Главная | Обратная связь

Облік фінансово-розрахункових операцій

У цій темі розглядаються облікові задачі, що відображають щоденний стан підприємства, виконання потрібних аналітичних розрахунків показників фінансового стану з метою визначення резервів прискорення оборотності коштів. До них належать:

1. Облік коштів у касі підприємства.

2. Облік коштів на рахунках у банку.

3. Облік розрахунків із підзвітними особами й іншими розра­хунками.

4. Аналітичний облік за відповідними рахунками коштів і роз­рахунків.

Об'єднання цих задач зумовлено тим, що автоматизоване об­роблення інформації за ними виконується за єдиною технологі­єю. При цьому використовується єдина система класифікації, структура вхідних масивів та масивів, що зберігаються, вихідних регістрів-машинограм тощо. Усі ці задачі утворюють групу фі­нансово-розрахункових операцій. Розглянемо особливості обліку окремих із них.

Для збереження всіх готівкових грошових коштів і цінних па­перів та виконання розрахунків на підприємствах створюються каси. І всі операції, зміст яких пов'язаний із надходженням готів­ки до каси та видавання її, називають касовими операціями.

Усі підприємства, незалежно від форми власності (державні, орендні, колективні, спільні, кооперативні) зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банку та з їх допомогою викону­вати безготівкові розрахунки зі своїми контрагентами. Банківські операції, порівняно з касовими, трудомісткіші, оскільки вони ха­рактеризуються розмаїттям операцій та вимагають формування великої кількості первинних документів.

Організація обліку руху грошових засобів — найважливіше завдання бухгалтерського обліку. Його вирішення забезпечує по­всякденний контроль за збереженням, правильним використан­ням та станом грошових засобів на розрахунковому рахунку в банку, прийманням, видаванням грошей у касі підприємства.

Грошові кошти, одержані з банківської установи, можуть ви­користовуватися для:

>- розрахунків із населенням з оплати праці;

> виплати грошових виплат і заохочення, спрямованих на
споживання;

>• допомоги, компенсацій, гонорарів, стипендій, пенсій, ви­трат на відрядження;

> страхових відшкодувань населенню в разі потреби;

> розрахунків із ломбардами;

> закупівлі сільгосппродукції та продуктів її перероблення тощо.
Бухгалтерський облік руху та залишків грошей у касі підпри­
ємства виконують на рахунку ЗО «Каса» (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

СТРУКТУРА РАХУНКА ЗО «КАСА»

 

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
ЗО	Каса
			Каса в національній валюті
			Каса в іноземній валюті

За дебетом рахунка 30 «Каса» відображається надходження грошей у касу, а видавання грошей — за кредитом. На субрахун­ках ведуть облік операцій по касі в національній або іноземній валютах. Рахунок 30 «Каса» кореспондує:

 

Рахунок ЗО «Каса»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
14 «Довгострокові фінансові інвес­ тиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокова дебіторська забор­ гованість» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 34 «Короткострокові векселі одер­жані» 36 «Розрахунки з покупцями та за­ мовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 45 «Вилучений капітал»	14 «Довгострокові фінансові інвес­ тиції» 15 «Капітальні інвестиції» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 36 «Розрахунки з покупцями та за­ мовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 39 «Витрати майбутніх періодів» 41 «Пайовий капітал» 45 «Вилучений капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження»

 

Рахунок ЗО «Каса»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 50 «Довгострокові позики» 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями» 55 «Інші довгострокові зобов'язання» 60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими операція­ ми» 69 «Доходи майбутніх періодів» 70 «Доходи від реалізації» 71 «Інший операційний дохід» 73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» 75 «Надзвичайні доходи» 76 «Страхові платежі» 97 «Інші витрати»	50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані» 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями» 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди» 55 «Інші довгострокові зо­бов'язання» 60 «Короткострокові позики» 61 «Поточна заборгованість за дов­ гостроковими зобов'язаннями» 62 «Короткострокові векселі видані» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операція­ ми» 69 «Доходи майбутніх періодів» 76 «Страхові платежі» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяль­ ності» 95 «Фінансові витрати» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що є на рахун­ках у банку і можуть бути використаними для поточних операцій, використовують рахунок 31 «Рахунки в банках».

Таблиця 10.2

СТРУКТУРА РАХУНКА 31 «РАХУНКИ В БАНКАХ»

 

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
	Рахунки в банках
			Поточні рахунки в національній валюті
			Поточні рахунки в іноземній валюті
			Інші рахунки в банку в національній валюті
			Інші рахунки в банку в іноземній валюті

 

Для відображення в бухгалтерському обліку руху грошових коштів, зарахованих і списаних із розрахункового рахунку, пере­віряється й обробляється виписка банку з доданими до неї доку­ментами. На основі записів у виписці банку бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, при цьому на грошові кошти, що на­дійшли, дебетується рахунок 31 «Рахунки в банках», а на списан­ня — кредитується. Рахунок 31 «Рахунки в банках» кореспондує:

 

