 |
|
Примітка 1.6 «Кредити та заборгованість клієнтів»
Надані (отримані) кредити, розміщені (залучені) вклади (депозити) первісно оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю (в сумі фактично наданих (отриманих) коштів, уключаючи комісійні та інші витрати, що безпосередньо пов'язані з цими операціями) відповідно як актив та зобов'язання і не підлягають взаємозаліку.
На дату балансу кредити, вклади (депозити) оцінюються за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час здійснення амортизації дисконту (премії) та нарахування процентів за виключенням активів та зобов’язань, за якими ефективна ставка не застосовується виходячи з принципу суттєвості.
Бухгалтерський облік операцій з кредитування здійснюється на рахунках класів 1 та 2 Плану рахунків відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків, що затверджена Постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280 зі змінами та доповненнями в залежності від таких критеріїв класифікації кредитів:
- цільове призначення кредитів (кредити, надані позичальникам на задоволення потреби в коштах на фінансування поточної діяльності, кредити овердрафт, враховані векселі, кредити на поточні потреби фізичних осіб, кредити в інвестиційну діяльність, фінансовий лізинг, кредити надані на інші цілі);
- вид контрагента (банки, суб’єкти господарювання, фізичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування);
- термін користування кредитними коштами: (короткострокові [не перевищує один рік – 365 днів або 366, якщо рік високосний] та довгострокові [більше одного року - 365 днів або 366, якщо рік високосний);
- стан кредитної заборгованості: строкові і прострочені.
У залежності від вищевказаних критеріїв бухгалтерський облік наданих кредитів ведеться за різними балансовими рахунками.
Застава, прийнята в забезпечення, оцінюється за ринковою вартістю та обліковується на позабалансових рахунках групи 950 «Отримана застава», та 952 «Іпотека» за сумою, вказаною у договорі застави. Відповідальними фахівцями Банку щоквартально, а також при пролонгації, проводиться перевірка стану заставленого майна та, за потреби, переглядається його вартість.
Гарантії, поручительства, отримані як забезпечення кредитної операції, первісно враховуються за позабалансовими рахунками 9010, 9015, 9031, 9036 в зазначеній у договорі сумі кредиту (розмірі кредитної лінії).
У разі несвоєчасного погашення заборгованості позичальником суми основного боргу та/або процентів та відсутності рішення про подовження строку погашення кредиту, тобто про його пролонгацію, затримана сума переноситься на рахунки прострочених кредитів та прострочених процентів наступного робочого дня після закінчення строку погашення, обумовленого кредитним договором або порушення графіку погашення у разі, якщо кредитний договір діючий.
Процедури визнання зменшення корисності фінансових активів
Банк постійно здійснює оцінку якості кредитних операцій, включаючи міжбанківські активні операції, відповідно до внутрішніх нормативних документів та згідно з вимогами постанови Правління НБУ від 06.07.2000 р. № 279, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03.08.2000 р. за № 474/4695.
Основними факторами знецінення кредиту є якість обслуговування боргу та можливість реалізації забезпечення.
Відповідно до вимог Положення № 279 Банк формує резерв під кредитні ризики. Створення резерву під кредитні ризики – це визнання витрат для відображення реального результату діяльності Банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості його кредитних операцій.
З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику Банк здійснює аналіз кредитного портфеля. Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:
- оцінка фінансового стану позичальника (контрагента Банку);
- стан обслуговування позичальником (контрагентом Банку) кредитної заборгованості за основним боргом і процентами (комісіями та іншими платежами із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості позичальника та спроможність надалі обслуговувати цей борг.
При здійсненні класифікації кредитного портфеля за ступенем ризику визначається категорія кредитних операцій.
На підставі класифікації валового кредитного ризику, та враховуючи прийняте забезпечення, Банк визначає чистий кредитний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування.
Банк створює та формує резерв відповідно до кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземній валютах. Розрахована сума резерву є показником, що характеризує зниження корисності фінансового активу.
За кредитами, класифікованими як «безнадійні», Банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності забезпечення та списує заборгованість за рахунок резерву згідно з рішенням Правління Банку.
