 |
|
Травень квітами багатий
У літературну Уукраїн..с..ку мову міцно в..ійшла назва п..ятого місяця року травень. Під цю пору буйно кущують і цвітуть різноманітні трави. Це найкраща пора заготівлі лікарс..кого зіл..я.
Колись люди на Ссемена Ззілоти (23 травня) організовували спеціальні обряди пов..язані зі збором трав. Удосвіта гуртами йшли в глибокі ліси й збирали природні ліки. До кожної травички читали відповідні молитви. Ось одна з таких примовлянок
Ббожа Ммати ходила зіл..я родила відром поливала нам на поміч давала!
Найбіл..ш цілющим в..ажалося зело зірване до сходу сонця. Тому на Пполіс..і цей місяць називали ще травником.
Крім того у вжитку були відомі й інші назви – пісен..ик та місяць..громовик. Вони повністю відповідали своєму призначен..ю. Усюди у лісах на полях і біля обійс..ть розливалися солов..їні трелі чудернаць..і посвисти шпаків безтурботне куван..я зозуль. Не..рідко в цей час можна почути й лункі розряди грому.
Травень в..ажаєт..ся одним з най..поетичніших місяців. Він мовби нагадує нам поспішайте намилуватися красою в..сняного диво..цвіту бо вона не..довготривка й скороминуча. І це так адже травнем завершуєт..ся найкраща пора року весна.
(162 слова) За В. Скуратівським
Весна вповні
Надворі весна вповні. Куди не глянь скрізь розпустилося зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце т..пле й приязне ще не..веліло покласти палючих слідів на землю як на вВеликдень дівчина красуєт..ся вона в розкішнім убран..і. Поле що безкрає море скільки глянеш розіслано з..лений килим аж смієт..ся в очах. Синім шатром розіп..ялося небо ані пляминочки ані хмариночки чисте прозоре.
З неба як розтоплене золото л..ється на землю блискуче світло сонця на ланах грає сонячна хвиля... Леген..кий вітерець подихає з теплого краю перебігає з нивки на нивку живить освіжає кожну билину. І ведуть вони між собою таємну розмову чутно тільки шелест жита..травиці...
А з..гори лине жайворонкова пісня голос як срібний дзвінок тремтить переливається застигає в повітрі... Перериває його перепелячий крик заглушає сюрчан..я трав..яних коників і все те зливаєт..ся до..купи в чудний гомін вриваєт..ся в душу розбуркує в ній добрість щирість любов до всього... Гарно тобі любо весело! На серці стихають негоди надія обгортає тебе добрими думками бажан..ями... Хочет..ся самому жити й любити бажаєш кожному щастя.
(161 слово) За Панасом Мирним
Весняне жит..я
Небо синє ніби синє море. Малесен..кі хмарки мов стадо лебедів пливли над землею. На землі цвіла весна..красна.. За вікном був садок саме в білому цвіту а на квітках блищала роса як діаманти. У вікно потягло духом весни духом того жит..я молодого й свіжого що спадає на серце радіст..ю й надією.
Надворі тихо ані шелесть! Коли це на яблуні тьохнув соловейко а десь між в..рбами обізвався другий а далі третій... Защ..бетали соловейки наче в.есь садок защ..бетав наче співав кожний кущ кожне дерево обсипане квітками.
Жит..я жит..я починаєт..ся на світі! Молоде і свіже жит..я! Я пам..ятаю як проти мене на синьому небі стр..міли гілки морель та персиків наче облитих молоком і лебединим пухом. Я пам..ятаю що коло самого вікна стояла яблуня уся в рожевих букетах а одна гілка влізла у вікно пр..липла до рожевої колони. Я пр..тулив до гарячого лоба її листки й квітки почув що в..сняне жит..я проникає в мене у мою душу л..ється в серце мов пісня мов поезія...
(160 слів) І.Нечуй-Левицький