 |
|
Un peu de grammaire
Passé simple. Простий минулий час. Він означає дію минулу, не пов’язану з теперішнім часом. Цей час вживається в усіх літературних стилях та в мові преси.
Утворення. Дієслова І, ІІ та більшість дієслів ІІІ групи мають однакову з інфінітивом основу, а деякі дієслова мають особливу основу, іноді схожу на Participe passé. Для цього часу характерними є наявність 3 типів закінчень, куди відповідно входять голосні а, і, u .
Parler Finir Partir Lire
Je parlai je finis je partis je lus
Tu parlas tu finis tu partis tu lus
Il parla il finit il partit il lut
Nous parlâmes nous finîmes nous partîmes nous lûmes
Vous parlâtes vous finîtes vous partîtes vous lûtes
Ils parlèrent ils finirent ils partirent ils lurent
Attention
Etre – je fus
Faire – je fis
Ecrire – j’écrivis
Naître – je naquis
Ouvrir – j’ouvris
Répondre – je répondis
Venir – je vins
Voir – je vis
Exercice 2
Traduisez :
1. L’abolition de la peine de mort fut annoncée par François Mitterrand en 1981.
2. Après les élections, le Président nomma le Premier Ministre. 3. La tradition que le Président de la République et le Premier Ministre se partagent l’exécutif naquit avec le temps. 4.Le Code de Procédure pénale contemporain remplaça le Code d’Instruction Criminel de 1808. 5. Le juge d’instruction interrogea les témoins. 6. Le Président de la République reçut le droit de nommer le chef du gouvernement. 7. Quand le juge eut fini de prononcer le jugement, tout le monde sortit. 8. La mission de contrôle examina les motifs du pourvoi. 9. La Cour de cassation rejeta ce pourvoi formé contre elle. 10. L’officier de la Police judiciaire donna l’ordre d’emmener l’arrêté.
Exercice 3
Traduisez les propositions ci-dessous ; attention à l’acception des groupes de mots mis en italique :
1. Le système répressif contemporain est visé à la mise en œuvre de trois principes fondamentaux. 2. La mise en jeu du procès pénal proprement dit est réglée par le Code de Procédure pénale. 3. La chambre d’accusation rend un arrêt, dit arrêt de mise en accusation de l’inculpé, appelé désormais accusé. 4. La présentation du C.P.P. est incomplète sans la mise en lumière des deux idées qui dominent la procédure pénale française. 5. Le Tribunal d’instance juge les affaires personnelles, par exemple, la mise en tutelle.
Exercice 4
1.Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (стаття 124). 2. Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. (ст. 126). 3. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (ст.129). 4. В Україні діє Вища рада юстиції. 5. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції, Генеральний прокурор.
Texte B
L’intégrité physique avant la Révolution
Sous la monarchie, le corps humain appartenait à Dieu et au Roi. Les crimes et délits étaient punis de châtiments corporels redoutables : la mort, par la potence, le bûcher, la roue, la hache, le tatouage au fer rouge…
Les lois religieuses et civiles réglementaient étroitement l’usage que chacun faisait de son propre corps. L’homosexualité et l’avortement étaient punis de mort. Le suicide lui-même était interdit : on faisait un procès au suicidé, et son cadavre était jeté aux chiens
La justice utilisait officiellement la torture pour interroger et confondre les suspects car on estimait, en bonne logique chrétienne, que Dieu donnait aux innocents la force de supporter la souffrance physique.
Les châtiments corporels étaient également à l’honneur dans l’armée et la marine (fouet, baguettes), et même dans les écoles et collèges (martinets, verges).
Depuis l’abolition de la peine de mort en 1981, la justice n’inflige plus de peines corporelles. La torture n’est plus utilisée depuis la fin du règne de Louis XVI. Seul subsiste l’emprisonnement, c’est-à-dire la privation de liberté physique.
« Tout homme étant présumé innocent jusqu’à ce qu’il ait été déclaré coupable, s’il est jugé indispensable de l’arrêter, toute rigueur qui ne serait pas nécessaire pour s’assurer de sa personne doit être sévèrement réprimée par la loi. »
Art. 9. Déclaration des droits de l’homme et du citoyen.
Parlons un peu :
Lisez les questions et les réponses et imaginez un dialogue entre une personne qui s’intéresse à la justice française et un juriste français.
1. Peut-on s’adresser à n’importe quel tribunal ?
- Il y a plusieurs sortes de tribunaux selon la nature des problèmes qui leur sont soumis.
« Les juridictions civiles », c’est-à-dire Le Tribunal d’instance, le Tribunal de grande instance et la Cour d’appel ont à examiner des problèmes (on dit des litiges) entre particuliers (par exemple, succession, divorce, dette…).
« Les juridictions pénales », c.-à-d. le Tribunal de police, le Tribunal correctionnel et la Cour d’assises jugent les faits réprimés par le Code pénal : stationnement interdit, vol, crime).
Le Tribunal de commerce arbitre les litiges entre commerçants, le Conseil des Prud’hommes arbitre les litiges entre employeurs et employés.
2. Comment s’adresse-t-on au tribunal ?
- Pour convoquer son adversaire devant le Tribunal d’instance, on doit s’adresser à un huissier de justice qui va le « citer ». La citation est une convocation.
Pour engager une procédure devant le Tribunal de grande instance, on doit s’adresser à un avocat ; devant la Cour d’appel, à un avoué.
3. Quelle différence y a-t-il entre le Tribunal d’instance et le Tribunal de grande instance ?
- Le Tribunal d’instance règle les différends (les problèmes) qui opposent des individus lorsque le montant du litige est inférieur à 20 000 F.
C’est également au Tribunal d’instance qu’il faut s’adresser pour obtenir une pension pour un enfant naturel, régler un différend entre locataire et propriétaire, obtenir une saisie-arrêt sur salaire …
Le Tribunal de grande instance est compétent lorsque le litige porte sur une somme supérieure à 20 000 F ou sur des sommes dont le montant ne peut être chiffré à l’avance.
