 |
|
Організація автоматизованого зведеного обліку та складання звітності
Будь-яке підприємство, реєструючи господарські операції в первинних документах, формує підсумкові дані про фінансово-господарську діяльність за конкретний розрахунковий період. Ці дані утворюють оперативну, статистичну та фінансову звітність.
Автоматизоване формування оперативної звітності забезпечує щоденний контроль за господарськими операціями підприємства.
Створення статистичної звітності забезпечує формування відомостей за окремими показниками господарської діяльності підприємства в натуральному й вартісному вираженні.
Фінансова звітність базується на даних первинного, аналітичного та синтетичного обліку та складається для задоволення інформаційних потреб різних груп користувачів.
Автоматизований комплекс задач зведеного обліку і складання звітності забезпечує:
'■ послідовність;
> узагальнення інформації на аналітичних і ситнетичних рахунках із наступним групуванням даних на одному або кількох рахунках;
> відображення господарських операцій, що змінюють стан коштів підприємства, і їх джерел на рахунках бухгалтерського обліку;
> автоматизоване систематичне складання (за місяць, квартал, півріччя, рік) бухгалтерського балансу та звітності, завершального етапу облікового процесу.
Автоматизоване оброблення задач зведеного обліку та складання звітності сприяє:
'г якісному контролю за рухом статутного капіталу в частині основних і оборотних коштів підприємства;
> збереженню грошових коштів і контролю за використанням
їх за цільовим призначенням;
> визначенню фінансових результатів діяльності підприєм
ства та контролю за розподілом прибутку;
г систематизації та узагальненню даних в аналітичному й синтетичному розрізах про виробничо-господарську діяльність підприємства для забезпечення прийняття управлінських рішень.
Організацію та методологію автоматизованого зведеного обліку та складання звітності регламентують відповідні нормативні документи, чинні в Україні: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
2 «Баланс»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
3 «Звіт про фінансові результати»; Положення (стандарт) бухга
лтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових засобів»; Положен
ня (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капі
тал»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправ
лення помилок і змін у фінансовій звітності»; Положення (стан
дарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств»;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідова
на фінансова звітність».
Вхідна інформаціядля автоматизованого розв'язування задач зведеного обліку та складання звітності — це первинна інформація, що утворюється в процесі фінансово-господарської діяльності, а також інформація, що повністю формується в процесі задач інших ділянок обліку.
Розв'язання задач цієї ділянки обліку формує та використовує таку нормативно-довідкову інформацію:
> довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій одиниці, дата введення курсу валюти);
> довідник рахунків бухгалтерського обліку;
г довідник допустимої кореспонденції рахунків;
> довідник формування показників звітності (номер і найменування форми, періодичність, код форми, номери рядка та графи, синтетичний рахунок, субрахунок основного рахунка, код аналітичного обліку, структурний підрозділ, кореспондуючий рахунок, субрахунок кореспондуючого рахунку, код аналітичного обліку, операція, знак суми);
> довідник взаємозв'язків показників звітності (номер і найменування показника, номер форми звітності, номери рядка та
графи звітності, відповідність номерам іншої форми звітності, рядка, графи) використовується для автоматичного контролю правильності відображення показників у звітності;
г довідник групування статей звітності (найменування узагальненого показника, умовне позначення, найменування статей балансу, умовне позначення, номер рядків балансу, що входять у статтю балансу, рахунок, найменування рахунка);
> довідник розрахунку показників підприємства (найменування показника, його умовне позначення, спосіб розрахунку, оптимальне співвідношення);
> довідник-календар (рік, поточний місяць, дні) дає можливість визначити період отримання інформації;
> довідник типових господарських операцій;
У довідник підприємств;
г- довідник структурних підрозділів. Вихідною інформацієює:
> проміжна звітність (місячна та квартальна);
> фінансова звітність (календарний рік).
Основне завдання автоматизації зведеного обліку та складання звітності — надання інформації, що задовольняє вимоги таких груп користувачів:
> внутрішніх користувачів, тобто тих користувачів, які здій
снюють облік;
> управлінського складу підприємства;
у зовнішніх користувачів.
Організаційний розподіл автоматизованого введення зведеного обліку та складання звітності передбачає три рівні [6].
Головне меню цієї автоматизованої ділянки обліку має такий вигляд (рис. 12.1).
Функція «Вхідна інформація» передбачає:
> бухгалтерську довідку;
> книгу обліку господарських операцій (основне джерело фор
мування бухгалтерської звітності, з усіма бухгалтерськими операці
ями, що змінюють стан рахунків. Бухгалтерські записи виконують
ся: безпосереднім введенням господарських операцій із формуван
ням бухгалтерських проводок; для генерації бухгалтерських прово
док під час формування первинної інформації через використання
Довідника типових господарських операцій; за допомогою форму
вання бухгалтерських проводок з інших АРМ бухгалтера);
h інформацію, що надходить з інших АРМ бухгалтера. Функція «Нормативно-довідкова інформація» пропонує користувачеві весь перелік нормативно-довідкової інформації.
