Главная | Обратная связь

Піде на роботу, коли її поженуть: це буде вже майже машина... раб...

14.Між цими двома однаково згубними крайнощами —
безмежним свавіллям і безмежним рабством, що однаково приводять людину — і раба, і деспота — до помийної ями повного скотства, лежить середній, щирий шлях: шлях вільної діяльності, що вимагає волі настільки, наскільки є зміст у самій цій діяльності…

«найбільш сильною з усіх природних схильностейГлюдини».

7.Само собою зрозуміло, що прагнення до свободи є прагнення душевне, а не органічне, тому що сама воля, як ми бачили, є цілком і взагалі душевне явище. Прагнення це знаходиться в най­тіснішому зв'язку с... прагненням душі до життя чи свідомої ді­яльності. ...З одного боку, людина прагне тільки до тієї діяльнос­ті, що була б її діяльністю, нею вибраною, нею полюбленою, словом, її вільною діяльністю, а з іншого боку - людина усві­домить своє прагнення до свободи тоді тільки, коли її вільна діяльність зустрічає утиски... і... тільки у вільній діяльності міцнішає і розвивається саме прагнення людини до волі.

8. Почуття прагнення до волі народжується тільки як негативний утиск, і тому істота, що ніколи не випробувала би утисків своєї вільної діяльності, ніколи не довідалася б, є чи ні в ній прагнення до волі. ...У самім виконанні свого бажання є вже
насолода... Такий стан душі називають звичайно упертістю, але для психолога упертість є тільки чудове психічне явище, у яко­му у всій чистоті своїй, незалежно від змісту бажань, виявля­ється прагнення людини до волі. ...Але проте упертість є...помил­ковий шлях, на який потрапляє людина... у своєму прагненні доволі...

9. ...Почуття і воля — дві сторони особистості, і тому зрозуміло, що всякий утиск моєї волі... змушує мене страждати...Волю мою утискує чи воля інших людей, чи насильство... природи. Але й у тім і в іншому випадку воля моя утискується зовнішнім для мене насильством. Насильство це не перестає бути для мене зовнішнім і тоді, якщо воно виражається навіть у формі моїх же органічних прагнень... Так,людина, зайнята улюбленою своєю справою, досадує на почуття голоду, спраги, чи уто­ми чи просто болю, що заважають їй продовжувати її вільну роботу. При такому душевному стані людина поспішає, як найшвидше, вгамувати голод чи спрагу і радіє припинен­ню страждань не як припиненню неприємного почуття, але тіль­ки як видаленню утисків своєї волі. Це саме природне, саме нормальне почуття і прагнення людини, і ніяк не може бути названо упертістю.

10.Але є одне насильство, що йде... із самої душі і від яко­го потім вона не може відділитися: це є саме прагнення до свідомої діяльності. Це внутрішнє насильство складає сутність душі... Саме прагнення до волі знаходить своє пояснення і виправдання тільки в цьому прагненні. Якщо ж людина, випробувавши насолоду видалення стиснень, хоче випробува­ти цю насолоду і крім прагнення до діяльності, то потрапляє на фальшиву дорогу…

більше, що, придушуючи їх, коли вони вже розвинулися, надзвичайно важко, якщо і можливо,не зачепити святого, законного прагнення до волі.<...>

Глава ХLVIII