Рахунок 31 «Рахунки в банках»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
14 «Довгострокові фінансові інвести-	14 «Довгострокові фінансові інвес-
ції»	тиції»
15 «Капітальні інвестиції»	15 «Капітальні інвестиції»
16 «Довгострокова дебіторська забор-	18 «Інші необоротні активи»
гованість»	24 «Брак у виробництві»
18 «Інші необоротні активи»	30 «Каса»
ЗО «Каса»	31 «Рахунки в банках»
31 «Рахунки в банках»	33 «Інші кошти»
33 «Інші кошти»	35 «Поточні фінансові інвестиції»
34 «Короткострокові векселі одер-	36 «Розрахунки з покупцями та за-
жані»	мовниками»
35 «Поточні фінансові інвестиції»	37 «Розрахунки з різними дебіторами»
36 «Розрахунки з покупцями та замов-	39 «Витрати майбутніх періодів»
никами»	41 «Пайовий капітал»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»	45 «Вилучений капітал»
41 «Пайовий капітал»	46 «Неоплачений капітал»
42 «Додатковий капітал»	47 «Забезпечення майбутніх витрат і
45 «Вилучений капітал»	платежів»
46 «Неоплачений капітал»	48 «Цільове фінансування та цільові
48 «Цільове фінансування та цільові	надходження»
надходження»	50 «Довгострокові позики»
50 «Довгострокові позики»	51 «Довгострокові векселі видані»
52 «Довгострокові зобов'язання за	52 «Довгострокові зобов'язання за
облігаціями»	облігаціями»
55 «Інші довгострокові зобов'язання»	53 «Довгострокові зобов'язання з
60 «Короткострокові позики»	оренди»
63 «Розрахунки з постачальниками та	55 «Інші довгострокові зобов'язання»
підрядниками»	60 «Короткострокові позики»
64 «Розрахунки за податками й пла-	61 «Поточна заборгованість за дов-
тежами»	гостроковими зобов'язаннями»
65 «Розрахунки за страхуванням»	62 «Короткострокові векселі видані»
68 «Розрахунки за іншими опера-	63 «Розрахунки з постачальниками
ціями»	та підрядниками»
69 «Доходи майбутніх періодів»	64 «Розрахунки за податками й пла-
70 «Доходи від реалізації»	тежами»
71 «Інший операційний дохід»	65 «Розрахунки за страхуванням»
73 «Інші фінансові доходи»	66 «Розрахунки з оплати праці»

 

Рахунок 31 «Рахунки в банках»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
74 «Інші доходи» 75 «Надзвичайні доходи» 76 «Страхові платежі» 97 «Інші витрати»	67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими опера­ ціями» 69 «Доходи майбутніх періодів» 76 «Страхові платежі» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяль­ ності» 95 «Фінансові витрати» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

Облік розрахункових операцій має забезпечувати контроль за станом розрахунків як із зовнішніми організаціями та підприєм­ствами (постачальниками, підрядниками, клієнтурою), так і з внут­рішніми (підзвітними особами, депонентами тощо).

Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та за­мовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечується векселем, ви­конується на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовника­ми». Його структура така (табл. 10.3):

Таблиця 10.3

СТРУКТУРА РАХУНКА 36 «РОЗРАХУНКИ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ»

 

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
	Розрахунки з покупцями та замовниками
			Розрахунки з вітчизняними покупцями
			Розрахунки з іноземними покупцями

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовни­ками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка охоплює податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і внесені у

вартість реалізації. За кредитом відображається сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та на інші види розрахунків.

Аналітичний облік розрахунків із покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'яв­леним до сплати рахунком.

Кореспонденція рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замов­никами» така:

 

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
ЗО «Каса»	30 «Каса»
31 «Рахунки в банках»	31 «Рахунки в банках»
70 «Доходи від реалізації»	34 «Короткострокові векселі одержані»
71 «Інший операційний дохід»	35 «Поточні фінансові інвестиції»
76 «Страхові платежі»	37 «Розрахунки з різними дебіторами»
	38 «Резерв сумнівних боргів»
	50 «Довгострокові позики»
	51 «Довгострокові векселі видані»
	60 «Короткострокові позики»
	62 «Короткострокові векселі видані»
	63 «Розрахунки з постачальниками та під-
	рядниками»
	64 «Розрахунки за податками й платежами»
	65 «Розрахунки за страхуванням»
	68 «Розрахунки за іншими операціями»
	70 «Дохід від реалізації»
	76 «Страхові платежі»
	84 «Інші операційні витрати»
	85 «Інші затрати»
	93 «Витрати на збут»
	94 «Інші витрати операційної діяльності»
	99 «Надзвичайні витрати»

Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованіс­тю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збит­ків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими опера­ціями ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебітора­ми» (табл. 10.4).

