Главная | Обратная связь

Принципи створення та функціонування ІСО

В ІС підприємства провідна роль належить бухгалтерському обліку, який дає можливість відтворити кожний господарський факт з усіма деталями. Він є суцільним, неперервним, строго рег­ламентованим, забезпечує документальне відображення всіх гос­подарських операцій.

Роль бухгалтерського обліку з переходом до ринкової еконо­міки різко зростає. Відповідно до програми реформування систе­ми бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стан­дартів підлягають перегляду організація бухгалтерського обліку, методика відображення господарських операцій, обсяг та зміст фінансової звітності. Із 01.01.2000 р. набрали чинності Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та «Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку».

Мета запровадження міжнародних стандартів — забезпечити доступність бухгалтерської інформації для розуміння користува­чів в Україні та за її межами.

Велике значення в реформуванні системи бухгалтерського обліку має створення АІС обліку на основі обчислювальної тех­ніки, засобів телекомунікації та розвинених інструментальних засобів.

У процесі створення АІС обліку чи будь-якої іншої системи варто оперувати певними принципами — загальними вимогами, правилами та нормами, яких треба дотримуватися, будуючи сис­теми.

У теорії та практиці створення інформаційних систем виокрем­люють три підходи: локальний, глобальний та системний.

Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні сис­теми створюють послідовним нарощуванням задач. Проект на предмет його повноти взагалі не розглядається, і втрачається мож-

ливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрями розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також по­будувати її модель.

Переваги: відносно швидка віддача, наочність задач, розроб­лення невеликими «замкнутими» групами, простота керування системи.

Недоліки: не можна забезпечити організацію комплексів за­дач, дублювання, постійну перебудову програм та організацію задач. Це дискредитує ідеї створення інформаційної системи.

За глобального підходу розробляють проект, а потім запровад­жують. Як правило, це приводить до морального старіння проек­ту ще до його впровадження.

Системний (комплексний) підхід щодо створення інформацій­ної системи — це комплексне вивчення економічного об'єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.

За системного підходу економічний об'єкт розглядають як су­купність взаємопов'язаних елементів однієї складної динамічної системи, що перебуває в стані постійних змін під впливом бага­тьох внутрішніх і зовнішніх чинників, пов'язаних процесами пе­ретворення вхідної інформації в іншу вихідну інформацію.

Системний підхід охоплює такі принципи: кінцевої мети, єд­ності, взаємозв'язку, модульної побудови, ієрархії, розвитку, де­централізації, врахування невизначеності та випадковості в сис­темі.

Характерні ознаки системного підходу: одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач; типізація та стандартиза­ція рішень; ключова роль баз даних; локальне впровадження; збіль­шення функціональних задач.

Із цього випливає, що згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих інформаційних систем (АІС) по­трібно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

Принцип системності. Потрібно встановити такі зв'язки між структурними елементами системи, які забезпечували б її суміс­ність і взаємодію з іншими системами. Тобто всі зв'язки, елемен­ти, функції та проблеми управління й діяльності системи оподат­кування мають розглядатися як єдине ціле.

Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована інформа­ційна система повинна створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функ­ціонування АІС.

Принцип стандартизації. Під час створення систем має бути раціонально застосовано типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації для того, щоб можна було уніфікувати прийоми, методи, інструкції, що керу­ють роботою персоналу.

Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідно­шення між витратами на створення АІС та кінцевим результатом.

У процесі створення АІС виникають вимоги, продиктовані додатковими принципами, а саме: принцип безпеки даних; прин­цип надійності системи; принцип продуктивності; принцип при­стосування.

Принцип безпеки даних. Інформація має бути захищеною від несанкціонованого доступу, будь-яке порушення в системі має бути виявленим.

Принцип надійності. Програмне та апаратне забезпечення має бути високо надійним. Інформація має бути точною, доступною та надаватися без затримок.

Принцип продуктивності. Жорсткі вимоги до термінів оброб­лення інформації, оперативне надання інформації.

Принцип пристосування. Наявні інформаційні системи мають бути придатними для модифікації та розширення, навіть за умови повної модифікації системи інформація має бути збереженою.

Зауважимо, що розглянуті вимоги до АІС є загальними. У процесі створення системи завжди існують індивідуальні вимоги до її проектування.

5.2. Організація робіт зі створення інформаційних систем обліку. Стадії та етапи робіт зі створення

та впровадження ІСО

Проектування інформаційних систем — це тривалий, трудоміст­кий і динамічний процес, у якому на різних етапах беруть участь фахівці різних напрямів і кваліфікацій.

Проектування має ціль — забезпечити ефективне функціону­вання АІС та взаємодію АІТ зі спеціалістами, які використовують у сфері діяльності конкретного об'єкта обчислювальну техніку й розвинуті засоби комунікації для виконання своїх професійних завдань і прийняття управлінських рішень. Тільки якісне проек­тування забезпечить створення такої системи, яка зможе функціо­нувати за постійного вдосконалення її технічних, програмних,

 

інформаційних складових і яка зможе розширювати спектр управлінських рішень, що реалізуються, та об'єктів взаємодії.

