Здавалка
Главная | Обратная связь

Елементи групи VІІ В



VІІ В групу складають елементи 25Мn, 45Тс, 75Rе. Будова зовнішніх електронних шарів атомів:

↑↓ − − −, де n (номер періоду) = 4, 5, 6 відповідно.

(n – 1)d ns np

Фізичні характеристики елементів.

Деякі важливі дані про елементи VІІ В групи наведені в таблиці 7.

Таблиця 7

Елемент Mn Tc Re
Ковалентний радіус атома, нм 0,117 0,127 0,128
Радіус іону, нм Е2+ Е3+ Е4+ Е6+ Е7+   0,083 0,065 0,053 – 0.046   0,093 – – – 0,056   – – 0,063 0,055 0,77
Елемент Mn Tc Re
Основна форма існування за звичайних умов Сріблястий метал Сріблясто-сірий метал Сірувато-білий метал
Густина, г/см3, 298К 7,44 11,49 21,03
Температура плавлення, ˚С
Перший потенціал іонізації, В 7,435 7,288 7,88
Спорідненість до електрону, еВ -0,97 0,99 0,38
Електронега- тивність 1,60 1,36 1,46
Ступені окиснення елемента в сполуках (виділені найбільш характерні) +2, +3, +4, +6, +7 +2, +4, +6, +7 +2, +3, +4, +6, +7

 

В таблці 8 наведені основні відомості про d - елементи VІІ В.

Таблиця 8

Символ елемента Mn Tc Re
Українська мова Манган Технецій Реній
Російська мова Марганец Технеций Рений
Латинська мова Manganum Technetium Rhenium
Рік відкриття
Автор відкриття К. Шеєле К. Пер´є, Є. Сегре В. та Н. Ноддак, О. Берг
Вміст в земній корі, масова частка %   9·10–2   –   7·10–8
Основні природні сполуки MnO2, Mn3O4, Mn2O3 Сліди в уранових рудах Домішки в деяких рудах
         
Символ елемента Mn Tc Re
Вміст в організмі людини, масова частка % 10–5
Місце найбільшого накопичення в організмі людини Легені, м´язи, печінка, нирки, селезінка, кістки, головний мозок, гіпофіз
Біологічна роль Бере участь у білковому, мінеральному, жировому, вуглеводному обміні, синтезі аскорбінової кислоти; впливає на процеси розмноження, на центральну нервову систему; на активність багатьох вітамінів, ферментів, гормонів. Не з´ясована Не з´ясована
Найважливіші фармацевтичні препарати MnCl2, MnSO4 - для лікування анемій вагітних; при лікуванні ожиріння, атеросклерозу; КМnО4 – антисептичний, в´яжучий, припалюючий засіб

Прості речовини

Манган одержуюють термічним відновленням оксидів чи галогенідів за допомогою Н2, Nа, Мg, Аl, С чи Sі (кремній-термія):

3Mn3O4 + 8Al 9Mn + 4Al2O3;

MnO2 + Si Mn + SiO2.

Використовують також електроліз водного розчину МnSО4.

Тс, Rе отримують відновленням воднем пертехнатів, перренатів чи оксидів або сульфідів:

2NH4ReO4 + 4H2 2Re + N2 + 8H2O;

Re2O7 + 7H2 2Re + 7H2O;

Tc2S7 + 7H2 2Tc + 7H2S.

Хімічна активність елементів зменшується від Мn до Rе: Мn в ряду напруг знаходиться до водню, а Тс та Rе – після нього.

Мn, Тс, Rе взаємодіюють з багатьма реагентами, проявляюючи ступені окиснення від +2 до +7. Взаємодію підсилює нагрівання та подрібнення.

У вологому повітрі порошкоподібні елементи окиснюються за звичайних умов.

Реакції з простими речовинами:

Mn + Г2 MnГ2 ( Г - F, Cl, Br, I );

Re + 3Г2 ReГ6 ( Г - F, Cl );

Mn + O2 2MnO;

4E + 7O2 2E2O7 ( E – Tc, Re );

Mn + S MnS;

E + 2S ES2 ( E – Tc, Re ).

При нагріванні за певних умов манган реагує з азотом та вуглецем, утворюючи нітриди Mn5N2, Mn3N2 та карбіди Mn3C. З фосфором реагують Мn та Re.

Реакції з найважливішими реагентами:

При нагріванні Мn реагує з розбавленими кислотами ( НСl, Н24 ) з утворенням солей мангану (ІІ) та водню:

Mn + H2SO4 → MnSO4 + H2.

