Динаміка дебіторської заборгованості за 2010-2012 рр.
Для ефективного управління дебіторською заборгованістю керівництву ТзОВ «Склад-магазин» необхідно: 1. Постійно контролювати стан розрахунків із покупцями; 2. Встановити певні умови кредитування дебіторів, наприклад: - покупець оплачує повну вартість, якщо оплата відбувається період із 11-го по 30-й день кредитного періоду; 3.Визначення знижок чи надбавок щодо різноманітних груп покупців з погляду дотримання ними платіжної дисципліни, наприклад: - покупець отримує знижку 2% у разі оплати товару протягом п’яти днів із моменту покупки; - покупець отримує знижку 5 % при достроковій оплаті; - формування системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань контрагентами; 4. Вибір умов продажу, які забезпечують гарантоване надходження коштів; Заходами щодо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю є: 1.виключення з числа партнерів підприємств із високим рівнем ризику; 2.виявлення фінансових можливостей надання підприємством товарного (комерційного кредиту); 3.формування умов забезпечення стягнення заборгованості; 4.використання сучасних форм рефінансування заборгованості. Рефінансування дебіторської заборгованості - це форма реструктуризації активів, що полягає у перетворенні дебіторської заборгованості в інші ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення. Погашення дебіторської заборгованості є важливим резервом відновлення платоспроможності підприємства, що опинилось у фінансовій кризі. Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є: 2. Форфейтинг – операція щодо рефінансування дебіторської заборгованості за комерційним кредитом, яка оформлюється шляхом індосаменту перехідного векселя на користь банку. У результаті цієї операції комерційний кредит перетворюється в банківський. За своєю сутністю форфейтинг поєднує у собі елементи факторингу та обліку векселів. До заходів рефінансування дебіторської заборгованості, окрім перелічених вище, відноситься також комплекс процедур примусового стягнення заборгованості, зокрема й за позовом до господарського суду. Під час інфляції відтермінування платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише деяку частину вартості проданої продукції. Падіння купівельної спроможності грошей у цей період характеризується коефіцієнтом Кi, зворотним до індексу цін. Якщо встановлена договором сума для отримання становить X, а динаміка цін характеризується індексом цін Iц, то реальна отримана підприємством сума з урахуванням їхньої купівельної спроможності в момент оплати становитиме X :Iц. У межах цієї величини знижка, надана за умови дострокової оплати, дозволила б знизити втрати підприємства від знецінення грошей. Якщо темп інфляції дорівнює 104,6%, тоді індекс цін Iц =1,05. Отже, внаслідок місячної відстрочки платежу підприємство отримає реально лише 95,24% (1 : 1,05*100) договірної вартості продукції. З річної виручки за продукцію, що продається за умов відтермінування оплати, підприємство одержало реально лише 1554,3 тис.грн. (1636,1*0,95). Отже, 81,8 тис.грн. становлять приховані втрати від інфляції. Варіанти альтернативних способів розрахунків із покупцями і замовниками наведені у табл. 3.5. Таблиця 3.5 ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|