 |
|
Мистецтво Ммарії Ппримаченко
Більш ніж пів..віку малярка з поліс..кого села Бболотня що на Ккиївщині Ммарія Ппримаченко освітлювала небосхил українс..кого мистецького світу і барвами та розмаїт..ям своїх не..звичайних картин пробуджувала в наших серцях іскорки любові до мал…овничого довкіл..я.
У тяжкий для Уукраїни час коли її народові здавалося судилося безслідно зникнути у вирі імперс..кої ненависті саме Ммарії Ппримаченко випало своїм життям і творчістю виявити незнищен..у силу народного духу.
Своїм світо..сприйнят..ям вона розширила межі образного осмислення дійсності. Дослідники називають її твори сконденсованими образами..думками образами..оцінками образами..присудами образами..пророцтвами. Числен..і шанувал..ники народного мистецтва у Яяпонії Ккитаї Аанглії Кканаді Ффранції Ііталії Ббельгії Нніме..чині Ппольщі Уугорщині Бболгарії Ччехії були захоплені творін..ями нашої малярки.
Росзповідають що колись давно побачивши на одній із виставок її роботи Ппабло Ппікас..о сказав …яЯ схиляюсь перед цим дивом мистецтвом геніальної українки. Ці слова француз..кого художника в..війшли до такого авторитетного видан..я як ..вВсесвітня енциклопедія наївного мистецтва.. що вийшла друком у 1984 році в Ббелграді. У ній Ммарії ІІпримаченко було відведене одне з перших місць серед найвідоміших митців світу.
(160 слів) За Т. Нечипоренком
Чарівниця
Настав час коли полтавська Ббогданівка стала мистец..кою столицею Ккатерини Ббілокур. Звідси з біленької селянської хати рушила у великі світи творчість великої художниці пішла до людей її малярська поезія сповнена якоїсь майже магічної сили майже фантастичної краси.
Спершу роботи Ккатерини Ввасилівни побачила Пполтава потім Ккиїв Ммосква потім вони з..явились у Ппарижі. Біля них юрмилися відвідувачі міжнародних виставок хто ж авторка цих незвичайних полотен? Звідки такий вроджений артистизм у простої української жінки таке естетичне чут..я багатство і сила уяви?
Дочка Уукраїни народний художник республіки Ккатерина бБілокур пр…вернула загальну увагу вразивши най..вибагливіших поціновувачів яскравою самобутністю поетичною силою своїх творів. Вона мовби розповідала світові який талановитий її народ як розвинуте в н..ому від природи естетичне чут..я яка сприйнятлива його душа до всього пр..красного в жи..ті.
Україна з..давна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбран..я і козац..ка люл..ка топірець гуцула і спинка саней бабусина скриня і мисник на стіні вишитий рушник і звичайний віко..ний наличник будь..яка ужиткова річ під рукою не…відомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва.
(160 слів) За О. Гончарем
Талант
Там де справжній талант справді не..має старості. Талант вічно юний. Завжди він виявляє своє багатство свою силу свою розкіш. Для нього не..має втоми що за логікою фактів наступає у звичайних людей. Як той міфічний Аантей він володіє не..змірними силами великої душі. А замість матері..землі що наділила героя міфічних часів своїми буйними силами..чарами талант звертаєт..ся до власного джерела до тонкої психічної організації до інтуїції інтелекту до цілого комплексу своїх природних духовних сил які ні..коли не..вичерпуют..ся. Саме вони, за словами Ввіктора Ггюго роблять зі старого літами художника юну велику дитину.
Талант не.. вмирає. Він живе вічно у своїх духовних нащадках у своїх творах. Він оживає у тій спадщині яку залишає після себе яку зберігают.. його духовні діти яку вони цінують немов коштовну скарбницю. Як із джерела живої води п..ють із неї нащадки освіжаючи свої сили.
Талант глумливо посміхаєт..ся над смерт..ю. Талант не..буде шукати тріски бо його творча діяльність стає міцним гранітним п..єдесталом,на якому майбут..нє збудує йому бесзсмертний пам..ятник.
(160 слів) Із часопису
Спогад
Спогад прийшов такий пр..красний що ж..нка не..подумала його проганяти. Він говорив …пПам..ятаєш ти понад усе у світі любила схід сонця. Те що най..талановитіші люди описали словами і фарбами безліч разів усе одно сприймала по..своєму. Для тебе це було не..просто сонце. Це магія кол..ору і світла. Тобі так хотілося шукати щось чарівне навіть у звичайному. Б..регти цей вогник у душі глибоко..глибоко.
