Здавалка
Главная | Обратная связь

ПРОБЛЕМА ЯКОСТІ ЛУГАНСЬКОЇ ПРЕСИ



(НА МАТЕРІАЛАХ ОБЛАСНОГО СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ТИЖНЕВИКА „ВЕЧІРНІЙ ЛУГАНСЬК”)

 

Для того, щоб проаналізувати якість сучасних газетних видань на Луганщині, необхідно визначити, які стандарти висуваються до якісної преси, і, відповідно, ті критерії, які не збігаються з критеріями якісних видань й визначають неякісну пресу.

Метанашої розвідки: Проаналізувати рівень якості преси Луганщини на прикладі популярної луганської газети „Вечірній Луганськ”. Реалізація зазначеної мети передбачає виконання таких завдань: окреслити поняття якісної преси; визначити співвідношення якісних і неякісних матеріалів у газетах Луганської області; запропонувати шляхи вирішення проблеми низької якості видань на Луганщині та покращення рівня розвитку громадянського суспільства друкованими засобами масової інформації в Луганську.

Об’єктдослідження:Луганський обласний суспільно-політичний тижневик „Вечірній Луганськ”.

Предметдослідження:Якість журналістських матеріалів.

Якісна преса, на думку американського дослідника Джона Меріла, – це преса, яка не опускається до сенсаційності та провінціалізму. Українські дослідники вважають, що якісна преса – це та, яка не містить реклами, не друкує кольорових світлин, графічно поступається масовим виданням [1, c.1-2]. Вважається також, що якісна преса та преса елітна, елітарна та преса думок – синоніми. За визначенням Б. Потятиника, у світі існує не більше трьох-чотирьох десятків елітних якісних газет. І „ці видання роблять акцент на глибокій інтерпретації подій, їм притаманна гідність, характерна для оформлення стилю, в них відсутня істерія і, навпаки, притаманний культурний тон. Вони виявляють зацікавленість у загальнолюдських проблемах, у деяких із них наявна дуже добра редакційна сторінка, у матеріалах відсутня сенсаційність” [1, c. 3].

Якщо звернутися до теорії М. Житарюка, елітарні видання – це газети і журнали для еліти – інтелігенції, мислячих, небайдужих, високоінтелектуальних людей. Елітні видання – це те, що на ринку преси є найліпшим, найвишуканішим за більшістю параметрів. Опінієтворчі видання – поняття запозичене. І хоч про деякі українські газети і журнали можна сказати, що вони формують громадську думку (навіть більше – вони таки формують громадську думку), насправді тут йдеться про явище, поширене на Заході, й відоме нам більше як наукові метафори – якісна преса або преса думок.

Не менш важливим аспектом у визначенні якості преси на Луганщині є проблема замовних матеріалів у сучасних ЗМІ.

Світове журналістикознавство активно вивчає ознаки та засоби запобігання замовним матеріалам або прихованій рекламі, яка здобула узагальнені назви джинси, „заказухи”, рay-to-play, cash for news coverage, misleading, hidden advertising, і здійснює суттєвий негативний вплив на якість того чи другого видання.

В українському журналістикознавстві вирішенням цих проблем активно займаються В. Іванов, В. Сердюк, О. Кузнєцова, І. Куляс, О. Чекмишев, В. Мостовий, В. Сюмар, Д. Чоповський, А. Савчук та ін. Одразу зазначимо, що під політичною „джинсою” розуміють не тільки оплачені матеріали прихованої реклами, тобто ті, за які редакція або журналіст безпосередньо отримує гроші.

І. Куляс вважає, що „ознаки замовності” має будь-який журналістський матеріал або навіть фрагмент матеріалу, де за рахунок порушення стандартів: повноти (вичерпності) повідомлення; точності, достовірності повідомлення; балансу думок; і (або) за рахунок журналістських оцінок та висновків – спотворюється нейтральність подачі інформації створюється очевидно позитивний або, навпаки, очевидно негативний імідж: політику (чиновнику, бізнесмену тощо); партії (організації, установі, компанії, фірмі); ідеї (заклику, руху, бренду, твору тощо) або товару(послузі) [2].

Академія української преси (АУП), так визначає цю проблему: „Ангажований журналіст передає викривлену інформацію. На жаль, чимало медіа дають політично або економічно ангажовану інформацію, у якій за старими традиціями радянської пропаганди світ поділений на дві частини: правих і неправих, гарних і поганих. Ця ангажованість призвела до того, що більшість із читачів, розгортаючи газету, знають, за кого агітуватиме те чи інше медіа, а кого буде ганити. Звичайно, це не має нічого спільного з традиціями якісної журналістики” [3, с. 11].

