Облік фінансово-розрахункових операцій
У цій темі розглядаються облікові задачі, що відображають щоденний стан підприємства, виконання потрібних аналітичних розрахунків показників фінансового стану з метою визначення резервів прискорення оборотності коштів. До них належать: 1. Облік коштів у касі підприємства. 2. Облік коштів на рахунках у банку. 3. Облік розрахунків із підзвітними особами й іншими розрахунками. 4. Аналітичний облік за відповідними рахунками коштів і розрахунків. Об'єднання цих задач зумовлено тим, що автоматизоване оброблення інформації за ними виконується за єдиною технологією. При цьому використовується єдина система класифікації, структура вхідних масивів та масивів, що зберігаються, вихідних регістрів-машинограм тощо. Усі ці задачі утворюють групу фінансово-розрахункових операцій. Розглянемо особливості обліку окремих із них. Для збереження всіх готівкових грошових коштів і цінних паперів та виконання розрахунків на підприємствах створюються каси. І всі операції, зміст яких пов'язаний із надходженням готівки до каси та видавання її, називають касовими операціями. Усі підприємства, незалежно від форми власності (державні, орендні, колективні, спільні, кооперативні) зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банку та з їх допомогою виконувати безготівкові розрахунки зі своїми контрагентами. Банківські операції, порівняно з касовими, трудомісткіші, оскільки вони характеризуються розмаїттям операцій та вимагають формування великої кількості первинних документів. Організація обліку руху грошових засобів — найважливіше завдання бухгалтерського обліку. Його вирішення забезпечує повсякденний контроль за збереженням, правильним використанням та станом грошових засобів на розрахунковому рахунку в банку, прийманням, видаванням грошей у касі підприємства. Грошові кошти, одержані з банківської установи, можуть використовуватися для: >- розрахунків із населенням з оплати праці; > виплати грошових виплат і заохочення, спрямованих на >• допомоги, компенсацій, гонорарів, стипендій, пенсій, витрат на відрядження; > страхових відшкодувань населенню в разі потреби; > розрахунків із ломбардами; > закупівлі сільгосппродукції та продуктів її перероблення тощо. Таблиця 10.1 СТРУКТУРА РАХУНКА ЗО «КАСА»
За дебетом рахунка 30 «Каса» відображається надходження грошей у касу, а видавання грошей — за кредитом. На субрахунках ведуть облік операцій по касі в національній або іноземній валютах. Рахунок 30 «Каса» кореспондує:
Для обліку наявності та руху грошових коштів, що є на рахунках у банку і можуть бути використаними для поточних операцій, використовують рахунок 31 «Рахунки в банках». Таблиця 10.2 СТРУКТУРА РАХУНКА 31 «РАХУНКИ В БАНКАХ»
Для відображення в бухгалтерському обліку руху грошових коштів, зарахованих і списаних із розрахункового рахунку, перевіряється й обробляється виписка банку з доданими до неї документами. На основі записів у виписці банку бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, при цьому на грошові кошти, що надійшли, дебетується рахунок 31 «Рахунки в банках», а на списання — кредитується. Рахунок 31 «Рахунки в банках» кореспондує:
Облік розрахункових операцій має забезпечувати контроль за станом розрахунків як із зовнішніми організаціями та підприємствами (постачальниками, підрядниками, клієнтурою), так і з внутрішніми (підзвітними особами, депонентами тощо). Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечується векселем, виконується на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Його структура така (табл. 10.3): Таблиця 10.3 СТРУКТУРА РАХУНКА 36 «РОЗРАХУНКИ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ»
За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка охоплює податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і внесені у вартість реалізації. За кредитом відображається сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та на інші види розрахунків. Аналітичний облік розрахунків із покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком. Кореспонденція рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» така:
Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (табл. 10.4). Таблиця 10.4 СТРУКТУРА РАХУНКА 37 «РОЗРАХУНКИ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ»
Аналітичний облік ведеться за конкретним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Кореспонденція цього рахунка така:
Облік розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товаро-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (табл. 10.5). Таблиця 10.5 СТРУКТУРА РАХУНКА 63 «РОЗРАХУНКИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ»
За кредитом цього рахунка відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товаро-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо. Аналітичний облік ведеться за кожним постачальником та підрядником у розрізі кожного документа (рахунка) на сплату. Кореспонденція рахунка така:
Задачі з обліку фінансово-розрахункових операцій інформаційно пов'язані з такими ділянками: З обліку запасів: > позавиробничі витрати; > надходження матеріальних цінностей за фактичною вартістю; > прихід матеріальних цінностей на кореспондуючі рахунки. З обліку праці та заробітної плати: *■ виплата заробітної плати через касу та перерахувань через розрахунковий рахунок;
> нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахун "г нарахування страхових внесків; > утримання із заробітної плати; > резерв майбутніх витрат. З обліку витрат на виробництво: "г- дані про витрати, віднесені на виробничі рахунки за розрахунковими операціями; > позавиробничі витрати. З обліку готової продукції та її реалізації: ~г- виручка від реалізації готової продукції; > податок на додану вартість; > фактична собівартість реалізованої продукції;
> результат від реалізації. Підсистема управління фінансами: > фінансовий план; У кошториси різних витрат. Здійснення фінансово-розрахункових операцій повинне відповідати вимогам таких нормативних документів, як: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових засобів»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»; Інструкція № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»; Інструкція № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обігу України»; Положення «Про перевідний і простий вексель»; Порядок проведення банками операцій із векселями; Порядок ведення касових операцій у національній валюті України; Положення про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» та інших нормативних документів.
10.2. Організація автоматизованого обліку фінансово-розрахункових операцій Аналогічно до рішення попередньо розглянутих задач, можна виокремити різні варіанти побудови системи автоматизованого оброблення даних задач з обліку фінансово-розрахункових операцій (комплексні, модульні). На створення комплексної інформаційної системи обліку фінансово-розрахункових операцій значною мірою впливає розмір підприємства. На середніх підприємствах інформаційне обслуговування здійснюється на рівні бухгалтера, де ведеться облік фінансово-розрахункових операцій, та керівника підприємства (головного бухгалтера). На великих підприємствах можуть виокремлюватися: каса та фінансовий відділ; бухгалтерія; керівник підприємства та головний бухгалтер. Комплексна система автоматизованого оброблення фінансово-розрахункових задач передбачає використання єдиної бази даних, що утворюється з нормативно-довідкової, вхідної та вихідної інформації. До складу основної нормативно-довідкової інформаціїцієї ділянки обліку входять: > довідник типових основних документів (вид обороту, текст типової основи); > довідник підприємств (код, найменування, адреса підприємства, банківські реквізити підприємства); г довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприємства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його найменування); г довідник зовнішніх організацій (код, найменування зовнішньої організації, її банківські реквізити); » довідник прізвищ працівників (код підприємства, структурний підрозділ, табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові); > довідник структурних підрозділів (код підприємства, код *- довідник статей обліку (код статті, її найменування); У довідник допустимої кореспонденції рахунків (основний рахунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції за дебетом та кредитом); > довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, * довідник типових господарських операцій. Вхідна інформаціяформується в таких основних документах; г прибутковий касовий ордер; > видатковий касовий ордер; > платіжна відомість; >» платіжне вимога-доручення; > платіжне доручення; > зведене платіжне доручення;
> виписка банку; У заява на акредитив; У заява на перевод; > заява на продаж; У доручення на купівлю валюти; У доручення на продаж валюти. Вихідна інформаціятака/ У касова книга; У щоденна відомість; "У відомість використання засобів за цільовим призначенням; У відомість надходження (витрати) коштів; У картка депонування; У відомість депонованих сум; ? відомість руху коштів на рахунках; У' відомість рахунків до отримання за термінами оплати; У відомість щодо руху валютних коштів; У авансовий звіт; У особовий рахунок; У відомість розрахунків із підзвітними особами; У відомість розрахунків тощо. Виконання облікових робіт починається з формування нормативно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здійснюється рішення відповідної задачі. Це досягається вибором потрібної функції в головному меню, яке може складатися з таких рівнів (рис. 10.1) [3]. У формуванні первинних даних на банківських операціях застосовується технологія, аналогічна технології оброблення даних на касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дає можливість автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів. Виписки банку є підставою для введення інформації з розрахункових чи валютних рахунків. Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму первинного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються. Одночасно інформація фіксується на машинному носії, ів разі потреби первинний документ може бути роз-друковано у визначеному форматі. У режимі«Облік розрахунків із підзвітними особами» формуються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табельними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків.
