Главная | Обратная связь

Трусова А. І. Соціальна реклама в інформаційному суспільстві

У статті зроблена спроба вивчення специфіки соціальної реклами в контексті інформаційного суспільства. Розглядаються особливості та проблеми інформаційного суспільства в цілому, роль соціальної реклами та шляхи корекції проблем її засобами. Також автор торкається теми комерціалізації соціальної реклами, аналізує можливі шляхи співпраці і подальшої взаємодії на благо соціуму.

Ключові слова:соціальна реклама, інформаційне суспільство, постіндустріальне суспільство, сучасне суспільство, глобалізація, особливості, напрями діяльності, проблеми.

Трусова А. И. Социальная реклама в информационном обществе

В статье сделана попытка изучения специфики социальной рекламы в контексте информационного общества. Рассматриваются особенности и проблемы информационного общества в целом, роль социальной рекламы и пути коррекции проблем ее средствами. Также автор затрагивает тему коммерциализации социальной рекламы, анализирует возможные пути сотрудничества и дальнейшего взаимодействия на благо социума.

Ключевые слова: Социальная реклама, информационное общество, постиндустриальное общество, современное общество, глобализация, особенности, направления деятельности, проблемы.

Trusova A. Social advertising in the Information Society

The article is an attempt to study the specificity of social advertising in the context of the information society. The peculiarities and challenges of the information society, the role of social advertising and correct problems by way of its capabilities. The author also touches upon a topic commercialization in the social advertising, analyze possible ways of cooperation and further cooperation for the benefit of society.

Keywords:Social advertising, information society, post-industrial society, modern society, globalization, features, activities, problems.

Науковий керівник:Кулініч О. О., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, реклами і зв’язків з громадськістю ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

 

 

УДК 324 (73)

 

Усова Л. С.

„ЧОРНІ” ПР-ТЕХНОЛОГІЇ У ВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ В УКРАЇНІ 2012 РОКУ

 

Той факт, що в Україні останнім часом відбувається значне зростання популярності техноголій PR є результатом впровадження нових шляхів ведення бізнесу, що застосовуються на заході та з початком використання конкурентоспроможних технологій у багатьох сферах життєдіяльності суспільства. Подібне впровадження технологій PR у нашій країні має не лише позитивні, але й негативні аспекти. Однією з найголовніших проблем є поява прийомів „чорного” піару.

Актуальність даної теми полягає у необхідності уточнити суть „чорного” піару, чітко окреслити та систематизувати методи й прийоми цього явища в політиці, з`ясувати, які технології „чорного” піару застосовуються сучасними українськими політиками.

Метою даної роботи є розкриття характерних і типових особливостей застосування технологій „чорного” піару в передвиборчій кампанії України 2012 року .

Об’єктом дослідження є порушення етичних норм, сповідуваних „класичною” моделлю PR. Предметом – прояви „чорного” ПР під час проведення виборів у депутати Верховної Ради в Україні восени 2012 року.

Відхилення від традиційної, точніше „класичної” моделі паблік рилейшнз є „чорний” піар. Визначень цього явища існує багато, проте іноді є проблеми із проведенням чіткої межі між „білим” і „чорним” PR. Дослідженню маніпулятивних, „чорних” PR-технологій присвячено чимало робіт як західних, так і східноєвропейських дослідників. Наприклад: „Маніпульована людина” Г. Франка, „Маніпульоване суспільство” К. Фарбера, „Маніпулятори свідомістю” Г. Шиллера, „Маніпуляція свідомістю” С. Кара-Мурзи та ін. Серед вітчизняних дослідників цим питанням в своїх працях займалися такі науковці, як Е. Афонін, О.Донченко, К. Кириченко, О. Радченко, В. Ткаченко, В. Стоякін.

Найбільш вдалим поясненням поняттю „чорний” PR запропонував В. Стоякін, який є аналітиком Центру політичного маркетингу (м. Дніпропетровськ). „Чорним” PR, на думку дослідника, „вважаються ті політичні технології, застосування яких передбачає пряме порушення діючого законодавства” [1].

До „брудних” політичних технологій В. Стоякін відносить як відверто кримінальні технології, що караються законом (замахи на суперників, махінації у день голосування: підкуп членів виборчих комісій та самих виборців, викрадення бюлетенів, і т. п.), так і порівняно невинні дії, які все ж таки є забороненими (агітаційні дзвінки посеред ночі від імені конкурента, „подарунки” виборцям, агітація з боку посадових осіб, наклеєні на автомобілі портрети конкурентів).

В Україні „чорний” піар почав застосовуватися у політиці в другій половині 1990-х років. У ті часи відбувалося активне використання політиками адміністративного ресурсу, відомі факти незаконного впливу на виборців. На жаль, і до сьогодні українські політичні технології не відповідають тим стандартам і вимогам, які ставить перед політичними паблік рилейшнз міжнародне співтовариство.

Яскравим прикладом активного застосування „брудних” технологій є передвиборча кампанія в Україні, що пройшла восени 2012 року. У жовтні громадська організація ОПОРА зафіксувала 59 випадків використання „чорного” піару за допомогою якого поширювали недостовірні факти, відверто образливі відомості про кандидата чи політичну силу.

