або статистичний, або нестатистичний підхід. При вибірці можливе виникнення помилок, які є наслідком вибірки. У МСА 530 помилка означає або відхилення від нормального функціонування засобу контролю при виконанні тестів засобів контролю, або спотворення при виконанні перевірки по суті. Генеральна сукупність - це повний набір даних, з яких аудитор вибирає відібрану сукупність. Генеральна сукупність підрозділяється на страти, кожна з яких перевіряється окремо.Стратифікація - це процес ділення генеральної сукупності на страти (елементи вибірки з схожими характеристиками). Ризик, зв'язаний з використанням вибіркового методу, приводить до того, що виводи, зроблені на підставі відібраної сукупності, можуть відрізнятися від виводів, які робляться на підставі генеральної сукупності.Елемент вибірки - індивідуальні статті обліку, складові генеральну сукупність.Статистична вибірка - будь-яка вибірка, заснована на наступних підходах: випадковий набір відібраної сукупності; вживання теорії вірогідності для оцінки результатів вибірки, включаючи оцінку риски, зв'язаної з використанням вибіркового методу. Все, що не відноситься до цих вибірок, вважається нестатистичною вибіркою. Аудиторські докази, до яких пред'являються вимоги на підставі МСА 530, виходять шляхом поєднання тестів контролю і процедур перевірки по суті. Аудиторська вибірка, яка робиться для тестів засобів контролю є належною, якщо вживання засобів контролю залишає докази зроблених дій (наприклад, наявність підписів на документах). Процедури перевірки по суті бувають двох типів: аналітичні процедури і детальні тести. Вони застосовуються для виявлення значних спотворень фінансової звітності. При здобутті доказів необхідно враховувати аудиторський ризик і розробляти процедури по зниженню риски до прийнятного мінімуму. При вибірці використовуються ті ж процедури здобуття аудиторських доказів, що і в МСА 500. При відборі статей для тестування в цілях здобуття аудиторських доказів аудитор може відібрати всі статті; специфічні статті; сформувати аудиторську вибірку. Дослідження генеральної сукупності, як правило, використовується не для перевірки засобів контролю, а для перевірки по суті. Наприклад, коли генеральну сукупність складають рахунки з великою вартістюі HP і РСК є високими.
Відбір специфічних статей доцільний при знанні особливостей бізнесу і попередній оцінці невід'ємної риски і риски засобів контролю. Відбір специфічних статей може вироблятися по наступних ознаках: статті з високою вартістю і ключові статті; всі статті, що перевищують певну величину; статті для здобуття інформації про особливості бізнесу; статті для проведення аналітичних процедур. При вживанні статистичної вибірки її об'єм визначається або на підставі теорії вірогідності, або на підставі професійної думки. При стратифікації загальний об'єм відбираних совокупностей зазвичай менше, ніж в разі не стратифікованої генеральної сукупності. В разі великої генеральної сукупності її фактичний об'єм надає незначний вплив на об'єм вибірки. При організації відбираної сукупності аудитор повинен аналізувати цілі аудиторських доказів; умови умови, в яких виникає помилка; заздалегідь проводити оцінку рівня захисту. Генеральна сукупність має бути: належною; повною. Стратифікація підвищує ефективність аудиту. Мета стратифікації полягає в зниженні варіативної статей в рамках кожної страти. Це дозволяє зменшити об'єм вибірки. При визначенні об'єму вибірки аудитор повинен проаналізувати, чи впливає вибірка на зниження риски. Чим нижче ризик, тим вище об'єм вибірки.
Аудитор при відборі статей для сукупності, що перевіряється, повинен виходити з того, що всі елементи вибірки мають шанс бути такими, що відображують. Елементи статистичної вибірки можуть групуватися за натурально-речовою ознакою або за вартістю. При нестатистичній вибірці аудитор спирається на професійну думку. Основними методами відбору сукупності є використання таблиць випадкових чисел або комп'ютерних програм, систематичний відбір і безсистемний відбір. Методи відбору сукупності: Використання комп'ютерного генератора випадкових чисел і таблиць випадкових чисел. Систематичний відбір, при якому число елементів в генеральній сукупності ділиться на об'єм сукупності, що відображується, для забезпечення інтервалу вибірки, і потім відбирається кожен 10 або 100. Безсистемний відбір. Цей метод не використовується при статистичній вибірці. При проведенні тестів засобів контролю потрібно приділяти увагу організації засобів контролю і їх дії і виявити вплив помілок на результати аудиту. Аудитор повинен передбачати грошові помилки при перевірці по суті. Аудитор повинен оцінити результати сукупності, що відображується, для того, щоб визначити, чи підтвердилася попередня оцінка відповідної характеристики генеральної сукупності або ж вона має бути переглянута.
Тема 2.3. Планування ВА
43. Необхідність планування ВА та його етапи
ВА потребує адекватного планування. Ефективно-спланованим можна вважати такий аудит коли загал. план та програма розроблені настільки ретельно, що майже не виникає ніяких додаткових питань в процесі перевірки. Планування ВА проводиться на календарний рік. План ВА повинен бути узгодженим з власником п-ства, а також з керівниками структурних підрозділів. Якщо структурра ВА створена нещодавно то план повинен охоплювати детальне дослідження бізнесу.
Структура ВА повинна мати систему внутрішньої документації, бажано аби кожен документ мав свій індекс.
Етапи: планування аудиту, 2.перевірка та оцінка інфо, узагальнення результатів, контроль виконання рекомендацій. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу. На основі плану складається аудиторська програма в якій зазначаються роботи, робочі документи та виконавці аудиторських процедур. Обовязковим має бути дотримання часу виконання аудиторських робіт.
Програма містить:
- завдання аудиту для конкретного об’єкта;
- процедури;
- обсяги і терміни.