 |
|
ОБРАЗ СУЧАСНОЇ УСПІШНОЇ ЛЮДИНИ
В ЖУРНАЛІ „КОРРЕСПОНДЕНТ”
Успішна людина завжди привертала увагу суспільства. Природно, що й засоби масової інформації як носії інтересів суспільства приділяли успіху та його втіленню велику увагу. Саме тому останнім часом в українському медійному просторі з’являється все більше проектів, у яких журналісти розповідають про успіх людини, створюючи певний образ успішності. Зауважимо однак, що іноді ці спроби „відобразити успіх” не відповідають стандартам журналістики, а тому не є якісними. Відтак ми вважаємо, що наразі існує необхідність у грунтовному дослідженні засобів творення образу успішної людини в українських ЗМІ. Адже саме від цих засобів, що впливають на реципієнта, і залежить сприйняття матеріалу аудиторією.
Вивченням образів у журналістиці, мовознавстві і художній літературі займалося чимало вітчизняних дослідників: О. К. Глушко, В. Й. Здоровега, В. Д. Буряк, Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, Г. С. Мельник, Є. С. Попова тощо. Серед праць відомих журналістикознавців України у нашому дослідженні було використано, зокрема, роботи В. Д. Буряка та В. Й. Здоровеги. Ці наукові розвідки, безперечно, стали фундаментом для нашого дослідження, але зауважимо, що в них не наведено конкретних прикладів, які б продемонстрували, завдяки використанню яких образотворчих засобів можливо впливати на вербальному та невербальному рівнях. Тому ми поставили собі за мету дослідити специфіку створення образу успішної людини на прикладі журналу „Корреспондент”. Адже це видання є прикладом якісної вітчизняної журналістики суспільно-політичного напрямку. Сьогодні це одне з найвпливовіших популярних видань України, наклад якого сягає 50 тисяч примірників щотижнево. Друковану версію „Корреспондента” було створено 2002 року як український щотижневий суспільно-політичний журнал на базі інформаційного сайту korrespondent.net, який активно працює з 2000 року [1]. Цільова аудиторія „Корреспондента” - це українці, які мислять, діють і цікавляться, чим живе Україна і Всесвіт. Відтак, саме потребами аудиторії, етичними поглядами та професіоналізмом журналістів „Корреспондента” зумовлений вибір тих, про кого друкують публікації.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
· дати визначення поняттю „образ”;
· зробити моніторинг та контент-аналіз обраних публікацій журналу „Корреспондент”;
· виокремити сфери діяльності успішних людей, про яких пише журнал „Корреспондент”;
· навести приклади невербальних засобів створення образу на сторінках досліджуваного журналу.
Як відомо, людина сприймає світ за допомогою образів. І де як не в журналістиці можна застосовувати своє образне світосприйняття? Саме у журналістиці образність не лише не заважає роботі, а, навпаки, є показником найкращих результатів.
У різних галузях науки існує велика кількість тлумачень слова „образ”. У своєму дослідженні ми віддали перевагу тлумаченню словесного образу, яке дав Володимир Буряк, зазначивши, що в основі словесного образу завжди полягає порівняння, асоціативний зв’язок, чуттєвий факт, що зіставляється з його відображенням у мистецтві, пам’яті – фонді образів, як загальнолюдських (архетипних), так і з власного життєвого досвіду людини. Однією із найважливіших особливостей функціонального образу як системи відображення інформації є те, що внаслідок взаємодії характерів і обставин утворюються цілісні образи долі і світу [2].
Слід також звернути увагу на словесний образ, одну з елементарних часток, з яких зітканий текст. Професор Здоровега зазначає, що „словесні образи є важливим засобом пізнання явищ, народження і збагачення нової думки, її яскравого і дохідливого висловлення в літературі та певною мірою й у публіцистиці. Це постійний пошук, тому що повторення навіть найвдаліших словесних образів породжує таку ваду журналістського тексту як штамп. У журналістиці штампи образного походження, можливо саме внаслідок оперативності цього виду праці, особливо живучі. Достатньо назвати такі мовні вислови, як „біле золото”, „блакитне паливо”, „люди в білих халатах”, тощо” [3, с. 245].
Щодо словесного образу В. Буряк має власні міркування. Він зауважує, що у процесі формування образної свідомості вирізьбилися такі підвиди словесного образу: троп, епітет, метафора, метонімія, порівняння, алегорія, символ, гіпербола, перифраза, синекдоха, оксюморон, фразеологізм, прислів’я [2].
Дослідивши думки різних вчених, можемо говорити про вагому роль образу у журналістському тексті. Не важливо, до якого типу він належить, важливо те, що майстерно виконаний та введений до тексту образ обов’язково залишить свій слід у пам’яті читача.
