 |
|
Начальники частин (служб) боєпостачання, мінно-торпедного, 3 страница
з їдалень військово-продовольчих пунктів у посуд ешелону;
доставкою гарячої їжі до ешелонів у термосах
військово-продовольчого пункту.
Продовольство для ешелонів доставляється до місць їх стоянки
військово-продовольчими пунктами чи продовольчими складами.
Начальник ешелону виділяє завантажувальну команду для навантаження
продовольства у вагони (на судна).
5.1.17. Офіцери, генерали та адмірали, які їдуть в ешелонах,
забезпечуються їжею з кухонь ешелону за нормою солдатського пайка.
5.1.18. Військовослужбовці, які знаходяться у дорозі в складі
команд чи поодинці, у випадках неможливості одержання гарячої їжі
через їдальні військово-продовольчих пунктів можуть
забезпечуватись так:
військовослужбовці строкової служби - загально-армійським
сухим пайком чи продовольчо-дорожніми коштами;
генерали, адмірали та офіцери, а також прапорщики, мічмани та
військовослужбовці, які служать за контрактом,-
загально-армійським сухим пайком безкоштовно чи грошовою
компенсацією замість належного продовольчого пайка на загальних
підставах.
Виплата продовольчо-дорожніх коштів військовослужбовцям
строкової служби під час руху здійснюється:
при призначенні чи переведенні їх на службу в інші частини,
установи чи військово-навчальні заклади;
при направленні їх на лікування у військові та цивільні
лікувальні заклади;
при вибуванні у відпустку - на час руху до місця проведення
відпустки та назад;
при виїзді у службові відрядження та повернення з них - на
час поїздки;
при направленні у службові відрядження в пункти, де немає
можливості забезпечити харчуванням через їдальні військових частин
(і якщо вони не забезпечувались загально-армійським сухим
пайком) - на весь час перебування в дорозі і у відрядженні в цьому
пункті;
при звільненні зі Збройних Сил України - на час дороги до
вибраного місця проживання.
На час поїздки по території іноземної держави
продовольчо-дорожні кошти військовослужбовцям строкової служби не
видаються, вони забезпечуються загально-армійським сухим пайком.
Для команд чисельністю до 100 чоловік, які відправляються у
пасажирських поїздах, продовольчо-дорожні кошти видаються під звіт
начальнику команди.
5.1.19. Відпускання матеріальних засобів військовим частинам,
з'єднанням, підприємствам та організаціям інших міністерств та
відомств (платним споживачам), а також госпрозрахунковим
підприємствам, організаціям та установам Міністерства оборони
України і фізичним особам здійснюється тільки за рішенням Кабінету
Міністрів України і наказів Міністра оборони України.
5.1.20. За наявності дозволу платні споживачі одержують
матеріальні засоби зі складів (баз) Міністерства оборони України
чи безпосередньо з підприємств, складів і баз постачальників за
нарядами (нарядами-рахунками) відповідних управлінь (відділів)
Центру, оперативних командувань.
5.1.21. Розрахунки з платними споживачами здійснюються на
місці, а відпускання їм матеріальних засобів дозволяється тільки
після попередньої оплати їх вартості.
Військовим частинам, з'єднанням, підприємствам та
організаціям інших міністерств і відомств, розрахунки з якими
здійснюються централізовано, матеріальні засоби видаються зі
складів (баз) Міністерства оборони України без оплати їх вартості.
Якщо розрахунки виконуються на місці, то матеріальні засоби цим
платним споживачам відпускаються тільки після попередньої оплати
їх вартості.
