Главная | Обратная связь

Рганізація підсумкового обліку основних засобів. Організація обліку надходження, ремонту, амортизації та вибуття.

Підсумковий облік щодо основних засобів передбачає:

- підбиття підсумків у регістрах синтетичного та аналітичного обліку

- звіряння записів у синтетичному і аналітичному обліку

- складання звітності

При організації підсумкового обліку основних засобів необхідно враховувати різні господарські операції, пов'язані з рухом основних засобів. Серед них: надходження, вибуття, ремонт та поліпшення основних засобів, їх переоцінки, оренда та лізинг, амортизація.

Організація надходження основних засобів.

Джерелом поповнення основних засобів є, насамперед, капітальні інвестиції (будівництво нових об'єктів, реконструкція та розширення існуючих основних засобів, придбання машин й устаткування). Існують й інші джерела -надходження від інших організацій (передача з балансу на баланс, придбання у державних і кооперативних організацій, оприбуткування залишків, виявлених при інвентаризації та ін.).

Для відображення операцій, пов'язаних із надходженням основних засобів призначений рахунок 10 «Основні засоби». Рахунок 10 є активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів.

Більшість основних засобів надходять на підприємство внаслідок здійснення капітальних інвестицій. Капітальні інвестиції - це сукупність витрат на відтворення і поліпшення якісного стану основних засобів. Собівартість об'єкту основних засобів складається з ціни придбання, включаючи мито та податки на придбання, що не відшкодовуються; витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати безпосередньо пов'язані з доведення основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу. Для обліку витрат при придбанні основних засобів за грошові кошти використовується субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» призначених для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10«Основні засоби» (крім об'єктів будівництва та основного стада).

Безоплатне одержання об'єктів основних засобів у бухгалтерському обліку розглядається як збільшення додаткового капіталу на суму, що дорівнює справедливій вартості безоплатно одержаного об'єкта основних засобів, без урахування інших обов'язкових витрат і платежів. При безоплатному одержанні об'єктів основних засобів виникає дохід в сумі амортизації таких об'єктів одночасно з її нарахуванням.

Крім того основний засіб може бути обмінений на подібний об'єкт, який використовується при виробництві такої ж самої продукції та має таку ж саму справедливу вартість.

Організація вибуття основних засобів

На підприємстві виникають ситуації, наслідком яких є списання з балансу основних засобів, тобто здійснюється їх вибуття.

Вибуття основних засобів здійснюється з будь-яких причин, якщо основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання. Основний засіб списується з балансу підприємства в наступних випадках: продаж за плату в порядку реалізації майна, передача за договором дарування стороннім юридичним та фізичним особам, списання внаслідок морального або фізичного зносу, ліквідація при аваріях, стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях, викликаних екстремальними умовами, у зв'язку з реконструкцією та новим будівництвом, передача у вигляді внеску до статутного капіталу інших підприємств та з інших причин. Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення

відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Постійно діюча комісія здійснює:

–безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

–встановлює причини невідповідності критеріям активу;

–визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

–визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість;

– приймає рішення про ліквідацію об’єкта, як непридатного для подальшого використання, складає і підписує акти на списання основних засобів.

В актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів.

У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або
стихійного лиха, до акта додається копія акта аварії і зазначаються обставини
стихійного лиха.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів.

Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх

залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.

Одним із напрямків вибуття основних засобів є їх реалізація. При відображенні операцій з продажу об'єктів основних засобів необхідно враховувати норми П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». П(С)БО 27 установлює у випадках прийняття рішення про продаж основних засобів обов'язковість їх переведення зі складу необоротних активів до складу оборотних активів (товарів) у тому періоді, вякому таке рішення про продаж прийнято.

У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємств необоротні активи (група вибуття), утримувані для продажу, відображаються на дату балансу за найменшою з двох величин - балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.

До вибуття основних засобів за іншими причинами можна віднести нестачу основних засобів. Нестача основних засобів повинна відшкодовуватися матеріально відповідальною особою. Розмір відшкодування регламентується Порядком визначення розмірів втрат від крадіжок, нестач, пошкодження (псування) матеріальних цінностей, за № 116.

При організації обліку ремонту основних засобів передусім потрібно розрізняти види ремонту: поточний (плановий і непередбачуваний), середній, капітальний (комплексний, вибірковий) та знати способи їх здійснення - підрядний і господарський. Від цього залежать як організація документування, так і організація синтетичного і аналітичного обліку ремонтів. Організація бухгалтерського обліку витрат на ремонт, модернізацію, реконструкцію та інші поліпшення основних засобів регламентується П(С)БО 7 «Основні засоби», згідно з яким дані витрати поділяються на 2 групи.

