 |
|
Історія створення та склад Біблії.
Історія створення та склад „Старого Заповіту”
Старий завіт - є першою і найдавнішшою з двох складових християнської біблії. Старий Завіт це давнє древньоєврейське Святе Письмо («Єврейська Біблія»), вважається священним текстом для основних світових релігій, іудаїзму, християнства та ісламу. Написання Старого Заповіту пройшло в період з XIII по I ст.до н. е.. на староєврейській мові, за винятком деяких частин книг Данила і Ездри написаних на арамейській. На початку нової ери книга була переведений на давньогрецьку. Цей перший переклад , прийнятий християнами і зіграв досить важливу роль у постановленні всього християнського канону Старого Завіту.
СКЛАД Старого Завіту. В даний час старий завіт, являє собою сукупність 39 творів різних літ. жанрів і належать перу різних авторів. За змістом ці книги діляться на п'ять груп:
а) Книги Закону (П'ятикнижжя) або Тора
б) історичні (Нав, Суд, Рут, 1-4Цар, 1-2Пар, 1 Езд, Неєм);
в) повчальні (ЄСФ, Іов, Пс, Притч, Екл, пісні);
г) великі пророки (Іс, Єр, Єз, Дан,).
д) малі пророки (всі інші)
Старий Завіт Біблії вважається частиною офіційного канону Священних Писань . Старий Завіт складається із записів давніх пророків, які свідчили про Єгові (Христа) і про Його пришестя на землю. Старий Завіт включає в себе записи про Створення, Падінні і про Великий потоп за часів Ноя. Також описується історія Авраама і його нащадків, ійдеться про заповіт, який Бог уклав з Авраамом і його нащадками. Старий Завіт вчить багатьом важливим істин, які необхідно розуміти, щоб мати тверде знання про Євангеліє Ісуса Христа. У Книзі також сказано про стародавні заповіти, які Господь уклав зі Своїм народом. Старий Завіт важливий і тим, що це основа всіх офіційних Священних Писань. Ця Книга була історією і спадщиною тих, хто жив за часів Нового Завіту
Важливе місце серед джерел Старого Завіту займає самаритянські П'ятикнижжя - давньоєврейську текст П'ятикнижжя, записаний одним з різновидів палеоеврейского листа (самаритянські письмо) і збережений самаритянської громадою.
Церковно слов'янські переклади Старого Завіту - Геннадіевская Біблія, Острозька Біблія і Єлизаветинська Біблія були виконані з Септуагінти. Сучасні російські переклади - Синодальний переклад і переклад Російського Біблійного Товариства зроблені на підставі масоретські тексту.
Історія створення та склад „Нового Заповіту”.
Нови́й Запові́т або Новий Завіт -священна книга %A%BE"християнства, частина %91%DF"БHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F"іблії, написана християнськими святими давньогрецькою мовою (%BA%D1%82"діалект %"Койне). За деякими джерелами, F"Євангеліє від Матвія вперше було створено арамейською мовою. Для християн уся %F"БHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F"іблія з Новим Заповітом є Божим Словом, яке, хоч і писалося людьми, є богонатхненним.
Поняття "Новий Заповіт" (лат. Novum Testamentum) у теперішньому розумінні вперше було використано апостолом Павлом у першому та другому посланнях до коринфян. У Новий Заповіт, що сформувався з 45-го до 140-го років н. е., богослови відібрали 27 книг, текст яких є єдиним для усіх християн. Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Івана, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) 0%86%D1%81%D1%83%D1%81"Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і Посланнях апостолів, в Одкровенні %86%D"Івана Богослова (Апокаліпсис) описується життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу. Канонізація Нового Заповіту відбувалася у складній боротьбі на Вселенських соборах.