5.1.22. При передислокації військової частини її командир до
переїзду в новий пункт повинен:
закінчити всі розрахунки з постачальниками та платними
споживачами за паливо, комунальні послуги та ін., а також з
працівниками;
виконати всі необхідні роботи щодо приведення до ладу
спеціальних споруд казармено-житлового фонду, комунальних споруд,
устаткування, території, квартирного майна, а також консервації
будівель та споруд;
відповідно до наказу начальника гарнізону комісійно, під
керівництвом КЕЧ району, встановленим порядком передати за актами
казармено-житловий фонд, комунальні споруди, устаткування,
земельні ділянки, меблі та інше квартирне майно, незакінчені
об'єкти капітального будівництва (капітального ремонту), залишки
матеріалів, які заготовлялись для цієї мети та потреб
експлуатації, а також всю документацію відносно перелічених робіт,
об'єктів і майна (облікові документи, журнали по експлуатації,
паспорти та ін.), одночасно отримати атестат від начальника
квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону);
передати, відповідно до вказівки постачальних управлінь
(служб, відділів) військових округів стаціонарну кіноапаратуру,
радіовузли потужністю понад 200 Вт та стаціонарне поліграфічне
обладнання;
здати органу забезпечення залишки бюджетних коштів, а також
авансовий звіт щодо використання коштів, отриманих на капітальне
будівництво і капітальний ремонт;
передати за наказом керівних органів матеріальні засоби та
кошти об'єктів, підсобних господарств, теплиць і майстерень.
5.1.23. Вивозити казармений інвентар, меблі та інше квартирне
майно при передислокації забороняється, за винятком однієї - двох
залізних шаф (ящиків), необхідних для перевезення таємних
документів, коштів та цінностей, з відміткою про це в атестатах.
Передавання казарменого та протипожежного інвентарю,
обладнання і меблів з одного підрозділу в інший у самій військовій
частині дозволяється тільки командиром частини.
5.1.24. При розосереджуванні авіації дозволяється перевезення
з частинами на польові аеродроми всередині оперативного
командування казарменого інвентарю, штабних меблів, а в окремих
випадках, і палива, необхідного для створення нормальних побутових
умов на цих аеродромах.
Перелік і кількість вивезеного з частинами казарменого
інвентарю та іншого квартирного майна повинні бути попередньо
погоджені з відповідними органами квартирно-експлуатаційної
служби.
5.2. Джерела поповнення та порядок видавання матеріальних
засобів військовим частинам (з'єднанням)
5.2.1. Джерелами поповнення матеріальних засобів є: продукція
народного господарства, що надходить до військових частин
(з'єднань) централізовано чи отримується на місцях відповідно до
планів Центру; постачання за прямими договорами; закупівля від
комерційних структур; забезпечення місцевими ресурсами; продукція,
виготовлена підприємствами Міністерства оборони України, а також
силами і засобами військових частин (з'єднань), військовими
сільськогосподарськими підприємствами, підсобними господарствами.
5.2.2. Для безперервного забезпечення матеріальними засобами
в частинах і з'єднаннях зберігаються запаси поточного постачання
озброєння, боєприпасів, пального, продовольства та інших
матеріальних засобів.
Розміри запасів поточного постачання визначаються:
для військових округів (оперативних командувань) - Міністром
оборони України чи його заступниками згідно з нормами,
встановленими рішеннями Кабінету Міністрів України;
для з'єднань, а також військових частин, які не входять до
складу з'єднань, - командуючими військами військових округів у
межах загальних запасів, встановлених військовому округу
(оперативному командуванню);
для військових частин, які входять до складу з'єднань, -
командиром з'єднання у межах загальних запасів, встановлених
з'єднанню.
При визначенні розмірів запасів поточного постачання
враховуються завдання, що виконуються, норми витрат, особливості
розквартирування військ (фізико-географічні умови, віддаленість
від складів, умови підвезення), наявність складської бази,
можливості зберігання матеріальних засобів.
5.2.3. Потреба матеріальних засобів для військової частини
(з'єднання) визначається відповідно до облікової чисельності
особового складу, наявності озброєння та техніки, штатів і табелів
до штатів, норм постачання (витрат), даних про наявність
матеріальних засобів, плану бойової підготовки та річного
господарського плану.
