Здавалка
Главная | Обратная связь

Організація автоматизованого зведеного обліку та складання звітності



Будь-яке підприємство, реєструючи господарські операції в первинних документах, формує підсумкові дані про фінансово-господарську діяльність за конкретний розрахунковий період. Ці дані утворюють оперативну, статистичну та фінансову звітність.

Автоматизоване формування оперативної звітності забезпечує щоденний контроль за господарськими операціями підприємства.

Створення статистичної звітності забезпечує формування ві­домостей за окремими показниками господарської діяльності підприємства в натуральному й вартісному вираженні.

Фінансова звітність базується на даних первинного, аналітич­ного та синтетичного обліку та складається для задоволення інфо­рмаційних потреб різних груп користувачів.

Автоматизований комплекс задач зведеного обліку і складан­ня звітності забезпечує:

'■ послідовність;

> узагальнення інформації на аналітичних і ситнетичних ра­хунках із наступним групуванням даних на одному або кількох рахунках;

> відображення господарських операцій, що змінюють стан коштів підприємства, і їх джерел на рахунках бухгалтерського обліку;

> автоматизоване систематичне складання (за місяць, квартал, півріччя, рік) бухгалтерського балансу та звітності, завершально­го етапу облікового процесу.

Автоматизоване оброблення задач зведеного обліку та скла­дання звітності сприяє:

якісному контролю за рухом статутного капіталу в частині основних і оборотних коштів підприємства;

> збереженню грошових коштів і контролю за використанням
їх за цільовим призначенням;


 




> визначенню фінансових результатів діяльності підприєм­
ства та контролю за розподілом прибутку;

г систематизації та узагальненню даних в аналітичному й синтетичному розрізах про виробничо-господарську діяльність підприємства для забезпечення прийняття управлінських рі­шень.

Організацію та методологію автоматизованого зведеного об­ліку та складання звітності регламентують відповідні норматив­ні документи, чинні в Україні: Закон України «Про бухгалтер­ський облік і фінансову звітність»; План рахунків бухгалтер­ського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінан­сової звітності»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

2 «Баланс»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

3 «Звіт про фінансові результати»; Положення (стандарт) бухга­
лтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових засобів»; Положен­
ня (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капі­
тал»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправ­
лення помилок і змін у фінансовій звітності»; Положення (стан­
дарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств»;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідова­
на фінансова звітність».

Вхідна інформаціядля автоматизованого розв'язування задач зведеного обліку та складання звітності — це первинна інформа­ція, що утворюється в процесі фінансово-господарської діяльнос­ті, а також інформація, що повністю формується в процесі задач інших ділянок обліку.

Розв'язання задач цієї ділянки обліку формує та використовує таку нормативно-довідкову інформацію:

> довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій оди­ниці, дата введення курсу валюти);

> довідник рахунків бухгалтерського обліку;

г довідник допустимої кореспонденції рахунків;

> довідник формування показників звітності (номер і на­йменування форми, періодичність, код форми, номери рядка та графи, синтетичний рахунок, субрахунок основного рахунка, код аналітичного обліку, структурний підрозділ, кореспондуючий ра­хунок, субрахунок кореспондуючого рахунку, код аналітичного обліку, операція, знак суми);

> довідник взаємозв'язків показників звітності (номер і на­йменування показника, номер форми звітності, номери рядка та


графи звітності, відповідність номерам іншої форми звітності, рядка, графи) використовується для автоматичного контролю правильності відображення показників у звітності;

г довідник групування статей звітності (найменування уза­гальненого показника, умовне позначення, найменування статей балансу, умовне позначення, номер рядків балансу, що входять у статтю балансу, рахунок, найменування рахунка);

> довідник розрахунку показників підприємства (наймену­вання показника, його умовне позначення, спосіб розрахунку, оп­тимальне співвідношення);

> довідник-календар (рік, поточний місяць, дні) дає можли­вість визначити період отримання інформації;

> довідник типових господарських операцій;
У довідник підприємств;

г- довідник структурних підрозділів. Вихідною інформацієює:

> проміжна звітність (місячна та квартальна);

> фінансова звітність (календарний рік).

Основне завдання автоматизації зведеного обліку та складан­ня звітності — надання інформації, що задовольняє вимоги таких груп користувачів:

> внутрішніх користувачів, тобто тих користувачів, які здій­
снюють облік;

> управлінського складу підприємства;
у зовнішніх користувачів.

Організаційний розподіл автоматизованого введення зведено­го обліку та складання звітності передбачає три рівні [6].

Головне меню цієї автоматизованої ділянки обліку має такий вигляд (рис. 12.1).

Функція «Вхідна інформація» передбачає:

> бухгалтерську довідку;

> книгу обліку господарських операцій (основне джерело фор­
мування бухгалтерської звітності, з усіма бухгалтерськими операці­
ями, що змінюють стан рахунків. Бухгалтерські записи виконують­
ся: безпосереднім введенням господарських операцій із формуван­
ням бухгалтерських проводок; для генерації бухгалтерських прово­
док під час формування первинної інформації через використання
Довідника типових господарських операцій; за допомогою форму­
вання бухгалтерських проводок з інших АРМ бухгалтера);

h інформацію, що надходить з інших АРМ бухгалтера. Функція «Нормативно-довідкова інформація» пропонує корис­тувачеві весь перелік нормативно-довідкової інформації.