У режимі «Аналітичний облік» формується вихідна інформація:
> відомість аналітичного обліку (оборотно-сальдова відомість за синтетичним рахунком в аналітичному розрізі);
г картка аналітичного обліку (характеристика кожного аналітичного об'єкта, рух за аналітичним рахунком і залишки на кінець звітного періоду);
у- довідкова інформація за аналітичним обліком (відображає потрібну аналітичну інформацію за певний період часу в розрізі документів і дат проведення цих операцій).
| Головне меню |
| ~ |
Вхідна інформація
| Нормативно-довідкова інформація |
| * |
Г\
| Аналітичний облік |
►
| Синтетичний облік |
►
f Звітність
| Моделювання управлінських рішень |
►
| Ведення інформаційної бази |
►
База знань
Аудит фінансово-господарської діяльності підприємства
Рис. 12.1. Схема діалогу автоматизованого зведеного обліку та складання звітності
Функція «Синтетичний облік» забезпечує такі функції: ^ головна книга (основний бухгалтерський регістр для узагальнення бухгалтерської інформації, формується за визначений проміжок часу);
> оборотно-сальдовий баланс (узагальнення даних у вигляді оборотів за рахунками; формується в розрізі вибраного періоду часу з розшифруванням проведених операцій);
* довідкова інформація (забезпечує контроль усіх проведених господарських операцій загалом на підприємстві (у підрозділі) з точки зору правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку);
> шахова відомість (забезпечує контроль стану всіх рахунків,
а занесені до неї підсумки по вертикалі й горизонталі дають уяв
лення про проведені обороти по рахунках за будь-який потрібний
проміжок часу).
Функція «Звітність» забезпечує формування потрібної стандартної звітної форми та генерацію нових. Звіти формуються й відображаються на визначену дату.
Використовуючи дані довідника групування статей звітності, Довідника розрахунку показників підприємства, а також на основі фактичних звітних даних здійснюється розрахунок інформації за показниками.
Режим «Моделювання управлінських рішень» забезпечує дослідження фінансового стану та прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства. Цей процес поділяється на:
> аудит майнового стану підприємства; >. показники платоспроможності; » показники ділової активності; г показники рентабельності;
> показники ліквідності;
> беззбитковість підприємства; г модель фінансової стратегії;
> облік фінансових результатів. Моделювання фінансової стратегії забезпечує комплексне
прогнозування майбутнього фінансового стану за окремими показниками або за групою комплексно пов'язаних показників, що вможливлює розроблення стратегічного напряму в господарсько-фінансовій діяльності підприємства.
Особливе значення має прогнозування даних балансу та звіту про прибутки й збитки.
Діагностика стану підприємства, проведені дослідження, моделі фінансової стратегії тощо є основою для автоматизованої імітації даних. Імітаційна модель звітності дає можливість залучати до обігу фінансові ресурси та перейти на нові форми ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Крім того, можна змоделювати отримання максимального прибутку на будь-який потрібний період часу в розрізі кожного
окремого об'єкта або загалом всієї продукції, що дає можливість керівникам підприємства прийняти відповідні рішення поліпшити фінансово-господарську діяльність підприємства.
«База знань» містить набір оптимальних управлінських рішень задач зведеного обліку та складання звітності, що характеризується такими інформаційними зв'язками:
г наявність і рух основних засобів, нарахування амортизаційних відрахувань за кодами виробничих витрат та зношування основних засобів (облік основних засобів);
'у надходження запасів та їх витрата за кореспондуючими рахунками (облік виробничих запасів);
> нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахун
ками, нарахування страхових внесків, утримання із заробітної
плати, резерв майбутніх витрат, дані про використання фондів
(облік праці та її оплати);
і* витрати на виробництво, фактичні витрати на капітальний ремонт, інформація про закриття виробничих рахунків (облік витрат на виробництво);
г виручка від реалізації, податок на додану вартість, фактична виробнича вартість відвантаженої продукції, фактична собівартість виготовленої продукції, розподіл позавиробничих витрат, результат від реалізації (облік готової продукції та її реалізації);
" інформація про реалізацію готової продукції, позавиробни-чі витрати, надходження матеріальних цінностей за фактичною собівартістю, виплати заробітної плати через касу та перерахування через розрахунковий рахунок (облік фінансово-розрахункових операцій).
Автоматизоване ведення бухгалтерського обліку робить можливим виконання контрольних, аналітичних та аудиторських робіт із використанням бази облікових даних (використовуються дані, сформовані та роздруковані в результаті автоматизованого обліку, або аналітичні, контрольні, аудиторські функції виконуються за допомогою обчислювальної техніки та відповідних програмних засобів).
Виконання автоматизованого контролю, аналізу та аудиту залежить від таких чинників:
> рівня автоматизації бухгалтерського обліку;
>* наявності методик проведення автоматизованого контролю, аналізу та аудиту;
> рівня доступу до облікових даних;
'? складності оброблення інформації.
На практиці застосовуються три способи використання комп'ютерної техніки в аналізі, контролі та аудиті:
у перевірка даних за допомогою програмних засобів, що діють на підприємстві, шляхом імітації облікових даних (паралельний прорахунок та створення імітаційної бази даних);
> перевірка даних за допомогою спеціальних програм, розроб
лених співробітниками підприємства (опрацювання даних зі струк
турою, аналогічною структурі реального програмного забезпе
чення з імітацією даних. В імітаційну базу даних входять
додаткові модулі, що дають можливість контролювати потрібні
параметри облікового процесу);
г перевірка даних за допомогою спеціальних аудиторських програм, підготовлених аудиторською контролюючою організацією (порівняння змодельованих облікових даних і реальних даних, наявних в інформаційній системі, на основі тестування розрахунків і перерахунків, підсумовування, повторного упорядкування й формування звітних даних зі здійсненням порівняння з реальними даними).
