Главная | Обратная связь

ДОТРИМАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ НА BBC У ПЕРІОД КВІТЕНЬ-ЛИПЕНЬ 2012 РОКУ

Cьогодні медіа є невід’ємною частиною повсякденного життя. У час всесвітньої глобалізації інформація стає вагомою зброєю у руках представників засобів масової інформації (ЗМІ). Зі зростанням попиту на інформацію зростають й вимоги до неї з боку споживачів. Глядачі, слухачі та читачі завдяки своїй освіченості в змозі виявити непрофесіоналізм з боку журналістів. Для того, щоб не допускати елементарних помилок та знати, яким чином слід подавати інформацію, потрібно чітко розуміти завдання, які постають перед тим чи іншим матеріалом. Крім того, важливо дотримуватись журналістських стандартів, які були прийняті у Європі ще у 80-х роках 20 століття. Згідно з цими стандартами, у матеріалі (зокрема у інформаційно-новинному) повинні бути: баланс думок і точок зору, оперативність, достовірність (посилання на джерела), відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота представлення фактів та інформації що до проблеми.

У преамбулі до етичного кодексу спільноти професійних журналістів США є дуже актуальна думка: „... Громадська освіченість є передумовою справедливості та основою демократії. Обов’язком журналіста є розвиток цих засад шляхом пошуку істини та подання правдивої та вичерпної інформації щодо подій та наслідків. Свідомі журналісти різних медіа та спеціалізацій мають служити громадськості з честю та старанням. Професійна цілісність є краєугольним каменем довіри журналістській професії” [1].

На сьогодні експертами зафіксовано дуже багато порушень у діяльності медіа: низький рівень професійних знань та навичок у журналістів, свідоме маніпулювання аудиторіями заради досягнення певних цілей керівництва (комерційних, політичних), внаслідок тиску з боку правлячих структур (цензура) та медіа власників і керівництва (самоцензура), безкарність - відсутність наслідків для самого ЗМІ після порушення стандартів ані з боку аудиторій, професійної спільноти [2].

Яким чином зберегти основні професійні стандарти; не перейти, приміром, межі домислу й вимислу або спробувати відшукати факти законним шляхом – на всі ці питання дають відповіді вітчизняні науковці, зокрема О. Кузнєцова, В. Різун, О. Старіш, В. Чічановський та ін. Але, на наш погляд, незважаючи на те, що авторитетні дослідники вже неодноразово зверталися до цієї теми, інтерес до неї не втихає збоку як представників науки, так і журналістів-практиків. Ми вирішили на прикладі одного з мас-медіа дослідити дотримання всіх стандартів у журналістських матеріалах.

Заслуговує на увагу той факт, що об’єктом нашого дослідження виступає одне з найавторитетніших медіа у світі - комплекс радіо-, інтернет- та телемовлення - корпорація BBC. Цей ЗМІ протягом довгих років посідає перші місця у рейтингах популярних медіа світу. BBCвідомо завдяки високій якості свого продукту – інформації. Також ця корпорація відома власно розробленою системою журналістських принципів, якими користуються інші ЗМІ. Наведемо лише деякі з них.

„Аудиторія – є душею всього, що ми робимо

Ми маємо надавати аудиторії високоякісну, свіжу та актуальну в своєму часі інформацію. Творчий підхід – кров нашого організму.

В рівній мірі, ми повинні надавати аудиторії контент, що відповідає найвищим редакційним та етичним стандартам. Довіра аудиторії залежить від цього.

Саме тому ми повинні утримувати баланс між свободою вираження та нашої відповідальністю, що включає повагу до приватного життя, неупередженість, запобігання необґрунтованим образам та захист аудиторій від збитків.

Ми намагатимемось дотримуватись редакційних цінностей ВВС у всьому, що ми робимо. Вони уособлюють наші свободи та відповідальність та, рівно як і Редакційні принципи, застосовуються до всього контенту, який виробляє ВВС або її партнерські виробники медіа продукції незалежно від типу – для радіо, телебачення, он-лайн, мобільних пристроїв, інтерактивних послуг або друкованого слова. Це може створювати випробування, але вони (цінності) є важливими для всього, що ми робимо” [3].