 




У режимі «Аналітичний облік» формується вихідна інформація:

> відомість аналітичного обліку (оборотно-сальдова відо­мість за синтетичним рахунком в аналітичному розрізі);

г картка аналітичного обліку (характеристика кожного ана­літичного об'єкта, рух за аналітичним рахунком і залишки на кі­нець звітного періоду);

у- довідкова інформація за аналітичним обліком (відображає потрібну аналітичну інформацію за певний період часу в розрізі документів і дат проведення цих операцій).

Головне меню
~

Вхідна інформація

Нормативно-довідкова інформація
*

Г\

Аналітичний облік

Синтетичний облік

f Звітність

Моделювання управлінських рішень

Ведення інформаційної бази

База знань

Аудит фінансово-господарської діяльності підприємства

Рис. 12.1. Схема діалогу автоматизованого зведеного обліку та складання звітності

Функція «Синтетичний облік» забезпечує такі функції: ^ головна книга (основний бухгалтерський регістр для уза­гальнення бухгалтерської інформації, формується за визначений проміжок часу);

> оборотно-сальдовий баланс (узагальнення даних у вигляді оборотів за рахунками; формується в розрізі вибраного періоду часу з розшифруванням проведених операцій);


* довідкова інформація (забезпечує контроль усіх проведених господарських операцій загалом на підприємстві (у підрозділі) з точки зору правильності їх відображення на рахунках бухгалтер­ського обліку);

> шахова відомість (забезпечує контроль стану всіх рахунків,
а занесені до неї підсумки по вертикалі й горизонталі дають уяв­
лення про проведені обороти по рахунках за будь-який потрібний
проміжок часу).

Функція «Звітність» забезпечує формування потрібної стан­дартної звітної форми та генерацію нових. Звіти формуються й відображаються на визначену дату.

Використовуючи дані довідника групування статей звітності, Довідника розрахунку показників підприємства, а також на осно­ві фактичних звітних даних здійснюється розрахунок інформації за показниками.

Режим «Моделювання управлінських рішень» забезпечує дослідження фінансового стану та прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства. Цей процес поділя­ється на:

> аудит майнового стану підприємства; >. показники платоспроможності; » показники ділової активності; г показники рентабельності;

> показники ліквідності;

> беззбитковість підприємства; г модель фінансової стратегії;

> облік фінансових результатів. Моделювання фінансової стратегії забезпечує комплексне

прогнозування майбутнього фінансового стану за окремими по­казниками або за групою комплексно пов'язаних показників, що вможливлює розроблення стратегічного напряму в господарсько-фінансовій діяльності підприємства.

Особливе значення має прогнозування даних балансу та звіту про прибутки й збитки.

Діагностика стану підприємства, проведені дослідження, моделі фінансової стратегії тощо є основою для автоматизо­ваної імітації даних. Імітаційна модель звітності дає можли­вість залучати до обігу фінансові ресурси та перейти на но­ві форми ведення фінансово-господарської діяльності підпри­ємства.

Крім того, можна змоделювати отримання максимального прибутку на будь-який потрібний період часу в розрізі кожного


 




окремого об'єкта або загалом всієї продукції, що дає можливість керівникам підприємства прийняти відповідні рішення поліпши­ти фінансово-господарську діяльність підприємства.

«База знань» містить набір оптимальних управлінських рі­шень задач зведеного обліку та складання звітності, що характе­ризується такими інформаційними зв'язками:

г наявність і рух основних засобів, нарахування амортизацій­них відрахувань за кодами виробничих витрат та зношування ос­новних засобів (облік основних засобів);

надходження запасів та їх витрата за кореспондуючими ра­хунками (облік виробничих запасів);

> нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахун­
ками, нарахування страхових внесків, утримання із заробітної
плати, резерв майбутніх витрат, дані про використання фондів
(облік праці та її оплати);

і* витрати на виробництво, фактичні витрати на капітальний ремонт, інформація про закриття виробничих рахунків (облік ви­трат на виробництво);

г виручка від реалізації, податок на додану вартість, факти­чна виробнича вартість відвантаженої продукції, фактична собі­вартість виготовленої продукції, розподіл позавиробничих ви­трат, результат від реалізації (облік готової продукції та її реалізації);

" інформація про реалізацію готової продукції, позавиробни-чі витрати, надходження матеріальних цінностей за фактичною собівартістю, виплати заробітної плати через касу та перераху­вання через розрахунковий рахунок (облік фінансово-розрахун­кових операцій).

Автоматизоване ведення бухгалтерського обліку робить мож­ливим виконання контрольних, аналітичних та аудиторських ро­біт із використанням бази облікових даних (використовуються дані, сформовані та роздруковані в результаті автоматизованого обліку, або аналітичні, контрольні, аудиторські функції викону­ються за допомогою обчислювальної техніки та відповідних про­грамних засобів).

Виконання автоматизованого контролю, аналізу та аудиту за­лежить від таких чинників:

> рівня автоматизації бухгалтерського обліку;

>* наявності методик проведення автоматизованого контролю, аналізу та аудиту;

> рівня доступу до облікових даних;
'? складності оброблення інформації.


На практиці застосовуються три способи використання комп'ю­терної техніки в аналізі, контролі та аудиті:

у перевірка даних за допомогою програмних засобів, що ді­ють на підприємстві, шляхом імітації облікових даних (паралель­ний прорахунок та створення імітаційної бази даних);

> перевірка даних за допомогою спеціальних програм, розроб­
лених співробітниками підприємства (опрацювання даних зі струк­
турою, аналогічною структурі реального програмного забезпе­
чення з імітацією даних. В імітаційну базу даних входять
додаткові модулі, що дають можливість контролювати потрібні
параметри облікового процесу);

г перевірка даних за допомогою спеціальних аудиторських програм, підготовлених аудиторською контролюючою організа­цією (порівняння змодельованих облікових даних і реальних да­них, наявних в інформаційній системі, на основі тестування роз­рахунків і перерахунків, підсумовування, повторного упоряд­кування й формування звітних даних зі здійсненням порівняння з реальними даними).

