Главная | Обратная связь

Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.

Протягом 16 – першої половини 17 ст. відбулися важливі зрушення в розвитку української мови. Вони стосувалися мови літературної. Від 2 пол. 16 ст. почали з’являтися переклади. Першою відомою книгою Святого Письма. Перекладеною тогочасною літературною староукраїнською мовою є Пересопницьке Євангеліє(1556-1561 рр., рукопис виготовлено на пергаменті з уживанням чорного чорнила, всі його 482 аркуші оправлено в дубові дошки, обгорнуті зеленим оксамитом).

За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Підготовлені дяки навчали дітей письму, основам арифметики, молитвам, співу. Розгортання реформаційного руху зумовило появу протестантських шкіл, які були засновані в Гощі, Львові, Берестечку. Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти, які головну мету виховної діяльності вбачали в наверненні якомога більшої кількості українців до католицької віри.

Острозька академія: була створена в 1576 р. з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького, в ній вивчалися мови - церковнослов’янська, грецька й латина, викладалися "сім вільних наук" - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика, першим ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький - знавець літератури, поет, письменник(на запрошення Костянтина Острозького він прибув до Острога та очолив гурток учених, які готували до друку Острозьку Біблію, Смотрицький був головним перекладачем і редактором цього видання).

Братські школи: перша така школа з'явиласьу Львові 1586 р., а незабаром їх почали створювати скрізь по Україні. На початку XVI ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно; у 1615 р. постала братська школа в Києві. Першим ректором Київської братської школи був Йов Борецький, в 1631 р. в Києві виникла ще одна школа – Лаврська, яку заснував Петро Могила. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. Об’єднана школа почала діяти у вересні 1632 р., так утворилась Києво-Могилянська академія.

Києво-Могилянська академія: повний курс навчання тривав 12 років. Усього в академії було 8 класів, а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних предметів становили ті ж таки "сім вільних наук". У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України і Східної Європи.

Книговидання: заснування постійного книговидання в Україні пов'язують з іменем першодрукаря Іваном Федоровом. У 1574 р. у Львові він видав «Апостол» і перший український друкований підручник для навчання грамоти - "Буквар". У 1581 р. в Острозі Федорович видав справжній шедевр серед стародруків - Острозьку Біблію. До середини XVII ст. в Україні діяло 25 друкарень в 17 різних містах та селах. Спершу було чимало малих приватних друкарень, але поступово видання книжок зосередилось у найбільших друкарнях - Києво-Печерської лаври та Львівського братства. Найуславленіше видання того часу – «Требник Петра Могили».

Театр:почала формуватися українська драматургія, на поч.. 17 ст. набула поширення так звана шкільна драма. Шкільні вистави присвячувалися найбільшим християнським святам – Різдву, Великодню. Драма мала великий розмір, тому глядачам давали перепочинок і час для роздумів, так виникли інтермедії, що ставилися в антрактах між діями спектаклю. У 1 пол. 17 ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр – вертеп(вертепна драма складалася з 2 частин: драми про Ірода, писаної книжною українською мовою, та інтермедійної – живою українською мовою).

Полемічна література: численні публіцистичні твори, що стосувалися церковно-релігійного життя, зокрема проблеми унії православної і католицької церков - полемічні твори писали як прихильники, так і противники унії. Найвидатнішими полемістами були Іван Вишенський «Послання до єпископів», Герасим Смотрицький «Ключ царства небесного», Мелетій Смотрицький «Тренос»(«Плач»), Стефан Зизаній, Іпатій Потій, Йов Борецький.

Архітектура: старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог. Виникало багато нових міст. Серед них - Броди, Бережани, Тернопіль. Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Успенська церква, вежа Корнякта. Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ. У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок. Було перебудовано й замок в Острозі. Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі. Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами. Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.