Таблиця 10.4

СТРУКТУРА РАХУНКА 37 «РОЗРАХУНКИ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ»

 

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
	Розрахунки з різними дебіторами
			Розрахунки за виданими авансами
			Розрахунки з підзвітними особами
			Розрахунки за нарахованими доходами
			Розрахунки за претензіями
			Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків
			Розрахунки за позиками членам кредит­них спілок
			Розрахунки з іншими дебіторами

Аналітичний облік ведеться за конкретним дебітором, за ви­дами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Кореспонденція цього рахунка така:

 

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
10 «Основні засоби»	10 «Основні засоби»
11 «Інші необоротні матеріальні ак-	11 «Інші необоротні матеріальні ак-
тиви»	тиви»
14 «Довгострокові фінансові інвес-	12 «Нематеріальні активи»
тиції»	14 «Довгострокові фінансові інвести-
15 «Капітальні інвестиції»	ції»
16 «Довгострокова дебіторська за-	15 «Капітальні інвестиції»
боргованість»	16 «Довгострокова дебіторська забор-
18 «Негативний гудвіл»	гованість»
19 «Виробничі запаси»	20 «Виробничі запаси»
20 «Тварини на вирощуванні та від-	21 «Тварини на вирощуванні та від-
годівлі»	годівлі»
22 «МШП»	22 «МШП»
23 «Виробництво»	23 «Виробництво»
24 «Брак у виробництві»	25 «Напівфабрикати»
25 «Напівфабрикати»	26 «Готова продукція»
26 «Готова продукція»	27 «Продукція с. г. виробництва»
27 «Продукція с. г. виробництва»	28 «Товари»
28 «Товари»	30 «Каса»
30 «Каса»	31 «Рахунки в банках»

 

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 36 «Розрахунки з покупцями та за­мовниками» 39 «Витрати майбутніх періодів» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 64 «Розрахунки за податками й пла­тежами» 68 «Розрахунки за іншими операці­ ями» 69 «Доходи майбутніх періодів» 70 «Доходи від реалізації» 71 «Інший операційний дохід» 73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» 75 «Надзвичайні доходи»	33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі одержані» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані» 60 «Короткострокові позики» 61 «Поточна заборгованість за довго­ строковими зобов'язаннями» 62 «Короткострокові векселі видані» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й пла­ тежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністативні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяль­ ності» 99 «Надзвичайні витрати»

Облік розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товаро-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (табл. 10.5).

Таблиця 10.5

СТРУКТУРА РАХУНКА 63 «РОЗРАХУНКИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ»

 

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
	Розрахунки з постачальниками та підрядниками
			Розрахунки з вітчизняними по­стачальниками
			Розрахунки з іноземними поста­чальниками

За кредитом цього рахунка відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товаро-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним постачальником та підрядником у розрізі кожного документа (рахунка) на сплату. Кореспонденція рахунка така:

 

Рахунок 63 «Розрахунки з поста	чальниками та підрядниками»
за дебетом із кредитом рахунків	зй кредитом із дебетом рахунків
24 «Брак у виробництві»	15 «Капітальні інвестиції»
30 «Каса»	20 «Виробничі запаси»
31 «Рахунки в банках»	21 «Тварини на вирощуванні та від-
34 «Короткострокові векселі одер-	годівлі»
жані»	22 «МШП»
36 «Розрахунки з покупцями та за-	23 «Виробництво»
мовниками»	24 «Брак у виробництві»
37 «Розрахунки з різними дебітора-	28 «Товари»
ми»	30 «Каса»
41 «Пайовий капітал»	31 «Рахунки в банках»
46 «Неоплачений капітал»	39 «Витрати майбутніх періодів»
48 «Цільове фінансування та цільові	47 «Забезпечення майбутніх витрат і
надходження»	платежів»
50 «Довгострокові позики»	64 «Розрахунки за податками й пла-
51 «Довгострокові векселі видані»	тежами»
52 «Довгострокові зобов'язання за	68 «Розрахунки за іншими операція-
облігаціями»	ми»
55 «Інші довгострокові зобов'язання»	80 «Матеріальні витрати»
60 «Короткострокові позики»	84 «Інші операційні витрати»
62 «Короткострокові векселі видані»	85 «Інші затрати»
68 «Розрахунки за іншими операція-	91 «Загальновиробничі витрати»
ми»	92 «Адміністативні витрати»
70 «Доходи від реалізації»	93 «Витрати на збут»
71 «Інший операційний дохід»	94 «Інші витрати операційної діяль-
74 «Інші доходи»	ності»
	99 «Надзвичайні витрати»

Задачі з обліку фінансово-розрахункових операцій інформа­ційно пов'язані з такими ділянками: З обліку запасів:

> позавиробничі витрати;

> надходження матеріальних цінностей за фактичною вартістю;

> прихід матеріальних цінностей на кореспондуючі рахунки. З обліку праці та заробітної плати:

*■ виплата заробітної плати через касу та перерахувань через розрахунковий рахунок;

 

> нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахун­
ками;

"г нарахування страхових внесків;

> утримання із заробітної плати;

> резерв майбутніх витрат.

З обліку витрат на виробництво:

"г- дані про витрати, віднесені на виробничі рахунки за розра­хунковими операціями;

> позавиробничі витрати.

З обліку готової продукції та її реалізації: ~г- виручка від реалізації готової продукції;

> податок на додану вартість;

> фактична собівартість реалізованої продукції;

 

> результат від реалізації. Підсистема управління фінансами:

> фінансовий план;

У кошториси різних витрат.