За умов автоматизованого обліку перевіряється діюча система захисту інформації від несанкціонованого доступу та слушність обчислень облікових показників на всіх рівнях організаційної структури.
На 1-му рівні передбачено:
г контроль на значність;
г допустимість кореспонденції рахунків;
>- допустимість або наявність даних у нормативно-довідковій інформації;
У порядок і слушність коригування нормативно-довідкової інформації та законність його проведення;
> контроль підсумкових сум;
> повнота вхідної й отримуваної вихідної інформації;
> відповідність даних вхідної інформації вихідній тощо.
На ІІ-му рівні (бухгалтерії):
г контролюється повнота надходження інформації з інших автоматизованих ділянок обліку; г порядок розрахунку інформації;
> перевірка вихідної інформації, що використовується на
цьому етапі оброблення даних;
у аналіз достовірності розрахунків (внутрішньомашинний контроль співвідношення підсумків за вихідними даними, відповідність бухгалтерським проводкам, відповідність даних, зафіксованих у нормативно-довідковій інформації);
V перевірка інформаційного ланцюжка отримання вихідної інформації відповідно до розробленої технології та відповідності даної технології чинному законодавству України;
У контроль використання вихідної інформації, її юридичної повноцінності та відповідності машинних даних, даним, призначеним для архівного збереження;
У визначення відповідності законодавчим актам України використаних нормативно-довідкових даних;
У аналіз виправлень вихідної інформації;
У перевірка цілості й перезапису інформації для архівного збереження та відповідності її вихідної інформації, відтвореної на паперовому носії, тощо.
Ш-й рівень передбачає додаткові послуги: перевірку достовірності даних, виявлення резервів, фінансове прогнозування майбутньої діяльності підприємства. Якщо АРМ має спеціальну функцію, то стає можливе виконання внутрішнього і зовнішнього аудиту.
Внутрішній аудит в умовах автоматизованого оброблення облікових даних виконується за такими основними напрямами:
У контрольна функція;
У перевірка рівня досягнення програмних цілей, поставлених перед підприємством;
> відповідність доречності проставлених кореспонденцій рахунків господарським операціям;
У відповідність даних вибіркових інвентаризацій фактичним даним;
* відповідність підсумкових даних;
У виявлення відхилень від установлених нормативних даних;
У аудиторське підтвердження достовірності інформації, що міститься в бухгалтерській звітності;
У оцінка діяльності підприємства;
У моделювання облікового процесу з метою отримання потрібної інформації для управління підприємством;
г- імітація облікових даних для планування та прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.
Зовнішній аудит облікових даних в умовах автоматизованого оброблення забезпечує:
У відповідність звітних даних прийнятому принципу відображення даних у звітності (на предмет узгодженості показників формам звітності);
У застосування всіх прийомів, використовуваних у внутрішньому аудиті;
У надання додаткових аудиторських послуг з оцінювання, прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.
12.2. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального
програмного продукту
Розглянемо особливості формування консолідованої звітності.
Корпорація — це об'єднання кількох юридичних осіб, які ведуть самостійний бухгалтерський облік. Учасники корпорації умовно називаються філіями. А консолідована звітність — це звіти, які охоплюють дані кількох або всіх філій корпорації.
Господарські операції, проведені учасниками корпорації, діляться на два типи:
У внутрішні (тільки між філіями);
> зовнішні (між філіями та зовнішніми контрагентами).
Для узагальнення (консолідації) звітності по^ корпорації в «Галактиці» передбачено модуль «Консолідація». Його функціональні можливості зображено нарис. 12.2.
Модуль «Консолідація» забезпечує отримання консолідованих звітів як за програмними алгоритмами оброблення, так і за розрахунковими формами, створеними користувачем.
Меню «Операції» слугує для підготовки даних, які використовуватимуться в модулі «Фінансовий аналіз».
«Галактика» передбачає два основних способи одержання консолідованої звітності:
У відбір, групування, підсумування даних із окремих баз даних філій засобами модуля «Консолідація». Об'єднання даних по філіях у цьому випадку не потрібне;
v вивантаження функціями модуля «Консолідація» відібраних даних по філіях у спеціально створені таблиці. Потім виконується об'єднання таблиць за допомогою утиліти міжофісного обміну CORPO з наступним обробленням у модулі «Фінансовий аналіз».
Основні принципи одержання консолідованих звітів:
1. Бази даних філій можуть бути в різних каталогах жорсткого диску, на різних жорстких дисках одного комп'ю-
тера або на різних комп'ютерах, об'єднаних в одній локальній мережі.
2. Передача даних із віддалених філій до місця оброблення може здійснюватися будь-яким способом, у тому числі й електронною поштою, модемом або пересиланням на фізичних носіях (дискети, магнітооптичні диски, змінні НЖМД тощо).
3. Побудова консолідованої звітності виконується за єдиним планом рахунків для усіх філій (або в кількох єдиних планах). Це не виключає можливості ведення паралельного обліку в кожній філії за своїм (місцевим) планом рахунків.
