 |
|
Класифікація експертних методів
| Види експертних оцінок | Методи отримання експертних оцінок | ||||||
| без аналітичної обробки | з аналітичною обробкою | ||||||
| індивідуальна | інтерв’ю | експертні | генерація ідей | метод сценаріїв | метод „дерева цілей” | матричний метод | морфоло- гічний аналіз |
| колективна | метод „інтелектуального штурму” | метод дискусії | метод колективних експертних оцінок | метод Делфі |
Експертний метод можна реалізувати, обробивши думки досвідчених менеджерів і фахівців. Бажано, щоб експерти супроводжували свої оцінки даними щодо вірогідності виникнення різних значень (об'ємів або відсотків) збитків. Нарешті, можна обмежитися отриманням експертних оцінок вірогідності (суб'єктивних) допустимих, критичних і катастрофічних ризиків або просто оцінити вірогідні збитки в інвестиційних проектах.
Таким чином, суб'єктивна вірогідність дає можливість встановити зв'язок між невизначеністю і випадковістю. Це актуально там, де йде мова про використання вірогідності для обліку ризику в ухваленні управлінських рішень. В завданнях критерійно-експертного вибору, які розглядаються в нових, ускладнених ризиком ситуаціях, суб'єкт управління понад усе вимагає аналітичної підтримки.
Недеталізуючи численні методи ухвалення рішень, які стосуються даного класу завдань, представимо лише загальні характеристики деяких поширених груп методів.
Аксіоматичні методи. Ці методи грунтуються на побудові функції корисності суб'єкта управління. Формулюють твердження щодо вигляду функції корисності, а також найважливіших її властивостей. Ці твердження називаються аксіомами. Всю інформацію, яку отримують від суб'єкта управління, розглядають як засіб перевірки гіпотези про вид функції корисності. Аксіоматичний підхід описаний в [6]. Згідно цьому підходу кожен багатокритерійний варіант рішення дає оцінку корисності.
Прямі методи. Полягають в тому, що вид залежності функції корисності від оцінок по багатьом критеріям задається без теоретичних обгрунтувань, а параметри цієї залежності або також задаються, або безпосередньо оцінюються суб'єктом управління.
Найпоширеніші з прямих методів наступні:
1.Метод зваженої суми оцінок критеріїв. Згідно цьому методу
корисність U багатокритеріального об'єкту визначається як:
(1)
де 
- вага і - ro критерію, який вимірюється за кількісною шкалою;
- оцінка об'єкту по i-му критерію ( і = 1, n), також вимірюваний за кількісною шкалою.
2. Метод дерева рішень. Цей метод передбачає, що суб'єкт
управління дає оцінки корисності і суб'єктивної вірогідності для кожного з варіантів рішення.
Найбільш прийнятним варіантом для вирішення практичних проблем є комбінація статистичного і експертного способів отримання інформації, необхідної для ухвалення управлінський-економічних рішень з урахуванням ризику.