За умов автоматизованого обліку перевіряється діюча система захисту інформації від несанкціонованого доступу та слушність обчислень облікових показників на всіх рівнях організаційної структури.

На 1-му рівні передбачено:

г контроль на значність;

г допустимість кореспонденції рахунків;

>- допустимість або наявність даних у нормативно-довідковій інформації;

У порядок і слушність коригування нормативно-довідкової інформації та законність його проведення;

> контроль підсумкових сум;

> повнота вхідної й отримуваної вихідної інформації;

> відповідність даних вхідної інформації вихідній тощо.
На ІІ-му рівні (бухгалтерії):

г контролюється повнота надходження інформації з інших автоматизованих ділянок обліку; г порядок розрахунку інформації;

> перевірка вихідної інформації, що використовується на
цьому етапі оброблення даних;

у аналіз достовірності розрахунків (внутрішньомашинний контроль співвідношення підсумків за вихідними даними, відпо­відність бухгалтерським проводкам, відповідність даних, зафік­сованих у нормативно-довідковій інформації);


 




V перевірка інформаційного ланцюжка отримання вихідної інформації відповідно до розробленої технології та відповідності даної технології чинному законодавству України;

У контроль використання вихідної інформації, її юридичної повноцінності та відповідності машинних даних, даним, призна­ченим для архівного збереження;

У визначення відповідності законодавчим актам України ви­користаних нормативно-довідкових даних;

У аналіз виправлень вихідної інформації;

У перевірка цілості й перезапису інформації для архівного збереження та відповідності її вихідної інформації, відтвореної на паперовому носії, тощо.

Ш-й рівень передбачає додаткові послуги: перевірку досто­вірності даних, виявлення резервів, фінансове прогнозування майбутньої діяльності підприємства. Якщо АРМ має спеціальну функцію, то стає можливе виконання внутрішнього і зовнішньо­го аудиту.

Внутрішній аудит в умовах автоматизованого оброблен­ня облікових даних виконується за такими основними напря­мами:

У контрольна функція;

У перевірка рівня досягнення програмних цілей, поставлених перед підприємством;

> відповідність доречності проставлених кореспонденцій ра­хунків господарським операціям;

У відповідність даних вибіркових інвентаризацій фактичним даним;

* відповідність підсумкових даних;

У виявлення відхилень від установлених нормативних даних;

У аудиторське підтвердження достовірності інформації, що міститься в бухгалтерській звітності;

У оцінка діяльності підприємства;

У моделювання облікового процесу з метою отримання по­трібної інформації для управління підприємством;

г- імітація облікових даних для планування та прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зовнішній аудит облікових даних в умовах автоматизованого оброблення забезпечує:

У відповідність звітних даних прийнятому принципу відобра­ження даних у звітності (на предмет узгодженості показників фор­мам звітності);


У застосування всіх прийомів, використовуваних у внутріш­ньому аудиті;

У надання додаткових аудиторських послуг з оцінюван­ня, прогнозування фінансово-господарської діяльності під­приємства.

12.2. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального

програмного продукту

Розглянемо особливості формування консолідованої звіт­ності.

Корпорація — це об'єднання кількох юридичних осіб, які ведуть самостійний бухгалтерський облік. Учасники корпора­ції умовно називаються філіями. А консолідована звітність — це звіти, які охоплюють дані кількох або всіх філій корпорації.

Господарські операції, проведені учасниками корпорації, ді­ляться на два типи:

У внутрішні (тільки між філіями);

> зовнішні (між філіями та зовнішніми контрагентами).

Для узагальнення (консолідації) звітності по^ корпорації в «Га­лактиці» передбачено модуль «Консолідація». Його функціональ­ні можливості зображено нарис. 12.2.

Модуль «Консолідація» забезпечує отримання консолідованих звітів як за програмними алгоритмами оброблення, так і за розра­хунковими формами, створеними користувачем.

Меню «Операції» слугує для підготовки даних, які використо­вуватимуться в модулі «Фінансовий аналіз».

«Галактика» передбачає два основних способи одержання консолідованої звітності:

У відбір, групування, підсумування даних із окремих баз да­них філій засобами модуля «Консолідація». Об'єднання даних по філіях у цьому випадку не потрібне;

v вивантаження функціями модуля «Консолідація» відібра­них даних по філіях у спеціально створені таблиці. Потім вико­нується об'єднання таблиць за допомогою утиліти міжофісного обміну CORPO з наступним обробленням у модулі «Фінансовий аналіз».

Основні принципи одержання консолідованих звітів:

1. Бази даних філій можуть бути в різних каталогах жорсткого диску, на різних жорстких дисках одного комп'ю-


 




тера або на різних комп'ютерах, об'єднаних в одній локальній мережі.

2. Передача даних із віддалених філій до місця оброблення може здійснюватися будь-яким способом, у тому числі й елек­тронною поштою, модемом або пересиланням на фізичних носіях (дискети, магнітооптичні диски, змінні НЖМД тощо).

3. Побудова консолідованої звітності виконується за єдиним планом рахунків для усіх філій (або в кількох єдиних планах). Це не виключає можливості ведення паралельного обліку в кожній філії за своїм (місцевим) планом рахунків.

