Елементи групи VІІ В
VІІ В групу складають елементи 25Мn, 45Тс, 75Rе. Будова зовнішніх електронних шарів атомів:
(n – 1)d ns np Фізичні характеристики елементів. Деякі важливі дані про елементи VІІ В групи наведені в таблиці 7. Таблиця 7
В таблці 8 наведені основні відомості про d - елементи VІІ В. Таблиця 8
Прості речовини Манган одержуюють термічним відновленням оксидів чи галогенідів за допомогою Н2, Nа, Мg, Аl, С чи Sі (кремній-термія): 3Mn3O4 + 8Al 9Mn + 4Al2O3; MnO2 + Si Mn + SiO2. Використовують також електроліз водного розчину МnSО4. Тс, Rе отримують відновленням воднем пертехнатів, перренатів чи оксидів або сульфідів: 2NH4ReO4 + 4H2 2Re + N2 + 8H2O; Re2O7 + 7H2 2Re + 7H2O; Tc2S7 + 7H2 2Tc + 7H2S. Хімічна активність елементів зменшується від Мn до Rе: Мn в ряду напруг знаходиться до водню, а Тс та Rе – після нього. Мn, Тс, Rе взаємодіюють з багатьма реагентами, проявляюючи ступені окиснення від +2 до +7. Взаємодію підсилює нагрівання та подрібнення. У вологому повітрі порошкоподібні елементи окиснюються за звичайних умов. Реакції з простими речовинами: Mn + Г2 MnГ2 ( Г - F, Cl, Br, I ); Re + 3Г2 ReГ6 ( Г - F, Cl ); Mn + O2 2MnO; 4E + 7O2 2E2O7 ( E – Tc, Re ); Mn + S MnS; E + 2S ES2 ( E – Tc, Re ). При нагріванні за певних умов манган реагує з азотом та вуглецем, утворюючи нітриди Mn5N2, Mn3N2 та карбіди Mn3C. З фосфором реагують Мn та Re. Реакції з найважливішими реагентами: При нагріванні Мn реагує з розбавленими кислотами ( НСl, Н2SО4 ) з утворенням солей мангану (ІІ) та водню: Mn + H2SO4 → MnSO4 + H2. З НNО3, концентрованою Н2SО4 реагуюють всі метали VІІ В групи: Mn + 2H2SO4(конц.) → MnSO4 + SO2 + 2H2O; 2Re + 7H2SO4(конц.) → 2HReO4 + 7SO2 + 6H2O; 3E + 7HNO3(розб.) → 3HEO4 + 7NO + 2H2O ( E – Tc, Re ); 5Mn + 12HNO3(розб.) → 5Mn(NO3)2 + N2 + 6H2O; Mn + 4HNO3(конц.) → Mn(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O. Бінарні сполуки У бінарних сполуках Мn, Тс, Rе проявляюють ступені окиснення від +2 до +7. Стійкість сполук з низькими ступенями окиснення ( +2, +3, +4 ) від Мn до Rе зменшується, а з високими ( +6, +7 ) – збільшується. Сполуки Мn+6, Мn+7 є сильними окисниками, а сполуки Тс та Rе з низькими ступенями окиснення – сильні відновники. Сполуки з воднем Мn, Тс, Rе не утворюють з воднем сполук певного складу, але добре розчиняють його навіть при відносно невисоких температурах. Галогеніди Для Мn відомі тільки галогеніди для нищих ступеней окиснення, і їх стійкість зменшується в ряду Мn+2, Мn+3, Мn+4. МnF2, MnCl2, MnBr2, MnI2 - кристалічні речовини, крім МnF2, добре розчиняються у воді. У технеція та ренія більш стійкі галогеніди з елементами у вищих ступенях окиснення, більшість з них мають ковалентний тип зв´язків, леткі, диспропорціюють у воді: 3ReCl6 + 10H2O → 2HReO4 + ReO2 + 18HCl. Оксиди Для мангану і ренію відомі оксиди ЕО, Е2О3, ЕО2, ЕО3, Е2О7; для технецію – ТсО2 та Тc2О7. Крім рідкого Мn2О7, всі оксиди за звичайних умов – тверді речовини. Більшість з них є “нестехіометричними” сполуками, і наведені формули тільки приблизно відповідають їх складу. Всі вони напівпровідники. Оксиди Мn у ступенях окиснення +2, +3, +4 можна одержати безпосередньою взаємодією елемента з киснем за схемою: MnO2 MnO MnO2 Mn2O3 Mn3O4. При взаємодії Tc та Re з киснем утворюються тільки Е2О7: 4Re + 7O2 → 2Re2O7. Як правило, оксиди одержують термічним розкладом гідроксидів, солей, відновленням чи окисненням певних сполук: Mn(OH)2 → MnO + H2O; Mn(NO3)2 → MnO2 + 2NO2; 3Mn2O3 + KClO3 → 6MnO2 + KCl; ReO2 + Re2O7 3ReO3. Оксиди Мn, Тс та Rе, крім МnО3, ReO3 та Е2О7, малорозчинні у воді. Оксиди з елементами в нищих ступенях окиснення проявляють основні властивості, а у вищих – кислотні. МnО2 проявляє амфотерні властивості. При дії кислот та лугів утворює нестійкі солі мангану (ІV): MnO2 + 4HCl(розб.) → MnCl4 + 2H2O; MnO2 + 2NaOH → Na2MnO3 + H2O; МnО2 проявляє як властивості окисника, так і відновника: MnO2 + 4HCl(конц.) → MnCl2 + Cl2 + 2H2O; 6MnO2 + 2NH3 → 3Mn2O3 + N2 + 3H2O; 2MnO2 + О2 + 4KOH → 2K2MnO4 + 2H2O; 3MnO2 + KClO3 + 6KOH → 3K2MnO4 + KCl + 3H2O. У порошкоподібному стані МnО2 каталізує термічний розклад КСlО3, КМnО4, Н2О2, NаСlО, окиснення NH3 до HNO3, перетворення оцтової кислоти в ацетон та проявляє значні адсорбційні властивості: поглинає хлор, оксид сірки (IV), солі барію, радію, алюмінію, срібла та калію. Mn2O7 – нестійка сполука, вибухає, розкладаючись: Mn2O7 → Mn2O3 + 2O2. Мn2О7 – дуже сильний окисник. В присутності Н2SО4 за звичайних умов окиснює різні похідні вуглецю. Tc2O7 та Re2O7 - стійкі сполуки, слабкі окисники. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|