Здійснення фінансово-розрахункових операцій повинне відпо­відати вимогам таких нормативних документів, як: Закон Украї­ни «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План раху­нків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»; Поло­ження (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошо­вих засобів»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»; Інструкція № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»; Інструк­ція № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обігу України»; Положення «Про перевідний і простий вексель»; По­рядок проведення банками операцій із векселями; Порядок ве­дення касових операцій у національній валюті України; Поло­ження про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» та інших нормативних документів.

f

10.2. Організація автоматизованого обліку фінансово-розрахункових операцій

Аналогічно до рішення попередньо розглянутих задач, можна виокремити різні варіанти побудови системи автоматизованого оброблення даних задач з обліку фінансово-розрахункових опе­рацій (комплексні, модульні).

На створення комплексної інформаційної системи обліку фі­нансово-розрахункових операцій значною мірою впливає розмір підприємства. На середніх підприємствах інформаційне обслуго­вування здійснюється на рівні бухгалтера, де ведеться облік фі­нансово-розрахункових операцій, та керівника підприємства (го­ловного бухгалтера). На великих підприємствах можуть виокрем­люватися: каса та фінансовий відділ; бухгалтерія; керівник під­приємства та головний бухгалтер.

Комплексна система автоматизованого оброблення фінансово-розрахункових задач передбачає використання єдиної бази даних, що утворюється з нормативно-довідкової, вхідної та вихідної ін­формації.

До складу основної нормативно-довідкової інформаціїцієї ділянки обліку входять:

> довідник типових основних документів (вид обороту, текст типової основи);

> довідник підприємств (код, найменування, адреса підпри­ємства, банківські реквізити підприємства);

г довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприєм­ства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його на­йменування);

г довідник зовнішніх організацій (код, найменування зовніш­ньої організації, її банківські реквізити);

» довідник прізвищ працівників (код підприємства, структур­ний підрозділ, табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові);

> довідник структурних підрозділів (код підприємства, код
структурного підрозділу, його найменування);

*- довідник статей обліку (код статті, її найменування);

У довідник допустимої кореспонденції рахунків (основний ра­хунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції за дебетом та кредитом);

> довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти,
одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій оди­
ниці, дата введення курсу валюти);

* довідник типових господарських операцій.

Вхідна інформаціяформується в таких основних документах;

г прибутковий касовий ордер;

> видатковий касовий ордер;

> платіжна відомість;

>» платіжне вимога-доручення;

> платіжне доручення;

> зведене платіжне доручення;

Облік -*- касових операцій

х І v ■м 03 о Ч го

й Аналітичний облік Нормативно-t довідкова інформація •

> виписка банку;
У реєстр чеків;

У заява на акредитив; У заява на перевод;

> заява на продаж;
У грошовий чек;

У доручення на купівлю валюти;

У доручення на продаж валюти.

Вихідна інформаціятака/

У касова книга;

У щоденна відомість;

"У відомість використання засобів за цільовим призначенням;

У відомість надходження (витрати) коштів;

У картка депонування;

У відомість депонованих сум;

? відомість руху коштів на рахунках;

У' відомість рахунків до отримання за термінами оплати;

У відомість щодо руху валютних коштів;

У авансовий звіт;

У особовий рахунок;

У відомість розрахунків із підзвітними особами;

У відомість розрахунків тощо.

Виконання облікових робіт починається з формування норма­тивно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здій­снюється рішення відповідної задачі. Це досягається вибором по­трібної функції в головному меню, яке може складатися з таких рівнів (рис. 10.1) [3].

У формуванні первинних даних на банківських операціях за­стосовується технологія, аналогічна технології оброблення даних на касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дає можливість автоматично формува­ти постійні дані банківських первинних документів. Виписки бан­ку є підставою для введення інформації з розрахункових чи ва­лютних рахунків.

Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму пер­винного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються. Одночасно інформація фіксується на машин­ному носії, ів разі потреби первинний документ може бути роз-друковано у визначеному форматі.

У режимі«Облік розрахунків із підзвітними особами» форму­ються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табе­льними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків.

 

-

 

— прибутковий касовий ордер;

— видатковий касовий ордер;

— платіжна відомість;

— касова книга;

— щоденна відомість;

— відомість використання засобів по цільовому призначенню;

— відомість надходження (витрати) коштів;

— відомість аналітичного обліку;

— картка депонування;

— відомість депонованих сум

платіжне вимога-доручення;

- платіжне доручення; зведене платіжне доручення;

- виписка банку;

- реєстр чеків;

- заява на акредитив;

Облік банківських операцій

- заява на переклад; • заява на продаж;

- грошовий чек;

доручення на купівлю валюти; доручення на продаж валюти;

- щоденна відомість руху коштів;

- відомість руху коштів на рахунках;

Облік розрахунків із підзвітними особами

- відомість аналітичного обліку; відомість рахунків отримання за термінами оплати;

- відомість щодо руху валютних коштів

 

— авансовий звіт;
— особовий рахунок;
— відомість розрахунків
із підзвітними особами;
— довідкова інформація

Облік розрахункових операцій

- особовий рахунок;

- відомість розрахунків;

- відомість розрахунків щодо рахунка

ЇО*

— відомість аналітичного обліку щодо рахунка;