De plus, il peut seul juger les affaires concernant les personnes : filiation, divorce, adoption …
4. Quelle différence y a-t-il entre le Tribunal de police, le Tribunal correctionnel et la Cour d’assises ?
- Le Tribunal de police juge les contraventions (par exemple : infractions au code de la route) ;
- Le Tribunal correctionnel juge les délits (par exemple : abandon de famille, vol etc.) ;
- Enfin, la Cour d’assises juge les crimes.
5. Qu’est-ce que c’est que l’appel ?
- C’est une possibilité qui permet au plaideur mécontent de la décision rendue par les premiers juges de voir son affaire examinée une deuxième fois par d’autres juges. Cette décision ne peut plus être remise en question.
- Exceptionnellement, l’affaire peut être soumise à la Cour de cassation.
VOCABULAIRE
аbandon (m) – 1. відмова (від права на майно); 2. залишення сім’ї
abjurer – відректися (від віри)
abolir – відмінити, знищити, скасувати
abolition(f) – відміна; lettre d’abolition – довідка про знаття судимості
aboutir – закінчуватися; приводити до...; довести справу до кінця
abrogation (f) – відміна; завершення дії; скасування (закону)
abroger – відмінити, усунути, скасувати (закон)
abus (m) –зловживання, правопорушення; abus de pouvoir - перевищення влади
abuser – зловживати; вводити в оману
accéder– починати; отримувати; погоджуватися
accélérer – прискорювати; форсувати
accepter – погоджуватися на ...; отримувати; приймати; допускати
accès (m) – допуск, підступ; підхід; приступ
accessible – досяжний, приступний
accident (m) – аварія; пригода; випадковість;нещасний випадок
accommodement (m) – угода, згода
accomplissement (m) –виконання, здійснення, реалізація
accord (m) –угода, договір; згода
accorder –погоджувати, примиряти, погодитися, узгоджувати
accusé (m) – обвинувачуваний; підсудний
accuser– обвинувачувати; підтверджувати (отримання ч-н); свідчити
acquérir – 1. набувати, здобувати; 2. купувати, наживати; 3. стягувати
acquis (m) – 1. досвід, знання; 2. прикм. придбаний, набутий
acquisition (f) –набуття
acquitter –1. сплачувати; 2. виправдовувати
acquittement (m) – 1. оплата; 2. виправдання, виправдувальний вирок
action (m) –1. вчинок, дія, діло, діяльність, робота, активність; 2.позов, справа
action civile –громадянський позов
action pénale –1. кримінальна справа ; карний розшук
adepte (m) –прихильник, послідовник
admissible –прийнятний;
admission (f) –визнання, прийняття. припущення
adopter –1. прийняти (рішення; закон) 2. усиновити, удочерити
adoption (f) –прийняття (закону, рішення); усиновлення ; шефство
adulte – дорослий, повнолітній
affaire (f) –справа, позов, процес; угода; афера
affranchir –1. звільняти, випускати на волю; 2. оплачувати (лист)
affranchissement (m) –1. звільнення; 2. оплата поштовою маркою
agent (m) – 1. фактор, діюча сила; 2. агент (поліцейський); уповноважений
agent de change –біржoвий маклер
aggraver – погіршувати; ускладнювати; збільшувати провину
agir – діяти; впливати на... s’agir : il s’agit de – мова йде про
alliance (f) – 1. союз; об’єднання; 2. шлюб; 3. обручка
amende (f) – штраф, догана
amendement (m) – поліпшення, зміна, поправка (у законопроекті)
amender – 1. поліпшувати; 2. вносити зміни, поправки; 3. удобрювати
anéantir – знищувати, руйнувати
animosité (f) – злість; ворожнеча, ворожість
anticipé, -e– достроковий, передчасний
apatride (m) – людина, яка втратила громадянство; людина без батьківщини
apparence (f) – 1. зовнішній вигляд, видимість; 2 імовірність
appel (m) – 1. заклик, виклик; 2 апеляція, оскарження; 3. призов до армії
application (f) – 1. накладaння; 2. застосування; 3. практика; 4. старанність
appliquer – 1. прикладати, накладати; 2. застосовувати
apport (m) – 1. внесок; пайка; 2. доставка, підвезення
approfondir – 1. поглиблювати; 2. заглиблюватися, вникати; 3. вивчати
arbitraire – 1. довільний; 2 свавільний, деспотичний
arrêté(m) –постанова; рішення
arrêter – 1. зупинити; затримати; 2. заарештувати; 3. накласти арешт
asile (m) – притулок; захисток; droit d’asile – право притулку
aspiration (f) – 1. вдихання, вдих; 2. прагнення
assassinat (m) – убивство
assesseur (m) – засідатель
assigner – 1. призначати, визначати; 2. викликати до суду; 3. асигнувати
assise (f) – 1. опора, основа, фундамент; 2. множ. засідання, сесія
assumer – брати на себе (відповідальність, витрати)
assurer – 1. запевняти; 2. забезпечувати; 3. засвідчувати; 4. застраховувати.