В ідеалі журналісти якісних видань спираються тільки на перевірені факти, підтверджені декількома достовірними джерелами; використовують нейтральну лексику, складний синтаксис, вживання пасиву, відсутність еліптичних конструкцій. Важливими ознаками якісної преси є також дотримання певної дистанції відносно читача, деперсоналізованість та відсутність ознак усного мовлення [4, c. 134-142].

На жаль, на сьогодні не так багато видань в Україні, особливо газетних, можуть сьогодні похвалитися серйозністю матеріалів, послідовністю позицій, солідністю підібраних тем, професійністю. Звернемося до аналізу якості видань на прикладі популярної луганської газети „Вечірній Луганськ”.

Обласний суспільно-політичний тижневик „Вечірній Луганськ” має обсяг 20 сторінок та складається з таких рубрик: „Відлуння тижня”, „Трибуна”, „Від першої особи”, „Актуально”, „На дозвіллі”, „Телепрограма”, „Оголошення”, „У підзорну трубу”, „Дайджест”, „Закон є закон”, „Футбол”, „Про все”, „До швидкої зустрічі!”.

Розглянемо матеріали деяких газетних рубрик на прикладі № 23 (594) від 6 червня 2012 року, що видається типовим для газети „Вечірній Луганськ” з точки зору структури й змісту.

Перевіряючи якість видання, слід звертати увагу, перш за все, на назви рубрик, оскільки дуже часто в самій назві криється потенційний зміст журналістських матеріалів, які розміщено під цією рубрикою.

Так, наприклад, увагу привертають рубрики „У підзорну трубу”, „Про все”, „До швидкої зустрічі”, оскільки, враховуючи розмовний стиль оформлення та певне емоційне забарвлення назв рубрик, вони піддають сумніву якість матеріалів.

Рубрика „Відлуння тижня” присвячена подіям, що відбулися в Луганську упродовж тижня. Частіше це одна-дві події, що отримали широкий розголос. Зазначимо, що матеріали, вміщені під цією рубрикою, виконують, насамперед, інформативну роль, є політизованими, а інформація, яку подано в матеріалі, видається замовленою. Так, наприклад, у № 23 (594) від 6 червня 2012 року розміщена розширена замітка прес-служби народного депутата України Володимира Ландика під назвою „Справжня допомога, а не міфічні обіцянки”, у якій йдеться про те, як депутат допоміг відремонтувати школу у селі Чорнухино Луганської області. Однак, слід відзначити, що „справжню допомогу” Володимира Ландика було подано гіперболізовано. „Ландик за особисті кошти привіз декілька машин граншлаку, щоб покращити дорогу. Кошти на оплату трактора, що вирівнює поверхню, люди збирали самі, але, не гаючи часу, нардеп пропонує чорнухинцям негайно стати до роботи. Володимир Іванович і сам узяв до рук лопату і почав допомагати”, - надруковано у замітці. Власне, на перебільшення заслуг депутата вказує „Відкритий лист до народного депутата Володимира Ландика”, з підписами низки керівників міських, селищних та сільських рад району, в якому депутатську діяльність В. Ландика було піддано жорсткій критиці, а його позиціонування себе як відповідальної за долю району особи, спростовано [5, с. 1].

Звичайно, не можна говорити, що інформація у замітці є вигаданою прес-службою народного депутата, тобто реальне підґрунтя вона має, але викривлене в такому форматі, нібито до однією „доброї справи” В. Ландика дорівнюється його аналогічна турбота про весь район. І не дивно, що таке викривлення має місце, бо замітка підготовлена прес-службою депутата, а, отже, де факто його піарниками. Запитання виникає з приводу того, чому матеріал прес-служби депутата має місце в обласному громадсько-політичному тижневику, якщо видання формально є незалежним і позиціонується як достовірне незаангажоване джерело інформації для демократичної громади?

У цьому ж номері газети аналогічна ситуація і з другою заміткою „Свято дитинства” прес-служби Володимира Ландика під цією ж рубрикою, де йдеться про візит нардепа до м. Красний Луч Луганської області з привітанням на День захисту дітей. „Володимир Ландик подарував усім школам Красного Луча спортивний інвентар. Також в цей день нардеп зробив ще один сюрприз, але вже не для дітей. Він провів зустріч у Хрустальській селищній раді. Нещодавно народний депутат України Володимир Ландик пообіцяв хрустальцям допомогти з питанням водопостачання. Пообіцяв – зробив. Переважно більша частина території селища вже має нормальне водопостачання”, - повідомляє матеріал [6, c. 1].