Таким чином, на те, як сприйматиме певний образ реципієнт, впливають його вже існуючі знання, набуті з повсякденного життя. Залежно від того, яким має бути кінцевий результат, можна говорити про те, до якого типу відноситься той чи інший образ. Відтак, на сьогодні існує велика кількість варіцій типологізації образів.
Образ успішної людини – динамічне визначення, яке складається із багатьох факторів, тому при його розгляданні необхідно враховувати різні точки зору, які були притаманні певним часовим періодам. До складу образу, перш за все, входить суб’єктивна картина світу, самого суб’єкту, інших людей, просторове оточення та часова послідовність подій. Іншими словами, неможливо дати точне визначення образу успішної людини, воно завжди буде трохи розпливчатим, приблизним, тому що базується він на думках, судженнях та уявленнях багатьох людей [7].
„Успішність – це дуже неоднозначна категорія, під яку у тій чи іншій мірі може потрапити кожна людина. Але одну людину ми називаємо успішною за її гідну позицію у суспільстві, іншу – за певні досягнення та вдале, як нам здається, життя, третю – за так званий образ успішності: красивий одяг, дороге авто та аксесуари. У різні часи формувалися різні образи успішної людини”, - таку думку висуває у своєму есеї С.Федорченко [4]. Ми можемо не лише погодитись з автором, але й доповнити його.
В останнє десятиліття слово „успіх” занадто активно вживається у друкованих ЗМІ, на радіо та телебаченні. Раніше, зазвичай, дослідники зверталися до цього терміна, але не так часто і не так детально. Сьогодні успіх стає однією з найважливіших цінностей сучасного суспільства і все більше людей мріють стати успішними. Для того, щоб зрозуміти: хто є успішною людиною, по-перше, потрібно дати трактування терміну „успіх”. Отже, послуговуючись визначенням із словника, успіх –це:
1.суспільне визнання;
2. успіх у досягненні чого-небудь;
3. гарні результати в роботі, навчанні [5].
То ж, можемо сказати що поняття „успіх” - доволі багатогранне. Відтак, і успішна людина – аболютно неоднозначне поняття через те, що скільки людей – стільки і думок. С. Федорченко пропонує узагальнити деякі риси успішності, які приписували людиниі у той чи інший період часу [4].
Можна спробувати віділити найбільш поширені варіації образів сучасної успішної людини:
· зовні успішна людина;
· людина, успішна завдяки особистим рисам;
· публічна успішна людина;
· успішна у певній окресленій сфері;
· людина, яка вважає себе успішною - є такою;
· людина, яка вважає успішною, але не є такою;
· людина, яка не вважає себе успішною, але є такою з точки зору оточуючих.
Дослідженням феномену успішності науковці зацікавились ще з кінця ХVIII століття [6]. Однак лише у часи СРСР було започатковано моду на висвітлення у пресі теми лідерства і успіху у будь-якій сфері його прояву. Успішність в радянському розумінні – це життя за загальновизнанними правилами. Відтак, успішні люди мали бути такими, як уся багатомільйонна країна. Як свідчать дослідники, у радянські часи були популярними образи як „пересічного громадянина” чи успішного працівника виробництва, так і зразкового спортсмена чи героїчного космонавта.
Та з перебудовою змінилося суспільне життя, і зокрема ЗМІ. Починаючи з 90-х років розуміння успішної людини змінюється. Успішними називають людей, які можуть подорожувати за кордон; тих, хто засновує кооперативи; відрізняється від інших нетиповим зовнішнім виглядом та оригінальними вчинками.
З початку 2000-их років успішними людьми вважають тих, хто має дороге авто, брендовий одяг та інші речі, що вказують на статус людини. Проблема в тому, що оточення не завжди розуміє різницю: чи є ця успішність реальною, чи лише показною. Домінує саме образ – уявлення про успішну людину. Відтак і у ЗМІ особливе місце займають матеріали про успішних людей, відмінними рисами яких є достаток та публічність.
Сконцентруємо нашу увагу на журналі „Корреспондент”, у кожному номері якого можна зустріти матеріали, які висвітлюють діяльність тієї чи іншої успішної людини, в сучасному розумінні цього поняття. Щоб з’ясувати, у яких галузях господарства найчастіше працюють успішні герої „Корреспонденту”, ми провели ретельний моніторинг та контент-аналіз публікацій журналу протягом одного року. Виходячи з результатів нашого дослідження, можемо констатувати наступне.