— моделювання надходження коштів;

— аналіз грошового обігу;

— довідкова інформація

Інформаційна база

База знань

Рис. 10.1. Структура програмного комплексу з обліку фінансово-розрахункових операцій

Документи

Операції

Звіти

(налаштування)

Режим головного меню «Облік розрахункових операцій» за­безпечує автоматизований облік, контроль і аудит розрахунків з організаціями та підприємствами (різними дебіторами та креди­торами). Уведена інформація групується в аналітичному розрізі, що дає можливість бухгалтеру перевіряти стан розрахунків, тер­міни оплати, надійність партнера, документообіг, а також причи­ни, що зумовили утворення дебіторської та кредиторської забор­гованості з початку звітного періоду.

У процесі вибору функції «Аналітичний облік» формується відомість аналітичного обліку за розрахунковими рахунками.

За запитом бухгалтер може отримати довідкову інформацію за відповідними ознаками.

Він має можливість документально проаналізувати надход­ження й витрату коштів у національній грошовій одиниці та в іноземній валюті. При цьому контролюється правильність відо­браження в обліку всіх проведених господарських операцій на кореспондуючих рахунках.

Режим «Моделювання надходження коштів» забезпечує бухгалтера та інших зацікавлених осіб графічною моделлю надходження коштів у зазначеному діапазоні часу, відображе­ною на екрані, а в разі потреби — і на друкувальному при­строї, що дає можливість проаналізувати надходження й дина­міку коштів.

Функція «Аналіз грошового обігу» дає можливість одержати інформацію про наявність, залишок та резерви коштів за конкрет­ний період, бухгалтерові розробляти практичні рекомендації з удосконалювання грошового обігу на підприємстві, визначати шляхи залучення невикористаних коштів як за окремими напря­мами, так і в цілому, передбачати рух коштів на підприємстві в майбутньому.

10.3. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових

операцій засобами універсального

програмного продукту

Для викладення цього питання як приклад розглянемо модулі «Банк, звіти» та «Клієнт-Банк» системи «Галактика».

Обслуговування операцій із безготівковими грошовими кош­тами підприємства й отримання різноманітних форм звітності за­безпечує модуль «Банк, звіти».Його головне меню передбачає такі пункти (рис. 10.2).

 

 

 

и

• Платіжне доручення

• Вхідні документи

• Платіжна вимога

• Бухгалтерська довідка

• Авансовий звіт

• Інкасове доручення

• Заявка на акредитив

• Заявка про відмову від акцепту

• Реєстр чеків

• Валютне платіжне доручення

• Вхідні валютні документи

• Платіжна вимога-доручення

• Вихідне авізо

• Вхідне авізо

• Зведене платіжне доручення

• Зведена платіжна вимога

• Доручення на купівлю валюти

• Доручення на продаж валюти

• Доручення на конвертацію валюти

і Курсові різниці

і Уведення банківської виписки

і Уведення вал. банківської виписки

і Імпорт супроводжувальних документів

>:

>Аналітика

>Обороти

>Обороти у валюті і Книга проводок і Журнали-ордери

>Реєстри і Контроль оплати

і Сальдо за звітами

> Інтерактивні звіти

>Сальдо за день

>Сальдо за місяць

■ Налаштування Госпоперацій р Довідник рахунків і Кореспонденція рахунків < Класифікатор КАО

> Курси валют

і Зміст проводок

і Види операцій

і Призначення платежу

<Розрахункові рахунки підприємства

і Типи документів за валютними рахунками

і Доступ до документів за валютними рахунками

і Налаштування користувача

і Загальносистемні налаштування

і Звітний період бухгалтерського контура

Рис. 10.2. Структура модуля «Банк, звіти»

 

Меню «Документи» містить функції, які забезпечують уве­дення в базу даних фінансових документів, їх друк та відобра­ження інформації про рух грошових засобів на рахунках бухгал­терського обліку.

Меню «Операції» дає можливість провести переоцінювання валютних сальдо й оборотів, здійснити обмін інформацією з бан­ком (у вигляді файлів).

Меню «Звіти» слугує для формування звітності за результатами господарських операцій, проведених у всіх модулях програми.

Модуль «Налаштування» забезпечує обов'язкове налаштуван­ня Контура бухгалтерського обліку, визначивши параметри та заповнивши каталоги.

Усі результати роботи Контура бухгалтерського обліку знахо­дять своє відображення в модулі «Банк, звіти».

Інформаційні зв'язки цього модуля зображено на рис. 10.3.

Баланс

Рис. 10.3. Інформаційна взаємодія модуля «Банк, звіти»

У модулі «Госпоперації» може бути виконано рознесення до­кументів за господарськими операціями, сформовано групові про­водки. Там же можна налаштовувати типові господарські опера­ції, які дають можливість автоматизувати виконання проводок за платіжними документами.

У модулі «Зарплата» формуються бухгалтерські довідки та платіжні доручення, пов'язані з нарахуванням заробітної плати, податками на фонд оплати праці, перерахування сум утримань. Оброблення цих документів проводиться в модулі «Банк, звіти».