Аналітика:
| Звіти |
| — Сальдо: • перегляд сальдо на початок місяця; • перегляд сальдо на кінець місяця |
• аналітичний облік
• аналітика за групами рахунків
Розрахунки
Головне! меню
| -С |
| Операції |
Синхронізація даних Протокол синхронізації
| Чий (н; |
| =н= (налаштування) |
- Налаштування користувача
- Загальносистемне налаштування
- Доступ до даних корпорації
- Консолідована звітність
- Плани рахунків бухгалтерського обліку
— Логічна структура корпорації
— Синхронізація даних:
• налаштування параметрів
— Відповідність даних
корпорації:
• відповідність кодів валют
• відповідність кодів аналітичного обліку
• групи кодів аналітичного обліку
Рис. 12.2. Структура модуля «Консолідація»
4. Використання кількох валют передбачає створення корпоративної таблиці валют із відповідністю конкретних валют у кожній філії корпорації. Обов'язкове ведення каталогів «Курси валют» у філіях за всіма використовуваними в них корпоративних валют.
5. Ведення аналітичного обліку по корпорації потребує використання єдиної схеми аналітики по рахунках єдиного плану рахунків. Для об'єднання кодів аналітичного обліку філій можна використовувати кілька варіантів:
• об'єднувати таблиці даних (каталоги організацій, МЦ, по
слуг тощо), які підключаються в ролі КАО, по всіх філіях за до
помогою утиліти CORPO та використовувати їх для отримання
звітів.
* сформувати єдині таблиці даних, підключені в ролі КАО, та
використовувати їх в усіх філіях.
♦ створювати корпоративну таблицю кодів аналітичного об
ліку та встановлювати для кожної філії відповідність між КАО по
корпорації і КАО цієї філії. Доповнення до корпоративної табли
ці, виконані в різних філіях, також можуть виконуватися за до
помогою утиліти CORPO.
Наведені варіанти не виключають один одного. Оптимальний вибір визначається конкретними умовами, зокрема, потребою періодичного доповнення (зміни) корпоративної аналітики.
6. Вищезгадані корпоративні таблиці (валют, КАО) повинні бути в базах даних усіх філій. Відповідність валют і КАО також має встановлюватися в усіх філіях.
7. Для відбору даних по філіях виконується налаштування, яке охоплює опис логічної структури корпорації, планів рахунків, видів консолідованих звітів.
Виконуючи зазначені умови, користувач може:
* вибрати потрібний йому вид консолідованих звітів, у який
входить заданий перелік філій;
# вибрати план рахунків (ведення обліку в кількох планах);
♦ для обраного виду звіту встановити параметри відбору да
них і формування.
Модуль «Консолідація» дає можливість отримувати звіти за результатами операцій, проведених у решті модулів Контуру бухгалтерського обліку. Відмінність полягає в тому, що звіти можна отримати на основі даних декількох філій корпорації (рис. 12.3).
■
База даних головної фірми
......................... і------------------- -.-------------------- 1
План План и\ План
рахунків 1 ? ( рахунків 2 j ;. рахунків З
/JP4Lmmj
Шиї
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Консолідація
Биза даних ф'шіЬІ
План План j! План
рахунків 1 ; і рахунків 2 j j рахунків 3 |
Консолідована звітність
База даних філії З
| План рахунків 1 |
| План рахунків 3 - |
План рахунків 2
Рис. 12.3. Консолідована звітність: 1 — по всій корпорації за всіма планами рахунків; - по головній фірмі та філії № 1 за Планом рахунків 2
Контрольні запитання
1. Організація зведеного обліку.
2. Характеристика звітності.
3. Технологічний процес оброблення даних зведеного обліку.
4. Характеристика вхідної, нормативно-довідкової та вихідної інформації.
5. Складання звітності на ПЕОМ.
6. Взаємозв'язок комплексу задач зведеного обліку з іншими ділянками обліку та підсистемами управлінської інформаційної системи підприємства.
7. Особливості контролю, аналізу та аудиту в умовах автоматизованого оброблення інформації.
Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) — системно організована для розв'язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передавання, нагромадження, пошуку, оброблення та захисту інформації на базі застосування сучасного програмного забезпечення, використовуючи засоби обчислювальної техніки та зв'язку, а також засоби, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.
Автоматизоване робоче місце (АРМ) — проблемно орієнтований апаратно-програмний комплекс, що об'єднує апаратні, програмні та інформаційні засоби для розв'язання задач користувача (спеціаліста з управління виробництвом) безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з ЕОМ.
Алгоритм — це кінцева сукупність правил дій, що виконуються в певному порядку для розв'язування задачі.
Амортизаційні відрахування — це джерело для інвестицій, модернізації обладнання та інших 03.
Амортизація 03 та нематеріальних активів — витрати, що входять у витрати виробництва та собівартість продукції.
База даних (БД) — це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, що забезпечує зручну взаємодію між ними та швидкий доступ до даних.
Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видання даних.
Бартерна угода — товарообмінна операція, що передбачає пере-дання права власності на товари без платежу за участю грошових коштів (тобто натуральний обмін).
Безготівкові розрахунки — розрахунки, що здійснюються за такими формами: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями тощо.