Списана безнадійна заборгованість з балансу Банку в подальшому в разі прийняття відповідного рішення Правлінням Банку про:
1) продовження претензійно-позовної роботи щодо погашення заборгованості обліковується на позабалансовому обліку 961 групи рахунків «Списана у збиток заборгованість за активами» та 960 групи «Не сплачені в строк доходи» з метою спостереження за появою можливості стягнення боргу у разі зміни майнового стану боржника. В подальшому Банк продовжує роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу протягом строку позовної давності. Якщо протягом цього строку заборгованість не погашена, то вона вважається Банком повністю безнадійною і списується з позабалансового обліку на основі відповідного рішення Правління Банку;
2) недоцільність проведення претензійно-позовної роботи по погашенню заборгованості, наприклад, якщо на момент прийняття рішення про списання безнадійної до повернення кредитної заборгованості за рахунок відповідних резервів Банк отримав довідку про ліквідацію (скасування державної реєстрації) суб’єкта господарювання та за умови, що правонаступники цього суб’єкта господарювання відсутні, сума списаної з балансу безнадійної до повернення кредитної заборгованості не враховується на позабалансових рахунках 960, 961 групи. Якщо процедура банкрутства суб’єкта господарювання не завершена, суми списаної з балансу безнадійної до повернення кредитної заборгованості продовжують враховуватись на вищевказаних позабалансових рахунках до прийняття рішення про ліквідацію та скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Зобов’язання кредитного характеру
У ході звичайної господарської діяльності Банк надає фінансові гарантії у формі акредитивів, гарантій та авалів. До зобов’язань кредитного характеру відносяться зобов’язання з надання кредитів, включаючи фінансові гарантії та акредитиви. При цьому фінансові гарантії представляють собою безвідкличні зобов’язання щодо виконання платежів Банком у разі невиконання клієнтом його зобов’язання перед третіми сторонами. Зобов’язання кредитного характеру підпадають під такий же кредитний ризик, як і кредити.
Комісії за фінансовими гарантіями визнаються в статті «Інші фінансові зобов’язання». На кожну звітну дату Банк формує резерви під кредитні ризики. Під зобов’язання кредитного характеру Банк створює резерви за методикою Національного банку України.
Кредити, умови яких було переглянуто Банком (реструктуризовані кредити)
З метою забезпечення стабільної діяльності Банку та створення сприятливих умов для виконання позичальниками зобов’язань за кредитними договорами, а також для збереження та/або підтримання їх платоспроможності та відповідного зменшення кредитного ризику, Банк на основі внутрішніх нормативних документів здійснює реструктуризацію кредитів.
Реструктуризація кредитів – це спільні дії сторін діючого кредитного договору (Банку та позичальника) щодо зміни попередньо узгоджених умов погашення кредитної заборгованості, відповідно до викладених у нормативних документах Банку, шляхом укладання додаткового договору (додаткової угоди) при рефінансуванні кредиту.
Робота щодо реструктуризації кредитної заборгованості проводиться з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище внаслідок настання непередбачених обставин, що спричинили негативний вплив на їх здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов’язань за кредитами.
Відповідно до внутрішніх нормативних документів Банк використовує стандартні варіанти реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами позичальників (коригування графіка погашення кредитної заборгованості, зміна кінцевої дати погашення кредиту, відстрочення погашення періодичних платежів за основною сумою боргу та/або за нарахованими доходами (процентами, комісіями) по кредитній операції, зміна іноземної валюти кредитування на національну, зменшення розміру процентної ставки/комісії по кредиту (тимчасово або на постійній основі) або зменшення розміру/незастосування штрафних санкцій, встановлених у кредитному договорі тощо).
З метою забезпечення ефективності управління кредитним портфелем та мінімізації ризику несвоєчасного повернення кредитів, рішення про їх реструктуризацію приймаються виключно колегіально.
Банк постійно аналізує реструктуровані кредити з метою контролю за якістю проведення реструктуризації кредитів та можливості здійснення майбутніх платежів. Такі кредити продовжують оцінюватись на предмет зменшення корисності.