Для отримання даних про забезпеченість з'єднання
матеріальними засобами, управління (служби, відділи) військових
округів (оперативних командувань) використовують їх звітність і
донесення, які подаються відповідно до табеля термінових донесень.
5.2.4. Звітність і заявки військової частини (з'єднання) на
отримання матеріальних засобів, які подаються в управління
(служби, відділи) військових округів (оперативних командувань) та
квартирно-експлутаційних частин районів (гарнізонів), повинні
відповідати законоположенням, що визначають порядок та норми
забезпечення військ.
5.2.5. Матеріальні засоби для забезпечення повсякденної
потреби, створення, поповнення чи поновлення встановлених запасів
видаються військовим частинам (з'єднанням) на підставі планового
забезпечення, що розробляється територіальними центрами
забезпечення на основі повідомлень, які надсилаються управліннями
(службами, відділами) військових округів і
квартирно-експлуатаційними частинами районів (гарнізонів).
Матеріальні засоби, витрати яких нормами не передбачені та
перевищують встановлені норми (аварія, стихійне лихо,
недоброякісність та ін.), а також необхідні для забезпечення
організаційних заходів на навчаннях при плановому призначенні,
видаються розпорядженням відповідного управління (служби, відділу)
військових округів за разовими обгрунтованими заявками військових
частин (з'єднань).
5.2.6. Відпускання (відправлення) матеріальних засобів
військовим частинам і з'єднанням зі складів військових округів
(оперативних командувань) та складів квартирно-експлуатаційних
частин районів (гарнізонів) здійснюється на основі нарядів
(рознарядок) управлінь (служб, відділів) військових округів
(оперативних командувань, територіального центру забезпечення) і
квартирно-експлуатаційних частин районів (гарнізонів), а частинам,
що отримують матеріальні засоби зі складів з'єднання - за
накладними (рознарядками, чековими вимогами), які виписуються
службами з'єднання.
5.2.7. При отриманні пального, спеціального палива та
продовольства військова частина (з'єднання) подає чекові вимоги.
При отриманні пального, спеціального палива і продовольства
та інших матеріальних засобів з баз постачальників одержувач
повинен пред'явити ще й доручення.
5.2.8. При проведенні організаційних заходів та навчань, які
не заплановані з початку навчального року, а також в усіх інших
випадках відпускання (відправлення) матеріальних засобів може бути
здійснено і за телеграфним розпорядженням (телефонограмою)
управління (служби, відділу) військового округу (оперативного
командування) з обов'язковим наступним оформленням наряду.
5.2.9. Матеріальні засоби, які надійшли у військову частину
(з'єднання) залізничним, водним, повітряним чи автомобільним
транспортом, приймаються на основі супровідних (прихідних)
документів чи актів прийому.
5.2.10. Матеріальні засоби зі складів військових округів (з
баз постачальників) відповідно до діючих правил направляються у
частини (з'єднання): зі здавачами складів, без них - під
відповідальність залізниці (водного, повітряного транспорту) чи
видаються на місці приймачам військових частин (з'єднань).
Порядок виклику приймачів і осіб, які супроводжують
(охороняють) вантажі, встановлюється органами вищого штабу на
основі діючих наказів та розпоряджень і повідомляється у частини
(з'єднання) в нарядах, що їм надсилаються.
5.2.11. Приймачами можуть призначатись тільки штатні
матеріально-відповідальні особи (військовослужбовці та службовці)
або офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці, прийняті на
службу за контрактом, згідно з вказівкою командира частини
(з'єднання).
Приймачі перед відправленням повинні бути проінструктовані
начальниками відповідних служб військової частини (з'єднання) про
порядок приймання та перевезення даного виду матеріальних засобів.
5.2.12. Приймач відповідає за збереження прийнятих
матеріальних засобів, крім випадків, коли псування чи втрачання їх
у дорозі сталося з вини залізничного або інших видів транспорту.
