Главная | Обратная связь

Форми і системи оплати праці

Виділяють дві основні форми заробітної плати: почасову і відрядну.

Система заробітної плати – це сукупність певних елементів, за допомогою яких встановлюють порядок та правила нарахування заробітної плати.

Системи заробітної плати відрізняються за різними критеріями: за формами нарахування ЗП; за характером впливу працівника на результат праці (прямі, непрямі); за кількістю показників, які ураховуються під час оцінки трудового внеску працівника (однофакторні або прості; багатофакторні або складні); залежно від типу зміни розміру ЗП (пропорційні, прогресивні, регресивні); за формою вираження та оцінки результатів праці (колективні та індивідуальні); за характером стимулювання трудової поведінки працівника (гарантовані, примусові, заохочувальні).

Серед чинників, що впливають на вибір форм та систем оплати праці виділяють:

· Характер та зміст трудових функцій, які виконуються працівниками у виробничому процесі. Можливість відбиття результатів праці в конкретних показниках діяльності окремого працівника.

· Види норм праці (часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості), які розробляються для конкретних організаційно-технічних умов виробництва.

· Ступінь механізації, автоматизації праці, наявність апаратурних процесів, конвеєрних та потокових ліній з безперервним регламентованим ритмом роботи.

· Стратегічні цілі та поточні завдання, які стоять перед працівником, дільницею, підприємством (необхідність зростання кількісних, або підвищення якісних показників діяльності, виходячи з ринкової кон’юнктури).

· Ступінь охоплення нормуванням праці робіт, які виконуються, а також трудомісткість робіт з нормування праці та обліку індивідуальної результативності праці.

· Тип виробництва (масовий, серійний, індивідуальний, тощо).

Заробіток працівника за відрядною формою заробітної плати залежить від складності робіт, які виконуються, встановлених норм часу (виробітку), обсягу виготовленої продукції (робіт, послуг). Основою відрядної оплати праці є норма часу або виробітку й тарифна ставка за розрядом робіт, яки виконуються. Відрядна форма заробітної плати стимулює працівника на збільшення обсягів продукції встановленої якості, підвищенні кваліфікації, застосуванні передових прийомів та методів роботи. Основним елементом відрядних систем є розцінка, яка встановлюється на одиницю робіт, що виконуються (операція, деталь, виріб). Розцінка може бути індивідуальною або колективною. Індивідуальні відрядні розцінки (Р) розраховують на підставі норм праці, тарифної ставки та відповідної розряду роботи:

, або , де Р – відрядна розцінка, грн.; Тс – тарифна ставка відповідного розряду, грн.; Нч – норма часу; Нвир – норма виробітку.

Системами відрядної форми оплати праці є: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма-відрядна, акордна.

Відрядний заробіток робітника при індивідуальній прямій відрядній системі оплати праці Зв нараховується шляхом підсумовування добутку відповідної відрядної розцінки на фактичний обсяг робіт виконаних робітником з кожному виду робіт, на розрахунковий період.

Привідрядно-преміальній системі оплати праці заробіток робітника, розрахований за прямими відрядними розцінками, доповнюється преміями, які встановлюються у відсотках до прямої відрядної заробітної плати за виконання і перевиконання кількісних і якісних показників.

При відрядно-прогресивній системі оплати праці продукція, виготовлена в межах установленої норми виробітку (вихідної бази), оплачується за звичайними відрядними розцінками, а продукція, виготовлена понад норму, оплачується за розцінками, що прогресивно зростають залежно від ступеню перевиконання норми.

Непряма відрядна система оплати праці застосовується для робітників технологічних процесів, що займаються обслуговуванням. При цій системі заробіток робітника перебуває в прямій залежності від виробітку тих робітників, яких він безпосередньо обслуговує.

Сутністьакордної системи оплати праці полягає в тому, що вона встановлюється не за кожну зроблену операцію окремо, а за весь обсяг майбутньої роботи. Акордна система оплати праці застосовується в основному в будівництві і сільському господарстві.

Відрядну форму оплати праці доцільно застосувати при:

· наявності кількісних показників результатів роботи, які вірно відображують витрати праці робітника;

· можливості збільшення виробітку або обсягу робіт порівняно з встановленою нормою в реальних технічних та організаційних умовах виробництва;

· необхідності стимулювання росту виробітку продукції (послуг), збільшення обсягу робіт або скорочення чисельності працівників за рахунок інтенсифікації праці;

· можливості та економічної доцільності розробки норм праці та обліку виробітку працівників. Тобто економічний ефект від застосування відрядної форми оплати праці повинен перекривати витрати на проведення робіт з нормування праці;

· відсутності негативного впливу відрядної оплати на якість продукції, робіт, виконання технологічних режимів, раціональність витрат сировини, матеріалів, енергії, дотримання правил техніки безпеки.

Відсутність таких умов зумовлює застосування почасової форми оплати праці.

Системами почасової форми оплати праці є: пряма почасова, почасово-преміальна,колективна (бригадна) почасова.

Почасовоюназивається така форма оплати праці, при якій заробітна плата працівникові нараховується за встановленою тарифною ставкою і фактично відпрацьованим часом.

Запростої почасової системи розмір заробітку визначається за­лежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітної плати почасова опла­та буває годинна, денна, місячна.

При годинній оплаті заробітна плата Зп визначається шляхом множення годинної тарифної ставки на кількість годин, фактично відпрацьованих упродовж місяця за формулою: , де Тс – годинна тарифна ставка, грн., Фч – відпрацьований час, годин.

При денній оплаті праці визначається розмір денної ставки, заробіток розраховується як добуток денної ставки на кількість відпрацьованих днів.

При місячній оплаті заробітна плата встановлюється у вигляді місячної ставки незалежно від кількості робочих днів у конкретному місяці, заробітна плата нараховується в залежності від фактично відпрацьованих днів у місяці.

Ефективнішою системою єпочасово-преміальна, за якою опла­чується праця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників — відпрацьований час, виконання планових і нормованих завдань, а якісними — здавання продукції з першого подання, еко­номія матеріалів тощо.