Главная | Обратная связь

Порядок проведення санітарно-гігієнічної експертизи товарів

Санітарно-гігієнічна експертиза, як і товарна експертиза, скла­дається з трьох етапів: підготовчого, основного і заключного.

Може проводитися планова, позапланова експертиза і експертиза вітчизняних та імпортних товарів, які підлягають обов'язковій сер­тифікації.

Планова гігієнічна експертиза проводиться з метою контролю за якістю харчової продукції за органолептичними, фізико-хімічними і бактеріологічними показниками спеціалістами санітарно-епідеміологічних станцій за завданням вищих Інстанцій або, як виня­ток, за проханням контролюючих організацій. Основним завданням планової гігієнічної експертизи є контроль за дотриманням санітарних норм та правил під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації харчових продуктів (особ­ливо швидкопсувних) і готової їжі; за використанням нових ма­теріалів для виробів, тари, упаковки та обладнання, яке щільно при­лягає до харчових продуктів; за дотриманням норм в їжі залишкової кількості пестицидів, солей важких металів, антибіотиків, шкідливих домішок, харчових добавок (консервантів, барвників, ароматиза­торів) тощо.

Планова експертиза передбачає також контроль за випуском но­вих видів харчових продуктів як з традиційної, так і з нетрадиційної сировини.

Позапланова гігієнічна експертиза здійснюється з метою кон­тролю за харчовими продуктами, якість яких з гігієнічної точки зору викликає сумнів або видається небезпечною, проводиться працівни­ками СЕС з власної ініціативи, а також за санітарно-епідеміологічними показниками або за зверненням різних відомств та організацій.

Експертиза якості харчової сировини, що імпортується, і про­дуктів харчування, які підлягають обов'язковій сертифікації, здійснюється на договірних засадах експертами Бюро товарних екс­пертиз Торгово-промислової палати і санітарно-епідеміологічної служби України.

Дозволена кількість сторонніх речовин і харчових домішок в про­дукції, що імпортується, визначається умовами контракту на прид­бання, укладеного з урахуванням прийнятих в Україні гігієнічних нормативів, вимог міжнародних стандартів, нормативів країн-експортерів, й вноситься у сертифікат якості, який супроводжує партію товару.

Державний санітарний нагляд і гігієнічна експертиза імпортної продукції здійснюються СЕС в пунктах ввозу, базовими СЕС та на­уково-дослідними інститутами.

Технологія проведення підготовчого етапу аналогічна етапу при проведенні товарної експертизи.

Основний етап санітарне-гігієнічної експертизи товарів включає:

- зовнішній огляд партії товарів;

- розкриття упакованих товарів;

- проведення органолептичних досліджень з відбором зразків
відповідно до нормативної документації.

Про результати огляду партії товарів складається акт.

Лабораторні дослідження проводять акредитовані лабораторії.

Методи, які застосовуються при дослідженні зразків в лабора­торіях санітарно-епідеміологічних станцій, визначаються завданням і характером досліджень.

При необхідності визначення відповідності якості товарів вимо­гам нормативної документації використовують стандартні методи дослідження.

Під час дослідження шкідливості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини, визначення санітарно-токсикологічних по­казників застосовують методики, затверджені МОЗ України.

Дослідження зразків продуктів на виявлення харчових отруєнь, визначення санітарно-епідеміологічних і токсикологічних показ­ників відбувається відповідно до методик, затверджених МОЗ Ук­раїни.

Результати лабораторних досліджень фіксуються у протоколі за затвердженою формою. Протокол складається з трьох частин: описо­вої, результативної, висновку.

Описова частина містить наступні дані:

- назва і час надходження зразка до лабораторії;

- вид і характер упакування;

- час, особа, яка провела відбір зразків, місце відбору зразків,

- маса або кількість екземплярів;

- опис органолептичних показників.

Результативна частина. В ній наводяться дані фізико-хімічних і бактеріологічних досліджень. Результати підписують особи, які відповідають за проведення експерименту.

Висновок містить оцінку властивостей, якості досліджуваного зразка і придатності його для вживання на підставі результатів досліджень, наведених в результативній частині. Висновок підписує санітарний лікар.

Протокол аналізу є офіційним документом, який підтверджує доброякісність харчового продукту, його відповідність вимогам норма­тивної документації, містить дані про наявність або відсутність сто­ронніх включень, шкідливих речовин, бактеріального забруднення тощо.

Протокол є підставою для прийняття рішення санітарним ліка­рем, слідчим і судовими органами, арбітражем.

Право вирішення питань про якість партії товару, його придат­ності або непридатності для харчових цілей належить санітарному лікарю, який проводив експертизу, і головному лікарю санітарно-епідеміологічної станції, який виносить постанову.

Санітарно-гігієнічна експертиза харчових продуктів може визна­чити:

- придатність продукту для харчування людей без будь-яких обмежень, що оформляється актом експертизи або спеціальним документом-висновком;

- умовну придатність:

за умови дотримання встановлених вимог, наприклад, дотриман­ня строку реалізації, умов теплової обробки, продажу тільки у відве­дених місцях і за певних умов, що оформляється відповідними доку­ментами;

- непридатність продукту для безпосереднього споживання, з встановленням можливості використання продукту як сировини для переробки на спеціально відведених підприємствах;

- безумовну непридатність продукту для харчування з визна­ченням його знищення або утилізації або за відповідним рішенням ветеринарної служби може бути отриманий дозвіл на використання продукту для годування худоби.

Обов'язкова сертифікація вітчизняної і імпортної продукції про­водиться згідно з переліком продукції, до якого входять продукти харчування, харчові добавки, харчова сировина. Результатом сер­тифікації є надання гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну і імпортну продукцію.

Гігієнічний висновок — це офіційний документ, який засвідчує відповідність продукції санітарно-гігієнічним вимогам, нормам і правилам і є дозволом на виробництво і використання продукції в Україні. Гігієнічний висновок обов'язково додається до сертифіката.

Гігієнічний висновок затверджується Головним державним ліка­рем України та за його дорученням головними державними лікарями Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, головним ліка­рем Українського центру державного санепіднагляду.

При оформленні гігієнічного висновку на імпортну продукцію постачальник повинен подати контракт, сертифікат виготовлювача, країни-постачальника, результати державної санітарно-гігієнічної експертизи та протокол досліджень продукції, проведених в Україні.

Сертифікат країни-постачальника повинен бути поданий до дер­жавної санепідемслужби перед закупівлею сировини, продуктів, що імпортуються. У сертифікатах повинні міститися дані безпеки, гігієнічні показники, медико-біологічні властивості продовольчої си­ровини, харчових продуктів. Дані повинні відповідати санітарним нормам, що визначаються за санітарно-гігієнічними, санітарно-ток­сикологічними, санітарно-епідеміологічними показниками.

В разі відсутності сертифіката країни-постачальника на імпортну продовольчу сировину і харчові продукти, останні повинні пройти дослідження в акредитованих лабораторіях у визначеному порядку.

Термін дії гігієнічного висновку визначається залежно від при­значення продукції, іі обсягів та висновків санітарно-гігієнічної екс­пертизи.