-
— прибутковий касовий ордер; — видатковий касовий ордер; — платіжна відомість; — касова книга; — щоденна відомість; — відомість використання засобів по цільовому призначенню; — відомість надходження (витрати) коштів; — відомість аналітичного обліку; — картка депонування; — відомість депонованих сум платіжне вимога-доручення; - платіжне доручення; зведене платіжне доручення; - виписка банку; - реєстр чеків; - заява на акредитив;
- заява на переклад; • заява на продаж; - грошовий чек; доручення на купівлю валюти; доручення на продаж валюти; - щоденна відомість руху коштів; - відомість руху коштів на рахунках;
- відомість аналітичного обліку; відомість рахунків отримання за термінами оплати; - відомість щодо руху валютних коштів
- особовий рахунок; - відомість розрахунків; - відомість розрахунків щодо рахунка
— відомість аналітичного обліку щодо рахунка; — моделювання надходження коштів; — аналіз грошового обігу; — довідкова інформація Інформаційна база База знань Рис. 10.1. Структура програмного комплексу з обліку фінансово-розрахункових операцій
Режим головного меню «Облік розрахункових операцій» забезпечує автоматизований облік, контроль і аудит розрахунків з організаціями та підприємствами (різними дебіторами та кредиторами). Уведена інформація групується в аналітичному розрізі, що дає можливість бухгалтеру перевіряти стан розрахунків, терміни оплати, надійність партнера, документообіг, а також причини, що зумовили утворення дебіторської та кредиторської заборгованості з початку звітного періоду. У процесі вибору функції «Аналітичний облік» формується відомість аналітичного обліку за розрахунковими рахунками. За запитом бухгалтер може отримати довідкову інформацію за відповідними ознаками. Він має можливість документально проаналізувати надходження й витрату коштів у національній грошовій одиниці та в іноземній валюті. При цьому контролюється правильність відображення в обліку всіх проведених господарських операцій на кореспондуючих рахунках. Режим «Моделювання надходження коштів» забезпечує бухгалтера та інших зацікавлених осіб графічною моделлю надходження коштів у зазначеному діапазоні часу, відображеною на екрані, а в разі потреби — і на друкувальному пристрої, що дає можливість проаналізувати надходження й динаміку коштів. Функція «Аналіз грошового обігу» дає можливість одержати інформацію про наявність, залишок та резерви коштів за конкретний період, бухгалтерові розробляти практичні рекомендації з удосконалювання грошового обігу на підприємстві, визначати шляхи залучення невикористаних коштів як за окремими напрямами, так і в цілому, передбачати рух коштів на підприємстві в майбутньому. 10.3. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продукту Для викладення цього питання як приклад розглянемо модулі «Банк, звіти» та «Клієнт-Банк» системи «Галактика». Обслуговування операцій із безготівковими грошовими коштами підприємства й отримання різноманітних форм звітності забезпечує модуль «Банк, звіти».Його головне меню передбачає такі пункти (рис. 10.2).