attachement (m) – прихильність, відданість
atteinte(f) – 1.удар, дотик; 2. замах, посягання
attentat (m) –замах, посягання; ~ à main armée – збройний напад
atténuer – 1. пом’якшувати; зменшувати; 2. приглушувати
attribuer – 1. надавати; 2. присуджувати (нагороду); 3. призначати, асигнувати
attributions (f) pl –1. компетенція, функції, повноваження; 2. привласнення
audience(f) – 1. судове засідання; 2. прийом , аудієнція
auspice (m) – 1. передвістя ; 2. патронаж
authenticité (f) – справжність, достовірність
autorisation (f) – дозвіл
autoritaire –1. владний; 2. авторитарний
autorité (f) – 1. влада; 2. насильство; 3. вплив, авторитет; 4. множ. органи влади
autorité publique – державна влада
avantage (m) – 1. користь; 2. перевага
avertir – повідомляти, попереджувати
B
bail (m),baux (pl) – орендний договір, оренда
barre (f) – бар’єр, відділяючий суддів від публіки; à la barre du tribunal – в суді, перед судом
barreau (m) – 1. адвокатура, колегія адвокатів; 2. професія адвоката
bicaméral, -e – двопалатний, двокамерний
bien (m) – 1. добро, благо; 2. майно, власність; 3. користь
biens de consommation – товари широкого вжитку
bien-être (m) – 1. достаток, добробут; 2. затишок; 3. добре самопочуття
bienfaisant, -e – добродійний, сприятливий
bigame (m) – двічі одружений
blâme (m) – осудження, несхвалення, докір, догана
C
сacher –ховати, приховувати, закривати
сaduc, -que –1. недійсний; який втратив силу; 2. старий
сalamité (f) –лихо, нещастя, катастрофа
сalomnie (f) –наклеп
сambriolage (m) –пограбування(квартири); крадіжка, наліт
сas (m) – випадок, обставина
сellulaire – клітинний; fourgon cellulaire –тюремна машина
сesser – припиняти, зупиняти
сhambre (f) d’accusation– слідча палата
сhapitre(m) – частина, розділ; 2. тема, предмет
сharge(f) – 1. вантаж ; 2. тягар; 3. доручення; 4. посада; 5. обвинувачення ; à charge d’appel – в разі апеляції з правом на оскарження; рrendre en charge – опікуватися кимось, зайнятися
сharte(f) – грамота, хартія, головний закон, статут
сhâtiment (m) – кара, покарання
сhef-lieu(m) – головне місто (департаменту)
сirconscription (f) – обмеження, виборчий округ
сiter – 1. цитувати, посилатися; 2. викликати до суду
сivil, -e – 1. громадянський; 2. цивільний; 3. ввічливий
сivique – властивий громадянину; droits civiques – політичні права
сlause(f) – 1. умова, стаття договору; 2. застереження
сlos, -e – зачинений, обгороджений ; à huis clos – при зачинений дверях
сoercition(f) – силування
сoïncider – збігатися
сommettre – 1. робити (помилки); 2. призначати; 3. псувати (репутацію)
commissaire-priseur –оцінювач на аукціоні
сomparution (f) – явка до суду;
comparution forcée – привід; mаndat de comparution – повістка до суду
сomplicité(f) – співучасть, посiбництво
сomplot(m) – заколот
сomposer – 1. складати; 2. творити; 3. чинити правочин
сonciliation (f) – примирення, угода
сoncours (m) – 1. сприяння, допомога; 2. змагання
сondamnation(f) – 1. засудження, вирок; 2. заборона
сondamné (m) – засуджений, приречений
сondamner – засуджувати; присуджувати до ...;
condamner à mort – засудити до смертної кари
сonfiance (f) – довір’я; homme de confiance– довірена особа
сonfier – доручати, довіряти
сonfirmer – підтверджувати» стверджувати
сonformément – відповідно; закономірно
сonjurer – 1. закликати; благати; 2. підбити на змову
сonnaître – 1. бути обізнаним, компетентним; 2. знати, розуміти
сonquête(f) – 1. завоювання; оволодіння; 2. прихилення на свою сторону
сonscience(f) – 1. совість, сумлінність; 2. свідомість
сonsécration (f) – 1. присвячення; 2. освячення4 3. признання
сonseil (m) – 1. рада; 2. порада, вказівка; 3. нарада; 4. суд
сonseil de prud’hommes – арбітражна комісія; примірювальна комісія
сonseiller (m) –радник, порадник
сonsentement (m) – згода
сonsidération(f) – 1. розгляд; 2. повага; 3. обережність; 4. розсуд
сonstituer – 1. засновувати, створювати; 2. призначити; 3. організовувати
сontentieux, -se –спірний; напружений; суперечливий
сontinuité (f) –безперервність; суцільність, продовження
сontrainte(f) –примус, силування
сontravention (f) – 1. порушення (закону, умови); 2. штраф; 3. протокол
сontreseing (m) – підпис, підтверджуючий справжність (єство) документу
сontresigner – 1. сприяти; 2. скріпляти підписом
сonvaincre– 1. переконувати; 2. викривати
сonvenir – 1. погоджуватися з...; умовитися про...; 2. відповідати, зізнаватися
сonviction (f) – переконання; une pièce à conviction – речовий доказ
сonvocation (f) – 1. скликання; 2. запрошення (до суду); виклик (повістка)
сorporel, -le– тілесний; une peine corporelle – тілесна кара
сorrectionnel, -le– виправний (табір, в’язниця); карний
сoup(m) – 1. удар, поштовх; 2. стукіт; 3. постріл; 4. вчинок, дія; 5. спроба
сoupable – винний, винуватий; злочинний
сouper court à – припинити, покінчити з ....
сour(f) – суд, двір ; cour d’appel – апеляційний суд
сour d’assise – суд присяжних
сour de cassation – касаційний суд
сouria regis (lat) – королівський закон/суд
сrime (m) – злочин, лиходійство
сriminalité (f) – злочинність
сriminel, -le– злочинний; кримінальний, карний
сulpabilité (f) – винуватість
сupidité(f) – жадібність; зажерливість
D
dactylographier – переписувати (передруковувати) на машинці
danger (m) – небезпека
débarrasser – 1. звільняти, пoлегшити ; 2. здирати, очищати; 3. позбавляти
débouché (m) – 1. вихід ; 2. ринок збуту (товарів)
décent,-e – пристойний; благопристойний
décès(m) – смерть
déchiffrer – розшифровувати; розгадувати; розпутувати, розкривати
décision(f) – 1. рішення, постанова; 2. рішучість, сміливість
déclencher – 1. приводити в дію (мех.); 2.перен.починати, розв’язувати (війну)
découler – 1. витікати; 2. випливати, виходити з чогось
décrеter – 1. видавати указ; постановляти; 2. накладати резолюцію
dédommager – відшкодовувати витрати; компенсувати
défaut(m) – 1. вада, недолік, дефект; 2. недостача; 3. помилка; 4. неявка в суд
défendeur(m), défendresse (f) – відповідач, -ка
défense(f) –1. оборона, захист; 2. укріплення; 3. заборона; 4. бивень (слона)
défenseur(m) – захисник, адвокат
définition(f) –визначення; точність
dégager – викуповувати (під заставу); 2. визволяти, звільняти
dehors– зовні, поза, надворі; en dehors – поза, окрім
délai (m) – 1. відстрочка, затримка; 2. строк; 3. зволікання
délibération (f) – 1. обговорення, нарада; 2. рішення; 3. розмірковування
délictueux, -se – злочинний
délinquant (m) – правопорушник
délit(m) – правопорушення; проступок; corps de délit – склад злочину
demande (f) – 1. прохання; 2. заява, вимога; 3. позов; 4 попит; 5. замовлення
demandeur (m) – позивач; заявник
démarche(f) – 1. вчинок; 2. спроба; 3. хода; 4. турботи; 5. демарш
démissionner – вийти (подати) в відставку; 2. вийти з ...