Модулі Контуру управління — це джерело документів-основ і накладних, із якими пов'язано платіжні документи, сформовані в модулі «Банк, звіти».

Модулі «Постачальники», «Одержувачі» з того ж контура ви­користовують платіжні документи, створені за допомогою моду­ля «Баланс, звіти», для контролю розрахунків із контрагентами.

Результати операцій, виконаних у модулі «Банк, звіти», відобра­жаються в Головній книзі, Балансі підприємства та в інших звітних документах, сформованих за допомогою модуля «Баланс, звіти».

■

БАНК

Модуль «Клієнт-Банк» є посередником між модулем «Банк, звіти» і програмним забезпеченням, установленими в організації-банку (рис. 10.4).

І

ГАЛАКТИКА

(підприємство)

експорт документів

банківська частина

програмного

імпорт документів

забезпечення

Каталог отриманих документів

«Клієнт-Банк»

Каталог

відправлених

документів

Рис. 10.4. Схема інформаційних зв'язків системи «Клієнт-Банк»

Модуль «Клієнт-банк» виконує автоматизоване проходження платіжних документів «Клієнт<=>Банк» та передбачає спільне ви­користання з комплексом апаратно-програмних засобів банку. Платіжні документи, призначені для предавання в банк, зберіга­ються у файлах у визначеному банком форматі.

Потім ці файли відправляються (експортуються) в банк, на­приклад, у вигляді повідомлень електронною поштою. Файли з платіжними документами, що надійшли з банку, додаються в ба­зу даних системи «Галактика» (імпортуються). Гнучка система налаштування дає можливість експотрувати та імпортувати до­кументи в кількох форматах. У модулі «Клієнт-Банк» реалізовано можливість експорту/імпорту близько 20-ти типів платіжних до­кументів, що обробляються в модулі «Банк, звіти».

Експорт/імпорт документів передбачає три основні формати файлів: текстовий, текстовий із розділювачами і DBF. При цьому можливий запис кожного з документів у окремий файл або скла­дання реєстру документів в одному файлі. Файли формуються

 

системою з урахуванням заданої користувачем послідовності та форматів файлів. Текстові файли формуються на основі розроб­леного користувачем шаблону.

Функції меню «= Н =» виконують налаштування операцій експорту/імпорту платіжних документів. За допомогою функцій меню «Операції» здійснюється експорт/імпорт документів, а та­кож перегляд протоколу цих операцій.

відображається дата, час і характеристика файла, а для кожного документа — дата, сума та контрагент. Із протоколу видно, на якій стадії оброблення знаходиться той чи інший документ, тобто у «статусі» інформації відзначається, чи експорт/імпорт відбувся успішно, чи була якась помилка.

Контрольні запитання

Операції

• Експорт повідомлень

• Імпорт повідомлень

• Протокол

і

Головне меню

= Н = (налаштування)

■ Експорт • Імпорт

• Найменування налаштування

• Каталог

• Документ

• Тип документа

• Формат назви файлів

• Рядок-розділювач

• Інші

Рис. 10.5. Структура модуля «Клієнт-Банк»

&

 

1. Характеристика комплексу задач з обліку фінансово-розрахункових операцій в умовах автоматизованого оброб­лення даних.

2. Організація та ведення інформаційної бази з обліку фі­нансово-розрахункових операцій. Характеристика вхідної, нормативно-довідкової та вихідної інформації.

3. Технологічний процес оброблення інформації.

4. Взаємозв'язок комплексу задач обліку фінансово-розрахункових операцій з іншими ділянками обліку та під­системами управлінської інформаційної системи підприєм­ства.

5. Розкрити особливості автоматизованого обслугову­вання операцій із безготівковими грошовими коштами під­приємства й отримання форм звітності.

6. Схарактеризуйте особливості використання системи «Клієнт-Банк» на підприємстві.

Налаштування структури та формату файлів, які підлягають експорту/імпорту, полягає в заданні:

♦ формату файлів (текстовий, DBF, текст із розділювачам);

♦ типу документів, що обробляються;

♦ шаблону назви файлу, який може мати лічильник номера, дату й час;

♦ переліку полів платіжного документа;

♦ каталога на диску, в який уміщуватимуться файли з експор­тованими документами для відправки в банк, або каталог, із яко­го будуть узяті файли, що надійшли з банку.

Таке налаштування виконується для кожного типу документів окремо. Для одного й того самого типу документів можна сфор­мувати кілька налаштувань.

Контроль операцій експорту/імпорту здійснюється за допомо­гою протоколу, в якому для кожної операції наводиться перелік її відправлених та отриманих документів. Обов'язково в протоколі

ТЕМА 11

АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ

КОМПЛЕКСУ ЗАДА Ч З ОБЛІКУ ВИТРА Т

НА ВИРОБНИЦТВО

11.1. Облік витрат на виробництво

У сучасних економічних умовах особливе значення має своє­часне, повне й достовірне визначення фактичних витрат на вироб­ництво та збут продукції, а також контроль за використанням ре­сурсів і грошових засобів.

