Главная | Обратная связь

Класифікація споживачів.

Може бути здійснена класифікація споживачів за різними ознаками. Розглянемо основні з них:

Покупці на основі вживання товарів класифікуються:

- покупці товарів певного підприємства (клієнти нашої фірми, ми вже з нимим співпрацюємо)

- покупці товарів конкурентів

- потенціальні покупці (покупці, що за певних умов зараз не можуть це зробити)

- абсолютні неспоживачі. (не мають можливості купити або їм не дозволяють цього зробити)

Покупці за адаптацією до нових товарів: +суперноватори – люди, які схильні купувати нові товари, не чекають загального признання.

+новатори – люди, які швидко сприймають усе нове, але не проти того, щоб все ще раз обміркувати, +помірковані – люди, схильні безболісно сприймати новинки, однак не прагнуть до їх пошуку, становлять сприятливе, але пасивне середовище для нововведень.

+консерватори – люди, які повільно сприймають усе нове, вони надто обережні, не схвалюють змін.

+суперконсерватори – люди абсолютно не схильні до змін, сприямать щось новею Підсвідомо неприязно ставляться до всього нового.

На основі менталітету націй:

+утилітарний –стандартнеспоживання, схильність до економії, прив’язаність до традицій.

+менталітет безпеки – менше схильний до іновацій, а більше до дотримання порядку в матеріальній та соціальній сферах життя.

+мен-т прогресу – мислить категоріями виробництва і споживання, позначений духом підприємництва

+мен-т змін – схильний до різноманітних непередбачуваних витрат для негайного досягнення бажаног

 

21. Види комунікацій.

Існує певна класифікація комунікацій:

В залежності від учасників:

*внутрішня (людина розмовляє з собою)

*міжособистісна (між двома людьми)

*комунікація в малих групах (3-8 чол)

*публічна (аудиторія (10-30 і більше)

*організаційна (більше ста осіб)

*масова (1000 і більше осіб)

Комунікація може бути:

усною чи письмовою,

вербальною чи невербальною

формальною чи неформальною

внутрішньої чи зовнішньою.

Види маркетингових комунікацій:

Залежно від типу організації процесу:

*прямі комунікації

*через посередника.

За строком дії:

*довгострокові (не змінюють зовнішньої форми протягом кількох років – упаковка, фірмовий стиль, логотип)

*середньострокові (розробляють протягом декількох сезонів (спонсорство, рекламні концепції)

*короткострокові,(мають визначений життєвий цикл)

За періодичністю: *епізодичний, *регулярний

За сферою діял-ті: *виробнича,

*науково-дослідна, *невиробнича

 

22. Інтегровані маркетингові комунікації.

За визначен­ням Американської асоціації рекламних агенцій, інтегрована маркетин­гова комунікація (ІМК) — це концепція планування маркетингових кому­нікацій, пов'язана з необхідністю оцінювання стратегічної ролі окремих напрямів (реклами, стимулювання збуту, суспільних зв'язків ) і по­шуком оптимального їх поєднання для забезп. чіткості, послідов­ності та максимізації впливу комунікаційних програм з допомогою несуперечливої інтеграції всіх окремих звернень. На думку Дж. Бернета та С. Моріарті, ІМК — стратегія координації та об'єднання повідомлень для досягнення максимального впливу на аудиторію.

Отже, ІМК охоплює весь комплекс маркетингових комунікацій (рек­ламу, пропаганду, суспільні зв'язки, стимулювання збуту, прямий марке­тинг та персональний продаж), які перебувають у постійній взаємодії складових, а також останніх з підприємством і підприємства з його зовн-ім і внутрішнім середовищем. Це, у свою чергу, свідчить про наяв­ність певної інтегрованої системи МК. Термін "інтегрований" буквально означає "об'єднаний".

Інтегрована маркетингова система комунікацій (ІМСК) — цілеспря­моване комплексне застосування всіх складових МК, які перебувають у постійній взаємодії, для налагодження міцних інформ-их взає­мозв'язків між ринковими суб'єктами (споживачами, виробниками, по­середниками, постачальниками, працівниками підприємства та ін.) з ме­тою створення сприятливих умов для функціонування підприємства та просування його товару на ринок. ІМСК сприяє підвищенню ефектив­ності усієї системи продажу компанії, оскільки на відміну від усіх інших організаційних форм об'єднує різні підрозділи і відділи. Єдина система комунікацій дає можливість усунути місництво менеджерів і звернутися з правильно складеним повідомленням до потрібних покупців у пот­рібний час і в потрібному місці.

23. Класифікація споживачів на основі менталітету.

Класифікація споживачів на основі менталітету ставить на чільне місце спосіб життя індивідуума, вивчаючи його мотиви і потреби, переконання та звички виховання та увесь комплекс інших впливів на його особистість. Такий підхід пов’язує в одне ціле екон-ну, технологічну, культурну й політичну сторони життя як окремої людини, так і суспільства в цілому.

Фахівці розрізняють такі 4 різновиди менталітету:

- утилітарний – стандартне споживання, схильність до економії, прив’язаність до традицій

- безпеки – менше схильний до новацій, а > до дотримання „природного” порядку в матеріальній і соціальній сторонах життя

- прогресу – мислить категоріями виробництва і споживання, позначений духом підприємництва

- менталітет змін – схильний до різноманітних непередбачених витрат на негайне досягнення бажаного та сьогочасного втіху.

