 |
|
Аналіз альтернативних способів розрахунків із покупцями і замовниками
| Показники | Варіант I (термін оплати 3 дня за умови 3% знижки) | Варіант II (термін оплати 25 днів) | Відхилення (+,-) |
| 1. Індекс цін | 1,05 | + 0,05 | |
| 2. Коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей | 1 : 1,05 = 0,95 | - 0,05 | |
| 3. Втрати від інфляції із виторгу, тис.грн. | 81,8 | + 81,8 | |
| 4. Втрати від відсотків за кредитами за ставки 11,8% річних(кредитна лінія) тис.грн. | (1636,1 * 3 * 11,8) / (365 * 100) = 1,59 | (1636,1 * 25 * 11,8) / (365 * 100) = 13,22 | + 11,63 |
Продовження табл. 3.5
| 5. Втрати від надання 3%-знижки із тисячі рублів договірної ціни, тис.грн. | 1636,1 *0,03 = 49,08 | - 32,72 | |
| 6. Результат політики надання знижки за скорочення терміну оплати (стр.3 +стр.4 + стор.5) тис.грн. | 50,67 | 95,02 | + 44,35 |
Отже, надання 3% знижки з ціни за умови зменшення терміну оплати дозволяє підприємству скоротити втрати від інфляції та відсотків банку у сумі 44,35 тис. грн.
Іншим засобом впливу в напрямі прискорення розрахунків із покупцями лежить введення штрафних санкцій за затримку платежу. Механізм санкцій здебільшого менш вигідний як продавцю, так і покупцю. Відповідно до ПКУ штрафи, одержані від контрагентів, входять до складу позареалізаційних доходів організації та збільшують оподатковувану базу з податку на прибуток.
З метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості на підприємстві необхідно створити резерв сумнівних боргів, який коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Таким чином, в умовах ризику неплатоспроможності покупців, підприємство попереджає виникнення втрат від сумнівної дебіторської заборгованості. Величина сумнівних боргів визначається:
1.виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
2.виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати;
3.на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Для обчислення резерву сумнівних боргів необхідно враховувати підходи, визначені в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», та інших нормативних документах, які регламентують бухгалтерський облік дебіторської заборгованості. На ТзОВ «Склад-магазин» класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи:
1.Перша група- термін погашення до 30 календарних днів;
2.Друга група- термін погашення до 60 календарних днів;
3.Третя група- термін погашення більше 60 календарних днів;
Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту). Для визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості ТзОВ «Склад-магазин» для спостереження обрано період за попередні три роки, ці дані наведені у табл. 3.6.
Таблиця 3.6