Здавалка
Главная | Обратная связь

Особливості запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні.



Сутність кредитно-модульної системи.

Впровадження у вищих навчальних закладах України кредитно-модульної системи організації навчального процесу розпочалося ще до підписання у 2005 р. Болонської декларації. Спершу Міністерство освіти і науки України видало накази «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу» № 48 та «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 - 2005 роки» № 49 від 23.01.2004 р.

Надалі запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу регламентувалося наказами Міносвіти: «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» № 812 від 20.10.2004 р., «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» № 774 від 30.12.2005 р., «Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство на період до 2010 року» № 612 від 18 07.2007 р., «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи» № 943 від 16.10.2009 р. Цим наказом Європейську кредитно-трансферну систему було запроваджено у вищих навчальних закладах України з 2009/2010 навчального року.

Основні поняття кредитно-модульної системи організації навчального процесу визначено у Тимчасовому Положенні про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженому наказом «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу» № 48 від 23.01.2004 р.

Згідно з цим положенням:

– кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

– заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

– модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), яку реалізують за допомогою відповідних форм навчального процесу;

– змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Метою впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, згідно з положенням, є «підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі», а основні завдання системи такі:

– адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, ураховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

– забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку й підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

– стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

– унормування порядку надання студенту можливості здобуття професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу була запроваджена в 2005/2006 навчальному році в усіх вищих навчальних закладах України III-IV рівнів акредитації на перших курсах навчання. Вона передбачає: впровадження кредиту як одиниці виміру та обліку навчального часу студента в Європейській кредитно-трансферній системі (ECTS); вивчення навчальної дисципліни й оцінювання знань студентів за змістовими модулями; визначення підсумкової оцінки за 100-бальною шкалою.

Вважають, що оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою сприяє:

– підвищенню мотивації студентів до систематичної активної роботи протягом усього періоду навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, переорієнтації їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь і навичок;

– відкритості контролю, який ґрунтується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з її змістом, формами, видами контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання, відображеними у навчальній програмі та робочій навчальній програмі дисципліни;

– подоланню елементів суб'єктивізму в оцінюванні знань, що забезпечується впровадженням, крім традиційного опитування, інших різноманітних форм контролю, оцінюванням усіх видів навчальної роботи студента протягом семестру (самостійної роботи, виступів на засіданнях наукових гуртків, конференціях тощо), які визначено робочою навчальною програмою, котру доводять до відома студента на початку вивчення дисципліни;

– забезпеченню належних умов для вивчення програмового матеріалу всіх навчальних дисциплін і підготовки до контрольних заходів;

– розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їхнього творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

До основних складових кредитно-модульної системи організації навчального процесу належать кредит і змістовий модуль.

Кредит (лат. creditum – позика) як одиниця виміру ти обліку навчального часу студента в Європейській кредитно-трансферній системі (ECTS) становить 36 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік становить 60 кредитів ECTS (на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр» із терміном навчання чотири роки – 240 кредитів ECTS). Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначають діленням загального обсягу годин із навчальної дисципліни на ціну кредиту (36 годин) з округленням до 0,5 кредиту. Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен охоплювати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

Змістовий модуль (лат. modulus – міра) – це розділ (частина) навчальної дисципліни, що містить набір логічно пов'язаних між собою тем навчальної дисципліни, теоретичних положень, висвітлених під час лекцій, передбачає отримання навичок на практичних (семінарських, лабораторних) заняттях, виконання тестових самостійних та індивідуальних завдань студентами. Кількість змістових модулів із кожної навчальної дисципліни визначається складеною викладачем робочою навчальною програмою та залежить від кількості кредитів, відведених для вивчення дисципліни, кількості годин, відведених на практичні (семінарські, лабораторні) заняття та форми семестрового контролю – іспиту чи заліку. Можна, наприклад, виокремлювати два чи три змістові модулі за семестр у разі вивчення дисципліни з обсягом аудиторних занять в один кредит ECTS.

Переваги і недоліки кредитно-модульної системи.

Метою кредитно-модульної системи організації навчального процесу є спонукання студента до активної самостійної роботи протягом усього семестру (а не тільки під час екзаменаційної сесії, як це відбувалося раніше). Однак упровадження цієї системи спричинило і негативні наслідки, одні з яких є очевидними, інші – прихованими чи потенційними.

Зокрема, кредитно-модульна система спонукає викладача виконувати роль обліковця, який повинен реагувати на кожне пізнавальне зусилля студента, оцінюючи його в балах і ведучи протягом семестру, а то й навчального року відповідний облік. Крім журналу обліку успішності («навчальних досягнень студентів»), який у тій чи тій формі є в кожного викладача, у вищому навчальному закладі мають бути впроваджені індивідуальні навчальні плани студентів, складання яких здійснюватиметься на основі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), сформованих відповідно до освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Контроль за складанням і виконанням таких планів покладено на кураторів академічних груп, яким за це нараховуватимуть навчально-педагогічне навантаження з розрахунку чотири години на кожного студента за навчальний рік. Якщо в академічній групі зазвичай налічується 25-30 студентів, то очевидно, що ведення індивідуальних навчальних планів студентів теж перетворюватиме викладачів-кураторів на обліковців, забираючи час, призначений не тільки для науково-дослідницької, а й навчальної роботи.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу фактично розтягує екзаменаційну сесію на весь семестр: студенти повинні постійно писати, а викладачі – перевіряти реферати, есе, конспекти навчальних чи наукових текстів, анотації публікацій, модульні контрольні роботи тощо. Така інтенсифікація навчального процесу, безперечно, сприяє підвищенню його ефективності. Однак вона можлива в разі, коли викладач працює з невеликою кількістю студентів, як це відбувається у вищих навчальних закладах країн, що започаткували Болонський процес. Якщо ж викладач проводить семінарські заняття в багатьох академічних групах, у яких сумарно налічується 100 - 150 і більше студентів, або якщо він читає лекції для такої кількості студентів за відсутності семінарських занять із дисципліни, то модульний контроль перетворюється на формальність, оскільки викладач фізично не в змозі адекватно оцінити знання кожного студента.

Потенційним недоліком кредитно-модульної системи організації навчального процесу є те, що вона може сприяти фрагментації знань студентів, не забезпечуючи глибокого і систематизованого засвоєння матеріалу з навчальної дисципліни. Бали студенту нараховують за будь-який вияв його знань із конкретної теми – написання реферату чи виступ із питання плану семінарського заняття, доповнення виступу іншого студента, участь у дискусії тощо, а ґрунтовних системних знань з теми він може не мати. Якщо при цьому модульні контрольні роботи проводять формально або вони взагалі не передбачені, то студенти отримують оцінкові бали фактично за окремі фрагменти знань із дисципліни.

До негативних наслідків можуть призвести відмова від іспиту як форми підсумкового контролю й оцінювання знань студентів тільки за результатами модульного контролю, що набувають дедалі більшого поширення, оскільки в Тимчасовому положенні про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців указано: «Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації екзаменаційних сесій».

Період підготовки студентів до іспитів є якісно новим етапом в оволодінні ними матеріалом навчальної дисципліни. У цей час відбуваються узагальнення, синтез і систематизація знань студентів, здобутих ними частинами на лекціях, семінарських заняттях, у процесі самостійної роботи протягом семестру. Цілісне уявлення про науку як систему ідей, понять, законів, розуміння її внутрішньої логіки, місця в системі наукового знання у багатьох студентів складається саме під час підготовки до іспитів, коли їм доводиться охоплювати відразу весь вивчений раніше матеріал.








©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.