В обліку витрати на виробництво розрізняються:

У за місцем виникнення витрат;

>- за видами продукції, робіт, послуг;

У за видами витрат;

У за способом перенесення вартості на продукцію;

У за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат;

У за календарними періодами.

Виокремлюють також:

У витрати виробництва, цеху, дільниці, служби;

У витрати на виріб, типові види виробів, групи однорідних ви­робів, разові замовлення; валову, товарну, реалізовану продукцію;

У витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції;

У витрати прямі, непрямі, умовно-змінні, умовно-постійні;

г витрати поточні, одноразові;

У витрати виробничі та невиробничі.

Усі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продук­ції у грошовій формі утворюють собівартість продукції — осно­вний показник виробничо-господарської діяльності підприєм­ства. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) склада­ється з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яку бу­ло реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених по­стійних витрат і наднормативних виробничих витрат.

За Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «За­трати» до складу виробничої собівартості продукції входять:

У прямі матеріальні витрати;

У прямі витрати на оплату праці;

У інші прямі витрати;

У загальновиробничі витрати.

Облік витрат на виробництво здійснюють за допомогою мето­дів, які відповідають вимогам і специфіці окремих виробництв, забезпечують складання достовірних калькуляцій собівартості продукції та організацію дійового контролю за зниженням витрат на виробництво.

Основні методи обліку витрат такі:

У стосовно технологічного процесу (нормативний, стандарт­ний, позаказний, попередній);

У за об'єктами калькуляції (облік за деталями, вузлами, ви­робами, процесами, переділами, виробництвами, замовленнями);

У за способом збору інформації, який забезпечує контроль за витратами (метод попереднього контролю та нормативний ме­тод).

Розрахунок собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і всієї товарної продукції називається калькуляцією. На практиці застосовують планову, кошторисну, нормативну та фак­тичну калькуляції.

На підприємствах для обліку витрат на виробництво продук­ції використовують рахунок 23 «Виробництво». Він призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продук­ції (робіт, послуг), а також для обліку на окремих субрахунках витрат.

За дебетом цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витра­ти та витрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробницт­вом продукції, виконаних робіт і послуг.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що випускається. На великих підприємствах аналітич­ний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Рахунок 23 «Виробництво» кореспондує:

 

Рахунок 23 «Виробництво»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
13 «Знос необоротних активів» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та від­ годівлі» 22 «МШП» 23 «Виробництво»	11 «Інші необоротні матеріальні ак­тиви» 15 «Капітальні інвестиції» 21 «Тварини на вирощуванні та від­ годівлі» 22 «МШП»

 

-м Фінансові витрати І- \____ ——---------------- 1

Рахунок 23 «Виробництво»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
24 «Брак у виробництві»	23 «Виробництво»
25 «Напівфабрикати»	24 «Брак у виробництві»
26 «Готова продукція»	25 «Напівфабрикати»
27 «Продукція с.г.виробництва»	26 «Готова продукція»
28 «Товари»	27 «Продукція с.г.виробництва»
37 «Розрахунки з різними дебіто-	37 «Розрахунки з різними дебіто-
рами»	рами»
39 «Витрати майбутніх періодів»	79 «Фінансові результати»
47 «Забезпечення майбутніх витрат і	80 «Матеріальні витрати»
платежів»	84 «Інші операційні витрати»
63 «Розрахунки з постачальниками	85 «Інші затрати»
та підрядниками»	90 «Собівартість реалізації»
64 «Розрахунки за податками й пла-	94 «Інші витрати операційної діяль-
тежами»	ності»
65 «Розрахунки за страхуванням»	99 «Надзвичайні витрати»
66 «Розрахунки з оплати праці»
68 «Розрахунки за іншими операці-
ями»
71 «Інший операційний дохід»
80 «Матеріальні витрати»
82 «Витрати на оплату праці»
83 «Відрахування на соціальні за-
ходи»
84 «Амортизація»
84 «Інші операційні витрати»
91 «Загальновиробничі витрати»

Витрати - за економічними елементами

І Витрати операційної діяльності

• матеріальні витрати

р витрати на оплату праці

р відрахування на соціальні заходи

і амортизація [ • інші операційні витрати

ИИИВВМ—і

J • витрати на відсотки (за використання "ТІ кредитів, за облігації випущені, за фінансову аренду тощо) і* інші витрати підриємства, пов'язані j з залученням позичкового капіталу

Інші витрати

■■■■■■■■■■Мітіїїіііііт^мііиііміііиіііііміііиииіііііі'іііііі j • витрати, які виникають під час звичайної діяльності (за винятком

t

maHcoBHx витрат), але не пов'язані езпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг)

*- Надзвичайні витрати

Рис. 11.1. Групування витрат за економічними елементами

Таблиця 11.1 СТРУКТУРА РАХУНКА 80 «МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ»

 

У бухгалтерському обліку витрати групують за економічними елементами (рис. 11.1) та узагальнюють інформацію на відповід­них рахунках.

Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звіт­ний період використовують рахунок 80 «Матеріальні витрати» та відповідні субрахунки (табл. 11.1). За дебетом рахунка 80 «Мате­ріальні витрати» відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» прямих матеріальних витрат, що входять до виробничої собівар­тості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 матеріальних витрат, що нале­жать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збуто­вих витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо під­приємство не використовує рахунки класу 9.

