Главная | Обратная связь

Основи організації обліку необоротних активів

Для здійснення господарської діяльності підприємства та орга­нізації мають володіти засобами праці: будівлями, спорудженнями, устаткуванням, транспортними засобами, інвентарем та ін. У централізованих бухгалтеріях облік необоротних активів звичайно здійснює спеціальний відділ або сектор з обліку необоротних акти­вів. Він здійснює синтетичний і аналітичний облік наявності, руху, ремонту, поліпшення основних засобів і їх амортизації. При авто­матизації облікового процесу відділ готує дані для машинної обро­бки інформації та аналізує вихідні машинограми.

Організація обліку необоротних активів є складною, цілісною системою, яка поєднує документування операцій з руху об’єктів, складання регістрів аналітичного та синтетичного обліку, а також заповнення форм фінансової звітності.

Попередньою умовою організації обліку необоротних активів є:

– визначення їх об’єктом, що належить до необоротних активів

– класифікація з метою організації їх обліку

– оцінка об’єктів, що належать до необоротних активів

Об'єкт основних засобів, нематеріальних активів визнається активом,

якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Приналежність певного об'єкту до основних засобів визнача­ється не його фізичною формою, а функціональним призначенням в процесі виробництва (виконання робіт, надання послуг). Основни­ми засобами виступають саме ті матеріальні цінності, що викорис­товуються на підприємстві як засоби праці.

До основних засобів у бухгалтерському обліку,згідно з П(С)БО 7, належать матеріальні активи, що підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передачі в оренду іншим осо­бам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних фун­кцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше за рік).

До основних засобів у податковому обліку, відповідно до Податкового Кодексу України, відносяться матеріальні активи, що призначені платником податку для використання в його господарської діяльності, вартість яких перевищує 2500грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання(експлуатації) яких із дати введення в експлуатацію становить понад 1 рік (або операційний цикл, якщо він триваліший за рік).

Інші необоротні матеріальні активи.Бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

Підприємства можуть самостійно установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.