démontrer – доказувати, доводити; свідчити, наглядно поясняти
dénoncer– 1. викривати, видавати когось; 2. оголошувати недійсним
dénonciation (f) – 1. донос; 2 денонсування; 3. вчинення правопорушення
denrées (f, pl) – харчі, продовольчі припаси
dépens (m, pl) –судові витрати
dépense (f) – витрати, видаток
dépit(m) – досада; en dépit de – всупереч, незважаючи на ....
déporter – засилати, відправляти на поселення
déposséder – позбавляти володіння;
dérober – 1. викрадати; 2. переховувати; se dérober – зникати, ховатися
dérogation (f) – 1. порушення (договору); 2. ухиляння, відступ
désaccord(m) – розлад; чвари
description(f) – 1. опис; описання; 2 список
désormais – відтепер, надалі
dessein(m) –намір, план, замислення
détection (f) – викриття; розпізнавання
détenir– 1. зберігати, володіти; 2. утримувати; 3. тримати у в’язниці
détention (f) – 1. ув’язнення, позбавлення волі; 2. володіння чимось
détenu (m) – в’язень, злочинець
déterminer – 1. встановлювати, визначати; 2. бути причиною
détourner – 1. відхиляти; 2 розкрадати; 3. відвертати
différend(m) – незгода, розбрат
différer– 1.розрізнятися; розходитися (в поглядах); 2.відстрочувати, відкладати
dignité(f) – 1. гідність; 2. звання. сан
discours (m) – промова, виступ
disparaître – 1. зникати, ховатися; 2. пропасти безвісті
dissolution(f) – 1. припинення діяльності; 2. розривання (шлюбу); 3 розпуста
divulgation(f) – розголошення, обнародування; розкриття
domaine(m) – 1. володіння, маєток; 2. перен. сфера, галузь, ділянка
domicile(m) – житло, місце проживання
dommage (m) – шкода, втрата, збиток
données (f, pl) – дані, відомості
dresser – 1. споруджувати; встановлювати; 2.складати (протокол) 3.підбурювати
droit (m) – 1. право; 2. мито; 3.гонорар
dû, due – належний, викликаний, зобов’язаний
E
ébaucher – намічати, малювати ескізи
ébergement (m) – закріплення; укріплення
écart (m) – 1. стрибок у бік; 2. розрив, різниця; 3. відстань;4 відхилення
échapper – 1. уникати, рятуватися; 2. вислизати;3. тікати, вириватися
échéant – спливаючий (термін), стікаючий; le cas échéant – при нагоді
échouer –зазнати невдачі, сісти на мілину, застрягти
édification (f) – 1. будування, побудова; 2. будівля, споруда; 3. наставляння
édit (m) – указ, постанова
éditer – видавати, обнародувати
effacer – 1. витирати, викреслювати; 2. згладжувати; 3. знищувати
efficacité (f) – 1. продуктивність; 2. сила дії; 3. ефективність
effort(m) – зусилля, напруження, старання, напір
égard (m) – увага, ввічливість, повага; à l’égard de – що до
élaborer – розробляти, готувати
électif, -ve – виборний
élection (f) – 1. обрання, вибір; 2. вибори
électivité (f) – виборність
électoral, -e – виборчий
électeur (m) – виборець
éligible – виборний
éligibilité(f) – право бути обраним
élimination (f) – усування, виключення, вилучення, відсторонення
éliminer – усувати, виключати, витісняти, видаляти
élire – обирати
élucider – тлумачити, роз’яснювати
émaner – 1. виділятися, випаровуватися; 2. перен. витікати
embauche (f) – наймання робітників
embaucher – наймати на роботу
emblée (d’) – одразу, с першого разу
emparer (s’) – захопити, заволодіти
empêcher – заважати, перешкоджати, протидіяти, запобігати
empiéter – захоплювати, посягати
employé(m) – службовець, чиновник
employer – 1. вживати, застосовувати; 2. давати роботу
employeur (m) – наймач
empoisonnement (m) – отруєння
emporter – 1. відносити, відвозити; 2. захоплювати; 3. мати слідством
empreinte (f) digitale – відбиток пальця, слід
emprisonner – ув’язувати в тюрму, тримати в тюрмі
encombrer– 1. перегороджувати, завалювати; 2. переповнювати
encourager – підбадьорювати, підтримувати, заохочувати
encourir – 1. накликати на себе; 2. зазнавати
enfant (m) naturel – позашлюбна дитина
engagement (m) – закладання, віддавання в заставу, добровільне зобов’язання
engager – 1. зобов’язувати; 2. віддавати в заставу; 3. наймати; 4. спонукати
engendrer – породжувати, охоплювати
englober – об’єднувати, охоплювати
ennemi (m) – ворог, супротивник, недруг
énoncer – висловлювати, викладати (думку). формулювати
enquête (f) – розслідування, дізнання, слідство, допит свідків
enraciner – впроваджувати, укорінювати
enseignement (m) – 1. викладання, навчання, освіти; 2. учення, доктрина
ensemble (m) – 1. сукупність, ціле; 2. набір, комплект
enserrer – 1. містити в собі; 2. стискати
entamer – 1. починати, приступати; 2. зачіпати, підривати