5.2.13. Приймач, що отримує матеріальні засоби, повинен:
перевіряти правильність зважування та перерахунку, якість
отримуваного вантажу та його придатність до перевезення;
контролювати правильність складання та кріплення матеріальних
засобів (вантажів) при завантаженні;
перевіряти кількість місць та звіряти їх з супровідними
документами;
при завантаженні матеріальних засобів на автомобільний
транспорт здавати особам, які супроводжують вантаж, або водіям
автомобілів кількість місць за супровідними листами;
здавати одержані матеріальні засоби після доставки їх у
військову частину (з'єднання).
5.3. Організація перевезення матеріальних засобів
5.3.1. Перевезення матеріальних засобів з окружних складів та
баз постачальників, а також зі складів квартирно-експлуатаційних
частин районів (гарнізонів) на склади військових частин (з'єднань)
залежно від відстані, економічної доцільності, кількості вантажів,
стану доріг, терміновості перевезення та ліміту моторесурсів,
дозволеного для витрат, проводиться залізничним, водним,
автомобільним, а при необхідності, і повітряним транспортом.
Перелік матеріальних засобів, що підлягають перевезенню цими
видами транспорту, визначається органами, які організовують
перевезення.
Перевезення військових вантажів автомобільним транспортом на
відстань більше ніж 200 км, при наявності залізниць та водних
шляхів, здійснюється згідно зі спеціальною одноразовою
перепусткою, що видається особами, які, відповідно до наказу
Міністра оборони України, мають на це право.
5.3.2. Перевезення матеріальних засобів залізничним, водним
та повітряним транспортом здійснюється у відповідності з діючими
положеннями про перевезення військ та матеріальних засобів даними
видами транспорту.
5.3.3. Порядок перевезення матеріальних засобів автомобільним
транспортом з окружних складів (без постачальників) військовими
частинами (з'єднаннями) встановлюється заступником командуючого
військами військового округу з тилу. Як правило, матеріальні
засоби автомобільним транспортом військовим частинам (з'єднанням)
підвозяться централізовано. Для цього може використовуватись також
автомобільний транспорт і особовий склад військових частин, що
забезпечуються.
5.3.4. При розміщенні частин з'єднання в одному або декількох
гарнізонах, розташованих на невеликій відстані одна від одної,
централізоване перевезення матеріальних засобів організує
заступник командира з'єднання з тилу силами та засобами з'єднання
і самих військових частин, що забезпечуються.
5.3.5. У гарнізонах, де розташовані військові частини різних
з'єднань, централізоване перевезення організовує начальник тилу
гарнізону силами і засобами військових частин згідно з графіком,
затвердженим начальником гарнізону.
5.3.6. Річні та місячні заявки на централізоване перевезення,
підписані заступником командира військової частини з тилу або
начальником служби, подаються начальником тилу гарнізону
заступнику командира з'єднання з тилу відповідно за 30 і 7 днів до
початку планового періоду, а на позапланові та попутні перевезення
вантажів - за 1 добу до перевезень.
5.3.7. Централізоване перевезення продуктів харчування з
окружних складів виконується силами та засобами окружного
продовольчого складу із залученням, при необхідності, транспорту і
особового складу частин (з'єднань) гарнізону, що забезпечуються.
5.3.8. Матеріальні засоби, що підлягають перевезенню, повинні
бути підготовлені начальниками складів до прибуття транспорту.
Відповідальність за підготовку автомобілів для перевезення
даного виду вантажу покладається на командира частини (підрозділу)
перевезення, начальників складів та старших автомобільних колон.
Навантаження вантажів на автомобільний транспорт, закріплення,
накриття та ув'язування, а також виділення і встановлення
необхідних для навантаження та транспортування пристосувань і
допоміжних матеріалів проводиться вантажовідправником, а
розвантаження вантажів, зняття кріплень, пристроїв та допоміжних
матеріалів - вантажоодержувачем.