То ж ми поставили завдання перевірити відповідність контенту BBCміжнародним журналістським стандартам. Для цього ми обрали період з квітня по липень 2012 року (тематичні межі контент-аналізу – висвітлення подій напередодні та впродовж Європейського футбольного чемпіонату стосовно України) та простежили на прикладах публікацій, розміщених на сайті www.bbc.co.uk, дотримання або порушення принципів журналістики.

Отже, перший та найголовніший стандарт, на якому базується об’єктивна журналістика – це баланс думок і точок зору.Як відомо, у якісному журналістському матеріалі стосовно певної проблеми чи конфлікту повинні бути представлені декілька можливих точок зору. Завдяки цьому автор статті доводить свою неприналежність до одного чи іншого боку конфлікту та зображує все об’єктивно. На прикладі трьох матеріалів BBC спробуємо простежити наявність балансу думок. Отже, почнемо з матеріалу, який було надруковано на сайті телеканалу у вигляді замітки 2 квітня 2012 року. Публікація має назву „Український екс-прем’єр Тимошенко залишає в’язницю через хворобу”. У замітці йдеться про те, що Юлії Тимошенко дозволять залишити в’язницю для того, щоб лягти у лікарню для лікування болю у спині. І далі дуже чітко виокремлюються дві позиції: перша позиція жертви та людей, які її підтримують – Юлії Тимошенко та німецької влади, яка наполягала на лікуванні екс-прем’єра у Німеччині: „The German government has reportedly been in talks with the Ukrainian authorities to allow Ms Tymoshenko to be treated in Berlin” („Німецька влада проводить переговори з українськими представниками влади про те, щоб дозволити пані Тимошенко лікуватися у Берліні”). І друга – позиція української влади, яка не дозволяє Тимошенко залишати країну: „But Yuri Boichenko, of Ukraine's prosecutors' office, confirmed on Monday that Ms Tymoshenko would be treated at a specialised medical clinic in Kharkiv” („Але Юрій Бойченко, український прокурор, підтвердив у понеділок, що пані Тимошенко буде лікуватись у спеціальній медичній клініці в Харкові”). Бачимо відкриту опозиційну думку, і ще більше це доводить сполучник „але”, який протиставляє одну точку зору іншій. Одразу ж після цього знову автор наводить думку захисника Тимошенко – її адвоката: „Her lawyer, Sergei Vlasenko, has reacted with scepticism, the AP says. He said Ms Tymoshenko would only agree to go to the Kharkiv clinic if the treatment is approved by the German doctors” („Її адвокат, Сергій Власенко, відреагував скептично, повідомляє АР. Він сказав, що пані Тимошенко погодиться поїхати до харківської клініки, якщо лікування буде підтверджено німецькими лікарями”). І знову зустрічаємо протиставлення: „Last November, the Ukrainian authorities said medical tests had showed she had no life-threatening medical condition - findings her lawyer said at the time could not be trusted” („У листопаді минулого року українська влада заявила про те, що медичні тести не виявили хвороби, небезпечної для життя – але адвокат Тимошенко заявив, що цим результатам не можна довіряти”). У цьому реченні ми бачимо поєднання двох думок в одній семантичній конструкції. Отже, проаналізувавши невеличку замітку, робимо висновок: 2=2 – дві точки зору „за” та дві точки зору „проти” – баланс думок очевидний.

