Завдання до лабораторного заняття №2.

Тема: Методика оцінки компетентності експертів, які приймають участь в експертизі

Мета: засвоїти методику оцінки компетентності з використанням прийомів самооцінки.

Завдання: Розробити анкети для оцінки компетентності 5 експертів, які приймали участь в експертизі по визначенню ризиків в лабораторній роботі № 3. Розрахувати компетентність експертів.

Теоретичні відомості

Для проведення успішної групової експертизи до експертів висуваються наступні вимоги:

1. Компетентність – визначається освітою експерта, наявністю вчених ступенів і звань, стажем роботи на певних посадах в тій області, яка є предметом експертизи.

2. Об’єктивність – здатність експерта щиро висловити свою власну думку, вміння долати раніше сформовані погляди і з інших позицій подивитись на проблему.

3. Відсутність конформізму – відсутність пристосованості, пасивного прийняття рішень.

4. Прагматичність – здатність експерта давати не відірвані від життя, а практичні рішення, які враховують реальні можливості їх реалізації.

5. Самокритичність – вміння експерта оцінити свої можливості, здатність змінювати свою позицію під впливом нової інформації і нових доказів.

Існує декілька способів оцінки експертів:

- документальний;

- експериментальний;

- голосування;

- самооцінка.

Спосіб самооцінки полягає в тому, що кожний кандидат в експерти оцінює свою особисту компетентність в балах.

Алгоритм проведення оцінки компетентності експертів методом самооцінки

1. Підібрана група з N експертів для участі в експертизі в якійсь предметній області. Вони повинні оцінити К параметрів (відповісти на К питань).

2. Кожному експерту пропонується для заповнення наступні таблиці (крім таблиці для безпосередньої експертизи з К питань) ÷ N × К таблиць всього:

Таблиця 1

Джерело аргументації	Ступінь впливу джерела d_ху х = 1,6 у = 1,3
Висока	Середня	Низька
Проведений теоретичний аналіз
Виробничий досвід
Узагальнення робіт вітчизняних авторів
Узагальнення робіт закордонних авторів
Особисте знайомство із станом справ за кордоном
Інтуіція

Для кожного джерела в одній з 3 – х граф експерт ставить 1, в решті – 0, і – номер експерта. Кожний експерт заповнює К таблиць. N × К всього таблиць.

Таблиця 2

Джерело аргументації	Ступінь впливу джерела d_ху х = 1,6 у = 1,3
Висока	Середня	Низька
Проведений теоретичний аналіз	0,3	0,2	0,1
Виробничий досвід	0,5	0,6	0,2
Узагальнення робіт вітчизняних авторів	0,05	0,05	0,1
Узагальнення робіт закордонних авторів	0,04	0,05	0,15
Особисте знайомство із станом справ за кордоном	0,2	0,4	0,3
Інтуіція	0,6	0,4	0,3

Оцінка джерел аргументації 0< а_ху<1.

В кожній клітинці таблиці експерт ставить відповідне значення а¹_ху, і – номер експерта. Кожний експерт заповнює К таблиць.

Ступінь знайомства експерта з проблемною областю (ПО) В_ij і–тий експерт оцінює в балах за шкалою від 0 до 10 методом самооцінки. Причому максимальна оцінка В_ij відповідає знайомству з проблематикою певного питання на рівні авторства (співавторства) в розробці деяких підходів до вирішення обговореної проблеми; мінімальна оцінка В_ij = 0 відповідає відсутності знайомства з відповідною проблематикою.

Таблиця 3

№ Експ. і	Ступінь знайомства експерта з проблематикою (0÷10) В_ij і = 1,N j = 1,K	Оцінка відносної важливості (0÷10) параметра, що оцінюється С_ij
В_і1	В_і2	…	В_іК	С_і1	С_і2	…	С_іК
	В₁₁	В₁₂	…	В_1K	С₁₁	С₁₂	…	С_1K
	В₂₁	В₂₂	…	В_2K	С₂₁	С₂₂	…	С_2K
	В₃₁	В₃₂	…	В_3K	С₃₁	С₃₂	…	С_3K
.	.	.	…	.	.	.	…	.
.	.	.	…	.	.	.	…	.
.	.	.	…	.	.	.	…	.
N	В_N₁	В_N2	…	В_NK	C_N₁	C_N2	…	C_NK

Оцінка відносної важливості С_ij вказується в балах від 0 до 100 і – м експертом для j – го параметра, який він оцінює в процесі експертизи. Причому

3. Проводиться розрахунок компетентності експертів за наступними формулами:

Де К_ij – ступінь компетентності і – го експерта при оцінці j – го параметра;

Кk_ij коефіцієнт компетентності і – го експерта при оцінці j – го параметра, який враховує і ступінь знайомства експерта з j – ою проблемою, і аргументованість.

Де К_Зі_j – коефіцієнт ступеню знайомства і – го експерта з j – ою проблемою;

К_Зі_j=0,1× В_ij – отримується шляхом нормування оцінки В_ij;

К_аі_j – коефіцієнт аргументації, який враховує структуру аргументів, які були і – му експерту основою для оцінки j – го параметра.

Де а_ху, d_ху треба брати з таблиці 1, 2, заповнених і – им експертом при оцінці j – го параметра.

4. Розраховується коефіцієнт активності експертів К_Е_j для j – го параметра, який ними оцінюється:

Де М_j – кількість експертів, які оцінили j – ий параметр.

Таблиця 4 –можливість оцінки експертами параметрів

(+ - оцінить, - - не оцінить)

№ експерта	Оцінюваний параметр (j = 1, K)
			…	К
1.	+	+	-	…	+
2.	-	+	-	…	.
.	.	.	.	.	.
.	.	.	.	.	.
.	.	.	.	.	.
N	-	+	+	.	-

Чим більше К_е_j, тим більше експертів вважають себе компетентними в оцінці j – го параметра (цим параметром можуть бути ризики, що оцінюються в попередній лабораторній роботі).

5. Результати роботи представити в таблиці 5:

Таблиця 5

№ експерта і	Ступінь компетентності експерта при оцінці j – го параметра К_ij , j=1,K i=1,N
К_i1	К_i2	…	К_iK
1.	К₁₁	К₁₂	…	К_1K
2.	К₂₁	К₂₂	…	К_2K
.	.	.	.	.
.	.	.	.	.
.	.	.	.	.
N	К_N1	К_N2	…	К_NK
К_ij	К_e1	К_e2	…	К_eK

Зробити висновки про придатність експертів для участі в даній експертизі.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 678 9 10 Следующая ⇒