Главная | Обратная связь

Метод бухгалтерського обліку та його складові елементи

Якщо під предметом розуміють те, що вивчає певна наука, то метод показує як це робиться, тобто за допомогою яких способів і прийомів. Сукупність розглядуваних далі способів є методом бухгалтерського обліку. До них належать документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція; рахунки і подвійний запис; бухгалтерський баланс і звітність.

Документація - спосіб первинного відображення об’єктів бухгалтерського обліку з метою неперервного за ними спостереження. У документах фіксують усі відомості про господарські операції . При цьому на кожну операцію чи групу однорідних операцій складають відповідний документ. Документи є носіями вихідної інформації, на основі якої надалі проводяться економічні групування і узагальнення. Правильно і вчасно складені документи мають юридичну (доказову) силу.

У господарській роботі підприємства документи мають важливе значення. Вони служать єдиною підставою для записів у системі рахунків бухгалтерського обліку, передачі розпоряджень і підтвердження виконання операцій. Крім цього, документи відіграють важливу роль для забезпечення вірогідності облікових показників, а також для контролю за збереженням власності, правильністю використання засобів підприємства у процесі виконання плану. Правильність даних у документах підтверджується підписами відповідальних за це осіб.

Однак не усі явища, що відбуваються в процесі господарської діяльності, можна зафіксувати в у документах, наприклад, природні втрати матеріальних цінностей при їх зберіганні. Виявити не зафіксовані в документах і не відображені в обліку явища допомагає інвентаризація.

Інвентаризація - спосіб виявлення фактичної наявності й стану матеріальних засобів на визначений час, переписування їх у натуральному вигляді, а також стану розрахунків з іншими підприємствами, організаціями та особами та зіставлення знайдених даних з показниками обліку для усунення можливої розбіжності з їх фактичними даними. Основні положення про порядок і терміни проведення інвентаризації встановлюються Міністерством фінансів.

Залежно від міри охоплення засобів перевіркою інвентаризація буває повною і частковою. Повна інвентаризація охоплює усі засоби господарства. Її, як правило, проводять не рідше ніж один раз на рік із складанням річного звіту за станом на 1 січня. Часткова інвентаризація охоплює частину засобів. Вона проводиться кілька разів протягом року для забезпечення точності звітних даних і контролю за діями матеріально-відповідальних осіб.

За характером проведення інвентаризація буває плановою і неплановою (її проводять поза планом за розпорядженням керівників підприємств або вищих органів). Непланову інвентаризацію проводять також після стихійного лиха й при зміні матеріально-відповідальних осіб.

Документація й інвентаризація уможливлюють контроль за збереженням державної власності та спостереження за законністю проведених операцій.

Бухгалтерський облік характеризується різноманітністю об’єктів для узагальнення яких застосовується єдиний вимірник (оцінка).

Оцінка - спосіб грошового вимірювання об’єктів бухгалтерського обліку. За її допомогою натуральні і трудові вимірники переводять у грошові. Оцінка господарських засобів кожного підприємства грунтується на їх фактичній собівартості. Це забезпечує єдність оцінки основних і оборотних засобів у народному господарстві. Від правильності оцінки господарських засобів залежить об’єктивність даних бухгалтерського обліку для загальної характеристики виробничих ресурсів підприємства і точність визначення його фінансових результатів.

Для керівництва господарськими процесами необхідний ретельний облік усіх витрат, пов’язаний із здійсненням цих процесів. При цьому треба знати не тільки окремі види витрат, а й загальну їх суму, яка характеризує відповідний об’єкт, тобто визначити собівартість об’єктів. Для цього використовують калькуляцію.

Калькуляція - спосіб обчислення собівартості одиниці матеріальних цінностей або виконаних робіт. Вона полягає в обчисленні витрат, що належать до певного об’єкта обліку, і у встановленні собівартості одиниці продукції або виконаних робіт.