5.3.9. Навантаження кожного автомобіля проводиться у
присутності водія, який повинен здійснювати контроль за правильним
складанням, закріпленням та нормою навантаження матеріальних
засобів на автомобіль. Водій несе відповідальність за збереження
вантажу, для цього він повинен прийняти вантаж за кількістю
(масою), перевірити справність тари (упаковки), наявність та
цілість пломб.
На кожен автомобіль вантажовідправник оформляє супровідний
лист, перший примірник якого видається водію під розписку, а
другий залишається у вантажовідправника.
5.3.10. Автоцистерни, автопаливозаправники,
автомастилозаправники, які прибувають за пальним, повинні бути
справними, не мати іржі чи бруду на внутрішній поверхні ємкості, а
також залишків пального або мастила в цистернах та рукавах (щоб
виключити псування одержаного пального чи мастила).
Автомобільні засоби підвезення пального повинні мати справне
спеціальне обладнання (фільтри, помпи, рукави, пристосування для
заземлення та ін.).
Вантажні автомобілі, виділені для перевезення пального та
мастильних матеріалів, повинні мати глушники, що забезпечують
безпеку при пожежі, а також грати або рами - підмощення для
розміщення тари з пальним. Крім того, всі ці автомобілі мають бути
забезпечені вогнегасниками, азбестовою тканиною (азбополотном)
розміром 1х1,5 м та лопатою.
5.3.11. Перевезення продуктів харчування проводиться
спеціально призначеним для цього автомобільним транспортом з
чистими кузовами без всіляких сторонніх запахів. Використання для
перевезення продовольства непристосованого у санітарному
відношенні транспорту забороняється. Під час перевезення
продовольство складається у кузові автомобіля і накривається
чистим брезентом або полотнищем, призначеним лише для цього.
5.3.12. Начальники складів (без постачальників) мають право
відмовити одержувачам у відпусканні продовольства та пального,
якщо транспорт, що надійшов, не відповідає за своїм станом та
обладнанням вимогам, що поставлені до перевезень цих вантажів.
5.3.13. Продукти, які швидко псуються, підвозяться військовим
частинам (з'єднанням) в авторефрижераторах (рефрижераторах) або в
комбінованих автофургонах.
Після перевезень ці транспортні засоби старанно миються
гарячою водою, провітрюються та не менше одного разу на тиждень
дезінфікуються 1% освітленим розчином хлорного вапна з наступним
промиванням теплою водою та ошпарюванням кип'ятком. Свіжу рибу
перевозити разом з іншими продуктами, які швидко псуються, не
дозволяється.
5.3.14. Для перевезення хліба застосовуються спеціально
обладнані хлібні автомобілі-фургони.
При невеликій потребі хліба, м'яса та риби допускається їх
підвезення в спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками,
ящики накриваються чистим брезентом. Хлібні автомобілі-фургони
повинні бути забезпечені двома комплектами лотків.
Авторефрижератори (рефрижератори), хлібні комбіновані
автомашини-фургони повинні мати санітарні паспорти, видані
начальником медичної служби частини (начальником
санітарно-епідеміологічної установи). Форма паспорта узгоджується
з місцевою санітарною інспекцією.
Особи, зайняті перевезенням продуктів харчування, проходять
медичне обстеження та огляди у встановленому порядку.
5.3.15. При перевезенні продовольства, яке швидко псується,
залізничним або водним транспортом вагони, контейнери. судна та
баржі повинні подаватися під завантаження справними, придатними
для перевезення даного вантажу, очищеними від залишків вантажу та
сміття, а в особливих випадках промитими та продезінфікованими.
5.3.16. Придатність пересувного составу у комерційному
відношенні для перевезення даного вантажу визначається:
вагонів - вантажовідправником, якщо навантаження проводиться
його засобами, або залізницею, якщо навантаження здійснюється
засобами залізниці;
контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів -
вантажовідправником.