Але не у всіх матеріалах BBC баланс думок чітко розмежований. Наприклад, репортаж кореспондента BBC Раджана Датара від 12 червня 2012 року має назву „The romance of Ukrainian night’s trains”(„Романтика українських нічних потягів”). Мета репортажу – показати глядачу всі характерні риси українських потягів. Звертаємо увагу, що недоліків у матеріалі багато, а ось переваг майже немає. Більш того, інтонація, з якою журналіст розповідає про потяг, дещо іронічна. Отже, перший аспект його характеристики потягу – те, що „хоча українські потяги є найдешевшими, вони завдають неабиякого стресу”, друга „перевага” - „ці потяги не змінювались протягом сорока років”, третьою особливістю з точки зору журналіста моментом є те, що в „українських потягах неможливо піти до туалету, адже там дуже неприємний запах”. Звісно, все це – негативні моменти. Позитивним Раджан називає лише те, що люди протягом шляху знайомляться, спілкуються та знаходять собі друзів. Кінцівкою репортажу є фраза: „Would it be romantic if you share your compartment with 3 unknown strangers, one of them can easily fall down in the middle of the night?” („І може це бути романтично, якщо ти ділиш своє місце з трьома невідомими людьми, один з яких може впасти на тебе прямо посеред ночі?”). Таким чином, баланс думок у цьому матеріалі порушений. На 4 негативних моменти знаходимо тільки два позитивних. Це є підставою для того, щоб звинуватити журналіста у необ’єктивності.

Як бачимо, BBC не завжди дотримується одного зі стандартів – балансу думок, хоча переважна частина матеріалів містить певних баланс думок. Проведене нами дослідження дає підстави говорити про умовне співвідношення збалансованих матеріалів до незбалансованих приблизно у пропорції 4:1.

Оперативність.Перевірка оперативності матеріалів іноземних ЗМІ не викликає труднощів. Якщо в українських мас-медіа з’явилася соціально значуща новина, то, звісно, зарубіжні одразу ж повинні реагувати та публікувати цю новину. Наведемо яскравий приклад. 27 квітня 2012 року у Дніпропетровську відбулася серія вибухів - терактів, у результаті яких багато людей постраждали. Перший вибух зафіксовано об 11:50, передостанній – о 13.00, і вже о 14:57 на сайті BBC викладено оперативну інформацію з місця подій, причому це докладний опис того, як все відбулося, достовірні факти – кількість постраждалих і т.п. Це показник професіоналізму та дуже швидкої реакції журналістів BBC. Ще один приклад – зґвалтування вісімнадцятирічної Оксани Макар. Ця відома українцям трагедія відбулася з 9 на 10 березня 2012 року. Протягом двох тижнів, поки дівчину намагалися врятувати лікарі, у ЗМІ ця тема була найбільш популярною. 29 березня 2012 вранці дівчина померла. О 14:28 на сайті BBC знаходимо матеріал про смерть Оксани Макар та виклад всієї ситуації взагалі. Таким чином, ми переконалися, що BBC цілком відповідає стандартам оперативності, адже всі матеріали публікуються або виходять у ефір із затримкою 3-4 години після того, як відбулася подія.

Достовірність та точність.Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів стверджує, що журналіст зобов'язаний надавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких є достовірним (тобто посилатися на інші джерела інформації). Достовірність – це одна з переваг BBC, адже у кожному матеріалі журналісти завжди посилаються на певні джерела, зокрема, на закордонні ЗМІ. „Наслідком” цього стандарту є ще один – точність подачі інформації та уникнення неповноти та викривлень. Дуже показовою у цьому плані є стаття від 29 травня 2012 року, у якій йдеться про те, як українські медіа напередодні Євро-2012 намагаються врятувати імідж України та спростувати думки Європи про те, що у нашій країні наявні проституція, расизм та брудна політична боротьба. Стаття насичена прикладами з українських ЗМІ, і саме ці приклади є посиланнями на джерела. „The influential Zerkalo Nedeli (Mirror Weekly) said Ukraine's image abroad had hit a record low.” („Впливова газета „Дзеркало тижня” говорить про те, що рейтинг України за кордоном дуже низький”),„Ukraine's fourth-largest TV channel ICTV said the western city of Lviv would appeal to art lovers among Europe's football fans” („Четвертий за величиною український канал ICTV повідомляє, що західне місто Львів звернеться до всіх шанувальників мистецтва, наявних серед фанатів”, „Inter TV, one of the main channels, hit back at negative reporting on Dutch television” ( „Интер”, один з головних каналів, вдарив по негативному висвітленню фактів датським телебаченням”). Посилання на джерела знаходимо не тільки у цій статті. Як правило, майже у кожному матеріалі можна зустріти дієслова повідомляє, зазначає, пише, йдеться тощо.

