 |
|
Реєстраційний журнал
За листопад 200_ р.
| Порядковий номер меморіальних ордерів | Дата складання | Сума за меморіальним ордером, грн. |
| Меморіальний ордер № 1 Меморіальний ордер № 2 | 02.12.200_ 03.12.200_ | |
| Разом за листопад |
У Головну книгу записують дату і номер меморіального ордера, а також суму оборотів за дебетом і кредитом рахунка в розрізі кореспондуючих рахунків.
Головна книга має форму, наведену в табл. 9.4.
Форма Головної книги свідчить, що кожний запис на дебеті рахунка Головної книги одночасно показує кореспондуючий рахунок за кредитом, і навпаки, запис на кредиті рахунка – кореспондуючий рахунок за дебетом. Тому кожен запис у Головну книгу роблять двічі: один раз на дебеті, другий – на кредиті відповідних рахунків. Після закінчення місяця за кожним рахунком підраховують обороти за дебетом і кредитом, визначають залишки і складають оборотну відомість.
Таблиця 9.4
Головна книга
Рахунок 30 "Каса"
Дебет Кредит
| Дата | № меморіального ордера | Кредит рахунка | Разом | Дата | № меморіального ордера | Дебет рахунка | Разом | ||||||
| і т.д. | і т.д. | и т.д. | |||||||||||
| 5.11 | 6.11 |
Аналітичний облік у меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на картках чи в книгах, причому для кожного рахунка передбачено окрему картку або книгу відповідної форми. Наприклад, облік касових операцій ведуть у Касовій книзі. Записи в регістри аналітичного обліку роблять із первинних документів, доданих до меморіального ордера.
Наприкінці місяця на підставі аналітичних рахунків складають оборотну відомість, підсумки якої звіряють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків. Таким чином перевіряють достовірність записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліку. Після цього за даними синтетичних рахунків складають баланс, а за даними додаткової вибірки і необхідних розрахунків на основі даних аналітичного обліку – інші форми фінансової, статистичної та податкової звітності.
Меморіально-ордерна форма характеризується простотою побудови облікових регістрів. Поєднання синтетичного обліку в книгах з аналітичним обліком на картках дає змогу використати їх переваги, зокрема на малих підприємствах з невеликим обсягом облікової роботи. Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів за рахунками Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість встановити повноту і правильність записів та усунути помилки.
Журнальна форма бухгалтерського обліку, яка вважається найбільш прогресивною формою обліку, ґрунтується на застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів – журналів і допоміжних відомостей до них. Основними обліковими регістрами журнальної форми є журнали. Це комбіновані регістри синтетичного, а в багатьох випадках і аналітичного обліку. В них поєднано хронологічний і систематичний облік, оскільки вони одночасно служать журналами (записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і регістрами аналітичного обліку (місячні підсумки журналів за кореспондуючими рахунками є аналогами меморіальних ордери).
Журнали побудовані за кредитовою ознакою, тобто всі господарські операції відображають за кредитом даного синтетичного рахунка і дебетом кореспондуючих з ним рахунків. Така будова регістрів журнальної форми, основана на використанні шахового принципу, дає можливість значно скоротити дублювання записів і значно легше виявляти помилкові записи.
При цьому операції відображаються на кредиті й дебеті кореспондуючих рахунків за один робочий прийом, тобто однією сумою.
За зовнішнім виглядом журнали являють собою окремі аркуші багатографної форми, призначені для кредитових записів по балансовому рахунку операції, які обліковуються в даному журналі, в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.
Формат цих регістрів, розміщення граф і порядок записів залежать від характерних особливостей операцій. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожен журнал має постійний номер. У журналі може вміщуватися від двох до декількох однорідних синтетичних рахунків. Це дає змогу зосередити облік за всіма синтетичними рахунками лише в незначній кількості журналів.
Наприклад, Журналу 1 з обліку касових операцій має форму, наведену в табл. 9.5.
До журналів відкривають окремі відомості за дебетом рахунків – відомості аналітичного обліку до рахунків даного журналу.
Відомість 1.1 (відомість аналітичного обліку до Журналу 1), де систематизовані обороти по дебету рахунку 30 «Каса» в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків має форму, наведену в табл. 9.6.
За рахунками, які охоплюють велику кількість об'єктів обліку (основні засоби, виробничі запаси, розрахунки з оплати праці тощо) аналітичний облік ведуть так само, як і за інших форм обліку — на картках або в книгах.
Таблиця 9.5
Журнал 1
С кредита рахунку 30 “Каса” в дебет рахунків
| № опер. | № | Разом | |||
| 2. | |||||
| 3. | |||||
| 5. | |||||
| Разом |
Таблиця 9.6
Відомість 1.1
II. В дебет рахунку 30 “Каса” з кредиту рахунків
Сальдо на початок місяця 0
| № опер. | № | Разом | ||
| 1. | ||||
| Разом |
Разом по кредиту 35000 по дебету 35000 Сальдо на кінець місяця 0
Записи в журнали здійснюють безпосередньо на підставі перевірених документів у хронологічному порядку їх надходження. Якщо кількість однорідних документів за операціями значна, то їхні дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали. Наприкінці місяця за кожним журналом підбивають підсумки зроблених записів. Загальний підсумок за кредитом рахунка в журналі порівнюють з підсумками кореспондуючих за дебетом рахунків, що дозволяє перевірити правильність облікових записів, навіть без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості доцільно складати за тими рахунками, за якими ведуть картки або книги аналітичного обліку.
Після закінчення місяця журнали і відкриті до них відомості підписуються працівниками бухгалтерії, котрі складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів переносять у Головну книгу. У Головній книзі для кожного синтетичного рахунка відводять окрему сторінку.
Кредитові обороти з журналів у Головну книгу переносять загальним підсумком, а дебетові обороти записують окремими сумами з різних журналів, щоб розкрити кореспонденцію дебетового обороту. Таким чино, журнали і Головна книга взаємно доповнюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію за дебетом і кредитом кожного синтетичного рахунка.
Наприкінці місяця за кожним синтетичним рахунком Головної книги виводять залишок (сальдо), який записують в окрему графу.
Головна книга має форму, наведену в табл. 9.7.
Таблиця 9.7
Головна книга
Рахунок 30 «Каса»
| Місяць | з кредиту рах. 31 по жур. 1 | з кредиту рах. по жур. | з кредиту рах. по жур. | Разом по дебету | Разом по кредиту | Сальдо Дебет | Сальдо Кредит | |
| Сальдо на початок місяця 0 | ||||||||
| листопад | ||||||||
За даними Головної книги складають бухгалтерський баланс, а дані окремих журналів і їх відомостей слугують інформаційною базою для складання інших форм фінансової, статистичної та податкової звітності.
Оскільки журнальна форма найбільш поширена у використанні підприємствами і організаціями в Україні, докладніше розглянемо систему регістрів нині діючої журнальної форми бухгалтерського обліку та методичні засади її використання.
Журнальна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на методичних рекомендаціях щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356 зі змінами і доповненнями. Ці методичні рекомендації передбачають застосування регістрів бухгалтерського обліку, наведених у табл. 9.8.
Таблиця 9.8