Аналітика:

Звіти
— Сальдо: • перегляд сальдо на початок місяця; • перегляд сальдо на кінець місяця

 

• аналітичний облік

• аналітика за групами рахунків

 

Розрахунки

Головне! меню

Операції

Синхронізація даних Протокол синхронізації

Чий (н;
=н= (налаштування)

- Налаштування користувача

- Загальносистемне налаштування

- Доступ до даних корпорації

- Консолідована звітність

- Плани рахунків бухгалтерського обліку

 

— Логічна структура корпорації

— Синхронізація даних:

• налаштування параметрів

— Відповідність даних
корпорації:

• відповідність кодів валют

• відповідність кодів аналітичного обліку

• групи кодів аналітичного обліку

 

Рис. 12.2. Структура модуля «Консолідація»


 

4. Використання кількох валют передбачає створення корпо­ративної таблиці валют із відповідністю конкретних валют у кожній філії корпорації. Обов'язкове ведення каталогів «Курси валют» у філіях за всіма використовуваними в них корпоратив­них валют.

5. Ведення аналітичного обліку по корпорації потребує ви­користання єдиної схеми аналітики по рахунках єдиного плану рахунків. Для об'єднання кодів аналітичного обліку філій можна використовувати кілька варіантів:

• об'єднувати таблиці даних (каталоги організацій, МЦ, по­
слуг тощо), які підключаються в ролі КАО, по всіх філіях за до­
помогою утиліти CORPO та використовувати їх для отримання
звітів.

* сформувати єдині таблиці даних, підключені в ролі КАО, та
використовувати їх в усіх філіях.

♦ створювати корпоративну таблицю кодів аналітичного об­
ліку та встановлювати для кожної філії відповідність між КАО по
корпорації і КАО цієї філії. Доповнення до корпоративної табли­
ці, виконані в різних філіях, також можуть виконуватися за до­
помогою утиліти CORPO.

Наведені варіанти не виключають один одного. Оптималь­ний вибір визначається конкретними умовами, зокрема, потре­бою періодичного доповнення (зміни) корпоративної аналі­тики.

6. Вищезгадані корпоративні таблиці (валют, КАО) повинні бути в базах даних усіх філій. Відповідність валют і КАО також має встановлюватися в усіх філіях.

7. Для відбору даних по філіях виконується налаштування, яке охоплює опис логічної структури корпорації, планів рахунків, видів консолідованих звітів.

Виконуючи зазначені умови, користувач може:

* вибрати потрібний йому вид консолідованих звітів, у який
входить заданий перелік філій;

# вибрати план рахунків (ведення обліку в кількох планах);

♦ для обраного виду звіту встановити параметри відбору да­
них і формування.

Модуль «Консолідація» дає можливість отримувати звіти за результатами операцій, проведених у решті модулів Контуру бухгалтерського обліку. Відмінність полягає в тому, що звіти можна отримати на основі даних декількох філій корпорації (рис. 12.3).



База даних головної фірми

......................... і------------------- -.-------------------- 1

План План и\ План

рахунків 1 ? ( рахунків 2 j ;. рахунків З


/JP4Lmmj

Шиї


ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК


Консолідація


Биза даних ф'шіЬІ

План План j! План

рахунків 1 ; і рахунків 2 j j рахунків 3 |


Консолідована звітність


 


База даних філії З

План рахунків 1
План рахунків 3 -

План рахунків 2

Рис. 12.3. Консолідована звітність: 1 — по всій корпорації за всіма планами рахунків; - по головній фірмі та філії № 1 за Планом рахунків 2

Контрольні запитання

1. Організація зведеного обліку.

2. Характеристика звітності.

3. Технологічний процес оброблення даних зведеного обліку.

4. Характеристика вхідної, нормативно-довідкової та вихід­ної інформації.

5. Складання звітності на ПЕОМ.

6. Взаємозв'язок комплексу задач зведеного обліку з іншими ділянками обліку та підсистемами управлінської інформа­ційної системи підприємства.

7. Особливості контролю, аналізу та аудиту в умовах авто­матизованого оброблення інформації.


Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) — системно орга­нізована для розв'язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передавання, нагромадження, по­шуку, оброблення та захисту інформації на базі застосування сучасного програмного забезпечення, використовуючи засоби обчислювальної техніки та зв'язку, а також засоби, за допомогою яких інформація про­понується клієнтам.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) — проблемно орієнтований апаратно-програмний комплекс, що об'єднує апаратні, програмні та ін­формаційні засоби для розв'язання задач користувача (спеціаліста з управління виробництвом) безпосередньо на його робочому місці в ре­жимі діалогу з ЕОМ.

Алгоритм — це кінцева сукупність правил дій, що виконуються в певному порядку для розв'язування задачі.

Амортизаційні відрахування — це джерело для інвестицій, модер­нізації обладнання та інших 03.

Амортизація 03 та нематеріальних активів — витрати, що вхо­дять у витрати виробництва та собівартість продукції.

База даних (БД) — це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, що забезпечує зручну взаємодію між ними та швидкий доступ до даних.

Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність інфор­маційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видання даних.

Бартерна угода — товарообмінна операція, що передбачає пере-дання права власності на товари без платежу за участю грошових кош­тів (тобто натуральний обмін).

Безготівкові розрахунки — розрахунки, що здійснюються за таки­ми формами: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями тощо.

Блок-схема — це форма представлення алгоритму, система блоків, пов'язаних стрілками. Конфігурація блоку вказує на тип дії, стрілки — на послідовність її виконання.


 




Бухгалтерська звітність — це система узагальнених показників, що характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності під­приємства за минулий період (місяць, квартал, рік) і формуються шля­хом підрахунку, групування та спеціального оброблення даних поточ­ного бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський баланс — документ, що характеризує фінансовий стан підприємства на звітну дату. За його допомогою визначають склад і структуру майна підприємства, ліквідність та обіговість оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов'язань, стан і динаміку де­біторської та кредиторської заборгованості.