Там у душі ти збирала всю красу коли..небутдь побачену у дивовижний букет квітів. А коли залишалася наодинці якщо огортав сум насолоджувалася ароматом своїх спогадів..квітів. Тоді ставало легко й затишно тоді відчувався єдиний зміст усього наявного світу Краса!
Із потягом до краси у тебе росло бажання її зображувати. Ти з дитинства малювала. Тобі хотілося показати почут..я суть а не просто гарну оболонку. Ти мріяла перетворити чистий аркуш на витвір мистецтва перед яким зупинялися б люди замислювалися... Над чим? Над своїм і чужим болем над любов..ю і вічністю...
Жінка ледь помітно усміхнулася. їй хотілося не..думати а пливти течією спогаду.
(160 слів) К. Порохняк
Барви житт..
Сивоок став жити в Ррадогості і вчитися в тітки Ззвенислави пізнавати не..тільки поверхню але й душу барв. У діда Ррадима спостерігав тільки яка фарба куди кладет..ся сприймав те як несхитну даність.
Тепер від доброї сер..цем старої жінки довідувався що кожний випадок вимагає своєї масті свого відтінку і що барви мов люди бувают.. веселі довірливі сумні жалібні холодні теплі м..які тверді гострі тихі солодкі терпкі урочисті убивчі. Він знав тепер що ч..рвона барва означає кохан..я й милосердя небесна вірність біла невин..ість радіс..ть зелена надію вічність чорна жалобу смуток а жовта не..нависть зраду золота ж святість досконалість,мудрість повагу.
Він пробував сам накидати барви на глину й на дерево і в нього вийшло відразу аж він сам не..повірив а Ззвенислава сказала що в нього між оком і рукою є те чого нема ні в кого з людей а саме цим і визначаєт..ся той що може вичаровувати з небут..я новий світ богів і візерунків.
Тоді вже йшла лісами строката осінь падали перші пр..морозки.
(162 слова) За П. Загребельним
Золотоверхе диво
Горислав грів теплим поглядом позолочені куполи. Їх було аж п..ятнадцять. Справжнісін..ке золотоверхе диво що здіймалося понад Ддніпром. До ц..ого дива він причетний найбіл..ше. Був майстром рідкісної руки вже у дванадцятому коліні зодчих.
Від своїх предків успадкував умін..я сзводити не..пе..евершені храми і зсдійнявся в тому таланті на ще не..знану в їхньому роду висоту. Знав закони того складного зодчества відчував місце де має вирости споруда в якій п..ребуватиме Ссвятий Ддух. Із його рук неначе сходила чудодійна сила перетворюючи людс..ку фантазію у видиму не..повторну красу. Умів ліпити з кол..орової смальти фрески малювати ікони так мов..би його рукою водив сам Ггосподь.
Сонце по..волі хилилося до обрію. Горислав зайшов до храму. Будівнич.. вже порозходилися. Він піднявся на риштуван..я і поклав ще кілька мазків на лик Ббогородиці що зоріла на нього вселюблячими і всепрощен..ими оч..ма. Довго вдивлявся в її сяйливе облич..я і відчував потоки світла на собі. Тут стіл..ки його праці його сили вкладено. Минулого тижня зскінчив роботу. Відчував що ні..де не..схибив не..осквернив задум.
(161 слово) За К. Мотрич
Сивоок
Сивоок квапився мов перед смерт..ю. Так наче відміряно йому жит..я саме на цей собор і повинен він укластися у відпущений йому час бо інакше не..завершеною лишит..ся головна справа позначена його іменем і обдарован..ям..
Сзплачував людям борг за своє вмін..я й талант. Бо коли є в тобі обдарованість то вже ти належиш не собі а світові. Пускаєш свої твори між людей мов дітей. Умираєеш поступово у своїх творах бо ні..хто ні..коли не..вдумаєт..ся чию співає піс..ню ні..хто не..повірить що ікона перед якою всі молят..ся написана твоєю рукою що оці сяйні фрески які світитимут..ся кріз.. віки викладені тобою.
