 |
|
ЗМІСТ ОСВІТИ ІЗ СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ТА ОСОБЛИВОСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ
План:
1. Основні види плануючих документів ВНЗ.
2. Стандарти вищої освіти.
3. Сутність Болонського процесу.
4. Особливості запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні.
1. Основні види плануючих документів ВНЗ.
Необхідність плануючих документів.
Одним з проявів розумної діяльності людини є її здатність передбачати результати своєї діяльності. Чітке визначення бажаних цілей і планованих кроків по їх здійсненню висловлює суть передбачення. Сам розум людини формувався як відпрацювання та вдосконалення прогностичних функцій свідомості. Ясно, що діяльність людини тим успішніше, чим реальніші бажані цілі і продуктивніші способи їх досягнення. Починаючи від простого добування їжі і до самих загальних проблем організації та управління державою і суспільством виявляється ця плануюча функція свідомості.
Весь прогрес людини і людства може бути представлений як поступове вдосконалення цієї функції свідомості, як прагнення подолати дію стихійних прихованих сил, що стримують суспільний розвиток. Найбільш важкими сферами планування виявилися сфери господарської діяльності, особливо сфера сільськогосподарського виробництва. Однак деякі галузі суспільного життя виявилися цілком пристосованими до різноманітних проявів планування і більш-менш чіткої організації – це насамперед армія і система освіти. Саме ці сфери суспільного життя і в минулому і в сьогоденні розвиваються завдяки плануючій діяльності різних адміністративних служб, бо тут є умови для більш-менш чіткого виконання всіх статутних приписів і кількісного вираження складових цих сфер життя елементів.
Так в будь-якій системі вуз має кількісні показники набору студентів, кількісні показники оцінки знань і умінь, кількість освоюваних курсів, кількість іспитів та заліків, курсових і контрольних робіт і т.д., що в сукупності і визначає той обсяг знань, яким повинен володіти фахівець з тієї чи іншої спеціальності і кваліфікації. Тому у вищій школі, починаючи від міністерства і закінчуючи кафедрою, окремим викладачем, аспірантом і студентом існує ціла система документів, які планують і організовують навчальний процес.
Документи організаційного характеру.
Плануючі навчальну роботу документи можна підрозділити на дві основні категорії. До першої можна віднести документи організаційного характеру: це плани роботи вченої ради вузу, ради факультету, кафедри, індивідуальні плани викладачів, аспірантів і докторантів.
Індивідуальний робочий план викладача є основним документом, в якому відображається навчальна, методична, наукова та організаційна робота (обов'язки) викладача вищого закладу освіти протягом навчального року. Він розглядається на засіданні кафедри і затверджується завідувачем кафедри. Індивідуальний робочий план завідувача кафедри затверджується деканом факультету. Зміни в нього протягом навчального року можуть бути внесені на підставі рішення кафедри за згодою викладача. Після завершення навчального року в індивідуальному робочому плані робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи.
Індивідуальний навчальний план студента – це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб. Він складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, обрані студентом, з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Методичне керівництво індивідуальним навчанням студентів та контроль за виконанням ними індивідуальних навчальних планів здійснюється деканами факультетів (завідувачами відділень) та відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями).
Документи змістовного характеру.
До другої групи належать документи змістовного характеру, що визначають характер спеціальності і кваліфікації. Їх ще називають науково-методичним забезпеченням навчального процесу. При цьому, навчально-методичне забезпечення має державні складові і складові вищого навчального закладу.
До державних складових відносяться: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники з грифом Міністерства освіти.
До складових навчально-методичного забезпечення, які розробляються вищим закладом освіти відносяться: робочі навчальні плани та програми; навчальні програми з вибіркових навчальних дисциплін; навчальні посібники без грифу Міністерства освіти; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт); інші матеріали, які визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комісія), вищий заклад освіти.
Всі ці документи визначають загальну діяльність вузу, деканату, кафедри, викладача та студента. Саме вони становлять особливий інтерес з точки зору методики викладання. Розглянемо коротко їх функціональні особливості.