Блок-схема — це форма представлення алгоритму, система блоків, пов'язаних стрілками. Конфігурація блоку вказує на тип дії, стрілки — на послідовність її виконання.
Бухгалтерська звітність — це система узагальнених показників, що характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік) і формуються шляхом підрахунку, групування та спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський баланс — документ, що характеризує фінансовий стан підприємства на звітну дату. За його допомогою визначають склад і структуру майна підприємства, ліквідність та обіговість оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов'язань, стан і динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості.
Вексель — письмове боргове зобов'язання, що забезпечує його власнику право вимагати після настання терміну оплати обумовленої в ньому грошової суми. Платить за векселем той, хто його видав або дав згоду на оплату (акцентував).
Виписка банку — це банківський документ, що характеризує стан розрахункового рахунка підприємства та на основі якого останнє веде бухгалтерський облік операцій за розрахунковим рахунком.
Витрати (матеріальні) — спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які означають попередню працю (сировина, матеріали, паливо тощо) й засоби праці (будівлі, споруди, машини та устаткування) у формі амортизації, що переносять свою вартість на заново створений продукт.
Готова продукція(ГП) — продукція, повністю закінчена обробленням на даному підприємстві (яка пройшла технічні випробування), прийнята контролем, не вимагає подальшого оброблення на цьому підприємстві та передана на склад. До ГП належать виконані певні роботи для інших підприємств або надані їм послуги.
Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми за трудові досягнення й винахідництво та за особливі умови праці.
Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах.
Експертна система — система штучного інтелекту, що одержує, нагромаджує та коректує знання з певної предметної сфери (зібрані в основному експертами), формує нові знання, розв'язує практичні задачі (використовуючи логічне або інше виведення), а також пояснює хід їх розв'язання.
Етап створення ІС — частина стадії створення ІС, що виокремлюється разом із єдністю характеру робіт та завершального результату або зі спеціалізацією виконавців.
Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об'єднані характером робіт.
Єдина система класифікації та кодування — це комплекс взаємопов'язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.
Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованого оброблення інформації.
Забезпечувальні IT — технології оброблення інформації, що використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв'язання різних задач.
Загальносистемне програмне забезпечення — програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені для організації облікового процесу та для розв'язання задач оброблення інформації, які часто зустрічаються.
Заробітна плата — це основна форма оплати праці за виконану роботу (або надані послуги) згідно з трудовими договорами працівників, виражена у грошовій або натуральній формі.
Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об'єктів на підлеглі класифікаційні групування.
Інвентаризація — це перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення результатів із даними бухгалтерського обліку.
Інформаційна система обліку (ІСО) — це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромадження й оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.
Інформаційне забезпечення — створення єдиного інформаційного фонду, систематизація та уніфікація показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.
Інформаційно-пошукова система (ІПС) — це різновид автоматизованих інформаційних систем, у яких завершальне оброблення даних не передбачається, а сукупність методів і засобів призначено для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів.
Інформаційною базою називають сукупність інформаційних потоків, що характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції
Калькуляція — розрахунок собівартості одиниці продукції (товарів, послуг) або виконаної роботи за встановленою номенклатурою витрат (галузева) з урахуванням місця їх виникнення та призначення.
Каса — самостійний структурний підрозділ підприємства, що забезпечує зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою.
Класифікатор — це систематизоване зібрання однорідних найменувань і їх кодових позначень.
Класифікаційне угруповання — підмножина об'єктів, отриманих у результаті класифікації.
Клієнт — однокористувальна робоча станція, яка виконує функції взаємодії з користувачем, здатна виконати потрібні обчислення та забезпечує приєднання до віддалених обчислювальних ресурсів із базами даних, до засобів їх оброблення та засобів організації інтерфейсів.
Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного групування чи об'єкта класифікації.
Кодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.
Локальна обчислювальна мережа — відкрита система пов'язаних між собою за допомогою єдиного передавального середовища обчислювальних машин, терміналів, периферійних пристроїв, розташованих один від одного на невеликих відстанях (до кількох десятків кілометрів), які мають низьку вартість, високу швидкість передачі, невеликий відсоток помилок і стандартну комутацію даних відповідно до протоколів.
Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) — це засоби праці, що використовуються у процесі виробництва без зміни натуральної форми та поступово зношуються, але мають і особливості оборотних засобів.
Масив даних — набір взаємопов'язаних даних однієї форми з усіма її значеннями.
Математичне забезпечення — це сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів оброблення інформації, що забезпечують розв'язання функціональних задач і процес автоматизації проектних робіт автоматизованих інформаційних технологій.
Монетарні активи — це грошові кошти, а також інші активи, отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей.
Накладні витрати — витрати на оплату праці управлінського апарату бухгалтерії, планового відділу тощо, витрати на опалення та освітлення приміщень (заводоуправління, офісу) амортизація забудов, споруд тощо.
Незавершене виробництво — предмети праці, що вже вступили у процес виробництва, але ще до кінця не оброблені, і, як наслідок, не є готовою продукцією.
Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який: не має фізичної субстанції; може бути ідентифікований; утримується підприємством для виробництва або постачання товарів (послуг), для передавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей (ліцензії, товарні знаки, патенти, комп'ютерне програмне забезпечення, авторські права тощо).