Складові частини методу бухгалтерського обліку - оцінка і калькуляція - мають велике значення у запровадженні і зміцненні господарського розрахунку на підприємствах, у яких витрати і результати роботи порівнюють на підставі їх оцінки у грошовому виразі, а оцінка, в свою чергу, грунтується на даних калькуляцій. Загальні правила калькуляції собівартості визначаються Типовими положеннями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості або інших галузях народного господарства України, які затверджені відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.

Для оперативного керівництва господарською діяльністю підприємства треба мати дані про рух окремих видів засобів і джерел їх утворення, хід окремих господарських процесів та їх результати. Через це виникає потреба групування об’єктів бухгалтерського обліку за певними якісно однорідними ознаками, відбиття їх у певній системі. Таке групування здійснюють за допомогою рахунків бухгалтерського обліку.

Рахункивідбивають спосіб групування, поточного обліку і контролю за наявністю і рухом засобів підприємства, джерел їх утворення і господарських процесів у певній системі для систематичного контролю за ними. На групи однорідних об’єктів бухгалтерського обліку відкривають окремі рахунки, на яких реєструють стан засобів і джерел їх утворення, а також зміни, які відбуваються з ними під впливом господарських операцій. На підставі даних рахунків отримують інформацію про наявність і правильність використання господарських засобів, хід виконання плану, стан розрахунків, а це дає змогу контролювати господарську діяльність підприємства.

Подвійний запис полягає у тому, що суму кожної господарської операції записують у певному рядку не менш як на двох рахунках. Такий запис зумовлений характером господарських операцій, які призводять до взаємопов’язаних одночасних і рівновеликих змін двох об’єктів бухгалтерського обліку. Подвійний запис сум господарських операцій показує взаємозв’язок між рахунками й пов’язує облік кожної господарської операції із зміною засобів господарства та джерел їх загалом. Отже, встановлюється внутрішній взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку.

Порядок відбиття господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, а також перелік самих рахунків регламентується Міністерством фінансів за погодження з Державним комітетом по статистиці. Усі об’єкти бухгалтерського обліку контролюються порівнянням засобів господарства з джерелами їх утворення. Таке порівняння називається балансовим методом.

Бухгалтерський баланс - спосіб економічного групування й відбиття у грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату.

У балансі в грошовому виразі показано, скільки і яких засобів є в господарстві, з яких джерел ці засоби утворені. Основа для складання балансу - записи на рахунках. Щоб забезпечити найбільшу вірогідність балансу, записи на рахунках періодично уточнюють інвентаризацією.

Складання бухгалтерських балансів дає змогу здійснювати контроль за змінами у складі засобів і джерел їх утворення, за правильністю використання засобів, визначати фінансовий стан підприємства і встановлювати ступінь забезпеченості його власними ресурсами. Однак для керівництва господарством потрібні не лише дані про фінансовий стан, а й відомості про виконання плану виробництва, реалізації продукції, її собівартість тощо. Їх отримують із звітності, яку складають на підставі даних поточного обліку.

Звітність - система узагальнюючих показників, які характеризують підсумки виконання плану за звітний період. Звітність складають на підставі даних рахунків, відповідних їх групуванням і зведенням. Вона є завершенням поточного обліку і повністю зумовлена його даними. Як правило, звітність складається з ряду таблиць, які містять показники роботи підприємства. Бухгалтерську звітність, у тому числі й звітну форму-баланс, складають на кожне перше число місяця, кварталу й року.

Звітні дані, що характеризують діяльність окремих підприємств, узагальнюють за міністерствами, галузями і в народногосподарському масштабі. Зведена звітність має велике значення для контролю за виконанням державного плану, складання нових планів, встановлення пропорцій розвитку народного господарства.

Усі елементи методу бухгалтерського обліку органічно пов’язані, перебувають у безперервній взаємодії і є методом бухгалтерського обліку.

Методом бухгалтерського обліку називається система способів (прийомів), що забезпечує суцільне взаємопов’язане та об’єктивне відображення й економічне узагальнення в грошовій оцінці об’єктів бухгалтерського обліку для керівництва господарською діяльністю й контролю за виконанням бізнес-плану.