Вексель — письмове боргове зобов'язання, що забезпечує його влас­нику право вимагати після настання терміну оплати обумовленої в ньо­му грошової суми. Платить за векселем той, хто його видав або дав зго­ду на оплату (акцентував).

Виписка банку — це банківський документ, що характеризує стан розрахункового рахунка підприємства та на основі якого останнє веде бухгалтерський облік операцій за розрахунковим рахунком.

Витрати (матеріальні) — спожиті в процесі виробництва засоби ви­робництва, які означають попередню працю (сировина, матеріали, паливо тощо) й засоби праці (будівлі, споруди, машини та устаткування) у формі амортизації, що переносять свою вартість на заново створений продукт.

Готова продукція(ГП) — продукція, повністю закінчена оброблен­ням на даному підприємстві (яка пройшла технічні випробування), прийнята контролем, не вимагає подальшого оброблення на цьому під­приємстві та передана на склад. До ГП належать виконані певні роботи для інших підприємств або надані їм послуги.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад устано­влені норми за трудові досягнення й винахідництво та за особливі умо­ви праці.

Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціаль­но-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах.

Експертна система — система штучного інтелекту, що одержує, нагромаджує та коректує знання з певної предметної сфери (зібрані в основному експертами), формує нові знання, розв'язує практичні задачі (використовуючи логічне або інше виведення), а також пояснює хід їх розв'язання.

Етап створення ІС — частина стадії створення ІС, що виокремлю­ється разом із єдністю характеру робіт та завершального результату або зі спеціалізацією виконавців.

Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об'єднані характером робіт.


Єдина система класифікації та кодування — це комплекс взаємо­пов'язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосо­ваних до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизова­ною системою ведення цих класифікаторів.

Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованого оброблення інформації.

Забезпечувальні IT — технології оброблення інформації, що вико­ристовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв'язання різних задач.

Загальносистемне програмне забезпечення — програми, розрахо­вані на широке коло користувачів і призначені для організації обліково­го процесу та для розв'язання задач оброблення інформації, які часто зустрічаються.

Заробітна плата — це основна форма оплати праці за виконану роботу (або надані послуги) згідно з трудовими договорами працівни­ків, виражена у грошовій або натуральній формі.

Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об'єктів на підлеглі класифікаційні групування.

Інвентаризація — це перелік, перерахування, зважування, перемі­рювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях збері­гання, і зіставлення результатів із даними бухгалтерського обліку.

Інформаційна система обліку (ІСО) — це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалі­зують функції збору, оброблення, нагромадження й оброблення інфор­мації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення — створення єдиного інформаційного фонду, систематизація та уніфікація показників і документів, розроб­лення засобів формалізованого опису даних тощо.

Інформаційно-пошукова система (ІПС) — це різновид автоматизо­ваних інформаційних систем, у яких завершальне оброблення даних не передбачається, а сукупність методів і засобів призначено для зберіган­ня та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів.

Інформаційною базою називають сукупність інформаційних пото­ків, що характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції

Калькуляція — розрахунок собівартості одиниці продукції (товарів, послуг) або виконаної роботи за встановленою номенклатурою витрат (галузева) з урахуванням місця їх виникнення та призначення.

Каса — самостійний структурний підрозділ підприємства, що забез­печує зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою.

Класифікатор — це систематизоване зібрання однорідних наймену­вань і їх кодових позначень.


 




Класифікаційне угруповання — підмножина об'єктів, отриманих у результаті класифікації.

Клієнт — однокористувальна робоча станція, яка виконує функції взаємодії з користувачем, здатна виконати потрібні обчислення та за­безпечує приєднання до віддалених обчислювальних ресурсів із базами даних, до засобів їх оброблення та засобів організації інтерфейсів.

Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення кла­сифікаційного групування чи об'єкта класифікації.

Кодування — процес присвоєння умовного позначення різним по­зиціям номенклатури.

Локальна обчислювальна мережа — відкрита система пов'язаних між собою за допомогою єдиного передавального середовища обчис­лювальних машин, терміналів, периферійних пристроїв, розташованих один від одного на невеликих відстанях (до кількох десятків кіломет­рів), які мають низьку вартість, високу швидкість передачі, невеликий відсоток помилок і стандартну комутацію даних відповідно до прото­колів.

Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) — це засоби праці, що використовуються у процесі виробництва без зміни натураль­ної форми та поступово зношуються, але мають і особливості оборот­них засобів.

Масив даних — набір взаємопов'язаних даних однієї форми з усіма її значеннями.

Математичне забезпечення — це сукупність математичних мето­дів, моделей і алгоритмів оброблення інформації, що забезпечують розв'язання функціональних задач і процес автоматизації проектних робіт автоматизованих інформаційних технологій.

Монетарні активи — це грошові кошти, а також інші активи, отри­мані у фіксованій або визначеній сумі грошей.

Накладні витрати — витрати на оплату праці управлінського апа­рату бухгалтерії, планового відділу тощо, витрати на опалення та освіт­лення приміщень (заводоуправління, офісу) амортизація забудов, спо­руд тощо.

Незавершене виробництво — предмети праці, що вже вступили у процес виробництва, але ще до кінця не оброблені, і, як наслідок, не є готовою продукцією.

Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який: не має фі­зичної субстанції; може бути ідентифікований; утримується підприєм­ством для виробництва або постачання товарів (послуг), для передаван­ня в оренду іншим особам або для адміністративних цілей (ліцензії, то­варні знаки, патенти, комп'ютерне програмне забезпечення, авторські права тощо).