Та й хіба важить хто зробив? Однаково належить усім а тебе не..ма. З людини вичавлюють тільки те що комусь треба мов з риби ікру. А потім ім..я її забувають. Та й що таке ім..я? Князь коли хрестився назвався не так як давніше. Коли хтось постригаєт..ся в ченці теж змінює своє ім..я. Мабудт.. щоб обдурити на тім світі Ббога. Що ім..я? Головне твої чини на землі.
(162 слова) За II. Загребельним
Дитинство
Відколи пам..ятаю себе най..біл..шим бажан..ям моїм було як..най..швидше про все на світі дізнатися. Не..покоїла мене не..вгамовна жага до вс..ого не..знаного не..відомого до вс..ого чарівного у своїй не..досяжності. Так жадібно мріялося про далекі країни позначені на глобусі та географічних мапах так хотілось обійти об..їздити облітати обдивитися навколишній світ. Розповіді про не..відомі краї породжували в уяві такі мандрівки такі не..ймовірні пригоди в дивовижних умовах які могли тільки з..явитись у сні.
Повірте я всі ті дива бачив бо сам туди літав у снах... Віл..но пролітав над чарівними краями над горами долинами річками в одну мить перелітав з холодної Ппівночі до гарячих тТропіків... Відчут..я було справді казкове. Мене й до..нині не..залишає моє казкове вмін..я літати. І все бачити в кол..орі мов живе.
З глибокою пошаною згадую своїх бат..ків головним чином тому що вони достойно виховували своїх дітей у любові і від..аності своїй Ввідтчизні Уукраїні. У нашій сім..ї завжди лунала україн..с..ка мова у хаті мали чимало україн..с..ких книжок дитинство проходило в атмосфері народних пісен.. і казок.
(162 слова) За В. Соколом
Польова експедиція
В Уукраїні свіжий зелений горошок в..ажали за справжні ласощі. По неділях ми діти відправлялися в поле без картузів у самих сороч..чках і коротен..ких штанчатах. Я очолював дитячу зграю ведучи її в поле. Дорога була далека...
Ось і горох та який високий покладистий! Довгі стручки аж повипинались від солодких зернят. Хмарою саранчі ми дружно накидаємось на поле. Рвемо в обидві руки набиваємо повні пазухи. Зненац..ка хтось тихен..ко зскрикнув ..Ддяд..ко Сстепан!.. і всі впали на землю боячись і дихнути.
Ні даремна тривога то якась старен..ка ішла по дорозі з кошиком повним грибів. Знову до праці! Хай там смієт..ся з нас жайворонок що мов чорна крапка повис і тремтить у повітрі. Затягнені ремін..цями наші вуз..кі сорочечки розбухли ледь вміщуючи дорогоцін..ий горошок.
Повертаємося на наше Ззагребел..я як переможці. З якою заздріст..ю поглядают.. на нас дівчата. З погордою кинувши їм по два..три стручки ми насолоджуємося соковитим горошком цими зеленими ласощами. До..дому звичайно приходили з порожніми пазухами щоб ні..хто не..довідався про цю пол..ову експ..дицію.
(160 слів) О. Грищенко
С..вято
За кіл..ка днів до с..вят пр..бували замовлені бат..ком пакунки ялинкових прикрас які доручалося нам росзпаковувати. У тих пакетах і дерев..яних ящиках л..жали не..чувані не..бачені речі. Певна річ це завжди справляло на нас вражен..я також чудесного відкрит..я світу втіленого в п..р..ливчасті різнокол..орові скляні кулі списи зірки гірлянди срібних та золотих шнурів химерні паперові звірятка та пташки. А яка відповідал..на й надзвичайно приємна робота прикрашати ялинку! .
І от вона у світлі різнокол..орових свічок стоїт.. розскішною королевою срібним шпилем торкаючися стелі а з..під гіл..я визирає Ддід Ммороз із загадковою торбою подарунків. Діти радісно збуджені ледве стримуючи свої почу..тя оточують щ..льним колом ялинку. Батько врочисто виймає з футляра старен..ку скрипку починаєт..ся імпровізований концерт. Дітвора підхоплює мелодію усі тримаючись за руки йдуть навколо ялинки урешті переходячи на танець.
А чи можна забути ходіння засніженими вулицями із звіздою? Самі її робили із кол..орового паперу вирізали необхідні деталі а коли все було пр..пасовано пр..клеєно зсліплено ставили всередину запалену свічку й шумливим гуртом ходили довгою вулицею співаючи різдвяні псалми колядки щедрівки.
(163 слова) За В. Соколом