Види ветеринарно-санітарної експертизи, їх особливості
До видів ветеринарне-санітарної експертизи залежно від виду об'єкта, місця та мети її проведення належать: - передзабійний огляд тварин; - післязабійний огляд туш і органів тварин та птиці; - післязабійна експертиза туш і органів тварин та птиці; - експертиза продуктів тваринництва та сировини тваринного та - державний ветеринарний контроль на державному кордоні, Ветеринарно-санітарну експертизу здійснюють на підприємствах, де відбувається забій тварин, її проводить санітарний лікар. Експертиза включає перевірку ветеринарного свідоцтва, правильності його оформлення, передзабійний ветеринарний огляд тварин, ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів тварин. Техніка проведення ветеринарного огляду і ветеринарно-санітарної експертизи передбачає приймання на підприємстві партій забійних тварин за масою, вгодованістю, за якістю м'яса. При цьому лікар ветеринарної медицини перевіряє ветеринарне свідоцтво, правильність його оформлення. Перевірка свідоцтва дає можливість визначити стан господарства, з якого надійшли тварини, наявність хвороб, щеплень. Лікар ветеринарної медицини під час пропускання тварин на територію переробного підприємства перевіряє відповідність партії тварин за кількістю, видами, статтю, віком супровідним документам. Під час огляду він визначає загальний стан тварин, який супроводжується сортуванням тварин і відділенням слабих і хворих. У разі правильного оформлення ветеринарних і супровідних документів, відсутності порушень і розходжень між ними лікар ветеринарної медицини ставить штамп-пропуск на супровідних документах, після чого партія вважається прийнятою. Якщо виявлено розбіжності між фактичною кількістю і даними документів, хворих або вимушено забитих тварин, партію відправляють на карантин. Передзабійний огляд тварині перевірка ветеринарних документів дозволяють забезпечити надходження на переробку здорових тварин і отримання доброякісного продукту. Огляд проводиться відповідно до діючих "Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарне-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів". Не підлягають забою тварини, молодші 14 днів, птиця — 30 днів. Забій хворих тварин, тих, що можуть бути заражені інфекційними хворобами, а також таких, які можуть загинути внаслідок важких травм, переломів, опіків та інших пошкоджень, дозволяється у випадках, передбачених відповідними інструкціями і правилами, Забій тварин забороняється за підозрою або виявлення у них сибірки, емфіматозного карбункулу, правця, ботулізму, чуми великої рогатої худоби, чуми верблюдів, сказу, злоякісного набряку, брадзота, ентеротоксимії овець, катаральної гарячки великої рогатої худоби та овець, африканської чуми свиней, туляремії, сапу, епізоотичного лінфангіту, меліоїдоза (неправдивого сапу), міксоматозу та геморагічної хвороби кроликів, а також грипу птахів. При виявленні сибірки, після огляду всіх тварин і термомометрії, їх ділять на дві групи: хворих і підозрілих на хворобу; підозрілих на зараження. Тварин першої групи лікують введенням сироватки проти сибірки та антибіотиків. Після видужування та визначення нормальної температури протягом 14 діб їх забивають на санітарній бойні. Підозрілим на зараження тваринам вводять сироватку проти сибірки з профілактичною метою та спостерігають за їх станом. За відсутності ознак хвороби та при нормальній температурі тварин забивають через 3 доби. При виявленні у тварин сибірки, екфіматозного карбункулу, ботулізму, правця їх лікують, а після лікування та відповідної витримки відправляють на санітарну бойню. За наявності інших хвороб тварин ізолюють та знищують. Тварин, прийнятих на підприємство, сортують за видом, віком, статтю. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|