З огляду на це, можна зазначити, що для незалежного обласного друкованого ЗМІ є неприпустимим присвячувати цілу рубрику піарним матеріалам, навіть якщо інформація є більш-менш достовірною. Що стосується проаналізованого наведеного в прикладі номера, рубрика „Відлуння тижня” у ньому є повністю замовною, подає матеріали з викривленням об’єктивної дійсності, у той час як сама назва рубрики спонукає до публікування матеріалів про найактуальніші достовірні події, які відбулися в місті чи області упродовж тижня.

Рубрика „Трибуна” містить матеріали на політичну тематику. Наприклад, у № 23 (594) газети від 6 червня 2012 року третя сторінка під рубрикою „Трибуна” присвячена Комуністичній партії України, лідери та активісти якої змальовані як національні герої. Так, у статті під заголовком „Влада підвищує тарифи – комуністи їх знижують” подано інформацію про донорську допомогу луганських комуністів хворим дітям; запрошення Спиридоном Кілінкаровим (першим заступником лідера КПУ Петра Симоненка) доктора Комаровського для проведення безкоштовного семінару для батьків; а також про те, що вихід Володимира Медяника і Юрія Юрова з фракції КПУ „не вплине на рейтинги компартії”. Натомість, жодного слова не було сказано журналістами про масові підкупи громадськості, які здійснювали комуністи, щоб забезпечити безпроблемне проходження КПУ до українського парламенту під час виборів. Ані слова про те, що Спиридон Кілінкаров розпочав будування приватної дачі на вулиці Озерна у селі Стукалова балка під Луганськом, яка, за оцінками експертів, обійшлася комуністові у суму від 1,5 млн. доларів. Крім цього, „згідно із декларацією, у 2010 році С. Кілінкаров отримав 273 918, 4 гривень прибутку, з яких 239 068, 32 гривень – заробітна платня”, - засвідчив журналіст Олексій Туманов (авторський псевдонім) в аналітичній статті „Червона фазенда нардепа Кілінкарова” у луганському обласному тижневику „Вільний репортер” від 20.06.2012 р. [7, c.4]. Зрозуміло, що навіть за такі кошти дачу в екологічно чистому Слов’яносербському районі побудувати неможливо. А згідно із рішенням Комітету Верховної Ради від 23 червня 2009 року, нардеп отримав трикімнатну квартиру № 327 на вулиці Срибнокильській, 24. Ордер на цю службову квартиру отримано 5.11.2009 р. Цією ж датою була проведена реєстрація (прописка). „Оплата за квартиру здійснюється регулярною, без боргів. Після отримання ордеру на службову квартиру в Києві, Кілінкаров не припинив користуватися номером в готелі „Україна”. До червня поточного року Апаратом ВР за використання Кілінкаровим готельного номера було сплачено 443,5 тис. грн. бюджетних коштів (!)”, [7, c. 4] - продовжив О. Туманов, посилаючись на офіційні джерела інформації.

Але ці відомості як альтернативні, такі, які мають бути завжди в журналістському творі, не подано через політичну заангажованість газети „Вечірній Луганськ”, яка майже постійно друкує замовні матеріали, профінансовані політичними силами чи окремими фізичними особами. Отже, знову ж таки піар, неприпустимий у незалежних ЗМІ.

Рубрика „Актуально” містить суспільно-подієву інформацію, зазвичай не пов’язану з політикою, але існують і винятки. У № 23 (594) від 6 червня 2012 року було надруковано інтерв’ю під заголовком „Володимир Ландик: „У популістських законопроектів у Верховній Раді немає майбутнього”, де знову ж таки пана Ландика зображено як захисника суспільно-політичної моралі та єдиного депутата, який вирішує злободенні проблеми луганців. І це вже втретє у номері згадується про Володимира Ландика, причому оцінка його діяльності надається журналістами виключно з позитивного боку.

Так, у ході аналізу вищезгаданих рубрик можна констатувати наявність замовлених матеріалів, які ґрунтуються на напівправдивих, гіперболізованих фактах, що створюють позитивний імідж „замовника” чи його прихильників.