Відокремлення фактів від коментарів. Згідно з професійними стандартами, факти, коментарі та припущення у журналістських матеріалах повинні відокремлюватися один від одного. За нашими спостереженнями, BBC дотримується цього принципу не завжди. Як приклад розглянемо сюжет, що вийшов у ефір 14 червня 2012 року – виступ представниці українського жіночого громадського руху „Фемен”. У цьому репортажі українка Інна Шевченко розповідає про ситуацію в країні перед Євро-2012: „Те, що відбувається з моєю країною протягом останніх двох-трьох місяців, нестерпно! За останній час кількість стріп-клубів у Києві збільшилась!...Жінки в Україні такі прекрасні, але дуже бідні, тому для них просто заробляти собі на життя за допомогою секс-індустрії…Ви можете робити у цій країні все, що заманеться…За Конституцією України проституція тут заборонена, але у нас дуже велика реклама на це, навіть пропаганда…” Ця промова, на перший погляд, має вигляд коментаря, але з іншого боку, стоїть на межі її позиціонування з фактом. Акцент на тому, що це видається за факт, робить ведучий, який підтверджує слова дівчини та говорить, що в Україні великій вибір готелів, місць для відпочинку та…борделів. Цей коментар виступає фактом, хоча насправді це не так. Для того, щоб не вводити слухачів в оману, потрібно було б продемонструвати дві точки зору (до речі, тут є відсутність балансу думок), а автору матеріалу краще було б займати нейтральну позицію. Разом з тим є матеріали, в яких коментарі чітко відокремлюються від фактів. У репортажі від 14 червня 2012 року журналіст Андрій Кравець (кореспондент BBC Україна) проводить опитування серед фанатів, ставлячи запитання: „Ваші враження від України?”. Навіть на рівні формулювання запитання журналіст припускає, що реципієнти будуть ділитися своїми думками (як позитивними, так і негативними), тобто, просто коментувати все, що побачили та що їм сподобалось або не сподобалось. Їх думки суб’єктивні. Одна з фанаток говорить про те, що люди дуже гостинні та усміхнені, інший вболівальник виказує незадоволеність надто високими цінами на житло, хтось з іноземців навпаки захоплюється дешевизною, зокрема, вартістю пива. Кожен висловлює свою точку зору, але вона позиціонується як коментар.

Отже, із вищенаведеного аналізу можемо зробити висновок, щоBBC, встановивши свої стандарти, не завжди дотримується їх. Найбільшою проблемою матеріалів є те, що вони незбалансовані за кількістю протилежних думок, і саме це створює загрозу перетворення матеріалу з об’єктивного у суб’єктивний. Журналістика – це явище неупереджене, тому ні в якому разі не можна подавати тільки одну точку зору. Також BBC іноді видає коментарі за факти, що також ставить під сумнів якість матеріалів. Звісно, авторитет BBC не дозволяє пересічному глядачеві або читачеві підозрювати журналістів у непрофесіоналізмі, але насправді навіть у такої шанованої в медіа-світі структури як BBC стосовно викладення матеріалу ще є над чим працювати і що удосконалювати.

Література

1. Кодекс журналиста США. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.journalist.iatp.by/ethic1.htm - Назва з екрана. 2. Професійні стандарти журналістики. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.google.ru/url? 3. Язык Би-би-си: основные принципы. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dedovkgu.narod.ru/bib/bbc.htm. – Назва з екрана. 4. Журналістські стандарти: нормативна довідка. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://imi.org.ua/content/. – Назва з екрана. 5. Офіційний сайт BBC – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk - Назва з екрана.