• Платіжне доручення • Вхідні документи • Платіжна вимога • Бухгалтерська довідка • Авансовий звіт • Інкасове доручення • Заявка на акредитив • Заявка про відмову від акцепту • Реєстр чеків • Валютне платіжне доручення • Вхідні валютні документи • Платіжна вимога-доручення • Вихідне авізо • Вхідне авізо • Зведене платіжне доручення • Зведена платіжна вимога • Доручення на купівлю валюти • Доручення на продаж валюти • Доручення на конвертацію валюти і Курсові різниці і Уведення банківської виписки і Уведення вал. банківської виписки і Імпорт супроводжувальних документів
>Аналітика >Обороти >Обороти у валюті і Книга проводок і Журнали-ордери >Реєстри і Контроль оплати і Сальдо за звітами > Інтерактивні звіти >Сальдо за день >Сальдо за місяць ■ Налаштування Госпоперацій р Довідник рахунків і Кореспонденція рахунків < Класифікатор КАО > Курси валют і Зміст проводок і Види операцій і Призначення платежу <Розрахункові рахунки підприємства і Типи документів за валютними рахунками і Доступ до документів за валютними рахунками і Налаштування користувача і Загальносистемні налаштування і Звітний період бухгалтерського контура Рис. 10.2. Структура модуля «Банк, звіти»
Меню «Документи» містить функції, які забезпечують уведення в базу даних фінансових документів, їх друк та відображення інформації про рух грошових засобів на рахунках бухгалтерського обліку. Меню «Операції» дає можливість провести переоцінювання валютних сальдо й оборотів, здійснити обмін інформацією з банком (у вигляді файлів). Меню «Звіти» слугує для формування звітності за результатами господарських операцій, проведених у всіх модулях програми. Модуль «Налаштування» забезпечує обов'язкове налаштування Контура бухгалтерського обліку, визначивши параметри та заповнивши каталоги. Усі результати роботи Контура бухгалтерського обліку знаходять своє відображення в модулі «Банк, звіти». Інформаційні зв'язки цього модуля зображено на рис. 10.3. Баланс Рис. 10.3. Інформаційна взаємодія модуля «Банк, звіти» У модулі «Госпоперації» може бути виконано рознесення документів за господарськими операціями, сформовано групові проводки. Там же можна налаштовувати типові господарські операції, які дають можливість автоматизувати виконання проводок за платіжними документами. У модулі «Зарплата» формуються бухгалтерські довідки та платіжні доручення, пов'язані з нарахуванням заробітної плати, податками на фонд оплати праці, перерахування сум утримань. Оброблення цих документів проводиться в модулі «Банк, звіти». Модулі Контуру управління — це джерело документів-основ і накладних, із якими пов'язано платіжні документи, сформовані в модулі «Банк, звіти». Модулі «Постачальники», «Одержувачі» з того ж контура використовують платіжні документи, створені за допомогою модуля «Баланс, звіти», для контролю розрахунків із контрагентами. Результати операцій, виконаних у модулі «Банк, звіти», відображаються в Головній книзі, Балансі підприємства та в інших звітних документах, сформованих за допомогою модуля «Баланс, звіти».
Модуль «Клієнт-Банк» є посередником між модулем «Банк, звіти» і програмним забезпеченням, установленими в організації-банку (рис. 10.4).