Переважання якогось із цих різновидів характеризує менталітет нації. Він змінюється протягом століть. Нині цей процес значно прискорився: те, що колись відбувалося протягом століття, відбувається за кількадесят чи за кільканадцять років.

 

24. Основні функції та властивості сучасної реклами.

функції реклами розкривають її сутність та призначення. Основні функції реклами:

- інформування, тобто створення обізнання

- умовляння

- нагадування

- позиціювання

- підтримування прихильності споживачів до торгової марки

- створення та підтримування іміджу фірми.

Властивості сучасної реклами:

- асоціативність (створює певні асоціації)

- комунікативність, тобто інформує про товар та його властивості

- створення своїх цінностей (формує потреби в життєві стандарти)

- мотивація

- реклама підпорядковується завданням маркетингу

- законодавче забезп. реклами.

 

25. Класифікація реклами.

По типу її спонсора:

- реклама від імені виробника

- реклама від імені торгового посередника

- реклама від імені приватних осіб

- реклама від імені влади та інших суспільних інститутів

В залежності від типу цільової аудиторії:

- виробнича реклама

- споживча реклама

В залежності від сконцентрованості аудиторії:

- селективна (на конкретну групу)

- масова

В залежності від розмірів території, яка охоплюється рекламною діяльністю:

- локальна

- регіональна

- загальнонаціональна

- міжнародна

- глобальна

В залежності від рекламної комунікації:

- товарна

- престижна

- реклама ідеї

- реклама особистості

- реклама території

В залежності від стратегічних цілей:

- реклама, яка формує попит

- реклама, яка стимулює продаж

- реклама, що створює позиціювання та депозиціювання товару

В залежності від цілей та етапах життєвого циклу товару:

- впровадження – інформ-а реклама

- етап зростання – переконуюча реклама

- етап зрілості – нагаду вальна реклама

- занепад – інформ-а реклама про розпродаж

По способу впливу:

- зорова

- слухова

По характеру впливу:

- жорстка

- м’яка

В залежності від використовуваних засобів розповсюдженя:

- друкована

- в газетах та журналах

- радіо- і телереклама

- зовн-я реклама

- реклама в інтернеті

 

 

26. Класифікація дій з рекламування на різних етапах ЖЦТ.

На кожному етапі життєвого циклу провадиться своя політика маркетингу., яка коригується на обсяги попиту та пропонуван­ня. Усе це знаходить відображ. в рекл. зверненнях виробників і посередників.

Моделювання діял-ті тих співробітників служби маркетингу, котрі займаються рекламою відповідно до етапів ЖЦТ підприємства, потребує дотримання такого правила: у процесі формування попиту на ці товари кожний етап жит­тєвого циклу потребує певних прийомів створення рекламного звернення.

Етап виведення товару на ринки характеризується пробним продажем товару-новинки. Підприємство-виробник вирішує, ко­ли, де, кому та як його продавати. Визнання новинки покупцями, тобто розуміння ними її переваги та вигод проти інших товарів, потребує значних коштів на рекламу та стимулювання продажу. Відповідно й ціна товару буде високою. Відмітною рисою рекл-ня на цьому етапі є створення рекламних текстів із вказівкою, що рекл-ся новинка (зі словами — уперше, новий).

Етап зростання - - це стадія визнання покупцями товару та швидкого з>. його продажу. Репутація і популярність то­вару підвищуються, з'являються різні його модифікації. Зростає конкуренція, оскільки інші підприємства також переходять на виробництво цього товару. Відмітною рисою реклами на етапі зростання є постійна фіксація того факту, що конкретна фірма була найпершим і залишається найліпшим виробником товару. Ціни мало узгоджуються з цінами конкурентів.

Етап зрілості — це стадія поступового насичення ринку даним товаром (уже до 50 % потенційних покупців купили його). Від оувається значна конкуренція між виробниками. Характерні по­вторні покупки товару, але темпи зростання попиту починають знижуватися, а обсяги продажу стабілізуються. Прибутковість товару зберігається на попередньому рівні тільки за рахунок зниження виробничих витрат. З>ються витрати на поліп­шення якості товару, розширення стимулювання його продажу. Ціни ще достатньо стабільні і визначаються за методом конку­рентного паритету. Рекламування на цьому етапі має характер нагадування про те, що підприємство та його товар існують на ринку, а головна принада рекламних звернень — це знижки ціни для постійних покупців та розширення послуг (досить часто без­коштовних для споживача).

Стадія спаду — це етап падіння попиту, різкого зниження об­сягів продажу, прибутку та цін. Товар завершує свій життєвий цикл і витісняється з ринку наступним поколінням нових і перспек­тивних товарів. Ось чому підприємство-виробник на стадії спаду намагається звільнитися від запасів цих товарів та якнайшвидше скинути їх у торгову мережу, де вони певний час іще матимуть попит у покупців-консерваторів. Така політика підприємства пе­редбачає як відмову від рекламування самого товару, так і достатні витрати на рекламні звернення з інформацією про розпродаж то­варів за зниженими цінами (іноді на 70—80 % від попередньої ціни продажу).