З НNО3, концентрованою Н24 реагуюють всі метали VІІ В групи:

Mn + 2H2SO4(конц.) → MnSO4 + SO2 + 2H2O;

2Re + 7H2SO4(конц.) → 2HReO4 + 7SO2 + 6H2O;

3E + 7HNO3(розб.) → 3HEO4 + 7NO + 2H2O ( E – Tc, Re );

5Mn + 12HNO3(розб.) → 5Mn(NO3)2 + N2 + 6H2O;

Mn + 4HNO3(конц.) → Mn(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O.

Бінарні сполуки

У бінарних сполуках Мn, Тс, Rе проявляюють ступені окиснення від +2 до +7. Стійкість сполук з низькими ступенями окиснення ( +2, +3, +4 ) від Мn до Rе зменшується, а з високими ( +6, +7 ) – збільшується. Сполуки Мn+6, Мn+7 є сильними окисниками, а сполуки Тс та Rе з низькими ступенями окиснення – сильні відновники.

Сполуки з воднем

Мn, Тс, Rе не утворюють з воднем сполук певного складу, але добре розчиняють його навіть при відносно невисоких температурах.

Галогеніди

Для Мn відомі тільки галогеніди для нищих ступеней окиснення, і їх стійкість зменшується в ряду Мn+2, Мn+3, Мn+4. МnF2, MnCl2, MnBr2, MnI2 - кристалічні речовини, крім МnF2, добре розчиняються у воді. У технеція та ренія більш стійкі галогеніди з елементами у вищих ступенях окиснення, більшість з них мають ковалентний тип зв´язків, леткі, диспропорціюють у воді:

3ReCl6 + 10H2O → 2HReO4 + ReO2 + 18HCl.

Оксиди

Для мангану і ренію відомі оксиди ЕО, Е2О3, ЕО2, ЕО3, Е2О7; для технецію – ТсО2 та Тc2О7.

Крім рідкого Мn2О7, всі оксиди за звичайних умов – тверді речовини. Більшість з них є “нестехіометричними” сполуками, і наведені формули тільки приблизно відповідають їх складу. Всі вони напівпровідники.

Оксиди Мn у ступенях окиснення +2, +3, +4 можна одержати безпосередньою взаємодією елемента з киснем за схемою:

MnO2 MnO MnO2 Mn2O3 Mn3O4.

При взаємодії Tc та Re з киснем утворюються тільки Е2О7:

4Re + 7O2 → 2Re2O7.

Як правило, оксиди одержують термічним розкладом гідроксидів, солей, відновленням чи окисненням певних сполук:

Mn(OH)2 → MnO + H2O;

Mn(NO3)2 → MnO2 + 2NO2;

3Mn2O3 + KClO3 → 6MnO2 + KCl;

ReO2 + Re2O7 3ReO3.

Оксиди Мn, Тс та Rе, крім МnО3, ReO3 та Е2О7, малорозчинні у воді. Оксиди з елементами в нищих ступенях окиснення проявляють основні властивості, а у вищих – кислотні.

МnО2 проявляє амфотерні властивості. При дії кислот та лугів утворює нестійкі солі мангану (ІV):

MnO2 + 4HCl(розб.) → MnCl4 + 2H2O;

MnO2 + 2NaOH → Na2MnO3 + H2O;

МnО2 проявляє як властивості окисника, так і відновника:

MnO2 + 4HCl(конц.) → MnCl2 + Cl2 + 2H2O;

6MnO2 + 2NH3 → 3Mn2O3 + N2 + 3H2O;

2MnO2 + О2 + 4KOH → 2K2MnO4 + 2H2O;

3MnO2 + KClO3 + 6KOH → 3K2MnO4 + KCl + 3H2O.

У порошкоподібному стані МnО2 каталізує термічний розклад КСlО3, КМnО4, Н2О2, NаСlО, окиснення NH3 до HNO3, перетворення оцтової кислоти в ацетон та проявляє значні адсорбційні властивості: поглинає хлор, оксид сірки (IV), солі барію, радію, алюмінію, срібла та калію.

Mn2O7 – нестійка сполука, вибухає, розкладаючись:

Mn2O7 → Mn2O3 + 2O2.

Мn2О7 – дуже сильний окисник. В присутності Н24 за звичайних умов окиснює різні похідні вуглецю.

Tc2O7 та Re2O7 - стійкі сполуки, слабкі окисники.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.