ГАЛАКТИКА (підприємство)
банківська частина програмного
забезпечення
«Клієнт-Банк» Каталог відправлених документів Рис. 10.4. Схема інформаційних зв'язків системи «Клієнт-Банк» Модуль «Клієнт-банк» виконує автоматизоване проходження платіжних документів «Клієнт<=>Банк» та передбачає спільне використання з комплексом апаратно-програмних засобів банку. Платіжні документи, призначені для предавання в банк, зберігаються у файлах у визначеному банком форматі. Потім ці файли відправляються (експортуються) в банк, наприклад, у вигляді повідомлень електронною поштою. Файли з платіжними документами, що надійшли з банку, додаються в базу даних системи «Галактика» (імпортуються). Гнучка система налаштування дає можливість експотрувати та імпортувати документи в кількох форматах. У модулі «Клієнт-Банк» реалізовано можливість експорту/імпорту близько 20-ти типів платіжних документів, що обробляються в модулі «Банк, звіти». Експорт/імпорт документів передбачає три основні формати файлів: текстовий, текстовий із розділювачами і DBF. При цьому можливий запис кожного з документів у окремий файл або складання реєстру документів в одному файлі. Файли формуються
системою з урахуванням заданої користувачем послідовності та форматів файлів. Текстові файли формуються на основі розробленого користувачем шаблону. Функції меню «= Н =» виконують налаштування операцій експорту/імпорту платіжних документів. За допомогою функцій меню «Операції» здійснюється експорт/імпорт документів, а також перегляд протоколу цих операцій. відображається дата, час і характеристика файла, а для кожного документа — дата, сума та контрагент. Із протоколу видно, на якій стадії оброблення знаходиться той чи інший документ, тобто у «статусі» інформації відзначається, чи експорт/імпорт відбувся успішно, чи була якась помилка. Контрольні запитання
• Експорт повідомлень • Імпорт повідомлень • Протокол
Головне меню
■ Експорт • Імпорт • Найменування налаштування • Каталог • Документ • Тип документа • Формат назви файлів • Рядок-розділювач • Інші Рис. 10.5. Структура модуля «Клієнт-Банк» &
1. Характеристика комплексу задач з обліку фінансово-розрахункових операцій в умовах автоматизованого оброблення даних. 2. Організація та ведення інформаційної бази з обліку фінансово-розрахункових операцій. Характеристика вхідної, нормативно-довідкової та вихідної інформації. 3. Технологічний процес оброблення інформації. 4. Взаємозв'язок комплексу задач обліку фінансово-розрахункових операцій з іншими ділянками обліку та підсистемами управлінської інформаційної системи підприємства. 5. Розкрити особливості автоматизованого обслуговування операцій із безготівковими грошовими коштами підприємства й отримання форм звітності. 6. Схарактеризуйте особливості використання системи «Клієнт-Банк» на підприємстві. Налаштування структури та формату файлів, які підлягають експорту/імпорту, полягає в заданні: ♦ формату файлів (текстовий, DBF, текст із розділювачам); ♦ типу документів, що обробляються; ♦ шаблону назви файлу, який може мати лічильник номера, дату й час; ♦ переліку полів платіжного документа; ♦ каталога на диску, в який уміщуватимуться файли з експортованими документами для відправки в банк, або каталог, із якого будуть узяті файли, що надійшли з банку. Таке налаштування виконується для кожного типу документів окремо. Для одного й того самого типу документів можна сформувати кілька налаштувань. Контроль операцій експорту/імпорту здійснюється за допомогою протоколу, в якому для кожної операції наводиться перелік її відправлених та отриманих документів. Обов'язково в протоколі ТЕМА 11 АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДА Ч З ОБЛІКУ ВИТРА Т НА ВИРОБНИЦТВО 11.1. Облік витрат на виробництво У сучасних економічних умовах особливе значення має своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат на виробництво та збут продукції, а також контроль за використанням ресурсів і грошових засобів. В обліку витрати на виробництво розрізняються: У за місцем виникнення витрат; >- за видами продукції, робіт, послуг; У за видами витрат; У за способом перенесення вартості на продукцію; У за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат; У за календарними періодами. Виокремлюють також: У витрати виробництва, цеху, дільниці, служби; У витрати на виріб, типові види виробів, групи однорідних виробів, разові замовлення; валову, товарну, реалізовану продукцію; У витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції; У витрати прямі, непрямі, умовно-змінні, умовно-постійні; г витрати поточні, одноразові; У витрати виробничі та невиробничі. Усі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції у грошовій формі утворюють собівартість продукції — основний показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних витрат і наднормативних виробничих витрат. За Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Затрати» до складу виробничої собівартості продукції входять: У прямі матеріальні витрати; У прямі витрати на оплату праці; У інші прямі витрати; У загальновиробничі витрати. Облік витрат на виробництво здійснюють за допомогою методів, які відповідають вимогам і специфіці окремих