Немонетарні активи — усі інші активи.


Непрямі витрати — витрати, які прямо не стосуються собівартості продукції, а розподіляються за видами продукції (робіт послуг).

Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інфор­мації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нор­мативи, ціни, а також усі довідкові дані.

Об'єкт класифікації— елемент класифікаційної множини.

Організаційне забезпечення — власний апарат управління, який забезпечує функціонування всіх її підсистем як єдиного цілого. Як правило, персонал ІС складають працівники відділу розроблення, відділу впровадження та супроводу нових програм, відділу експлуа­тації.

Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу (нада­ні послуги) відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових зобов'язань.

Основні витрати — витрати на сировину, основні й допоміжні ма­теріали, паливо, енергію, витрати на заробітну плату виробничих робіт­ників тощо.

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Паралельний методкодування передбачає виокремлення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.

Персонал — штатний склад кваліфікованих працівників підпри­ємства.

Підсистема — це сукупність компонентів системи, виокремлених за певною ознакою.

Порядковий метод — побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.

Послідовний метод — кодування передбачає виокремлення певних розрядів коду під певні ознаки.

Постановка задачі — потрібна й достатня сукупність відомостей щодо конкретної задачі ІС, що визначають її сутність.

Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормати­вних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їхні цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус ІС.

Програмне забезпечення (ПЗ) — це сукупність програм системи об­роблення даних і програмних документів, потрібні для експлуатації цих програм.

Прямі витрати — витрати, пов'язані з виготовленням продукції, які прямо входять до собівартості.


 




Реквізит — найпростіша структурна одиниця інформації, яка є не­подільною на смисловому рівні. Вони бувають двох видів:

Реквізит-ознака — містить якісну характеристику суттєвості та по­значається маленькими літерами алфавіту й слугує індексом у формулах.

Реквізит-основа — містить кількісну характеристику суттєвості і позначаються великими літерами алфавіту, слугує основним елементом у побудові формул.

Ризик обліку — це ймовірність виникнення збитків або недоодер­жання прибутку від фінансово-господарської діяльності. Ризик автома­тизованих систем бухгалтерського обліку випливає з можливості при­пущення похибок або перекручень у документуванні господарських операцій, неточного відображення їх у реєстрах бухгалтерського облі­ку. Це означає, що система бухгалтерського обліку буде малоефектив­ною, не повністю надійною. Розроблення та впровадження автоматизо­ваного оброблення облікових даних повинні забезпечувати зменшення ризику обліку.

Робоча документація — комплекс проектних документів, розроб­лених на стадії «Робоча документація», які містять взаємопов'язані рі­шення щодо системи в цілому та її функцій, усіх видів забезпечення ІС, достатнього для комплектування, монтажу, налагодження й функціону­вання ІС, її перевірки та забезпечення життєздатності.

Сервер — одно- чи багатопроцесорний комп'ютер із розділюваною пам'яттю, розділюваним обробленням даних, розділюваними комуніка­ційними засобами та засобами управління периферійним обладнанням. За функціями обслуговування користувачів розрізняються такі види серверів: файл-сервери, обчислювальні сервери, принт-сервери, кому­нікаційні сервери, сервери баз даних.

Серійно-порядковий метод кодування — на кожну групу ознак від­водиться серія порядкових номерів із резервом номерів.

Символ — елементарний нетрадиційний сигнал інформації, який немає самостійного значення. Наприклад, цифра, літера, знак.

Система — це сукупність взаємозв'язаних між собою та із зовніш­нім середовищем елементів або частин, функціонування яких спрямо­вано на отримання конкретного результату.

Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу множини об'єктів на підмножину за ознаками подібності або протилеж­ності.

Система підтримки прийняття рішень (СППР) — це інтерактивна комп'ютерна система, призначена для полегшення, прискорення й по­ліпшення обґрунтування різноманітних видів управлінських рішень зі слабоструктурованих та неструктурованих проблем, тобто в ситуаціях, де не можна, або не бажано мати автоматичну систему, яка повністю ви­конує увесь процес рішень.

Система штрихового кодування інформації — сукупність виду штрихових кодів і технічних засобів нанесення на носії інформації, ве-


рифікації якості печатки, зчитування з носіїв, а також попереднього об­роблення даних.

Систематичні регістри обліку — облікові дані групуються за пев­ними ознаками.

Системний (комплексний) підхід щодо створення інформаційної системи — це комплексне вивчення економічного об'єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і ви­вчення цих систем та взаємовідносин між ними.

Складський облік — це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік матеріальних цінностей на складі. Кожному виду МЦ присвою­ється номенклатурний номер, що повторюється в усіх первинних доку­ментах.

Собівартість — грошове вираження безпосередніх витрат підприєм­ства, пов'язаних із виробництвом і реалізацією продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Спеціальне програмне забезпечення — це сукупність програм, які розроблюються для створення інформаційних технологій конкретного функціонального призначення.

Стадія створення інформаційної системи — одна з частин проце­су створення інформаційної системи, установлена нормативними доку­ментами й документацією на інформаційну систему з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації.

Стадія створення ІС — складова процесу створення ІС, яка визна­чається нормативними документами й закінчується випуском докумен­тації на ІС, що містить опис повної моделі ІС на заданому для цієї стадії рівні, або прийняттям ІС до промислової експлуатації.

Структура ІС — характеристика внутрішнього стану системи, опис постійних зв'язків між її елементами.

