 |
|
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Абстрагування – це метод, що дає змогу виділяти ознаки, що цікавлять дослідника, з багатьох інших, що можуть заважати аналізу.
Автореферат – авторський короткий виклад основних положень наукової праці, стислий переказ її концепції з характеристикою методів і методики дослідження.
Аналіз – це розумове розчленування предмета чи явища на частини, виділення його окремих рис, особливостей, ознак з метою їх детального вивчення.
Анотація (від лат. annotatio – зауваження, примітка) – коротка узагальнююча характеристика книжки або її частини, статті, рукопису тощо, що вміщує стислу інформацію про зміст праці, відомості про автора та читацьке призначення.
Вчений – фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має вищу освіту та провадить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати.
Гіпотеза – це науково-обґрунтоване припущення про факт, що не доступний для звичайного спостереження, – це закономірний зв’язок та закономірний порядок неперевірених в дослідах явищ.
Дедукція–спосіб дослідження, що базується на переході від загального до конкретного.
Дипломна робота – самостійне наукове дослідження, яке виконується студентом для отримання диплома у відповідності до кваліфікаційних вимог «спеціаліста».
Довідковий апарат книги – це додаткові тексти, що входять до її структури поряд з основними текстами.
Експеримент (лат. experіmentum – проба, дослід) – це науковий дослід, що передбачає точний облік умов та наслідків його проведення і можливість багаторазового повторення.
Емпіричний рівень наукового пізнання – пізнання, що здійснюється за допомогою спостереження об'єктів, фіксації фактів, проведення експериментів, встановлення співвідношення та закономірних зв'язків між окремими явищами.
Індукція – це спосіб дослідження, що базується на переході від окремих фактів до узагальнень, виведення з окремих фактів та явищ загальних принципів та законів.
Курсова робота– форма самостійної діяльності студентів, спрямована на узагальнення теоретичних знань та практичну реалізацію умінь і навичок.
Курс лекцій -навчальне видання повного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою.
Магістерська робота – підсумкова кваліфікаційна робота, яка виконується особою, що закінчила вищий навчальний заклад і навчалась у магістратурі упродовж 1-2 років. Може бути логічним продовженням дослідження, розпочатого у курсовій та дипломній роботах.
Метод дослідження – це спосіб пізнання дійсності, своєрідний інструмент, яким користуються для вирішення головного завдання – відкриття об’єктивних законів дійсності.
Методологія дослідження – сукупність методів, способів, прийомів, їх певна послідовність, схеми для проведення будь-якого наукового дослідження.
Методичні рекомендації (методичні вказівки) -навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, а також заходів.
Метод польових досліджень – метод безпосереднього вивчення об'єкта в природі шляхом спостереження за ним, інструментальним вимірюванням параметрів, дослідження функціонування, структури чи розвитку.
Моделювання – вивчення об’єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміняє оригінал з певних сторін, які цікавлять пізнання і підлягають вивченню, непрямий, опосередкований метод наукового дослідження.
Навчальний посібник -навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник та офіційно затверджене як таке.
Навчально-методичний посібник -навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) або з методики виховання.
Наука – це сфера діяльності людини, спрямована на вироблення, нагромадження та систематизацію об’єктивних знань про дійсність (природу, суспільство, процеси, мислення).
Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань.
Наукове дослідження – цілеспрямоване вивчення явищ, процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.
Науково-дослідна (науково-технічна) установа — юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
Наукове пізнання – це дослідження, яке характерне своїми особливими цілями, завданнями, методами отримання і перевірки нових знань з метою оволодіти силами природи, пізнати закони розвитку суспільства тощо.
Наукова стаття– найбільш поширена форма публікації наукової продукції в періодичних виданнях, яка присвячується конкретним питанням галузевих досліджень або ж історіографічному огляду обраної проблеми.
Науково-технічна діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій.
Науково-педагогічна діяльність – педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації, пов'язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю.
Науковий працівник – вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
Науково-педагогічний працівник – вчений, який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації.
Науковий результат – нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.
Наукова робота– дослідження з метою одержання наукового результату.
Об’єкт дослідження – процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливостей використання в практичній діяльності.
Підручник -навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке.
План– перелік питань, які розглядаються в роботі, – найкоротша форма запису основного змісту цілої роботи.
Предмет дослідження – все те, що знаходиться в межах об’єкту дослідження у визначеному аспекті пізнання. Предметом наукового дослідження можуть бути причини виникнення процесу або явища, закономірності його розвитку, різноманітні властивості, якості тощо.
Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей.
Реферат – письмова форма доповіді на певну тему, зміст лише повідомляє про щось, а не переконує в чомусь; інформативне видання, яке визначає короткий виклад змісту наукового дослідження.
Синтез – це спосіб вивчення предмету шляхом поєднання раніше виділених частин предмету дослідження в єдине ціле.
Спостереження – систематичне цілеспрямоване дослідження об’єкта, явищ в такому вигляді, в якому вони функціонують (існують) в природі або ж в умовах специфічної діяльності.
Теза – стислий виклад основних положень, наукової праці, статті, доповіді, який передбачає попереднє ознайомлення учасників семінарів, конференцій, симпозіумів з результатами наукового дослідження.
Теоретичний рівень наукового пізнання – здійснюється формуванням системи знань, теорій, у яких розкриваються загальні та необхідні зв'язки, формулюванням законів в їх системній єдності та цілісності.
Реферат(лат. refero – повідомляю) – це короткий письмовий чи усний виклад основного змісту роботи (робіт), яка вивчалися, з аналізом запропонованих шляхів вирішення певної проблеми.
Цитата – це дослівний виклад уривка оригінального тексту, який містить суттєві думки автора, важливі факти, статистичні матеріали.
Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.
ДОДАТКИ
Додаток А
| Наказ Вищої атестаційної комісії України 23.06.2005 № 377 зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ВАК України від 14.02.2006 № 73, від 29.05.2006 № 263, від 19.09.2006 № 407, від 12.02.2007 № 70, від 02.07.2007 № 501, від 14.12.2007 № 867, від 02.02.2009 № 45, від 29.04.2010 № 273 |
Зареєстровано у Міністерстві юстиції України
05.07.2005 за № 713/10993
06.03.2006 за № 236/12110
07.06.2006 за № 682/12556
27.09.2006 за № 1075/12949
21.02.2007 за № 159/13426
12.07.2007 за № 805/14072
26.12.2007 за № 1398/14665
18.02.2009 за № 152/16168
05.05.2010 за № 315/17610
П Е Р Е Л І К