Номер рахунка

 

Назва рахунка

Код субрахунка

Матеріальні витрати

Назва субрахунка

Витрати сировини й матеріалів

Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів

Витрати палива й енергії

Витрати тари й тарних матеріалів

Витрати будівельних матеріалів

Витрати запчастин

Витрати матеріалів сільгосп. призначення

Витрати товарів

Інші матеріальні витрати

Рахунок 80 «Матеріальні витрати» кореспондує:

Він кореспондує:

 

Рахунок 80 «Матеріальні витрати»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
20 «Виробничі запаси»	23 «Виробництво»
21 «Тварини на вирощуванні та від-	79 «Фінансові результати»
годівлі»	91 «Загальновиробничі витрати»
22 «МШП»	92 «Адміністративні витрати»
23 «Виробництво»	93 «Витрати на збут»
24 «Брак у виробництві»	94 «Інші витрати операційної діяль-
25 «Напівфабрикати»	ності»
26 «Готова продукція»
27 «Продукція с. г. виробництва»
28 «Товари»
37 «Розрахунки з різними дебіто-
рами»
63 «Розрахунки з постачальниками
та підрядниками»
68 «Розрахунки за іншими опера-
ціями»

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці»

за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків

47 «Забезпечення настуних витрат і 23 «Виробництво»

платежів» 79 «Фінансові результати»

66 «Розрахунки з оплати праці» 91 «Загальновиробничі витрати»

92 «Адміністративні витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «Інші витрати операційної діяль­ності»

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» призначено для узагальнення інформації про витрати та відрахування па соціальні заходи. В обліку використовують такі його субрахунки (табл. 11.3).

Таблиця 11.3

 

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період у бухгалтерському обліку введено рахунок 81 «Витрати на оплату праці» з відповідними субрахунками (табл. 11.2).

Таблиця 11.2

СТРУКТУРА РАХУНКА 81 «ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ»

 

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
	Витрати на оплату праці
			Виплати за окладами й тари­фами
			Премії та заохочення
			Компенсаційні витрати
			Оплата відпусток
			Оплата іншого невідпрацьо-ваного часу
			Інші витрати на оплату праці

СТРУКТУРА РАХУНКА 82 «ВІДРАХУВАННЯ ПА СОЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ»

 

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
	Відрахування на соціальні заходи
			Відрахування на пенсійне забезпе­чення
			Відрахування на соціальне страху­вання
			Страхування на випадок безробіття
			Відрахування на індивідуальне страхування

За дебетом рахунка 82 «Відрахування на соціальні заходи» ві­дображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» суми відра­хувань, які прямо входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми відрахувань, що належать до виробни­чих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не кори­стується рахунками класу 9.

 

~

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» кореспондує:

 

Рахунок 82 «Відрахуванні! на соціальні заходи»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 65 «Розрахунки за страхуванням»	23 «Виробництво» 79 «Фінансові результати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяль­ ності»

Рахунок 83 «Амортизація» призначено для узагальнення ін­формації про суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних ак­тивів (табл. 11.4).

Таблиця 11.4

СТРУКТУРА РАХУНКА 83 «АМОРТИЗАЦІЯ»

 

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
	Амортизація
			Амортизація основних засобів
			Автоматизація інших необоротних матеріальних активів
			Амортизація нематеріальних активів

За дебетом цього рахунка відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» суми амортизаційних відрахувань, які прямо входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми амортизаційних відрахувань, що належать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на ра­хунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосо­вує рахунки класу 9.

 

Рахунок 83 «Амортизація»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
13 «Зношування необоротних акти-	23 «Виробництво»
вів»	79 «Фінансові результати»
	91 «Загальновиробничі витрати»
	92 «Адміністративні витрати»
	93 «Витрати на збут»
	94 «Інші витрати операційної діяль-
	ності»

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» використовується для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших ра­хунках класу 8. Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, по­слуг). Зокрема до інших операційних витрат входять вартість ро­біт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів (обов'яз­кових платежів), крім податків на прибуток, утрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уці­нення активів, сума фінансових санкцій тощо.

За дебетом рахунка 84 «Інші операційні витрати» відобража­ється сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» витрат, які прямо входять до виробничої собі­вартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсоб­них) виробництв, на рахунки класу 9 — виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не користується ра­хунками класу 9.

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» кореспондує:

 

Рахунок 84 «Інші операційні витрати»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
10 «Основні засоби»	23 «Виробництво»
11 «Інші необоротні матеріальні активи»	79 «Фінансові результати»
12 «Нематеріальні активи»	91 «Загальновиробничі витрати»
15 «Капітальні інвестиції»	92 «Адміністративні витрати»
16 «Довгострокова дебіторська заборго-	93 «Витрати на збут»
ваність»	94 «Інші витрати операційної ді-
20 «Виробничі запаси»	яльності»
21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»
22 «МШП»
23«Виробництво»
24 «Брак у виробництві»

 

Рахунок 84 «Інші операційні витрати»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із	дебетом рахунків
25 «Напівфаб ⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒ ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.