Рубрика „У підзорну трубу” здебільшого містить аналітичні матеріали, в яких наявний елемент сатири. Вони ґрунтуються на фактах, відомих журналістові, та коментарях автора. Але зрідка ці матеріали можна назвати якісними, оскільки їхня доказовість здебільшого не підтверджена, відсутні посилання на офіційні джерела чи документи, а ґрунтується вона переважно на роздумах журналіста-автора та викладі фактичного матеріалу. Як приклад, у № 23 (594) від 6 червня 2012 року розміщено статтю під назвою „Як заробити на Євро-2012: практичні поради та рекомендації”. Відзначаємо, що уже сам заголовок вказує на сатиричний характер матеріалу. Автор розмірковує над основними ланками торгівельного бізнесу, які активізуються під час „Євро-2012”, тобто змальовує, яким чином може розжитися підприємець, продаючи різноманітні футбольні сувеніри іноземним туристам; налаштовуючи на роботу Інтернет-тоталізатор; підвозячи туристів в таксі; здаючи житло або влаштовуючи купці гостей з-за кодону короткотривалу екскурсію, навіть не маючи відповідної освіти гіда. При цьому, весь текст оформлено в художньо-публіцистичному стилі, а наприкінці автор подає виділений жирним шрифтом висновок-мораль: „І запам’ятайте! Головне в нелегкій справі заробітку на Євро – не втрачати людське обличчя в гонитві за гіперприбутками. Пам’ятайте, вболівальники – це наші гості, а ви для них і є – Україна” [8, c.8]. Отже, автор подає роздуми „від себе”, посилаючись виключно на свої припущення. Тому не можна гарантувати якість цією інформації, оскільки її подано суб’єктивно.

Рубрика „Дайджест” поділена на дві підрубрики „ПРЕСхата” та „Спостерігач”. Перша має підзаголовок „Ексклюзивний огляд луганської преси за минулий тиждень”. У № 23 (594) від 6 червня 2012 року наводяться огляди таких газет: „Вільний репортер” № 21 (стаття „Це земля предків”), „ХХІ століття” № 42 (стаття Модна родина”), „Молодогвардієць” № 21 (стаття „ Про функції літератури”), „Тиждень +” № 22 (стаття „Я все зможу, але не схочу”). Таким чином, ця рубрика дозволяє читацькій аудиторі, навіть купуючи тільки „Вечірній Луганськ” з усього обсягу місцевої преси, мати уявлення про те, що пишуть інші газети.

У другій підрубриці є постійний автор – Олександр Гречаник, який „вихоплює” із сучасності окремі цікаві події чи підмічає щось неординарне, яскраве – те, що не зазвичай не висвітлюють у матеріалах. Наприклад, у № 23 (594) від 6 червня 2012 року розміщено статтю „Вітаю Вас, громадянин збрехавши”, у якій йдеться про сучасні політичні події в України, тобто „родзинки” яких майже ніхто не помічає; доповнює їх цитатами та образами з літератури (переважно – класичної); додає сатиру. Фраза наприкінці статті „Здогадайтеся самі” наштовхує читача на роздуми, додає інтриги, несучи морально-виховне навантаження [9, c.9]. Отже, матеріали під рубрикою „Дайджест” повністю відповідають її назві – короткий зміст інших публікацій. Але відповідальність за якість викладу цієї інформації несе не автор-упорядник, а автор, який створює оригінальний текст, з якого потім робиться огляд подій, новин. Тут вже слід сумніватися не в самому огляді, а в подіях, які увійшли у нього. Дуже часто автор-упорядник знаходить цікаві події в інших ЗМІ та переносить їх до свого матеріалу, посилаючись на оригінал, але не перевіряє достовірність змісту інформації.

Рубрика „Закон є закон” подає інформацію про роботу міліції, Служби безпеки України, МВС в Луганську тощо. У № 23 (594) від 6 червня 2012 року у статтях під заголовками „Кривавим шляхом” та „Поїздка за кордон починається… з міліції” журналістки Ольга Радкевич та Оксана Дорохіна розкрили таємниці злочинців, з якими працюють органи безпеки та міліції, а остання подала інтерв’ю із завідувачем сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Алчевського ГО ДУМВС України в Луганській області Сергієм Целуйко з приводу виїзду за кордон громадян України і проблем, з якими вони час від часу стикаються. Отже, за інтерв’ю та витяги з офіційних документів, які подаються під цією рубрикою, несе відповідальність інтерв’юйована особа (особливо, якщо інтерв’ю дає уповноважена державна особа) або державна структура, яка має право затверджувати той чи другий документ, з якого друкуються витяги.