entente (f) – розуміння, згода, взаєморозуміння
entier, entière – цілий, повний
entourer – оточувати
entraîner – 1. втягувати, мати наслідком; 2. тренувати
entraver – стримувати, перешкоджати
entreprendre – починати, здійснювати, братися
entretenir – 1. утримувати, допомагати, давати кошти; 2. доглядати; 3. розважати розмовою
entretiens (m, pl) – 1. переговори; 2. витрати на утримання
énumération (f) – перелік
envahir – 1. захоплювати силою; 2. розповсюджуватися; 3. наповнювати
envers – у відношенні до
environnant, -e – оточуючий
envisager – 1. пильно дивитися; 2. міркувати; 3. уявляти собі
épanouissement (m) – розквіт, прояснення
époux, -se (m, f) – чоловік, дружина
éprouver – 1. випробувати; 2. відчувати
épuiser – 1. вичерпувати, витрачати; 2. виснажувати
épurer – 1. очищувати; 2. проводити чистку партії; 3. покращувати
équiper – 1. споряджати, екіпірувати; 2. обладнувати; 3. оснастити
équitable – справедливий, неупереджений
équité(f) – справедливість
équivaloir – дорівнювати чомусь, рівнятися
erratum(lat) – виправлення, поправка (до закону)
erreur (f) – помилка, хиба, омана
espace (m) – 1. простір; 2. космос; 3. проміжок (часу)
espèce(f) – 1. порода, вид, сорт; 2. мн. золоті, срібні монети
esprit (m) – 1. розум; 2. дотепність; 3. дух, свідомість; 4. зміст; 5.характер
essai (m) – 1. випробування, дослід; 2. нарис, етюд
essence (f) – 1. сутність, суть; 2. порода, різновид; 3. бензин
essor (m) – 1. зліт; 2. піднесення, швидкий розвиток, підйом
établir le procès verbal – складати протокол
état (m) – 1. держава, штат; 2. стан, становище; 3. знання, професія; 4. громадянське становище
étatique – державний
étendre – 1. розтягувати; 2. розширювати; 3. простягати, витягати
étranger, -ère – 1. іноземний; 2. чужий, сторонній
être (m) – 1. істота; 2. буття, існування
être en fuite – бути в бігах
évaluation (f) – оцінка, підрахунок
événement (m) – факт, подія, випадок
éventuel, -le – випадковий, можливий
évidemment –очевидно, явно, безумовно
évidence (f) –очевидність, безумовність
évident, -e –очевидний, явний
éviter –уникати, ухилятися, охороняти
évoquer – 1. закликати; 2. викликати в пам’яті; 3. передавати справу у вищу інстанцію
exagérer – перебільшувати
exception (f) – виняток, вилучення
exceptionnel, -le – винятковий, особливий, позачерговий
exciter– 1. збуджувати; 2. підбурювати
exclure – усувати, виключати
exclusivement – винятково, не враховуючі
exécuter – 1. виконувати; 2. страчувати; здійснювати
exécution(f) – 1. виконання, звершення; 2. страта; 3. продаж власності
exhaustif, -ve – вичерпний
exigence (f) – 1. вимогливість; 2. потреба; 3. вимога
exiler – засилати, виганяти
existence (f) – 1. життя, існування; 2. спосіб життя; 3. наявність
expiration (f) – 1. видихання; 2. закінчення (строку)
expliquer – 1. пояснювати, тлумачити; 2. викладати
exploit (m) – 1. подвиг; 2. акт про арешт або опис майна
exposer – 1. виставляти, показувати; 2. викладати; 3. наражати (на небезпеку)
expressément– 1. точно, рішуче; 2. виразно, недвозначно
expulser – 1. виганяти, висилати; 2. виключати (з організації)
extradition(f) – видача злочинця іноземній державі
F
faillite (f) – 1. банкрутство, крах; 2. брак (коштів); 3. поразка, невдача
faire face à – протистояти
fait (m) – 1. справа, вчинок, діяльність, 2. факт, подія, випадок
faute –1. помилка, провина, огріх; 2. дефект, недолік
fauteur (m) – винуватець, підбурювач; посібник, призвідник
faux, fausse – 1.обманливий, удаваний; 2.неправдивий; 3.підроблений; 4.хибний
faux en écriture publique – підробка документа державних органів
faveur (f) –1. милість; 2. пільга; 3. доброзичливість; en faveur de – на користь
férié, -e – святковий, неробочий (день)
filiation(f) –1. спорідненість; 2. зв’язок; наступність
fin (f) – 1. кінець, закінчення; 2. смерть; 3. ціль, намір; à des fins – з ціллю
flagrant, -e – очевидний, неприхований; en flagrant délit – на місці злочину
fonction (f) – 1. посада, обов’язок; 2. функція, діяльність; 3. дія, робота
fonctionnaire (m) – урядова особа, службовець, чиновник
fondement (m) – 1. фундамент; 2. основа, база; 3. підстава, причина
fonder – 1. засновувати, створювати; 2. робити внесок; 3. заповідати гроші
force (f) –1. сила, міць; 2. фактор; 3. чисельність; 4. вага, розквіт
forcer – 1. примушувати; 2 брати силою, захоплювати; 3. напружувати
forfaiture (f) – посадовий злочин
fortune(f) – 1. щастя, талан, фортуна, удача; 2. доля, випадок; 3. майно