Немонетарні активи — усі інші активи.
Непрямі витрати — витрати, які прямо не стосуються собівартості продукції, а розподіляються за видами продукції (робіт послуг).
Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціни, а також усі довідкові дані.
Об'єкт класифікації— елемент класифікаційної множини.
Організаційне забезпечення — власний апарат управління, який забезпечує функціонування всіх її підсистем як єдиного цілого. Як правило, персонал ІС складають працівники відділу розроблення, відділу впровадження та супроводу нових програм, відділу експлуатації.
Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу (надані послуги) відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових зобов'язань.
Основні витрати — витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, паливо, енергію, витрати на заробітну плату виробничих робітників тощо.
Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Паралельний методкодування передбачає виокремлення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.
Персонал — штатний склад кваліфікованих працівників підприємства.
Підсистема — це сукупність компонентів системи, виокремлених за певною ознакою.
Порядковий метод — побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.
Послідовний метод — кодування передбачає виокремлення певних розрядів коду під певні ознаки.
Постановка задачі — потрібна й достатня сукупність відомостей щодо конкретної задачі ІС, що визначають її сутність.
Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їхні цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус ІС.
Програмне забезпечення (ПЗ) — це сукупність програм системи оброблення даних і програмних документів, потрібні для експлуатації цих програм.
Прямі витрати — витрати, пов'язані з виготовленням продукції, які прямо входять до собівартості.
Реквізит — найпростіша структурна одиниця інформації, яка є неподільною на смисловому рівні. Вони бувають двох видів:
Реквізит-ознака — містить якісну характеристику суттєвості та позначається маленькими літерами алфавіту й слугує індексом у формулах.
Реквізит-основа — містить кількісну характеристику суттєвості і позначаються великими літерами алфавіту, слугує основним елементом у побудові формул.
Ризик обліку — це ймовірність виникнення збитків або недоодержання прибутку від фінансово-господарської діяльності. Ризик автоматизованих систем бухгалтерського обліку випливає з можливості припущення похибок або перекручень у документуванні господарських операцій, неточного відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку. Це означає, що система бухгалтерського обліку буде малоефективною, не повністю надійною. Розроблення та впровадження автоматизованого оброблення облікових даних повинні забезпечувати зменшення ризику обліку.
Робоча документація — комплекс проектних документів, розроблених на стадії «Робоча документація», які містять взаємопов'язані рішення щодо системи в цілому та її функцій, усіх видів забезпечення ІС, достатнього для комплектування, монтажу, налагодження й функціонування ІС, її перевірки та забезпечення життєздатності.
Сервер — одно- чи багатопроцесорний комп'ютер із розділюваною пам'яттю, розділюваним обробленням даних, розділюваними комунікаційними засобами та засобами управління периферійним обладнанням. За функціями обслуговування користувачів розрізняються такі види серверів: файл-сервери, обчислювальні сервери, принт-сервери, комунікаційні сервери, сервери баз даних.
Серійно-порядковий метод кодування — на кожну групу ознак відводиться серія порядкових номерів із резервом номерів.
Символ — елементарний нетрадиційний сигнал інформації, який немає самостійного значення. Наприклад, цифра, літера, знак.
Система — це сукупність взаємозв'язаних між собою та із зовнішнім середовищем елементів або частин, функціонування яких спрямовано на отримання конкретного результату.
Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу множини об'єктів на підмножину за ознаками подібності або протилежності.
Система підтримки прийняття рішень (СППР) — це інтерактивна комп'ютерна система, призначена для полегшення, прискорення й поліпшення обґрунтування різноманітних видів управлінських рішень зі слабоструктурованих та неструктурованих проблем, тобто в ситуаціях, де не можна, або не бажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує увесь процес рішень.
Система штрихового кодування інформації — сукупність виду штрихових кодів і технічних засобів нанесення на носії інформації, ве-
рифікації якості печатки, зчитування з носіїв, а також попереднього оброблення даних.
Систематичні регістри обліку — облікові дані групуються за певними ознаками.
Системний (комплексний) підхід щодо створення інформаційної системи — це комплексне вивчення економічного об'єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.
Складський облік — це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік матеріальних цінностей на складі. Кожному виду МЦ присвоюється номенклатурний номер, що повторюється в усіх первинних документах.
Собівартість — грошове вираження безпосередніх витрат підприємства, пов'язаних із виробництвом і реалізацією продукції, виконаних робіт і наданих послуг.
Спеціальне програмне забезпечення — це сукупність програм, які розроблюються для створення інформаційних технологій конкретного функціонального призначення.
Стадія створення інформаційної системи — одна з частин процесу створення інформаційної системи, установлена нормативними документами й документацією на інформаційну систему з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації.
Стадія створення ІС — складова процесу створення ІС, яка визначається нормативними документами й закінчується випуском документації на ІС, що містить опис повної моделі ІС на заданому для цієї стадії рівні, або прийняттям ІС до промислової експлуатації.
Структура ІС — характеристика внутрішнього стану системи, опис постійних зв'язків між її елементами.
Технічне забезпечення — це комплекс різних видів техніки: обчислювальна техніка, периферійні пристрої, засоби автоматичного зчитування даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, засоби пе-редання та обміну даними, комунікаційне обладнання, мережне обладнання, засоби мультимедіа тощо.