5.3.17. Відправка продуктів, які швидко псуються, залізничним
та водним транспортом здійснюється в ізотермічних вагонах та
суднах-рефрижераторах. Частина таких вантажів може перевозитись у
критих вагонах (овочі, фрукти, картопля), які в зимовий період
можуть обладнуватись опалювальними приладами.
Пред'явлені для перевезення вантажі, які швидко псуються,
повинні бути транспортабельними. Їх стан та упаковка повинні
відповідати встановленим стандартам і підтверджуватись
документально. На продукти тваринного походження пред'являються
ветеринарні свідоцтва встановленої форми.
При відправці продуктів, які швидко псуються, повітряним
транспортом, потрібно користуватись спеціальною тарою, яка
виключає протікання та засмічування кабіни літака.
5.3.18. Правила і порядок перевезення боєприпасів, вибухових
та вогненебезпечних речовин визначаються особливими настановами та
інструкціями.
5.3.19. Перевезення засобів зв'язку проводиться в пакувальних
ящиках або спеціально обладнаних автомобілях з метою попередження
їх пошкодження в дорозі.
Технічне майно перевозять в ящиках і складають на автомобілях
з урахуванням габаритів та ваги майна.
5.3.20. Особи, які беруть участь у перевезенні, навантаженні
і розвантаженні різних матеріальних засобів, повинні вивчити діючі
настанови та інструкції з цих питань. Відповідальність за
своєчасне вивчення особовим складом та водіями автомобілів вимог
цих настанов та інструкцій несуть відповідні начальники служб
військової частини (з'єднання), командири частин і підрозділів
перевезення та старші автомобільних колон.
Перед видачею зі складу (станції, пристані) призначення
боєприпасів, вибухових, вогненебезпечних та отруйних речовин
начальник складу (начальник відділу зберігання, начальник служби,
командир підрозділу перевезення, старший автомобільної колони)
повинен перевірити, чи знають особи, які беруть участь у
навантаженні і розвантаженні, правила поводження з цими вантажами;
при необхідності проводиться додатковий інструктаж.
5.3.21. Отруйні технічні рідини транспортуються як небезпечні
вантажі. Їх перевезення дозволяється тільки в технічно справних,
запломбованих або запечатаних залізничних цистернах, у спеціальних
вагонах, вагонах-цистернах, вантажних критих вагонах,
універсальних контейнерах, автоцистернах і в тарі, що відповідає
вимогам спеціальних інструкцій щодо поводження з отруйними
технічними рідинами.
5.3.22. При перевезенні високоточних топогеодезичних
інструментів і приладів, а також вимірювальних засобів, блоків та
вузлів систем управління ракетами, радіолокаційних станцій та
іншої високоточної техніки потрібно вжити заходів щодо захисту її
від ударів, впливу сонячних променів, дощу, пилу, бруду і вологи.
Відповідальність за збереження цих інструментів, приладів та
засобів під час перевезення покладається на спеціально виділеного
супроводжувача та водія.
5.3.23. Виконання безперевантажного перевезення матеріальних
засобів у контейнерах, пакетах і на піддонах здійснюється згідно з
діючими настановами та інструкціями щодо пакетного способу
транспортування і зберігання військових вантажів та схемами
механізації вантажно-розвантажувальних робіт, розробленими для
кожного складу і бази.
5.4. Порядок приймання, видачі та зберігання матеріальних
засобів у військовій частині (з'єднанні)
5.4.1. Приймання матеріальних засобів у військовій частині
(з'єднанні) здійснюється у порядку, встановленому Основними
умовами постачання продукції для військових організацій,
інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного
призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю,
Особливими умовами постачання продукції.
5.4.2. Приймання матеріальних засобів, що надходять на адресу
військової частини (з'єднання) під відповідальність залізниці
(водного, повітряного транспорту), здійснюється на залізничній
станції (у порту, аеропорту) призначення комісією військової
частини (з'єднання) у присутності представника залізничного
(водного, повітряного) транспорту.
Обставини, які можуть служити підставою для матеріальної
відповідальності залізниці (порту, аеропорту), військової частини
(з'єднання) чи постачальника (відправника) під час залізничного
(водного, повітряного) перевезення, засвідчуються комерційними
актами або актами загальної форми, складеними представниками
транспортних органів, а також вантажоодержувачем, якщо він брав
участь у перевірці вантажу.
5.4.3. Комерційний акт складається у випадках:
пошкодження чи псування вантажу;
виявлення нестачі матеріальних засобів, які перебільшують
норми натуральних втрат;
виявлення військового вантажу без документів або документів
без вантажу;
неподачі залізницею на залізничну під'їзну колію вагонів з
військовим вантажем протягом 24 годин після оформлення у товарній
конторі (касі) документів на видачу військового вантажу.
В останньому випадку комерційний акт складається тільки на
вимогу військової частини, з'єднання. Приймач (комісія) військової
частини (з'єднання) повинен вимагати складання комерційного акта
також при виявленні несправності вагонів, контейнерів, люків,
трюмів суден або пломб та за наявності ознак втрати, псування або
пошкодження вантажу.
При виявленні інших обставин, не передбачених у цій статті,
складається акт загальної форми.
5.4.4. Порядок складання комерційного акта та акта загальної
форми встановлюється правилами перевезення вантажів.
Комерційний акт підписується начальником станції (порту,
аеропорту) або його заступником, завідуючим вантажним двором і
ваговимірником, а також представником військової частини
(з'єднання), якщо він брав участь у перевірці вантажу.
У комерційному акті повинно бути точно описано стан
військового вантажу та ті обставини, за яких виявлено нестачу
(пошкодження чи псування) вантажів.
На всі питання, вказані у графах бланка акта, повинні
даватись точні відповіді.
5.4.5. Комерційні акти складаються у такі строки:
при розвантажуванні вантажів у місцях загального
користування - у день розвантажування, а у окремих випадках - у
день видавання вантажу одержувачу;
при розвантажуванні на місцях не загального використання -
удень розвантажування вантажу; при цьому, вантаж необхідно
перевіряти у процесі розвантажування або безпосередньо після
нього;
під час руху вантажу - у день виявлення обставин, які
підлягають оформленню комерційним актом.
5.4.6. У випадках відмови транспортних органів від складання
комерційного акта нестача або пошкодження вантажу повинні бути
заактовані комісією військової частини (з'єднання) у день
приймання матеріальних засобів та оскаржено відмову станції
(порту, аеропорту) призначення у вищому транспортному органі.
Крім комісії, акт підписується представником незацікавленої
організації або транспортної міліції.
5.4.7. Залізниця (пароплавство, авіатранспортне підприємство)
несе відповідальність за зберігання вантажу з моменту прийняття
його до перевезення і до видачі військовій частині (з'єднанню) чи
до передачі згідно зі Статутом залізниці ( 457-98-п ) (Кодексом
торговельного мореплавання ( 176/95-ВР ), Статутом внутрішнього
річкового транспорту, Повітряним кодексом ( 3167-12 ) іншому
отримувачу, якщо не буде доведено, що псування чи втрата
військового вантажу відбулася внаслідок обставин, яким залізниця
(пароплавство, авіатранспортне підприємство) не в змозі була
запобігти або усунути.
5.4.8. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату,
нестачу, псування вантажу у випадках, якщо:
військовий вантаж надійшов у справному вагоні (контейнері) із
непошкодженими пломбами вантажовідправника або на відкритому
пересувному составі без перевантаження у дорозі, зі справним
захисним маркуванням, справним кріпленням та за наявності інших
ознак, які свідчать про цілість вантажу;
нестача, псування або пошкодження відбулися внаслідок
природних причин, пов'язаних з перевезенням військового вантажу на
відкритому пересувному составі;