fou, folle – божевільний, безрозсудний
fouille (f) – 1. розкопки; 2. обшук
fouiller – 1. обшукувати, ритися; 2. проводити розкопки
fouler – 1. топтати, м’яти; 2. давити; 3 пригнічувати
fournir –1. давати, наводити (докази); 2. постачати; 3. виконувати
fracturer –ламати, зламувати, виламувати (двері)
frais (m) pl –1. витрати, видатки; 2. прохолода
frais de procédure – судові витрати
franc, franche – 1. вільний; 2. відкритий, щирий, прямий; 3. справжній
frapper – 1. бити; 2. карбувати (монети); 3. вражати, дивувати; 4. карати
fraude (f) – шахрайство, обман, контрабанда, підробка
fusillage (m) – розстріл, перестрілка
G
gagner – 1. заробляти; 2. вигравати; 3. здобувати, підкупати; 4. досягати
garagiste (m) – власник гаража, станції технічного обслуговування
garde (f) – охорона, догляд, варта; garde à vue –затримання
garder – 1. зберігати, ховати; 2. стерегти, вартувати; 3. слідкувати, додержувати
gaspillage (m) – марнотратство, розтринькування, розтрата
généralisé, -e – узагальнений, поширений
génération(f) – 1. покоління; 2. зародження, утворення, розмноження
gérer – 1. управляти, завідувати; 2. вести справи
gestion (f) – управління, керівництво, адміністрація
grâce(f) – помилування, прихильність; grâce à – завдяки
gracieux, -se – 1. граціозний; 2. ввічливий ; à titre gracieux – безплатно
graduel, -le – послідовний, поступовий
gratuit, -e – 1. безкоштовний; 2. немотивований, безпричинний
gré (m) – воля, примха; à son gré –з власної волі
greffier (m) – секретар суду
grève (f) perlée – італійський страйк
H
haine (f) – ненависть, злоба
hasard (m) –випадок, випадковість, ризик, вдача
héréditaire –спадковий
héritage (m) – спадщина
hériter – 1. одержувати у спадщину; 2. успадкувати
héritier (m) –спадкоємець
hésiter – 1. вагатися; 2. затинатися (у мовленні)
homicide (m) – 1. вбивця; 2. вбивство
horreur (f) – 1. жах; 2. огида, відраза
hostilité (f) – ворожнеча, ворожість, неприязнь
huissier(m) – 1. судовий виконавець; 2. воротар
humain, -e – 1. людський; 2. людяний, гуманний
humilier – принижувати, ображати, зневажати, підкоряти
I
ignorance (f) –незнання, необізнаність
illégal, -e – нелегальний, незаконний, підпільний
illégitime –незаконний, несправедливий
illicite –заборонений законом, недозволений
immeuble (m) –нерухоме майно, будинок, нерухомість
immixtion (f) – втручання
immuable –непорушний, незмінний, непохитний
impact (m) –попадання в ціль, взаємозв’язок
impartial, -e –неупереджений
impliquer –1. вплутувати, втягувати; 2. містити в собі
imprimer –1. друкувати; 2. залишати відбиток; 3. відбивати; 4. надавати
imprudence (f) –необережність, необачність
imputer –ставити в провину, звинувачувати
inapte –нездатний, непридатний, неправоздатний
incliner –1. нахиляти, схиляти; 2. схилятися до ...
incompatibilité (f) –1. несумісність, невідповідність
inculpation (f) –обвинувачення (попереднє)
inculper –обвинувачувати
inculquer – втлумачувати, навівати
indemnisation (f) –відшкодування, компенсація (збитків, витрат)
indiscutable –незаперечний, безумовний
inégal, -e –1. нерівноправний; 2. нерівномірний, 3. мінливий
inéluctable –неминучий, невідворотний
infamant, -e – який (що) ганьбить, ганебний
infliger –накладати кару
infraction (f) –порушення (закону, наказу, угоди); правопорушення
injonction (f) –наказ, розпорядження, припис
injustifié, -e –безпідставний, невиправданий
innocence (f) –невинність, наївність, простодушність
insensé, -e –безрозсудний, божевільний
insertion (f) –1. включення, вміщення; 2. газетна об’ява
insister –1. наполягати на чомусь; 2. добиватись чогось
inspiration (f) –1. вдихання; 2. натхнення; 3. навіяння
instance (f) – 1. інстанція, орган; 2. прохання, позов; 3. судовий розгляд
instauration (f) –заснування, впровадження
instaurer – засновувати, закладати, створювати, призначати
instigation (f) –підбурювання
institution (f) –1. установа; 2. заснування, встановлення; 3. підстава
instruction (f) –1. освіта; 2. навчання; 3. попереднє слідство
intégrant, -e –складовий, додатковий
intenter un procès –порушувати справу
intentionnel, -le –навмисний, упереджений
interdiction (f) –1. заборона; 2. позбавлення прав; опіка
interdire –1. забороняти; 2. позбавляти прав; 3. встановлювати опіку
intérêt (m) – 1. інтерес, зацікавленість; 2. користь; 3. співчуття; 4. проценти
interjeter –подавати апеляцію
interposer (s’) –1. виступати посередником; 2. ставити між ...