Технічне завдання — це основний вихідний документ для розробника та замовника ІС, який визначає порядок і мету її створення, формулює вимоги до неї та основні первинні дані, потрібні для її розроблення, а також установлює план-графік створення ІС.
Технічний проект — комплекс проектних документів на ІС, який базується на матеріалах, прийнятих і запроваджених у технічному завданні, та містить основні проектні рішення щодо системи в цілому, окремих її функцій і всіх видів забезпечення, достатніх для розроблення документації на ІС.
Техноробочий проект — комплект технічних документів ІС, затверджений у встановленому порядку, що містить рішення в обсязі технічного проекту й робочої документації на ІС.
Товарно-матеріальні запаси — це товари, що були куплені підприємством і зберігаються на складі для наступної реалізації; готова продукція, напівфабрикати та завершене виробництво; різні матеріали, що зберігаються на складі та призначені для перероблення в процесі виробництва або для забезпечення виробничого процесу.
Файл — це сукупність однорідної інформації за складом і послідовністю полів, записаної на магнітному диску з присвоєнням імені.
Фасет — набір значень однієї ознаки класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожний об'єкт може одночасно входити в різні класифікаційні групування.
Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання.
Фінасово-розрахункові операції (ФРО) — операції з обліку грошових засобів у касі підприємства та на рахунках у банку, розрахунків із підзвітними особами та інших розрахунків; аналітичного обліку за відповідними рахунками грошових засобів і розрахунків; аудит фінансових операцій.
Форма бухгалтерського обліку — сукупність облікових регістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.
Функціональна частина інформаційної системи — реалізує розв'язання задач предметної сфери.
Функціональні IT — це модифікація забезпечувальних IT, за якої реалізуються будь-яка з предметних технологій.
Хронологічні регістри обліку — реєстрація облікових даних у хронологічному порядку.
Чек — документ у вигляді книжки, виготовлений банком, на основі якого власник може дати розпорядження банку про видачу коштів готівкою або про перерахування з його рахунку визначеної суми.
1. Автоматизированьїе информационньїе технологии в зкономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, ІОНИТИ, 1998. —400 с.
2. Бутинець Ф. Ф. та ін. Інформаційні сиетеми бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищ. навч. закладів спец. 7.050106 «Облік і аудит». 2-ге вид., перероб. і доп. — Житомир: ПП «Рута», 2002. — 544 с.
3. Завгородний В. П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита — К.: А.С.К., 1998. — 766.
4. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рьінка. —К.: Блицинформ, 1997.
5. Завгородний В. П. Бухгалтерский учет в Украине с использовани-ем национальньїх стандартов. — К.: А.С.К., 2001.
6. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 140 с.
7. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 214 с.
8. ГОСТ 19.701—90. Единая система програмной документации. Схемьі алгоритмов, програми, данньїх и систем. Условньїе обозначения и правила вьшолнения.
9. ГОСТ 34.201—89, ГОСТ 34.602—89, РД 50—682—89. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированньїе системьі.
10. ГОСТ 6.01.1 — Единая система класификации и кодирования технико-зкономической информации. Основньїе положення.
11. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 с.
12. Гужва В. М., Постєвой А. Г. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі. — К.: КНЕУ, 1999.
13. Голов С. Ф.Управленческий бухгалтерский учет. —К.: СКАРБИ, 1998.
14. Голов С. Ф., Єфіменко В. І. Фінансовий та управлінський облік. — К.: ТОВ «Автоінтерсервіс», 1996.
15. БілухаМ. Т. Аудит. —К.: Знання, 1999.
16. 
Пономаренко В. С, Пушкар О. І., Коваленко Ю. І. Проектування автоматизованих економічних інформаційних систем. —К.: ІЗМН 1996. —312 с.
17. РД 50—34. 698—90. Комплекс стандартов и руководящих доку-ментов на автоматизированьїе системи. Требования к содержанию до-кументов. — М., 1990 — 57 с.
18. Ситник В. Ф, Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В. Ф. Ситника. — К.:КНЕУ, 1997.— 252 с.
19. Ильина О. 17. Информационнне технологии бухгалтерского уче-та. — СПб.: Питер, 2001. — 688 с: ил.
20. Овчаренко Е. К., Ильина О. 77., Балабердин Е. В. Финансово-зко-номические расчетьі в EXCEL — М: Информационно-издательский дом «ФилинЬ», 1999.
21. Романов А. Н, Одинцов Б. Е. Компьютеризация аудиторской де-ятельности.—ЮНИТИ, 1996.
22. Сопко В. В., Завгородний В. П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу. — К.: КНЕУ, 2000.
23. Подольський В. И., Дик В. В., Уринцов А. 77. Информационньїе системи бухгалтерского учета. — М.: Аудит. ЮНИТИ, 1998.
24. Романов А. Н., Одинцов Б. Е. Автоматизация аудита. —М: Аудит, ЮНИТИ, 1999.
25. Устинова Г. М. Информационньїе системьі менеджмента: Основ-ньіе аналитические технологии в ППР / Учеб. пособие. — Ж.: Изд. «ДиаСофтЮП», 2000.
26. Харитонов С, А. Компьютерная бухгалтерия 7.5: Азбука бухгалтера. — М.: Компьютер, 1998.