виробництв, забезпечують складання достовірних калькуляцій собівартості продукції та організацію дійового контролю за зниженням витрат на виробництво. Основні методи обліку витрат такі: У стосовно технологічного процесу (нормативний, стандартний, позаказний, попередній); У за об'єктами калькуляції (облік за деталями, вузлами, виробами, процесами, переділами, виробництвами, замовленнями); У за способом збору інформації, який забезпечує контроль за витратами (метод попереднього контролю та нормативний метод). Розрахунок собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і всієї товарної продукції називається калькуляцією. На практиці застосовують планову, кошторисну, нормативну та фактичну калькуляції. На підприємствах для обліку витрат на виробництво продукції використовують рахунок 23 «Виробництво». Він призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), а також для обліку на окремих субрахунках витрат. За дебетом цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт і послуг. Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що випускається. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності. Рахунок 23 «Виробництво» кореспондує:
Витрати - за економічними елементами
• матеріальні витрати р витрати на оплату праці р відрахування на соціальні заходи і амортизація [ • інші операційні витрати ИИИВВМ—і J • витрати на відсотки (за використання "ТІ кредитів, за облігації випущені, за фінансову аренду тощо) і* інші витрати підриємства, пов'язані j з залученням позичкового капіталу
■■■■■■■■■■Мітіїїіііііт^мііиііміііиіііііміііиииіііііі'іііііі j • витрати, які виникають під час звичайної діяльності (за винятком
maHcoBHx витрат), але не пов'язані езпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) *- Надзвичайні витрати Рис. 11.1. Групування витрат за економічними елементами Таблиця 11.1 СТРУКТУРА РАХУНКА 80 «МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ»
У бухгалтерському обліку витрати групують за економічними елементами (рис. 11.1) та узагальнюють інформацію на відповідних рахунках. Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період використовують рахунок 80 «Матеріальні витрати» та відповідні субрахунки (табл. 11.1). За дебетом рахунка 80 «Матеріальні витрати» відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» прямих матеріальних витрат, що входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 матеріальних витрат, що належать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунки класу 9. Номер рахунка
Код субрахунка Матеріальні витрати Назва субрахунка Витрати сировини й матеріалів Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів Витрати палива й енергії Витрати тари й тарних матеріалів Витрати будівельних матеріалів Витрати запчастин Витрати матеріалів сільгосп. призначення Витрати товарів Інші матеріальні витрати Рахунок 80 «Матеріальні витрати» кореспондує: Він кореспондує:
Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» за дебетом із кредитом рахунків за кредитом із дебетом рахунків 47 «Забезпечення настуних витрат і 23 «Виробництво» платежів» 79 «Фінансові результати» 66 «Розрахунки з оплати праці» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» призначено для узагальнення інформації про витрати та відрахування па соціальні заходи. В обліку використовують такі його субрахунки (табл. 11.3). Таблиця 11.3
Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період у бухгалтерському обліку введено рахунок 81 «Витрати на оплату праці» з відповідними субрахунками (табл. 11.2). Таблиця 11.2 СТРУКТУРА РАХУНКА 81 «ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ»
СТРУКТУРА РАХУНКА 82 «ВІДРАХУВАННЯ ПА СОЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ»
За дебетом рахунка 82 «Відрахування на соціальні заходи» відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» суми відрахувань, які прямо входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми відрахувань, що належать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не користується рахунками класу 9.
~ Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» кореспондує:
Рахунок 83 «Амортизація» призначено для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів (табл. 11.4). Таблиця 11.4 СТРУКТУРА РАХУНКА 83 «АМОРТИЗАЦІЯ»
За дебетом цього рахунка відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» суми амортизаційних відрахувань, які прямо входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми амортизаційних відрахувань, що належать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
Рахунок 84 «Інші операційні витрати» використовується для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8. Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). Зокрема до інших операційних витрат входять вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток, утрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінення активів, сума фінансових санкцій тощо. За дебетом рахунка 84 «Інші операційні витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» витрат, які прямо входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не користується рахунками класу 9. Рахунок 84 «Інші операційні витрати» кореспондує:
|