interroger –1. питати, запитувати; 2. допитувати
introduire l’action –порушувати громадянську справу у суді
introduire le procès –вести процес
investigation (f) –розслідування, дослідження (наукове)
investir –1. вкладати (капітал); 2. наділяти (повноваженнями) 3. оточувати
inviolable –недоторканий
involontaire –мимовільний
invoquer –1. благати, закликати; 2. посилатися на
irrémédiable –непоправний, невиліковний
irréversibilité (f) –необоротність
issu, -e –який (що) походить від
J
joindre– зшивати, з’єднувати, склеювати, приєднувати
jouir –1. користуватися; 2. зазнавати насолоди
jouissance (f) –1. користування; 2. втіха, насолода
judiciaire –судовий
juge (m) –суддя; juge d’instruction –судовий слідчий
juger –1. судити; 2. виносити вирок; 3. вирішувати, міркувати, гадати
juré (m) –присяжний засідатель
juridiction (f) –юрисдикція; судове відомство
jurisprudence (f) – юриспруденція, судова практика
juste –1. справедливий; 2. правильний, точний; 3. справжній
justesse (f) – правильність, точність
justice (f) –1. справедливість; 2. правота; 3. правосуддя, юстиція
justifier –1. виправдовувати; 2. узаконити; 3. підтвердити
L
lancer –1. кидати, метати; 2. запроваджувати; 3. пускати в хід, в продажl
laps (m) de temps –відрізок часу
légalité (f)– легальність, законність
légiférer –займатися законотворчістю
léser –наносити збитки; принижувати; ображати, кривдити
liaison (f) –1. зв’язок, спілкування; 2. з’єднання; 3. близькі стосунки
libérer –визволяти, звільняти
licenciement (m) –1. розпуск; 2. звільнення; 3. розформування
lieu (m) –1. місце, місцевість; 2. пункт; 3. привід
litige (m) –1. позов; 2. спір
litigieux, -se –спірний
livraison (f) –1. доставка, поставка; 2. випуск
logement (m) –квартира, житло
loger –1. жити, наймати квартиру; 2. поміщати, давати притулок
loi (f) –закон, право, законодавство
M
maint, -e –неодноразовий
maintenant –тепер
maintenir –1. підтримувати; 2. утримувати, відстоювати; 3. настійно твердити
maintien (m) –1. зберігання (в силі), підтримування; 2. постава, осанка
maîtrise (f) –1. майстерність; 2. панування; 3. освоєння
majeur, -e –1. більший, вищий; 2. повнолітній; 3. винятково важливий
majorité (f) –1. повноліття; 2. більшість
mal (m) –1. зло, шкода; 2. біль, хвороба; 3. горе, біда, лихо
malfaiteur (m) –лиходій, злочинець
malheur (m) –нещастя, біда, нещасний випадок
mandat (m) d’amener –наказ про привід
mandat (m) d’arrêt –ордер на арешт
manquer – 1. помилятися; 2. не щастити; 3. бути відсутнім; не вистачати
marier –одружувати, видавати заміж, з’єднувати
marque (f) –1. знак, мітка, слід, позначка; 2. клеймо, печать
marquer –1. відзначати, мітити; 2. накласти відбиток; 3. вказувати на
massacre (m) –різня, бойня, порча
matière (f) –1. матерія, 2. речовина; 3. предмет; 4. область, сфера
maturité (f) –зрілість
mécontentement (m) –невдоволення, незадоволення
méditation (f) –обміркування, споглядання
méfiance (f) –недовірливість, недовір’я, підозра
menacer –загрожувати, лякати
mensonge (m) –брехня, вигадка, омана
mention (f) –відгук, згадування
mentionner –згадувати, цитувати, посилатися
mentir –брехати
mépris (m) –презирство, зневага
mépriser –зневажати, нехтувати, ставитись з презирством
mérite (m) –заслуга, достойність
mesure (f) – 1. міра, мірка, розмір; 2. такт, почуття міри, стриманість
mettre en accusation –передати суду
mettre en jeu –приводити в дію
mettre en lumière –висвітлювати
mettre en œuvre –приводити в дію
mettre fin –покласти край, припинити
mettre (se) d’accord – дійти згоди, домовитися
meurtre (m) –убивство, злочин
mineur– малолітній, неповнолітній
minutie (f) –1. дрібниця, дріб’язок; 2. старанність
minutieux, -se – 1. дріб’язковий; 2. копіткий
mobilier, -ère –рухомий (про майно)
modalité (f) –1. якість, властивість; 2. форма, різновид; 3. умова
montant (m) –сума, підсумок; montant du préjudice –розмір збитків
mortel, -le –смертельний, смертний
motion de censure –вотум недовіри
moyen (m) – 1. засіб, спосіб; 2. ресурси, засоби для життя; 3. можливості
moyen, -ne –середній
multitude (f) –безліч, маса, натовп
mûr, -e –1. зрілий, стиглий; 2. складений
mutation (f) –1. зміна, заміна одного іншим; 2. переміщення (по службі)
mutuel, -le –взаємний
N
naissance (f) –1. народження; 2. початок, виникнення; походження
naturel, -le –1. природний, натуральний; 2. позашлюбний
négligence (f) –недбалість, помилка
négliger –нехтувати, відноситися недбало
négocier –вести переговори, вести крупну торгівлю, домовлятися
net, -te –1. чіткий, виразний, ясний; 2. правдивий, чесний; 3. чистий
nier –заперечувати, спростовувати, оспорювати, відпиратись
niveau (m) – 1.рівень, горизонтальна площина; 2. нівелір
noblesse (f) –благородство, дворянство, положення
nocif, -ve –шкідливий
nomination (f) –призначення на посаду
non-lieu (m) –припинення справи
notion (f) –поняття, пізнання
nourrir– годувати,насичувати, харчувати
noyau (m)– 1. ядро; 2. основа, суть
nuisible– шкідливий
nullement –ні в якому разі, зовсім ні, нітрохи
O
obéir –слухатися, коритися, підкорятися, бути залежним
obligation (f) –1. обов’язок, зобов’язання; 2. борг; 3. облігація
obliger – зобов’язувати, змушувати, робити комусь послугу
obscur, -e –1. темний; 2. незрозумілий, неясний; 3.невідомий
observer –спостерігати, додержувати, виконувати, помічати, стежити
obstacle (m) – перешкода, протидія
obtenir –добиватися, досягати, одержувати
occasion (f) –випадок, нагода, причина
occurrence (f) –випадок, обставина, випадковість
octroi (m)– надання, дарування, ввізне мито
octroyer –дарувати, надавати
oeuvre (f) –діло, робота, справа, вчинок, твір, праця
offencer –ображати, кривдити, зачіпляти, пошкоджувати
officier (m) publique –службовець, що має повноваження завіряти юридичні акти
offrir – пропонувати, дарувати, становити
opportunité (f) des poursuites –необхідність переслідування
oppresser –пригноблювати, притісняти, давити
ordonnance (f) – 1. розподіл, розпорядок; 2. постанова, інструкція