Технічне забезпечення — це комплекс різних видів техніки: обчис­лювальна техніка, периферійні пристрої, засоби автоматичного зчиту­вання даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, засоби пе-редання та обміну даними, комунікаційне обладнання, мережне обладнання, засоби мультимедіа тощо.

Технічне завдання — це основний вихідний документ для розробни­ка та замовника ІС, який визначає порядок і мету її створення, форму­лює вимоги до неї та основні первинні дані, потрібні для її розроблен­ня, а також установлює план-графік створення ІС.

Технічний проект — комплекс проектних документів на ІС, який базується на матеріалах, прийнятих і запроваджених у технічному за­вданні, та містить основні проектні рішення щодо системи в цілому, окремих її функцій і всіх видів забезпечення, достатніх для розроблен­ня документації на ІС.

Техноробочий проект — комплект технічних документів ІС, за­тверджений у встановленому порядку, що містить рішення в обсязі технічного проекту й робочої документації на ІС.


 




Товарно-матеріальні запаси — це товари, що були куплені підпри­ємством і зберігаються на складі для наступної реалізації; готова про­дукція, напівфабрикати та завершене виробництво; різні матеріали, що зберігаються на складі та призначені для перероблення в процесі вироб­ництва або для забезпечення виробничого процесу.

Файл — це сукупність однорідної інформації за складом і послідов­ністю полів, записаної на магнітному диску з присвоєнням імені.

Фасет — набір значень однієї ознаки класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожний об'єкт може одночасно входити в різні класифіка­ційні групування.

Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання.

Фінасово-розрахункові операції (ФРО) — операції з обліку грошо­вих засобів у касі підприємства та на рахунках у банку, розрахунків із підзвітними особами та інших розрахунків; аналітичного обліку за від­повідними рахунками грошових засобів і розрахунків; аудит фінансо­вих операцій.

Форма бухгалтерського обліку — сукупність облікових регістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

Функціональна частина інформаційної системи — реалізує розв'язання задач предметної сфери.

Функціональні IT — це модифікація забезпечувальних IT, за якої ре­алізуються будь-яка з предметних технологій.

Хронологічні регістри обліку — реєстрація облікових даних у хро­нологічному порядку.

Чек — документ у вигляді книжки, виготовлений банком, на основі якого власник може дати розпорядження банку про видачу коштів го­тівкою або про перерахування з його рахунку визначеної суми.


 

1. Автоматизированьїе информационньїе технологии в зкономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, ІОНИТИ, 1998. —400 с.

2. Бутинець Ф. Ф. та ін. Інформаційні сиетеми бухгалтерського об­ліку: Підручник для студентів вищ. навч. закладів спец. 7.050106 «Об­лік і аудит». 2-ге вид., перероб. і доп. — Житомир: ПП «Рута», 2002. — 544 с.

3. Завгородний В. П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита — К.: А.С.К., 1998. — 766.

4. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рьінка. —К.: Блицинформ, 1997.

5. Завгородний В. П. Бухгалтерский учет в Украине с использовани-ем национальньїх стандартов. — К.: А.С.К., 2001.

6. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. по­сібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 140 с.

7. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. по­сібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 214 с.

8. ГОСТ 19.701—90. Единая система програмной документации. Схемьі алгоритмов, програми, данньїх и систем. Условньїе обозначения и правила вьшолнения.

9. ГОСТ 34.201—89, ГОСТ 34.602—89, РД 50—682—89. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированньїе системьі.

 

10. ГОСТ 6.01.1 — Единая система класификации и кодирования технико-зкономической информации. Основньїе положення.

11. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 с.

12. Гужва В. М., Постєвой А. Г. Інформаційні системи в міжнарод­ному бізнесі. — К.: КНЕУ, 1999.

13. Голов С. Ф.Управленческий бухгалтерский учет. —К.: СКАРБИ, 1998.

14. Голов С. Ф., Єфіменко В. І. Фінансовий та управлінський облік. — К.: ТОВ «Автоінтерсервіс», 1996.

15. БілухаМ. Т. Аудит. —К.: Знання, 1999.



16. Пономаренко В. С, Пушкар О. І., Коваленко Ю. І. Проектування автоматизованих економічних інформаційних систем. —К.: ІЗМН 1996. —312 с.

17. РД 50—34. 698—90. Комплекс стандартов и руководящих доку-ментов на автоматизированьїе системи. Требования к содержанию до-кументов. — М., 1990 — 57 с.

18. Ситник В. Ф, Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В. Ф. Ситника. — К.:КНЕУ, 1997.— 252 с.

19. Ильина О. 17. Информационнне технологии бухгалтерского уче-та. — СПб.: Питер, 2001. — 688 с: ил.

20. Овчаренко Е. К., Ильина О. 77., Балабердин Е. В. Финансово-зко-номические расчетьі в EXCEL — М: Информационно-издательский дом «ФилинЬ», 1999.

21. Романов А. Н, Одинцов Б. Е. Компьютеризация аудиторской де-ятельности.—ЮНИТИ, 1996.

22. Сопко В. В., Завгородний В. П. Організація бухгалтерського об­ліку, економічного контролю і аналізу. — К.: КНЕУ, 2000.

23. Подольський В. И., Дик В. В., Уринцов А. 77. Информационньїе системи бухгалтерского учета. — М.: Аудит. ЮНИТИ, 1998.

24. Романов А. Н., Одинцов Б. Е. Автоматизация аудита. —М: Ау­дит, ЮНИТИ, 1999.

25. Устинова Г. М. Информационньїе системьі менеджмента: Основ-ньіе аналитические технологии в ППР / Учеб. пособие. — Ж.: Изд. «ДиаСофтЮП», 2000.

