Тема: Організація ведення бухгалтерського обліку.
План 1.Основи організації обліку. 2.Формування облікової політики підприємства. - 1 - Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства повинні вести бухгалтерський облік. За даними цього обліку складається вся звітність: фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Бухгалтерський облік на підприємстві повинен вестися з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідно до ст. 6 цього Закону порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності регулює Міністерство фінансів України. Цей державний орган розробляє План рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності тощо. Важливу організаційну роль в організації бухгалтерського обліку відіграє Державний комітет статистики України, який розробляє та узгоджує з Міністерством фінансів України форми звітності. Згідно з п. 3 ст. 8 цього Закону № 996 керівництво підприємства відповідно до законодавства несе відповідальність за: • організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах; • збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше трьох років. До функцій керівництва підприємства також входить забезпечення облікового процесу та формування облікового апарату. Обліковий процес полягає в реєстрації господарських операцій в момент їх здійснення (якщо це неможливо, то відразу після їх здійснення), оформлення первинних документів та реєстрації господарських операцій в бухгалтерії, відображення операцій шляхом подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку, узагальнення облікової інформації в реєстрах. Завершальним етапом облікового процесу є складання на підставі даних бухгалтерського обліку фінансової та податкової звітності. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, які причетні до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера з дотриманням порядку оформлення та подання до обліку відповідних документів. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку, а також недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Визначаючи організацію бухгалтерського обліку, керівництво підприємства самостійно: • обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та з урахуванням особливостей діяльності й технології обробки облікових даних; • визначає облікову політику підприємства, яка є невід'ємною частиною організації бухгалтерського обліку; • розробляє систему і форму управлінського контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; • затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку; • може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення, які зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. Наказом керівника затверджується порядок організації бухгалтерського обліку (приклад наказу наведено в Додатку 1). Цим наказом, зокрема, визначається: 1) хто веде облік (чисельність, структура облікового апарату, його підпорядкованість і розміщення); 2) як ведеться облік (за допомогою яких рахунків, документів, форм обліку, які реєстри обліку використовуються, яка техніка ведення обліку та технологія обробки облікової інформації); 3) в які терміни та як здійснюється збір, оброблення, узагальнення та надання інформації; 4) план інвентаризації; 5) робочий план рахунків та їх кореспонденція тощо. Технологія обробки облікової інформації, яка включає ручний чи комп'ютерний спосіб, залежить від форми і методів бухгалтерського обліку, зазначених в наказі про організацію бухгалтерського обліку. Вибір тієї або іншої форми покладається на головного бухгалтера і керівника підприємства, що, звичайно, залежить від багатьох факторів, зокрема, матеріальної бази підприємства. Первинний документ є, як відомо, основою бухгалтерського обліку, тому від правильного його оформлення і використання відповідних його форм залежить своєчасність, повнота та об'єктивність інформації, яка потрібна для управління підприємством. В плані документації вказується перелік типових (уніфікованих) та самостійно розроблених форм документів, складається розрахунок потреби в бланках, зазначаються форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності та перелік осіб, що мають право підпису первинних документів. Грошові і розрахункові, фінансові і кредитні документи без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним на це особи вважаються недійсними й не повинні прийматися до виконання. Підприємство повинне забезпечити необхідні заходи для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і реєстрах бухгалтерського обліку та забезпечити їх належне зберігання протягом встановленого терміну. Для організування раціонального руху документів, тобто визначення оптимальної кількості підрозділів і виконавців для проходження кожного первинного документа та строку його перебування в цих підрозділах, розробляється графік документообігу. Графік затверджується керівником підприємства. Він може бути оформлений у вигляді схеми чи переліку робіт зі створення, перевірки і обробки-документів, виконуваних кожним із підрозділів підприємства, а також всіма виконавцями із зазначенням взаємозв'язку і терміну виконання цих робіт. Звіряння облікових документів з фактичною наявністю активів проводиться при інвентаризації. Якщо наявність і обсяг деяких товарно-матеріальних цінностей можна визначити різними способами, то необхідно запропонувати способи їх оцінки. Графік проведення інвентаризацій затверджує керівник. Цей графік обов'язково зазначається в наказі про облікову політику. Специфіка і обсяг діяльності кожного підприємства зумовлюють необхідність розробки робочого Плану рахунків. Міністерством фінансів України розроблений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, який є типовим для підприємств всіх форм власності. Цей План містить значну кількість альтернативних варіантів обліку за багатьма розділами і напрямками. В робочому Плані рахунків потрібно передбачити необхідний цьому підприємству перелік рахунків першого та другого порядку, а також додаткову систему рахунків та реєстрів аналітичного обліку із збереженням нумерації Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденція рахунків, не наведених в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, встановлюється підприємством відповідно до норм чинного законодавства та власних управлінських потреб. - 2 - Бухгалтерський облік як важливе інформаційне джерело для управління підприємством та зовнішніх користувачів повинен бути відповідно організований. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві передбачає розробку його облікової політики. Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Основне призначення облікової політики полягає в: • упорядкуванні облікового процесу на підприємстві; • методологічному та методичному відображенні майна підприємства, господарських операцій та результатів його діяльності; • наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості; • забезпеченні ефективності обліку. Облікова політика будь-якого підприємства повинна дотримуватись принципів організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Кожне підприємство, спираючись на згаданий Закон України та національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, самостійно визначає свою облікову політику, яку воно повинно застосовувати постійно, тобто із року в рік. Відповідно до П(С)БО 1 облікова політика розкривається у примітках до фінансових звітів, де підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику через опис принципів оцінки статей звітності та методів обліку за окремими статтями звітності. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених П(С)БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Такими випадками можуть бути: • доповнення та зміни в статуті підприємства; • зміна вимог органу, що затверджує П(С)БО, • якщо зміни сприятимуть більш повному та об'єктивному відображенню Якщо відбулися зміни облікової політики, то у примітках до фінансової звітності слід розкрити причини і сутність змін. Крім того, вони повинні бути обгрунтовані і оформлені наказом керівника. Встановлення облікової політики для подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій, та для подій або операцій, які раніше не відбувалися, не вважається зміною облікової політики. На вибір облікової політики підприємства чинить вплив значна кількість різноманітних факторів, основними з яких є: • специфіка та обсяги діяльності; • організаційно-правова побудова; • стратегія і тактика фінансово-господарського розвитку; • аспекти системи оподаткування; • свобода в прийнятті рішень з питань ціноутворення та вибору партнерів; • забезпеченість технічними засобами функцій менеджменту; • рівень інформаційного забезпечення підприємства; • рівень кваліфікації бухгалтерських працівників; • чисельність працівників на підприємстві та кількість матеріально відповідальних осіб; • віддаленість структурних одиниць тощо. Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом або розпорядженням про облікову політику, що затверджується керівником підприємства. Важливим аспектом формування наказу про облікову політику є розкриття методики ведення обліку окремих фактів господарської діяльності, якщо чинні стандарти та інші нормативні акти не містять конкретних рекомендацій щодо правил їх обліку. Особливу увагу приділяють визначенню тих методів (способів) ведення обліку, без відомостей про використання яких зовнішніми та внутрішніми користувачами бухгалтерської інформації неможлива об'єктивна оцінка фінансового стану, руху грошових коштів чи визначення кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства. Особливості ведення бухгалтерського обліку, які обрані підприємством при визначенні його облікової політики, застосовуються з 1 січня нового року всіма структурними підрозділами незалежно від місця їх знаходження, включаючи виділені на окремий баланс. Подання інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності забезпечує можливість зіставлення фінансових звітів одного підприємства за різні звітні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|