ordonner –упорядковувати, наказувати, призначати
ordre (m) –порядок, орден, ордер, розпорядок, розташування, категорія
ordre du jour – порядок денний
ordre public– громадський порядок
origine (f) –початок, походження, джерело, першопричина
oublier –забувати, нехтувати, пропускати, упускати з виду
outil (m) –знаряддя, інструмент
ouvrage (m) –1. робота, праця, діло; 2. виріб; 3. твір
P
parcourir –1. пробігати, об’їжджати; 2. швидко переглядати
paritaire– паритетний
parquet (m) – 1.прокуратура, прокурорський нагляд; 2. паркет
part (f) –частина, доля, сторона
particularité (f) –особливість, властивість, окремість
particulier (m) –приватна особа
partie (f) –1. частина; 2. сторона (на суді, у договорі); 3. участь
parvenir –1. досягати, доходити; 2. добиватися
passible – який (що) підлягає (покаранню, арешту)
patrimonial, -e –майновий
payement (m) –платіж, виплата, розрахунок
payer –1. платити, виплачувати; 2. поплатитися, заплатити;3. винагороджувати
peine (f) –1. покарання, акра, страта; 2. прикрість, горе, страждання; 3. праця
pénal, -e –кримінальний, карний
pénétrer –1. проникати; 2. пронизувати; 3. глибоко зворушувати
pénible– тяжкий, важкий, обтяжливий
pénurie (f) –гостра нестача, злидні, бідність
percée (f) –пробоїна, дірка
perdre –1. зазнати збитків; 2. програвати; 3. губити втрачати
perfectionnement (m) –удосконалення, покращення
permanence (f) –постійність, безперервність
permettre –дозволяти, допускати
perpétrer –вчиняти злочин
perquisition (f) –обшук, трус, розшук
persécuter –переслідувати, піддавати гонінням
persécution (f) –переслідування, гоніння
persistant, -e –стійкий, наполегливий, тривалий
personne/partie lésée –потерпіла сторона
persuader –переконувати, схиляти, вмовляти
perte (f) –1. втрата; 2. збиток, програш; 3. загибель, смерть
perturbé, -e –порушений
pièce (f) – 1.шматок, кусок, частина, деталь; 2. штука; 3. монета
pièce à conviction– речовий доказ
pillage (m) –грабіж, розкрадання
plaider –1. судитися, вести позов; 2. захищати справу в суді
plaideur (m) –позивач
plaidoirie (f) –судові дебати
plainte (f) –скарга, ремство, туга
plénitude (f) –повнота, надмір
plupart (f) –більша частина, більшість
pluralité (f) –1. більшість; 2. численність, множинність
populeux, -se –багатолюдний, перенаселений
portée (f) –1. досяжність, відстань; 2. внесок; 3. значення, важливість
posséder –1. володіти; 2. знати досконально; 3. керувати
poursuite (f) –1. переслідування; 2. позов, судове переслідування
poursuivre –1.переслідувати; 2. домагатися; 3. подавати позов
pourvoi (m) –оскарження; pourvoi en grâce – прохання про помилування
pourvoir –1. піклуватися про щось; вживати заходів; 2. постачати
pourvu, -e –оснащений
pourvu que –аби тільки, коли тільки
préalable –попередній
précédent (m) –1.прецедент; précédent,-e –попередній
prééminence (f) –вищість, перевага
préjudice (m) –шкода, втрата; всупереч
préjugé (m) –1. упередження, 2. передсуд
préliminaire –попередній
préméditer –замишляти
prendre en compte– брати до уваги
prendre en vue –брати до уваги;
préparation (f) –підготовка; приготування
préoccupation(f) –заклопотаність, занепокоєність, піклування
prescription (f) –наказ, розпорядження; давнина позову
prescription de l’action publique –давнина протягування до відповідальності
prescrire –1. прописувати; 2. наказувати
présenter –1. пред’являти, 2. пропонувати, 3. показувати, 4. викладати
présider –головувати, керувати чимось, направляти
présomption (f) –1. припущення; 2. презумпція невинності; 3. самовдоволення
présumer –допускати, припускати, чекати
prétendre –1. вимагати по праву; 2. мати намір; 3. наполягати, претендувати
preuve (f) –1. довід, доказ, підстава, свідчення; 2. перевірка
prévaloir –мати перевагу, брати верх
prévarication (f) –службовий злочин
prévenir –попереджати, запобігати
préventif, -ve –попереджувальний,запобіжний
prévention (f) –1. перебування під слідством; 2. попереднє ув’язнення
prévenu (m) –обвинувачений, підсудний
prévoir –передбачати, прогнозувати
primauté (f) – першість, право першого ходу
primordial, -е –1. первісний; 2. першорядний, головний
principes (m, pl) –моральні правила, основи, моральні устої
prise (f) –взяття, захоплення, арешт, затримання, здобич трофей
prison (f) –в’язниця, тюрма
privatif, -ve –позбавляючий
privation (f) –1. втрата, позбавлення; 2. нестаток
priver –позбавляти, залишати без, відбирати
probable –імовірний, правдоподібний
procéder –діяти, чинити; 2. приступати до; 3. походити з, від
procès (m) –позов, судовий процес, судова справа
procès-verbal (m) –протокол
proclamer –проголошувати, обнародувати
procurer –доставляти, добувати, забезпечувати
produire (se) –виробляти товари, створювати; виявляти себе; виступати
profit (m) –прибуток, користь, вигода; au profit de –на користь
prolifération (f) –збільшення, примноження
promouvoir –просувати, підвищувати (по службі)
promulguer –обнародувати
prononcer –виносити рішення, ухвалювати, постановляти, об’являти вирок
propos (m) –1. слово, мова, розмова; 2. лихослів’я, пересуди; 3. привід, мотив
propre –власний, властивий, справжній, дійсний, придатний, зручний
propriété (f) –власність, маєток; властивість
proroger – відстрочувати, відкладати, продовжити дію
protection (f) –1. заступництво, протекція; 2. захист, охорона
provisoire –тимчасовий, попередній
prudent, -e –обережний, обачний, розсудливий
publicité (f) –прилюдність, гласність; об’ява, реклама, оголошення
puissance (f) –1. могутність, сила; 2. влада, панування; 3. держава
punir –карати, покарати
punition (f) –кара, покарання
purger –очищати, звільняти від; - відбувати кару
Q
qualifier –визначати, кваліфікувати, називати
qualité (f) –1. якість, властивість; 2. достоїнство; 3. звання, повноваження
quant à –щодо, що стосується
quelconque –який-небудь, будь-який; посередній, випадковий
quotidien, -ne –щоденний, повсякденний, буденний
R
raison (f) –1. розум, інтелект; 2. доказ, підстава; 3. причина, мотив;
en raison de –відповідно