Здавалка
Главная | Обратная связь

Gogchan Y. Media aspect of coverage of the conflictogenic situations on the example of reflection of Genocide of Armenians in mass media



There is media aspect of coverage of the conflictogenic situations on the example of reflection of Genocide of Armenians in mass media hase been analyzed in this article. The author pays considerable attention to definition of a place and role of media in historical process, in the solution problems of modern society, to reflection in mass media of a difficult historical question, to its comprehensive coverage. In this article author analyses and researches reflection of Genocide of Armenians almost for the centenary period. Тhe opposite points of view and means of representation of the parties of the conflict in media hase been coveraged on the example of world-known editions „Fortnightly Review”, „Independent”, „Contemporary review”, „Le Monde”, „Le Petit Parisien”, „Le Petit Journal”, „Тoday’s Zaman”, „New-York times”.

Keywords: Genocide, Armenian question, media, Turkish-Armenian relations, expatriation, deportation, journalism, conflict, conflictogenic situations.

 

 

УДК 316.774:654.1

 

Голобокова М. В.

 

ПРОФЕСІЙНІ ТА ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ: ДОТРИМАННЯ І ПОРУШЕННЯ ЇХ В ТЕЛЕВІЗІЙНИХ НОВИНАХ (НА МАТЕРІАЛІ ЩОДЕННИХ ВИПУСКІВ „ТСН” КАНАЛУ 1+1)

 

У демократичному суспільстві засоби масової інформації традиційно називають „четвертою владою”. Ця роль завжди покладала певні обов'язки на діяльність журналіста.

Зазвичай поняття „свобода слова” асоціюється із ЗМІ. Відстоюючи право кожного з нас на таку свободу, журналіст зобов'язаний пам'ятати про професійну етику, яка починається вже з вибору теми, методів і способів збирання інформації та фактів для публікації. Професійні стандарти журналістики – це насамперед уміння об'єктивно відреагувати на ту чи іншу подію, а етика – моральні засади поведінки, яких слід дотримуватися в цивілізованому суспільстві.

Актуальністьпроблеми дотримання вимог журналістської етики визначається новою роллю представників мас-медіа у пострадянському суспільстві, яке існує за правилами, що докорінно відрізняються від норм радянської доби.

Журналістська етика формується на основі власного життєвого і професійного досвіду працівників мас-медіа, а також загальноприйнятих норм їхньої роботи. Це професійна совість.

Журналіст має бути чесним перед собою і перед суспільством. Жодні благі наміри не виправдовують брехні і підтасування фактів. Журналіст не повинен надавати перевагу жодним ідеологічним, політичним, економічним, релігійним чи іншим поглядам. У своїй діяльності він не повинен залежати ні від кого, крім своєї аудиторії та власного сумління, адже його обов'язок – всебічне інформування громадськості про реальні події та явища. Нехтування цими принципами призводить до таких ганебних явищ, як інформаційне кілерство, „зливання” компромату, що неодмінно тягне за собою зневагу колег і втрату довіри глядача.

Метою нашої статті є дослідження дотримання етичних норм та професійних стандартів у програмі „ТСН” на каналі 1+1, ми маємо зробити аналіз новин, висвітити найбільш поширені порушення.

Основні професійні стандарти журналістики досліджують такі журналістикознавці, як Данієль Корню, Іванов В. Ф., Кузнецова О. Д., Лазутіна Г. В., Чоповський Д. П. та інші.

Стандарти новинної журналістики є універсальними ознаками будь-якого якісного журналістського матеріалу. Їх недотримання або порушення в інформаційній журналістиці призводить до того, що отримуємо або неякісний матеріал („виробничий брак”) або принципово інший продукт („джинса” – пропаганда, піар). За версією Інституту масової інформації їх налічується шість:







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.