Група 1 включає витрати на поліпшення основних засобів, у результаті здійснення яких економічні вигоди, первинно очікувані від використання об'єкта, зростають. Це - модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо. Згідно з пунктом 14 П(С)БО 7 "Основні засоби" витрати на проведення таких заходів збільшують первинну вартість основних засобів. Ці витрати підприємство обліковує на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" з наступним їх віднесенням на рахунок 10 "Основні засоби".

Група 2 - це витрати, що здійснюються для підтриманням об'єкта в робочому стані, згідно з п.15 П(С)БО 7 "Основні засоби" вони відносяться до витрат звітного періоду, їх облік ведеться згідно з П(С)БО 16 "Витрати".

Для проведення ремонту основних засобів з метою підтримки їх в робочому стані на підприємстві складають графік проведення ремонтних робіт.

З метою контролю за своєчасністю отримання відремонтованих основних засобів з ремонту інвентарні картки по цим основним засобам переміщаються в картотеці бухгалтерії підприємства в розділ "Основні засоби в ремонті". Інвентарні картки прийнятих відремонтованих об'єктів переміщаються у відповідний розділ обліку основних засобів,

При прийнятті відремонтованих основних засобів представником підрозділу, що приймає об'єкт від представника цеху (підприємства), що виконувало ремонт складається форма 03-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів". При здійсненні ремонту сторонніми організаціями акт складається в 2 екземплярах, якщо власними силами — в одному. Працівник бухгалтерії вносить дані про ремонти чи поліпшення до форми 03-6 "Інвентарна картка з обліку основних засобів".

Особливістю організації переоцінки основних засобів є те, що підприємство організує переоцінку об'єкту, якщо його залишкова вартість суттєвовідрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Переоцінці підлягає первісна вартість об'єкта основних засобів, а також коригується знос цього об'єкта, для чого первісна сума і сума зносу об'єкта основних засобів множиться на індекс переоцінки, який визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкта на його залишкову вартість. Коригування залишкової вартості об'єктів основних засобів на дату балансу може бути здійснено в результаті їх дооцінки та уцінки. У цьому разі сума дооцінки включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат. Рішення про переоцінку об'єкту основних засобів приймає керівник підприємства.

Організація обліку оренди та лізингу основних засобів проводиться на підставі П(С)БО 14"Оренда", яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності. Відповідно до нього, орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і як зобов'язання. Таке відображення здійснюється за найменшою на початок строку оренди оцінкою. Найменша оцінка оренди - це або справедлива вартість активу, або теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів.

Теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів, відповідно до п.4 П(С)БО 14, - це платежі, що піддягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати). Фінансова оренда в бухгалтерському обліку - це коли орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання. Але це не означає, що орендар обов'язково в майбутньому придбає цей об'єкт оренди. Тому, якщо об'єкт передається орендарю, гарантованою сумою є ліквідаційна вартість. Особливістю організації синтетичного обліку в умовах оренди є те, що переданий об'єкт оренди обліковується у орендодавця на балансі, а в орендаря - на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи".

Організація обліку амортизації необоротних активів

Організація обліку зносу (амортизації) необоротних активів включає: забезпечення апарату бухгалтерії нормативними до­кументами, що регламентують порядок нарахування зносу (амортизації) необоротних активів та встановлюють норми амортизації; кваліфікацію необоротних активів відповідно до вимог нормативних документів та їх об'єднання у групи з метою нарахування амортизації; розробку методики й техніки нарахування зносу (амортизації) необоротних активів за кожним способом та групою; забезпечення нормами зносу (амортизації) за групами необорот­них активів; вибір регістрів нарахування та обліку амортизації; відображення сум нарахованої амортизації у системі рахунків; облік зносу об'єктів основних засобів.

Для організації обліку амортизації основних засобів важливо встановити об'єктивний строк корисного використання основних засобів та ліквідаційну вартість.

Для кожного об'єкта при зарахуванні на баланс визначають строк корисного використання (експлуатації), протягом якого буде враховуватись амортизація. В обліковій політиці обґрунтовуються процедури, за якими підприємство буде:

- визначати строки корисного використання при зарахуван­ні об'єкта основних засобів на баланс;

- переглядати строки корисного використання по об'єктах основних засобів, які вже знаходяться в експлуатації.

об'єктивним строком корисного використання основних засобів є період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт або кількість одиниць устаткування продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.

Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається підприємством самостійно та зазначається в наказі про облікову політику.

Можливі варіанти визначення строку корисного використання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів представлено в табл.6.4.

Таблиця6.4.