 |
|
Запалення яєчника і яйцепроводу
Запалення яєчника (оварііт) як самостійне захворювання в більшості випадків не діагностується, а перебігає одночасно з жовтковим перитонітом. Запалення яйцепроводу (сальпінгіт) також частіше супроводжується жовтковим перитонітом, але може зустрічатися і як самостійне захворювання.
Етіологія.У виникненні оварііту і сальпінгіту головну роль виконують ті ж несприятливі фактори годування, що і при появі жовткового перитоніту (недостатність кальцію, вітамінів А, D, Е, холіну, білковий токсикоз і ін.). У етіології сальпінгіту значне місце відводиться травматичним факторам (удари, розриви яйцепроводу, великі яйця, затримання яйця в яйцепроводі і ін.), а також інфекції і інвазії (паратиф, пулороз-тиф, простогонімоз і ін.). Запалення клоаки (клоацит) часто ускладнюється сальпінгітом, і, навпаки, запалення яйцепроводу може перейти в клоацит.
Клінічні ознаки.При оварііті головним клінічним симптомом є припинення яйцекладки з подальшим зникненням ознак курки-несучки внаслідок атрофії яєчника.
Сальпінгіти можуть перебігати гостро і хронічно. Хронічні сальпінгіти зустрічаються частіше і особливо серед птиці, що утримується в антисанітарних умовах, і є наслідком переходу запалення з клоаки угору по яйцепроводу (висхідні сальпінгіти).
При сальпінгітах яйцекладка припиняється або проходить з перервами. Хворі кури часто несуть ненормальні яйця (без шкаралупи, деформовані і ін.), іноді з отвору яйцепроводу виділяється рідкий білок або гнійно-фібринозна маса. При хронічних сальпінгітах яйцекладка з часом припиняється, зникають ознаки курки-несучки (зморщується гребінець, зменшується відстань між лонними кістками), розвивається анемія і схуднення. Таких несучок, що втратили здатність до яйцекладки, вибраковують.
Патологоанатомічні зміни. При гострому перебігу сальпінгіту яйцепроводи збільшені, серозна і слизова оболонка їх почервонілі, з окремими або численними крововиливами і фібринозними накладеннями, зокрема з розповсюдженням процесу на очеревину з розвитком фібринозного або гнильного перитоніту. У просвіті яйцепроводу, а також в клоаці і в її окрузі виявляється запальний ексудат з домішками складових частин яйця. При розриві яйцепроводу ця маса випадає в черевну порожнину, викликаючи розвиток жовткового перитоніту.
При хронічному перебігу яйцепроводи можуть бути збільшені у декілька разів з наявністю засохлих мас ексудату і яєць, зокрема шаруватих конглобатів. Між яйцепроводом і кишечником, а також іншими органами виникають спайки.
У паренхіматозних органах відзначають дистрофічні зміни і розлади кровообігу, нерідко катаральне або геморагічне запалення шлунково-кишкового тракту, а також виразковий клоацит.
Діагностика.Діагноз ставиться на підставі клінічної картини і патологоанатомічного дослідження.
Профілактика і лікування.Несучкам потрібно створювати нормальні умови утримання і годування, регулярно проводити очищення і дезинфекцію пташників, включати в раціон необхідну кількість мінеральних і вітамінних кормів (див. профілактику жовткового перитоніту).
Вживають заходи проти травматизму, найагресивніших курей відокремлюють.
Для профілактики оваріітів та сальпінгітів необхідно уміти правильно надати допомогу несучкам при утрудненій яйцекладці. Невмілі і грубі маніпуляції майже завжди призводять до розвитку запалення яйцепроводу і припинення яйцекладки.
Хворих несучок відокремлюють і, залежно від тяжкості прояву хвороби, вибраковують або лікують. У раціон слід вводити вітаміни і корми, що містять мінеральні речовини, робити внутрішньом'язові ін'єкції пеніциліну 20000-30000 ОД двічі на день 2-3 дні підряд, промивати клоаку слабкими дезинфікуючими розчинами і т.д.