У процесі проектування вдосконалюються як організація ос­новної діяльності економічного об'єкта, так і організація управ­лінських процедур.

Проектування АІС потребує розроблення єдиних теоретичних засад, методичних підходів до їх створення та функціонування, без чого неможлива взаємодія різних економічних об'єктів, їх функціонування в складному багаторівневому комплексі.

Дотримуватися цих принципів потрібно, виконуючи роботи на всіх стадіях створення і функціонування АІС і АІТ, тобто протя­гом усього життєвого циклу.

Життєвий цикл АІС та АІТ дає можливість виокремити чоти­ри основні стадії: передпроектну; проектну; введення в дію та функціонування. Кожна стадія проектування поділяється на ряд етапів і передбачає складання документації, яка відображає ре­зультати роботи.

Стадія створення інформаційної системи — одна з частин процесу створення інформаційної системи, установленої норма­тивними документами та документацією на інформаційну систе­му з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації.

Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об'єднані характером робіт.

Державним стандартом ГОСТ 34.601 — 90 визначено стадії та етапи розроблення інформаційних систем. У цьому стандарті на­водиться перелік стадій і етапів створення інформаційних систем.

Основні роботи, які виконуються на стадіях та етапах проек­тування:

I стадія— передпроектне обстеження:

1-й етап — зібрання матеріалів для проектування — форму­вання вимог, вивчення об'єкта проектування, розроблення та ви­бір варіанта концепції системи;

2-й етап — аналіз матеріалів і формування документації — створення й затвердження техніко-економічного обґрунтування та технічного завдання на проектування системи на основі аналі­зу матеріалів обстеження, зібраних на першому етапі.

II стадія— проектування:

1-й етап — технічне проектування, коли ведеться пошук ра­ціональних проектних рішень по всіх аспектах розроблення, створюються й описуються всі компоненти системи, а результати роботи відображаються в технічному проекті;

2-й етап —робоче проектування, у процесі якого здійснюєть­ся розроблення й доведення програм, коригування структур бази даних, складання документації на постачання, установлення тех­нічних засобів та інструкцій їх експлуатації, підготовка для кож­ного користувача системи інструктивного матеріалу, що оформ­ляється у вигляді посадових інструкцій спеціалістам, які виконуватимуть свої професійні функції з використанням техніч­них засобів управління. Технічний і робочий проект можуть об'єднуватися в єдиний документ — техно-робочий проект.

III стадія— введення системи в дію:

1-й етап — підготовка до введення — установлення та вве­дення в експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і попередні випробовування програм, навчання персоналу;

2-й етап — проведення попередніх випробовувань для всіх ком­понентів системи перед здачею в експлуатацію, навчання персоналу;

3-й етап (завершальна стадія створення АІС і АІТ, яка оформ­люється актами приймання й здачі робіт) — уведення в експлуа­тацію;

IV стадія— промислова експлуатація — функціонування сис­
теми, що охоплює супроводження програмних засобів і всього про­
екту, оперативне обслуговування та адміністрування баз даних.

Треба звернути увагу, що головна особливість розробки АІС і АІТ полягає в концентрації складності на стадіях передпроектно-го обстеження та проектування і відносно невисокої складності та трудомісткості наступних етапів. Більше того, невирішені пи­тання й помилки, допущені на етапах аналізу та проектування, по­роджують на етапах запровадження й експлуатації труднощі, не­вирішені проблеми, що стає причиною відмови використання матеріалів проекту.

Розглянемо особливості проектування АІТ.

Сучасна інформаційна технологія реалізується в умовах спро­ектованих автоматизованих інформаційних систем, де у процесі їх створення повинні бути взаємопов'язані раціональні методи рішення управлінських задач і технологія оброблення даних.

Проектування автоматизованих інформаційних технологій пе­редбачає такі аспекти:

«технологічний — як апаратно-комунікаційний комплекс, що має конкретну конфігурацію та служить для оброблення й пере­давання інформації;

* програмно-математичний — як набір математичних, інфо-логічних, статистичних, алгоритмічних та інших машинних мо­делей, а також комп'ютерних програм, що їх реалізують;

 

«методичний — як сукупність засобів реалізації функцій управління;

• організаційний — як опис документообороту й регламенту діяльності апарата управління;

• поопераційний — як сукупність технологічних, логічних і ариф­метичних операцій, іцо реалізуються в автоматичному режимі.

5.3. Характеристика та типи облікових задач, що підлягають автоматизації

В умовах автоматизованих інформаційних систем бухгалтер­ський облік охоплює комплекси задач з усіх розділів обліку й син­тетичних рахунків.

Наведемо перелік та характеристику комплексів задач внут­рішньогосподарського обліку на підприємстві: