 |
|
Начальники частин (служб) боєпостачання, мінно-торпедного, 6 страница
керівництво господарською діяльністю лазнево-пральних
закладів, контроль за їх утриманням та роботою.
5.14.2. Військові частини (з'єднання) організовують
лазнево-пральне обслуговування особового складу в гарнізонних або
військових лазнях та пральнях, а також у місцевих цивільних лазнях
та пральнях.
5.14.3. Відповідальність за організацію та стан
лазнево-прального обслуговування особового складу несе заступник
командира військової частини з тилу (з'єднання).
5.14.4. Безпосередня організація лазнево-прального
обслуговування особового складу покладається на начальника речової
служби частини (з'єднання), який організовує:
щотижневе миття особового складу та забезпечення його в дні
миття миючими матеріалами, натільною та постільною білизною,
рушниками та онучами;
експлуатацію лазень та пралень;
зберігання та видачу лазнево-прального майна, матеріалів та
інвентарю; заготівлю для потреб частини (з'єднання) дрібного
лазнево-прального інвентарю та лазневих мочалок;
здавання білизни та онуч в пральню не пізніше наступного дня
після миття;
ремонт натільної та постільної білизни силами особового
складу пральні та штатними кравцями, контроль за роботою
лазнево-пральних об'єктів та якістю прання і обробки білизни.
5.14.5. Санітарно-гігієнічний контроль за лазнево-пральним
обслуговуванням особового складу здійснюється медичною службою
частини (з'єднання). При цьому перевіряється:
санітарний стан лазнево-пральних об'єктів;
регулярність миття особового складу та заміни натільної і
постільної білизни, забезпеченість особового складу, який миється,
лазневими рушниками, милом та мочалками;
якість прання білизни, хімічної чистки обмундирування та
спецодягу; повнота та регулярність медичних обстежень і оглядів
працівників військових лазень, пралень та хімчисток.
5.14.6. Контроль за повнотою охоплення миттям особового
складу підрозділу, особливо осіб, які знаходились в добових
нарядах та тих, що прибули з відряджень, покладається на командира
підрозділу.
Старшина підрозділу організує миття всього особового складу
та веде облік відвідування лазні, заміни йому натільної та
постільної білизни, видачі мила в спеціально заведеній книзі.
5.14.7. Миття у лазні особового складу частини (з'єднання)
проводиться щотижнево з обов'язковою одночасною зміною повного
комплекту натільної, постільної білизни та онуч.
Кухарі, пекарі миються у лазні щоденно, зміна натільної
білизни для них проводиться не менше, ніж два рази на тиждень, а
спецодягу - в міру забруднення.
5.14.8. Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці, які
проходять службу за контрактом, та члени їх сімей, в разі
відсутності у пункті розміщення військової частини місцевих
комунальних підприємств, можуть користуватися військовими лазнями
та пральнями за плату.
5.14.9. Підрозділи здають у прання брудну білизну у день її
зміни:
у військових частинах, які мають свої пральні,- безпосередньо
у ці пральні;
у військових частинах, які обслуговуються гарнізонними та
комунальними пральнями,- на речовий склад частини, який потім
розсортовує білизну попредметно і не пізніше наступного дня після
миття особового складу у лазні здає її прати.
5.14.10. Прання, сушіння та прасування солдатських верхніх
сорочок та мундирів проводиться у пральнях або в солдатських
кімнатах побутового обслуговування, а за їх відсутності сорочки
перуться самими солдатами у спеціально відведених та обладнаних
для цього місцях.
5.14.11. У кожній гарнізонній та військовій лазні і пральні
на видному місці вивішуються правила користування лазнею
(пральнею), затверджені начальником гарнізону або командиром
військової частини (з'єднання).
5.14.12. Хімічний чистці піддаються предмети обмундирування,
спеціальний та захисний одяг, теплі речі; вона проводиться у
стаціонарних (центральних, оперативного командування, гарнізонних)
майстернях та у солдатських кімнатах побутового обслуговування.
5.14.13. Передбачене нормами забезпечення для відпускання
мило видається:
для туалетних потреб особового складу - на руки два рази на
місяць за відомістю видачі;
для туалетних потреб хворих, які знаходяться на лікуванні у
госпіталях,- на два тижні вперед;
на разове миття - безпосередньо у лазні;
на санітарно-гігієнічні потреби (кухарям, пекарям,
медпрацівникам та ін.) відпускається у місця колективного
користування (до рукомийників).
На прання білизни миючі засоби відпускаються за нормами, які
встановлено Правилами технологічного процесу обробки білизни за
кількістю майна, що переться, затвердженими Головним речовим
управлінням тилу Міністерства оборони України.
5.15. Організація пожежної безпеки у військовій частині
5.15.1. Пожежна безпека у військовій частині забезпечується
згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України
( 548-14 ) і Положення про органи пожежної безпеки у Збройних
Силах України.
{ Пункт 5.15.1 в редакції Наказу Міністерства оборони N 399
( z1091-09 ) від 04.08.2009 }
5.15.2. У кожній військовій частині для забезпечення пожежної
безпеки необхідно мати:
план протипожежного захисту;
пожежну команду і пожежну техніку;
пожежну обслугу у підрозділах, цехах, майстернях, сховищах,
парках та інших місцях роботи з бойовою технікою і майном;
нормативні запаси води та інші засоби гасіння пожежі;
справні дороги і під'їзди до будівель, пожежних водоймищ і
гідрантів;
засоби зв'язку та сигналізації для повідомлення про пожежу та
виклику сил і засобів гасіння пожежі.
5.15.3. План протипожежного захисту частини визначає вимоги
пожежної безпеки, а також порядок використання сил і засобів
гасіння пожежі. План розробляється начальником служби пожежної
частини під керівництвом начальника штабу за участі начальників
родів військ і служб, затверджується командиром частини,
доводиться до всього особового складу і зберігається: перший
екземпляр - у начальника служби пожежної безпеки, другий - у
стройовій частині.
5.15.4. План протипожежного захисту повинен включати такі
розділи:
загальну інструкцію з вимог пожежної безпеки у військовій
частині, в якій зазначаються загальні протипожежні заходи на
території частини, сигнали пожежної тривоги, порядок залучення сил
і засобів по пожежній тривозі оповіщення посадових осіб;
розрахунок сил і засобів, залучених до гасіння пожежі,
погоджений з місцевими органами пожежної безпеки;
порядок евакуації озброєння, бойової та іншої техніки і
майна.
5.15.5. До плану пожежної безпеки частини додаються:
інструкції із заходів пожежної безпеки у штабі, казармі,
клубі, парках, сховищах. майстернях, на складах і т.ін. з
урахуванням їх особливостей і пожежної небезпеки та інструкції про
порядок дій на період грози, затверджені командиром частини;
витяги з наказів про призначення позаштатного начальника
служби пожежної безпеки (у разі відсутності штатного), позаштатної
пожежної команди (добровільної пожежної дружини),
пожежно-технічної комісії, пожежних постів і обслуг;
відповідальних за пожежну безпеку об'єктів, автоматичних установок
пожежної сигналізації і пожежогасіння, опалювальних печей;
облік приміщень і пунктів робіт, які підлягають обов'язковому
огляду у протипожежному відношенні наприкінці робочого дня;
табель пожежним постам, затверджений командиром частини;
розрахунок необхідної кількості запасів води, обладнання і
засобів гасіння пожежі для об'єктів частини;
схема розташування на території частини доріг, пожежних
водоймищ, гідрантів, засобів гасіння пожежі, основних рубильників
і електрощитів для вимкнення електромежі, пунктів перекриття
газопроводу (за його наявності);
лист відміток про практичне відпрацювання плану;
лист ознайомлення посадових осіб з планом.
5.15.6. Для несення служби щодо попередження і гасіння пожеж
у військових частинах, де немає штатних пожежних команд (обслуг),
створюються позаштатні пожежні команди чисельністю 5-15 осіб. До
складу цих команд призначаються солдати і сержанти, як правило, з
одного підрозділу. Чисельність команди визначається командиром
частини залежно від кількості та пожежної небезпеки об'єктів і
наявності пожежної техніки.
У військових містечках, де розміщено декілька військових
частин, рішенням начальника гарнізону може бути створено об'єднану
гарнізонну пожежну команду.
Зі складу позаштатної пожежної команди щоденно призначається
пожежний наряд, який підпорядкований начальнику служби пожежної
безпеки частини (гарнізону), начальнику команди і черговому по
частині.
До складу добового пожежного наряду входять:
начальник наряду;
водії (мотористи) і номери бойових обслуг за кількістю
доданих пожежних автомобілів (мотопомп) згідно з їхніми
тактико-технічними характеристиками;
постові за кількістю пожежних постів.
На пожежний наряд покладається:
виконання пожежно-постової служби згідно з табелем пожежних
постів;
контроль за виконанням вимог пожежної безпеки у всіх
підрозділах та на території частини;
нагляд за справністю приладів і засобів гасіння пожежі;
перевірка протипожежного стану приміщень наприкінці робочого
дня;
гасіння пожежі.
Для гасіння пожеж за особовим складом позаштатної пожежної
команди закріплюється автомобіль, обладнаний ємкістю для води (2-4
куб.м) і пожежною мотопомпою. Для цього можна також використати
нейтралізаційні, поливні та інші машини. Якщо позаштатній команді
надані пожежні автомобілі, то служба у ній організовується як у
штатній; особовий склад такої команди забезпечується спеціальним
одягом нарівні зі штатною пожежною командою.
Пожежні та інші додані команді автомобілі розміщуються у
теплих приміщеннях.
5.15.7. Використання особового складу пожежних команд
(обслуг, наглядів), пожежних автомобілів (мотопомп), обладнання та
інструменту не за прямим призначенням, а також розміщення у
приміщеннях пожежних депо осіб і підрозділів, що не мають
відношення до органів пожежної безпеки, категорично забороняється.
Особовий склад штатних (позаштатних) протипожежних
підрозділів, у тому числі офіцери і прапорщики, звільняються від
нарядів, не пов'язаних з виконанням служби пожежної безпеки.
5.15.8. У підрозділах, цехах, майстернях, сховищах та інших
місцях робіт з бойовою технікою і майном щоденно призначаються
пожежні обслуги з особовим складом, що постійно чи тимчасово там
працює.
Перед початком робіт старші обслуг (керівники робіт)
визначають обов'язки осіб, призначених до обслуг, та записують їх
прізвища на дошку встановленої форми.
На пожежну обслугу покладається контроль за виконанням у
місцях робіт вимог пожежної безпеки, повідомлення про пожежу,
евакуація майна та техніки і гасіння пожежі.
У підрозділах, щоденно після закінчення вечірньої перевірки,
старшиною роти уточнюється бойова обслуга на випадок пожежі.
5.15.9. Щоденно, наприкінці робочого дня в установлений
командиром військової частини час, всі об'єкти і приміщення, перед
їх закриттям, перевіряються згідно зі спеціальною інструкцією,
пожежонебезпечні - посадовими особами, відповідальними за ці
приміщення, черговими по парку та особами пожежного наряду
частини.
Усі виявлені недоліки повинні бути усунуті до закриття
приміщень, після чого електромережа повинна вимикатись зовнішнім
рубильником. Результати перевірки записуються у журнал пожежної
безпеки об'єктів, приміщень перед їх закриттям.
Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки у цих
випадках є пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі,
що відповідає за приміщення.
Відповідальні за об'єкти (приміщення) при здаванні під
охорону передають жетони начальнику варти.
Начальник пожежного наряду, в установлений командиром частини
час, отримує жетони у начальника варти.
5.16. Фінансове планування, порядок стягнення та витрат
коштів
5.16.1. Завданням фінансового планування в військових
частинах є:
правильне визначення потреби в коштах для забезпечення
бойової готовності частини, виконання планів бойової та фізичної
підготовки особового складу, господарських та культурно-побутових
потреб, утримання озброєння, бойової техніки і майна, для
забезпечення особового складу належним грошовим утриманням та
заробітною платнею;
своєчасне витребування коштів від фінансового органу, що ними
забезпечує;
забезпечення своєчасного господарського та доцільного
витрачання отриманих коштів.
5.16.2. До основних документів з питань фінансового
планування, витребування та витрачання військовою частиною
(з'єднанням) коштів відносяться:
кошторис витрат, заява на кошти, річний фінансовий кошторис,
розрахунки потреби в коштах для кошторисних підрозділів.
5.16.3. Підставою для витребування та витрачання військовою
частиною (з'єднанням) коштів на капітальне будівництво і
капітальний ремонт є:
витяг із затвердженого титульного списку;
затверджений проект, що пройшов експертизу проектів та
доопрацьований за експертним висновком, зі зведеним кошторисом;
кошториси до робочих креслень на окремі об'єкти;
план фінансування капітального будівництва та капітального
ремонту.
Військова частина (з'єднання), що здійснює капітальне
будівництво та капітальний ремонт господарським способом, отримує
зазначені документи від відповідної КЕЧ району (гарнізону).
При отриманні цих документів військова частина (з'єднання)
подає у встановленій формі вимогу на отримання початкового авансу
для заготівлі матеріалів та інших витрат.
5.16.4. Перелік позабюджетних коштів, які дозволяється мати
військовій частині (з'єднанню), встановлюється Головним
фінансово-економічним управлінням Міністерства оборони України.
Позабюджетні кошти можуть бути витрачені тільки на потреби,
передбачені наказами Міністра оборони України та Переліком
позабюджетних коштів Міністерства оборони України, тимчасове їх
позичання або витрачання не за призначенням забороняється.
5.16.5. На кошти грошового фонду частини (з'єднання) та інші
види позабюджетних коштів (крім доходів підсобних господарств) на
початок року розробляються річні кошториси-розрахунки, що
затверджуються командиром військової частини.
5.16.6. Кошти повинні витрачатись відповідно до затверджених
кошторисів та планів за прямим призначенням:
для коштів Міністерства оборони - відповідно до класифікації
витрат кошторису Міністерства оборони України;
для позабюджетних коштів - відповідно за наказами Міністра
оборони України та Переліком позабюджетних коштів Міністерства
оборони України.
5.16.7. Витрата коштів може провадитись лише в межах
сум кожної статті кошторису Міністерства оборони України,
визначених вищим фінансовим органом, а з позабюджетних коштів - у
межах наявності їх з кожного виду та у відповідності з діючими
законами України, наказами і директивами Міністра оборони України.
5.16.8. Розрахунки за матеріальні засоби, які постачаються
військовій частині (з'єднанню) за угодами, укладеними вищими
службами, яким вони підпорядковані, як правило, провадяться
централізованим порядком. Військова частина (з'єднання) за такі
поставки проводить розрахунки за спеціальними вказівками служб,
яким вони підпорядковані, та в межах визначених сум відповідної
статті кошторису Міністерства оборони України.
5.16.9. Розрахунки з підприємствами, установами та
організаціями (незалежно від форм власності) за матеріальні
засоби, придбані військовою частиною, а також за надані послуги
проводяться, як правило, безготівковим порядком шляхом перерахунку
грошей з рахунку військової частини на рахунок відповідного
підприємства, установи, організації згідно з правилами,
встановленими Національним банком України.
5.16.10. Військовій частині забороняється проводити закупівлю
промислових товарів і матеріалів за готівку у приватних (фізичних)
осіб.
Купівлю товарів та матеріалів дозволяється проводити у всіх
торговельних установах, незалежно від форм власності, але з
обов'язковим виконанням встановлених правил купівлі-продажу
товарів з оформленням усіх встановлених цими правилами документів.
5.16.11. Перерахування (видача) сум в рахунок
попередньої оплати дозволяється:
для оплати за договорами (угодами), укладеними з державними
установами, підприємствами та організаціями;
для розрахунку за поштово-телеграфні послуги (міські та
міжміські переговори, передачу телеграм, пересилку посилок,
замовних листів, бандеролей) - у розмірі, що не перевищує
середньомісячних витрат.
5.16.12. Рахунки, за якими придбані матеріальні засоби,
приймаються фінансовою службою до оплати або в погашення
підзвітної суми тільки при наявності на них розписок відповідних
посадових осіб про прийом майна та відміток про його
оприбуткування із зазначенням сторінки та прибуткової статті у
книзі матеріального обліку.
Рахунок за виконану роботу підтверджується доданим до рахунку
актом приймальної комісії військової частини, затвердженим
командиром військової частини.
5.16.13. При оплаті рахунків за електроенергію, воду та газ,
складених на підставі показників лічильників та водомірів. акт
комісії, незалежно від суми рахунку, не складається. Витрати
електроенергії, води та газу письмово підтверджуються
відповідальними особами військової частини.
5.16.14. Всі види майна, пального, продуктів харчування та
палива, які мають бути видані в установленому порядку
військовослужбовцям та працівникам військової частини або членам
їх сімей за плату, підлягають відпусканню тільки після оплати їх
вартості одержувачем.
Відпускання у дозволених випадках пального, речового майна,
продовольства та фуражу організаціям і установам або особовому
складу цих організацій та установ (платним споживачам) проводиться
також після попередньої оплати їх вартості.
Відпускання майна, продовольства, пального і палива в кредит
забороняється.
5.16.15. Кошти за платне майно, продовольство, пальне та
паливо вносяться індивідуальними отримувачами готівкою у фінансову
службу військової частини за квитанцією встановленої форми.
Отримання грошей завідуючим складом та іншими особами, крім
фінансової служби, забороняється.
5.16.16. Паливо та різне майно, в дозволених випадках,
відпускається за плату домоуправлінням, гуртожиткам, готелям,
підсобним об'єктам, сільськогосподарським підприємствам,
підприємствам військторгу, що утримуються при військових частинах,
тільки після попередньої оплати їх вартості.
5.16.17. Підсобні об'єкти військової частини виконують роботи
або надають послуги різним організаціям та окремим особам, у тому
числі генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям, що проходять службу за контрактом,
працівникам військової частини та членам їх сімей тільки за плату.
5.16.18. Підсобні господарства військової частини, які не
переведені на повний господарський розрахунок, не мають права на
відкриття поточного рахунку в установах банків та ведення
самостійного фінансового обліку.
Цей облік здійснюється фінансовою службою військової частини.
Негоспрозрахункові підсобні господарства військової частини
виконують свою роботу згідно з річним виробничим планом,
затвердженим командиром частини, а також кошторисами,
затвердженими в установленому порядку.
Виконання робіт або надання послуг стороннім організаціям та
окремим особам, які не належать до Збройних Сил України,
допускається лише у випадках та у порядку, встановлених наказами
Міністра оборони України.
5.16.19. На доходи від виконання негоспрозрахунковими
підсобними господарствами платних робіт та послуг, а також на
зроблені за рахунок вказаних доходів витрати (утримання
понадштатного особового складу, придбання матеріалів та
інструментів, ремонт обладнання, удосконалення виробництва та інші
витрати) фінансовою службою військової частини складається на
кожне господарство кошторис, затверджений командиром частини.
За витратами на утримання особового складу господарства
кошторис повинен відповідати затвердженому та зареєстрованому в
установленому порядку штатному розкладу.
5.16.20. Військова частина протягом грудня кожного року
зобов'язана:
повністю закінчити розрахунки з установами, підприємствами та
організаціями за отримані від них в поточному році матеріальні
засоби чи надані послуги;
вжити заходів для повного стягнення дебіторської
заборгованості;
не допустити на 1 січня перевитрат коштів по статтях
кошторису Міністерства оборони України, видах позабюджетних
коштів, а також не допустити перерахунку коштів за матеріальні
засоби та послуги, які будуть фактично отримані (надані) в новому
бюджетному році.
5.17. Торговельно-побутове забезпечення військової частини
(з'єднання)
5.17.1. Торговельно-побутове забезпечення включає торгівлю
продовольчими та непродовольчими товарами, громадське харчування і
побутове обслуговування.
5.17.2. Торговельно-побутове забезпечення
військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників військової
частини (з'єднання) Збройних Сил України здійснюється державними
підприємствами військової торгівлі, а також іншими суб'єктами
господарювання, що здійснюють торговельно-побутове забезпечення
військових частин (з'єднань). { Підпункт 5.17.2 в редакції Наказу
Міноборони N 183 ( z0819-06 ) від 10.04.2006 }
{ Підпункт 5.17.3 виключено на підставі Наказу Міноборони
N 183 ( z0819-06 ) від 10.04.2006 }
5.17.3. В кожній військовій частині або гарнізоні (поряд
розташованих військових частинах), береговій базі з'єднання
кораблів та військово-морській базі за діючими нормативами
утворюються:
продовольчі та непродовольчі магазини (універсальні і
спеціалізовані) - хлібні, овочеві, меблеві, господарських товарів
та ін.;
солдатські (матроські) магазини та кіоски, у тому числі,
кіоски в казармах і на кораблях 1, 2 рангів;
магазини та кіоски "Військова книга";
їдальні, кав'ярні та буфети, а також магазини кулінарії:
складські та службові приміщення;
фруктоовочесховища;
комбінати побутового обслуговування, ательє (майстерні) з
пошиву та ремонту обмундирування та взуття, перукарні, фотоательє,
майстерні з ремонту годинників та інші виробничо-побутові об'єкти;
пункти прокату, приймальні пункти хімічного чищення;
цехи по виробництву безалкогольних напоїв, випічці
хлібобулочних виробів, переробці плодів та овочів, коптильні цехи;
підсобні господарства та інші об'єкти.
5.17.4. Умови торговельно-побутового забезпечення військових
частин (з'єднань), у тому числі віддалених, нечисленних гарнізонів
та підрозділів, кораблів на рейдах, пунктів розосередження
визначаються відповідними господарськими договорами на
торговельно-побутове забезпечення. { Підпункт 5.17.4 в редакції
Наказу Міноборони N 183 ( z0819-06 ) від 10.04.2006 }
5.17.5. Військова частина (з'єднання) у встановленому
законодавством порядку передає в оренду державним підприємствам
військової торгівлі, а також іншим суб'єктам господарювання, що
здійснюють торговельно-побутове забезпечення військових частин
(з'єднань), індивідуально визначене нерухоме та рухоме військове
майно. { Підпункт 5.17.5 в редакції Наказу Міноборони N 183
( z0819-06 ) від 10.04.2006 }
{ Підпункт 5.17.6 виключено на підставі Наказу Міноборони
N 183 ( z0819-06 ) від 10.04.2006 }
5.17.6. Заявки на розгортання об'єктів торгівлі з вказанням
місця та термінів подаються завчасно начальнику відповідного
військторгу (відділу) або керівнику державного підприємства
військової торгівлі такими особами:
для забезпечення військової частини - її командиром через
начальника гарнізону;
для забезпечення з'єднання - його командиром через відповідні
структури Міністерства оборони України.
Заявка на торговельно-побутове забезпечення в польових умовах
частини (з'єднання) їдальнями, буфетами та автомагазинами
подається так само, але не пізніше, ніж за 15 діб до його
розгортання.
Термін, обсяги торговельно-побутового та
матеріально-технічного забезпечення військової частини (з'єднання)
в польових умовах узгоджуються командирами та керівниками
державних підприємств військової торгівлі, військторгів (відділів)
шляхом укладання договорів, в яких обумовлені інтереси військової
торгівлі та військової частини (з'єднання).
5.17.7. Розпорядок роботи торговельно-побутових об'єктів
узгоджується з командиром військової частини (з'єднання) та
встановлюється начальником військторгу (відділу), керівником
державного підприємства військової торгівлі відповідно до
законодавства про працю.
5.17.8. В окремих випадках, в разі неможливості спорудження
офіцерських їдалень, харчування нечисленних груп офіцерів та
прапорщиків, за плату, організується в солдатських (матроських)
чайних.
5.17.9. В містах, на території відокремлених житлових
масивів, де проживають військовослужбовці, члени їх сімей,
працівники Збройних Сил України, торговельно-побутові об'єкти
утворюються за відсутності на цій території або поблизу неї мережі
інших форм торгівлі та побутових підприємств.
5.17.10. Військовій частині (з'єднанню), де стаціонарна
торговельна мережа не розгалужена, військторг (відділ), державне
підприємство військової торгівлі надає допомогу в організації
виїзного торговельно-побутового забезпечення.
5.18. Господарство роти
5.18.1. Завдання та організація ротного господарства
5.18.1.1. Ротне господарство є складовою частиною військового
господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для
забезпечення бойової підготовки та виховної роботи роти,
задоволення матеріально-побутових та культурних потреб її
особового складу. Для цього за ротою закріплюється приміщення
згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України
( 548-14 ) та виділяються необхідні кошти.
{ Підпункт 5.18.1.1 в редакції Наказу Міністерства оборони N 399
( z1091-09 ) від 04.08.2009 }
5.18.1.2. Організація та ведення ротного господарства повинні
бути спрямовані на створення умов, що забезпечують зразковий
внутрішній порядок, зберігання, правильне утримання та
використання озброєння, бойової техніки, транспорту і майна, що є
у роті, а також підтримання охайного зовнішнього вигляду
військовослужбовців.
5.18.1.3. Головним завданням ротного господарства є:
підтримання у постійній бойовій готовності озброєння, бойової
техніки та транспорту;
вчасне отримання та видача особовому складу роти належних
матеріальних засобів та коштів;
створення нормальних побутових умов, що сприяють успішному
проведенню бойової підготовки особового складу роти;
правильне використання, збереження, економне витрачання
призначених коштів, а також казарменого інвентарю та навчальних
посібників.
5.18.1.4. Ротне господарство організовує командир роти. Він
керує ротним господарством і несе відповідальність за його стан та
за забезпечення особового складу належними матеріальними засобами.
Помічникам і та виконавцями розпоряджень командира роти з питань
ведення господарства є командири взводів та старшина роти.
5.18.1.5. Посадові особи роти з питань ведення ротного
господарства виконують свої обов'язки згідно з вимогами Статуту
внутрішньої служби Збройних Сил України ( 548-14 ). Зокрема, вони
повинні: { Абзац перший підпункту 5.18.1.5 в редакції Наказу
Міністерства оборони N 399 ( z1091-09 ) від 04.08.2009 }
знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та
інструкції щодо ведення господарства роти;
знати норми постачання матеріальних засобів та порядок
забезпечення ними особового складу;
здійснювати контроль за правильним використанням та
витрачанням матеріальних засобів;
проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних
засобів у визначені строки;
підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для
навчальної мети приміщеннях і на закріпленій за ротою території;