 |
|
Методика визначення строку корисного використання основних засобів
| № з/п | Показник, що приймається до уваги | Особливості застосування |
| Накопичений досвід з експлуатації подібних активів | Якщо підприємство вже використовувало у своїй господарській діяльності відповідний об'єкт основних засобів, то вже є інформація про строк його корисної експлуатації і на її підставі можна встановити новий строк використання придбаного подібного об'єкта | |
| Єдині норми для визначення амортизації основних засобів, що діяли до 01. 07.97р. | В Єдиних нормах чітко деталізовані групи і види основних засобів із зазначенням річної норми амортизації для кожного виду основного засобу | |
| Технічна документація, що додається до придбаного об'єкту основних засобів (якщо такі дані в них містяться) | Цей варіант не враховує специфіку одного і того ж об’єкту в різних умовах використання. Наприклад, строк корисного використання автомобіля, який використовується у власнійгосподарській діяльності підприємством роздрібної торгівлі для перевезення товарів від складу до торгової точки, буде відрізнятися від строку корисного використання такого ж автомобіля, який використовується в автотранспортним підприємством, яке здійснює вантажоперевезення на далекі відстані |
Якщо строк корисного використання основного засобу відсутній в технічній документації або не встановлений в централізованому порядку, то він визначається виходячи з:
- очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкту;
- очікуваного фізичного та морального зносу;
- правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою, або законодавством, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів, неможливість подальшої експлуатації через незадовільний технічний стан тощо).
Фізичний знос буде залежати від навантаження на обладнання (наприклад, кількість змін) чи можливості підприємства здійснювати необхідну кількість ремонтів, технічного обслуговування і профілактичних заходів.
Моральний знос може бути обумовлений технічним прогресом чи зміною попиту на продукцію, що виготовляться, чи послуги, що надаються на даному виді обладнання.
Фактичний строк корисної експлуатації об'єкта основних засобів для конкретного підприємства може бути менше запланованого і в процесі виробничої діяльності може переглядатися з врахуванням конкретних умов отримання економічних вигод.
Строк корисного використання активу може змінюватися у випадках:
- зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що
виготовляється за допомогою цього активу;
-капіталізації наступних витрат, пов’язаних з використанням активу, що покращують його стан.
Результати зміни строку корисного використання об'єкта впливають на
величину амортизації об'єкта в поточному та майбутньому періодах, а накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.
Для обліку амортизації основних засобів важливе значення має ліквідаційна вартість, величину якої підприємство встановлює самостійно одним із способів:
- ліквідаційна вартість подібного активу, який досягнув кінця свого строку корисної експлуатації та використовувався в умовах, подібних до тих, в яких передбачається використовувати придбаний об'єкт;
- експертна оцінка, виходячи з очікуваної вартості металобрухту (запчастин, дров, інших корисних матеріалів), одержаних після закінчення строку експлуатації, за вирахуванням витрат, понесених при цьому;
- експертна оцінка, виходячи зі справедливої вартості об'єкта після закінчення строку експлуатації для подальшого продажу.
Якщо ліквідаційна вартість основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є незначною або немає можливості здійснити її оцінку, вважають що вона дорівнює нулю.
Важливе значення для організації бухгалтерського обліку основних засобів має метод нарахування амортизації, який впливає на величину витрат підприємства. Сума амортизації (зносу) необоротних активів розраховується методами, визначеними П(С)БО 7 «Основні засоби»: 1) прямолінійним; 2) зменшення залишкової вартості; 3) прискореного зменшення залишкової вартості; 4) кумулятивним; 5) виробничим.
Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економних вигод від його використання. Нарахування амортизації за цим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.
Для організації обліку зносу (амортизації) необоротних активів необхідно обрати спосіб розрахунку сум амортизації, визначити структуру носіїв інформації, порядок обліку сум амортизації на рахунках бухгалтерського обліку.
Порядок розрахунку місячної суми амортизації в основному залежить від форми бухгалтерського обліку та технічних засобів, які визначають форму носіїв інформації. Вихідною інформацією для нарахування амортизації є показники щодо наявності основних засобів за групами та місцями використання. Джерелом такої інформації є картотека інвентарних карток. Для нарахування амортизації використовують Розрахунок амортизації або Відомість нарахування амортизації (сформувати Відомість самостійно).