· Основними сферами діяльності сучасних успішних людей є: політика, бізнес, мистецтво, наука, спорт, духовенство. У цьому переліку деякі групи ми навмисне розділили на підгрупи. Так, політиків було поділено на українських і закордонних, а бізнсменів – на підприємців і „олігархів”. Під українськими політиками маємо на увазі депутатів та чиновників усіх рівнів (від мера міста до Президента України). Мабуть, серед надрукованих матеріалів найбільшу кількість присвячено Віктору Януковичу. Чимало публікацій висвітлюють судовий процес і арешт Юлії Тимошенко. Матеріали саме про цих двох людей є найчисельнішими у групі, яку називаємо „українськими політиками”. Окрім Януковича і Тимошенко у цій групі можемо читати про Прем’єр-Міністра України Миколу Азарова, екс-президента України Віктора Ющенка, першого замголови Адміністрації Президента Ірину Акімову тощо.
Закордонними називаємо різнорівневих політичних діячив інших країн, наприклад, Прем’єр-Міністра Російської Федерації Володимира Путіна; голову Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард; директора американського Інститута Петерсона, одного з найвпливовіших авторитетних економічних аналітичних центрів Фреда Бергстена чи лідера йеменської ланки Аль-Каїди Анварп аль-Авлакі. Серед інших частіше можна зустріти матеріали про Прем’єр-Міністра Італії Сільвіо Берлусконі чи колишнього кервника Лівії Муамара Каддафі. Найпопулярнішим у групі закордонних політиків став Володимир Путін, Прем’єр-Міністр Російської Федерації.
Дещо складніше виявилося зробити певну класифікацію представників бізнесу. До „олігархів” ми вирішили зараховувати лише тих українців, які увійшли до спецвипуску „Кореспондента” - „Золота сотня” (Ринат Ахметов, Валерій Хорошковський, Оксана Єлманова тощо). Потрапили до групи „олігархів” і декілька закордонних бізнесменів, про величезні статки яких відомо широкому загалу (наприклад, Б.Березовський, Р.Абрамович та ін).
Підприємцями у цьому дослідженні ми називаємо як пересічних українців, так і мільйонерів, які не ввійшли до рейтингу „ТОП 100 – Золота сотня”, наприклад, засновника ресурсу all.biz Івана Закрєвського, чи власників компанії АіК, що має в Україні мережу магазинів з продажу сумок, Інокентія Трояна та Олександра Бережного.
Митці – тобто люди мистецтва, які тим чи іншим чином пов’язують своє життя з прекрасним. У нашому дослідженні у цій якості фігурують художники, танцівники, скульптори, співаки і композитори тощо. Наприклад, художники – Олександр Ройтбурд і Синтія Марселле, співачка Адель, танцювальний гурт Kazaky та інші.
Кількісно маємо такі показники: про політиків вийшло 40 матеріалів (із них 21 про українських і 19 про закордонних); про бізнесменів – 27 (13 про підприємців, 14 – про олігархів); 10 матеріалів було присвячено митцям; по 3 відведено для науковців і спортсменів; і лише у 2 матеріалах читачам розповідали про священослужителів та історичних постатей.
Зазначимо, що ми брали до уваги лише великі за обсягом матеріали, не зараховуючи різноманітні хроніки, замітки, кореспонденції. Тому слід розуміти, що насправді кількість публікацій, у яких згадують успішних людей, набагато більша.
· Основними жанрами, якими послуговуються журналісти, зображуючи успішну людину, є: статті, бесіди, аналітичні інтерв’ю. Якщо матеріал – аналітичне інтерв’ю, для нього відводиться цілком від 2 до 4 шпальт, причому вони можуть бути розділені рекламою на цілу шпальту. Зазвичай, на першій сторінці матеріалу міститься фото – обличчя героя крупним планом, обов’язково з підписом, у якому стисло висвітлюються загальна думка політика щодо головного питання даного інтерв’ю.
Якщо ж політична особа постає перед читачем у статті, то також можна говорити про площу від 2 до 4 сторінок, але уже з використанням різноманітних схем і думок спеціалістів стосовно висвітлюваної проблеми.
· Серед вербальних засобів сприяють утворенню певного образу: заголовки, ліди, назви главок і самого тексту. Наприклад, у № 6 від 18 лютого 2011 року бачимо матеріал із рубрики „Рожденные в Украине”. Читаемо: заголовок – „Дамский угодник”, лід – „Шимон Экхауз, физик и бизнесмен, родившийся в Черновцах, создал омолаживающий чудо-аппарат, которым пользуются в 50 странах мира. На чужой радости Экхауз уже заработал четверть миллиарда”, і такі назви главок: „Король антиэйджинга; Лучше, чем другие”. Наведемо цитату з тексту: „Он мультидисциплинарный, - характеризует Корреспонденту своего друга и бывшего коллегу Арон Бет-Халакми, управляющий партнер венчурного фонда Еврофонд. – Он инженер, ученый, маркетолог и менеджер. Он тот, кто объединяет технологические ноу-хау с бизнес-ноу-хау. В этом его секрет”. Із невеликого прикладу бачимо, що журналісти використовують кожне слово для висвітлення образу героя публікації, а також, для досягнення максимального ефекту сприйняття матеріала читачем.