26. Харитонов С, А. Компьютерная бухгалтерия 7.5: Азбука бухгал­тера. — М.: Компьютер, 1998.

27. Наринський А. С., Годжиев В. И. Контроль в условиях рьіночной зкономики. — М.: Финансьі и статистика, 1990.

28. Левченко Ф. А., Голіцин В. К. Багатокористувацькі системи та мережі. — К.: КНЕУ, 1999.

29. Шуремов Е. Л. Системи автоматизации бухгалтерского учета. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.


ВСТУП......................................................................................................................... З

Тема 1.Інформаційні системи та їх роль в управлінні

економікою.................................................................................................... 4

1.1.Предмет і зміст курсу, методологічні особливості та
зв'язок зіншими дисциплінами........................................................... 4

1.2. Поняття та мета створення інформаційних систем обліку (ІСО), їх роль в управлінні економічним об'єктом 5

1.3. Методологічні основи та організація бухгалтерського об­ліку в умовах автоматизованого оброблення даних 7

1.4. Форми автоматизованого бухгалтерського обліку................... 10

1.5. Загальна характеристика та класифікація інформаційних систем обліку 15

Тема 2. Економічна інформація та засоби її формалізованого

описання....................................................................................................... 20

2.1. Економічна інформація, її види та властивості........................... 20

2.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації 22

2.3. Система класифікації та кодування економічної інфор­мації . 23

2.4. Єдина система класифікації та кодування. Категорії кла­сифікаторів 25

2.5. Штрихове кодування інформації..................................................... 26

Тема 3. Організація інформаційної бази систем оброблення

економічної інформації.......................................................................... 30

3.1. Поняття та зміст інформаційного забезпечення (ІЗ)

ІС обліку................................................................................................ 30

3.2. Характеристика позамашинної інформаційної бази................ 31

3.3. Уніфікація та стандартизація документації................................. 34


3.4. Машинна інформаційна база обліку. Особливості розмі­щення інформації на машинних носіях 35

3.5. Організація баз і банків даних автоматизованої інформа­ційної системи. Ресурси баз даних 37

Тема 4. Інформаційні технології оброблення

економічної інформації................................................... 40

4.1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація ... 40

4.2. Обчислювальні системи та мережі............................. .. 41

4.3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призна­чення, функції та його рівні 43

4.4. Комп'ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО) ... 46

4.5. Інструментальні комп'ютерні системи бухгалтерського
обліку........................................................................... 49

Тема 5. Організаційно-методичні основи створення

та функціонування інформаційних систем обліку...... 55

5.1. Принципи створення та функціонування ІСО............ 55

5.2. Організація робіт зі створення інформаційних систем об­ліку. Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження ІСО........................................................ 57

5.3. Характеристика та типи облікових задач, що підлягають автоматизації 60

 

5.4. Постановка задач, розроблення алгоритмів, одержання вихідної інформації 61

5.5. Організація діяльності облікового апарата в умовах функціонування автоматизованого оброблення даних .... 63

5.6. Основні види ризику, пов'язані з автоматизацією обліку. . 66

Тема 6. Автоматизація розв'язування комплексу задач з обліку

основних засобів та нематеріальних активів.............. 71

6.1. Облік основних засобів і нематеріальних активів...... 71

6.2. Організація автоматизованого обліку основних засобів. . . 73

6.3. Автоматизація розв'язання задачі «Облік основних засо­бів та необоротних матеріальних активів» із використан­ням програмного продукту «Галактика» 74

Тема 7. Автоматизація розв'язування комплексу задач з обліку

виробничих запасів......................................................... 80

7.1. Особливості обліку виробничих запасів.................... 80

7.2. Організація автоматизованого обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів..................................................................... 84

7.3. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП
засобами універсального програмного продукту...... 87


Тема 8.Автоматизація розв'язування комплексу задач з обліку

праці та її оплати............................................................. 93

8.1. Облік праці та її оплати.............................................. ... 93

8.2. Організація автоматизованого обліку праці та її оплати . . 95

8.3. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універ­сального програмного продукту 101

Тема 9.Автоматизація розв'язування комплексу задач

з обліку готової продукції та н реалізації..................... 104

9.1. Облік готової продукції та її реалізації...................... 104

9.2. Організація автоматизованого обліку готової продукції та

її реалізації................................................................... 107

9.3. Автоматизація обліку готової продукції та її реалізації
засобами універсального програмного продукту...... 112

Тема 10. Автоматизація розв'язування комплексу задач

з обліку фінансово-розрахункових операцій............... 115

10.1.Облік фінансово-розрахункових операцій............... 115

10.2. Організація автоматизованого обліку фінансово-розра­хункових операцій 124

10.3. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових опера­цій засобами універсального програмного продукту .... 128

Тема 11. Автоматизація розв'язування комплексу

задач з обліку витрат на виробництво.......................... 134

11.1. Облік витрат на виробництво................................... 134

11.2. Організація автоматизованого обліку витрат на вироб­ництво 156

11.3. Автоматизація обліку витрат на виробництво засобами універсального програмного продукту 160

Тема 12.Автоматизація розв'язування комплексу задач зведе­
ного обліку та складання звітності
............................... 163

12.1. Організація автоматизованого зведеного обліку та скла­дання звітності 163

12.2. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального програмного продукту..................................................................... 171

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК................................................... 175

ЛІТЕРАТУРА............................................................................... 183


Навчальне видання

ТЕРЕЩЕНКО Лариса Олександрівна, МАТІЄНКО-ЗУБЕНКО Ірина Ігорівна


Ті








©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.