Отже, як орган масової інформації, який неофіційно має свого „замовника”, тижневик „Вечірній Луганськ” втратив авторитет якісного видання, оскільки перехід на замовні матеріали забезпечив недовіру масового читача до газети як достовірного джерела інформації. З 20 сторінок газети, кожна з яких містить мінімум по 2 матеріали (близько 40 текстів) – тільки 7-10 текстів є більш-менш якісними, нейтральними; мають посилання на офіційні джерела інформації. Інші ж – або замовні, або суб’єктивні, або містять перекручені факти, які викривлюють об’єктивну реальність. Через це можна зробити висновок, що луганський обласний суспільно-політичний тижневик „Вечірній Луганськ” на сьогодні не можна вважати якісним виданням, а інформацію, яку читач отримує з його публікацій, необхідно перевіряти в інших джерелах, бажано офіційних.

 

Література

1. Житарюк М. „Елітна”, „елітарна”, „опінієтворча”, „якісна” преса і преса думок: синоніми чи пароніми [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/Internet/PART-3_7.htm. 2. Куляс І. Два слова про природу „джинси” [Електронний ресурс] / І. Куляс. – Режим доступу: http://telekritika.ua/medialiteracy/ 2009-12-17/49926. 3.Тараненко О.В. Ознаки замовності в матеріалах сучасної української преси / О. В. Тараненко // Науково-виробничий журнал „Держава та регіони” / Соціальні комунікації. – № 3. – 167 с. 4. Хилханова Э. В. Дискурс газеты „Bild” как объект лингвистического исследования / Э. В. Хилканова. – 10.02.04. – М.,1997. – 250 с. 5. Пресс-служба народного депутата Украины Владимира Ландика. Реальная помощь, а не мифические обещания / Пресс-служба народного депутата Украины Владимира Ландика. – № 23 (594). – 06.06.2012. – 20 с. 6. Пресс-служба народного депутата Украины Владимира Ландика.Праздник детства / Пресс-служба народного депутата Украины Владимира Ландика. – № 23 (594). – 06.06.2012. – 20 с. 7. Туманов А. Красная фазенда нардепа Килинкарова / А. Туманов // Свободный репортер. – 20.06.2012. – С. 4. 8. Как заработать на Євро-2012 [Текст] // Вечерний Луганск. – № 23 (594). – 06.06.2012. – 20 с. – С. 8. 9. Гречаник А. Поздравляю Вас, гражданин соврамши! / А. Гречаник // Вечерний Луганск. – № 23 (594). – 06.06.2012. – 20 с. – С. 9.

 

Василець О. О. Проблема якості луганської преси (на матеріалах обласного суспільно-політичного тижневика „Вечірній Луганськ”)

У науковій статті аналізується рівень якості преси Луганщини на матеріалах обласного суспільно-політичного тижневика „Вечірній Луганськ”. Автор окреслює поняття якісної преси; визначає співвідношення якісних і неякісних матеріалів у газетах Луганської області; пропонує шляхи вирішення проблеми низької якості видань на Луганщині та покращення рівня розвитку громадянського суспільства друкованими засобами масової інформації в Луганську.

Ключові слова: якісна преса, „Вечірній Луганськ”, Луганщина, неякісні матеріали, друковані засоби масової інформації

Василец О. А. Проблема качества луганской прессы (на материалах областного общественно-политического еженедельника „Вечерний Луганск”)

В научной статье анализируется уровень качества прессы Луганской области на материалах областного общественно-политического еженедельника „Вечерний Луганск”. Автор характеризует понятие качественной прессы; определяет соотношение качественных и некачественных материалов в газетах Луганской области; предлагает пути решения проблемы низкого качества изданий на Луганщине и улучшения уровня развития гражданского общества с помощью печатных средств массовой информации в Луганске.

Ключевые слова: качественная пресса, „Вечерний Луганск”, Луганщина, некачественные материалы, печатные средства массовой информации.

Vasilets O. Problem of quality of the Lugansk press (on basis of materials of regional social and political weekly „Evening Lugansk”)

In the scientific article is analyses level of quality of the press of the Lugansk area on materials of regional social and political weekly „Evening Lugansk”. Author characterizes the concept of the high-quality press; determines correlation of high-quality and off-grade materials in the newspapers of the Lugansk area; offers the ways of solving the problem of low quality of editions on Lugansk area and improvement of level of development of civil society by printing mass-medias in Lugansk.

Keywords: high-quality press, „Evening Lugansk”, Lugansk area, off-grade materials, printed mass-medias.

 

Науковий керівник:Антонова О. В., кандида наук із соціальних комунікацій, асистент кафедри журналістики ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

 

 

УДК 070(4/9)

 

Гогчян Ю. О.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.