· Серед невербальних засобів для підсилення впливу на читача задля створення яскравого образу обов’язковим є фотографії, схеми, діаграми. Композиційно тексти поділяються на главки, використовуються міжколонники та виноски. Наприклад, у №20, матеріал про ісландського художника, який створює свої картини за допомогою тіней і туману, має назву „Там, за туманами”, і ось такий міжколонник „Хорошее искусство и искусство, которое хорошо продается, - это не одно и то же” і підпис – „Олафур Элиассон, датско-исландский художник”. Або у №10, „Взять и всё продать – это легко. А вы попробуйте инвестировать, причем правильно и успешно. Карлос Слим, самый богатый человек в мире” - обидва міжколонника є з одного боку – філософськими, а з другого – повчальними.
Відтак можемо сказати, що на сторінках журналу „Корреспондент” успішною є та людина, яка постійно працює над вдосконаленням власних навичок у певній сфері. Зараз немає ніякої різниці: ким є успішна людина за професією, статтю чи віросповіданням. Головне, щоб заняття, завдяки якому цю людину вважають успішною, приносило їй гідний прибуток .
Проаналізувавши і прослідкувавши за процесами і специфікою створення образу успішної людини у журналі „Корреспондент”, констатуємо: використання образів людей, не лише в художній публіцистиці, а навіть у аналітичних та інформаційних матеріалах призводять до кращого сприйняття читачем інформації, а отже - є невід’ємною частиною сучасної журналістики.
Вважаємо, що у найближчий час дана проблематика може набути більшого і детальнішого дослідження через те, що в українському медійному просторі (а не лише в газетах та журналах) останнім часом з’являється все більше проектів, у яких розповідають про успіх людини, створюючи тим самим її образ. Та через те, що над подібними проектами іноді працюють початківці, вони нерідко створюючи образ, самі того не розуміючи, руйнують його. А відтак для запобігання створення помилок, на нашу думку, українським журналістикознавцям слід розробити навчальний посібник у якому б було детально розтлумачено: які засоби та прийоми допомогають відтворити образ вербально і невербально, та що може вплинути на сприйняття образу читачем.
Література
1. Корреспондент (журнал). –[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki – Заглавие с экрана. 2. Буряк В. Д. Журналістська творчість як система образної комунікації: навч. посібник/ В. Д. Буряк; - Д .: РВВДНУ, 2003.- 60с. 3. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 3-тє вид. – Львів: ПАІС, 2008. – 276 с. 4. Федорченко С. Образы успешного человека советского и современного общества / С. Федорченко. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://fst.my1.ru/publ/ehsse/obrazy_uspeshnogo_cheloveka_sovetskogo_i_sovremennogo_obshhestva/1-1-0-34. – Заглавие с экрана. 5. Что такое успех [Электронный ресурс] – Режим доступа к словарю: http://www.geniusmaster.name/2008/09/16/chto-takoe-uspex-sushhestvuyut-li-kriterii-uspeshnosti/. – Заглавие с экрана. 6. Попова Е. С. Влияние образа успешного человека на достижительскую культуру общества [Электронный ресурс]/ Е. С. Попова. – Режим доступа: http://msu-research.ru/index.php/sociology/128-socmolodej/2516-uspchel. – Заглавие с экрана. 7. Что такое образ. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа к словарю: http://good777.narod.ru/OBRAZ/obraz.htm. – Заглавие с экрана.
Яковенко К. А. Образ сучасної успішної людини в журналі „Корреспондент”
У статті розглянуто специфіку створення образу успішної людини за допомогою вербальних та невербальних засобів у всеукраїнському щотижневому виданні „Корреспондент”. Серед вербальних засобів проаналізовано заголовки, ліди та тексти публікацій. Серед невербальних оснонву увагу приділено фотографіям, схемам, діаграмам.
Ключові слова: образ, образотворчі засоби, успіх, успішна людина.
Яковенко К. А. Образ современного успешного человека в журнале „Корреспондент”
В статье рассматривается специфика создания образа успешного человека с помощью вербальных и невербальных средств во всеукраинском еженедельном издании „Корреспондент”. Среди вербальных средств проанализированы заголовки, лиды и тексты публикаций. Среди невербальных – фотографии, схемы и диаграммы.
Ключевые слова: образ, образосоздающие средства, успех, успешный человек.
Yakovenko К. Image of modern successful man in a magazine „Correspondent”
In the article is examined specific of creation of image of successful man by verbal and unverbal facilities in allukrainian weekly edition „Correspondent”. Titles, leads and texts are analyzed among verbal facilities and photos, schemes and diagrammes among unverbal facilities.
Key words: image, image’s creating facilities, success, successful man.
Науковий керівник: Самойленко О. Ю., старший викладач кафедри журналістики Донецького національного університету.