27. Наринський А. С., Годжиев В. И. Контроль в условиях рьіночной зкономики. — М.: Финансьі и статистика, 1990.
28. Левченко Ф. А., Голіцин В. К. Багатокористувацькі системи та мережі. — К.: КНЕУ, 1999.
29. Шуремов Е. Л. Системи автоматизации бухгалтерского учета. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.
ВСТУП......................................................................................................................... З
Тема 1.Інформаційні системи та їх роль в управлінні
економікою.................................................................................................... 4
1.1.Предмет і зміст курсу, методологічні особливості та
зв'язок зіншими дисциплінами........................................................... 4
1.2. Поняття та мета створення інформаційних систем обліку (ІСО), їх роль в управлінні економічним об'єктом 5
1.3. Методологічні основи та організація бухгалтерського обліку в умовах автоматизованого оброблення даних 7
1.4. Форми автоматизованого бухгалтерського обліку................... 10
1.5. Загальна характеристика та класифікація інформаційних систем обліку 15
Тема 2. Економічна інформація та засоби її формалізованого
описання....................................................................................................... 20
2.1. Економічна інформація, її види та властивості........................... 20
2.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації 22
2.3. Система класифікації та кодування економічної інформації . 23
2.4. Єдина система класифікації та кодування. Категорії класифікаторів 25
2.5. Штрихове кодування інформації..................................................... 26
Тема 3. Організація інформаційної бази систем оброблення
економічної інформації.......................................................................... 30
3.1. Поняття та зміст інформаційного забезпечення (ІЗ)
ІС обліку................................................................................................ 30
3.2. Характеристика позамашинної інформаційної бази................ 31
3.3. Уніфікація та стандартизація документації................................. 34
3.4. 
Машинна інформаційна база обліку. Особливості розміщення інформації на машинних носіях 35
3.5. Організація баз і банків даних автоматизованої інформаційної системи. Ресурси баз даних 37
Тема 4. Інформаційні технології оброблення
економічної інформації................................................... 40
4.1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація ... 40
4.2. Обчислювальні системи та мережі............................. .. 41
4.3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні 43
4.4. Комп'ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО) ... 46
4.5. Інструментальні комп'ютерні системи бухгалтерського
обліку........................................................................... 49
Тема 5. Організаційно-методичні основи створення
та функціонування інформаційних систем обліку...... 55
5.1. Принципи створення та функціонування ІСО............ 55
5.2. Організація робіт зі створення інформаційних систем обліку. Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження ІСО........................................................ 57
5.3. Характеристика та типи облікових задач, що підлягають автоматизації 60
5.4. Постановка задач, розроблення алгоритмів, одержання вихідної інформації 61
5.5. Організація діяльності облікового апарата в умовах функціонування автоматизованого оброблення даних .... 63
5.6. Основні види ризику, пов'язані з автоматизацією обліку. . 66
Тема 6. Автоматизація розв'язування комплексу задач з обліку
основних засобів та нематеріальних активів.............. 71
6.1. Облік основних засобів і нематеріальних активів...... 71
6.2. Організація автоматизованого обліку основних засобів. . . 73
6.3. Автоматизація розв'язання задачі «Облік основних засобів та необоротних матеріальних активів» із використанням програмного продукту «Галактика» 74
Тема 7. Автоматизація розв'язування комплексу задач з обліку
виробничих запасів......................................................... 80
7.1. Особливості обліку виробничих запасів.................... 80
7.2. Організація автоматизованого обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів..................................................................... 84
7.3. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП
засобами універсального програмного продукту...... 87
Тема 8.Автоматизація розв'язування комплексу задач з обліку
праці та її оплати............................................................. 93
8.1. Облік праці та її оплати.............................................. ... 93
8.2. Організація автоматизованого обліку праці та її оплати . . 95
8.3. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту 101
Тема 9.Автоматизація розв'язування комплексу задач
з обліку готової продукції та н реалізації..................... 104
9.1. Облік готової продукції та її реалізації...................... 104
9.2. Організація автоматизованого обліку готової продукції та
її реалізації................................................................... 107
9.3. Автоматизація обліку готової продукції та її реалізації
засобами універсального програмного продукту...... 112
Тема 10. Автоматизація розв'язування комплексу задач
з обліку фінансово-розрахункових операцій............... 115
10.1.Облік фінансово-розрахункових операцій............... 115
10.2. Організація автоматизованого обліку фінансово-розрахункових операцій 124
10.3. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продукту .... 128
Тема 11. Автоматизація розв'язування комплексу
задач з обліку витрат на виробництво.......................... 134
11.1. Облік витрат на виробництво................................... 134
11.2. Організація автоматизованого обліку витрат на виробництво 156
11.3. Автоматизація обліку витрат на виробництво засобами універсального програмного продукту 160
Тема 12.Автоматизація розв'язування комплексу задач зведе
ного обліку та складання звітності............................... 163
12.1. Організація автоматизованого зведеного обліку та складання звітності 163
12.2. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального програмного продукту..................................................................... 171
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК................................................... 175
ЛІТЕРАТУРА............................................................................... 183
Навчальне видання
ТЕРЕЩЕНКО Лариса Олександрівна, МАТІЄНКО-ЗУБЕНКО Ірина Ігорівна
Ті