Автори „чорного” піару використовували проти кандидатів теми, що були пов`язані з їх професійною діяльністю, деталями особистої біографії. Поширеним способом „поливання брудом” кандидатів були різноманітні листівки та газети, де негативна інформація про політиків друкувалась на матеріалах під назвою політичної партії чи відомої громадської організації.

Малоймовірним є те, що на сьогодні залишилась хоч одна відома політична партія, проти якої б не застосовувалося незаконних методів „чорного” піару. Так відомі наступні випадки :

Під час проведення предвиборчої кампанії у Сімферополі активісти партії „Об'єднані ліві і селяни” в своїх наметах роздавали листівки проти політичних сил партії „УДАРу” та ВО „Батьківщини” . У листівках була вказана неправдива інформація про те, партія Віталія Кличка виступає за продовження політики уряду В. Ющенка та Ю. Тимошенко - „повернення помаранчевого кошмару”. Читача повідомляють про те, що „Кличко – це новий Ющенко”, а його команда помаранчева. Також у листівках присутні наступні слогани: „Вони ненавидять Росію та російську мову”, „Для них Бандера – національний герой”, „Вони хочуть жити у НАТО” і т.п.

На Київщині не обійшлося без використання „чорного” піару, погроз та провокацій проти партії ВО „Батьківщина” та її кандидата Дмитра Андрієвського, який скаржився на відвертий тиск на нього у своєму окрузі й повідомляв про численні випадки перешкоджання його діяльності як кандидата протягом всього часу передвиборчої агітації. За інформацією, наданою прес-службою кандидата, ОПОРА повідомляє про факти використання кримінальних технологій проти Дмитра Андрієвського.

Ще на початку вересня з’явилося чимало чорного піару проти цього кандидата. В Солом’янському районі розповсюджували агітаційну газету „Анонімус”, нібито від однойменної організації, в якій повідомлялось про співпрацю Андрієвського із владою – „Угода з дияволом – Андрієвський дав письмову згоду на співпрацю із владою!”

18 вересня на довірену особу Дмитра Андрієвського Максима Шкура напали з ножем. Максима Шкура та його водія побили четверо осіб міцної статури, завдавши ножових поранень. За фактом нападу було порушено кримінальну справу.

28 вересня на зустрічі кандидата Дмитра Андрієвського з виборцями кілька провокаторів сперечалися з присутніми на заході людьми, намагалися вирвати з рук політика мікрофон та вчинили бійку.

Щодо східних регіонів нашої країни, виявлено наступне: у середині жовтня на території м. Луганська з’явилась політична реклама, що відкрито критикувала КПУ, а також голову Комуністичної партії України у Луганській області Спірідона Кілінкарова.

Так, зокрема, на розміщених у центрі міста біл-бордах зображені черги в СРСР та нібито майно Спірідона Кілінкарова. На знімках, розміщених на біл-бордах, вказаний слоган КПУ „Повернемо країну народу!” Станом на вересень – жовтень 2012 року на Луганщині поширювалась провокаційна політична реклама, спрямованої як проти КПУ, так і проти інших політичних партій та їх кандидатів.

На Заході України зафіксовано випадки „чорного” піар проти Партії регіонів. На Закарпатті було розповсюджено друковані листівки та плакати, на котрих розміщувалась негативна інформація про цю політичну силу. Зокрема вийшов ряд листівок з наступними надписами: „Чому НЕ МОЖНА голосувати за Партію регіонів?” Нижче про політиків партії надавалася інформація скандального змісту.

Спостерігаючи за передвиборчою агітацією в останній тиждень перед виборами, можна було помітити, що кількість фактів прояву „чорного” піару значно зросла. Так, чимало „чорного піару” дісталося на адресу ВО „Свобода”. Серед них відомим було поширення випуску газети, оформленої під „свободівську”. У газеті проводились паралелі між „Свободою” та нацистами, Ірина Фаріон була звинувачувана в ненависті до євреїв. Чимало негативної інформації в цій газеті розміщено про Олександра Сича: „Проголосуйте за Сича – і смерть ворогам перестане бути тільки гаслом. Смерть і кара вийде на вулиці...” .

Підсумовуючи усі наведені вище факти, можна зробити висновок, що „чорний” піар є недопустимою технологією для демократичної держави, в якої є політична культура. Але у передвиборчій гонці що ближче до дня голосування, то більш „брудніші” методи та способи агітації. Звичайно, наведені приклади технологій, що застосовуються в українській політиці є явищем незбагненним для цивілізованих країн світу. Методи, до яких вдаються в Україні, суперечать усім морально-етичним нормам та професійним стандартам, що діють у демократичних державах. „Чорний” піар є ще одією перепоною для нашої країни на шляху до євроінтеграції. Але, на жаль, це „несуттєве” питання відходить в бік, адже в останні дні до виборів постає більш важливе завдання – встигнути вилити якомога більше бруду на свого конкурента чи суперника.

В Україні необхідно якнайшвидше дослідити технології застосування „чорного” піару, в тому числі й маніпулятивних PR-методик, а також розробити дієві правові способи та механізми, спрямовані на подолання цих негативних явищ.

Література

1. Стоякін В. „Чорні”, „білі” та „сірі” політичні технології / Василь Стоякін // День. – 2011. – 11 вересня. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/chorni-bili-ta-siri-politichni-tehnologiyi

 

Усова Л. С. „Чорні” ПР-технології у виборчій кампанії в Україні 2012 року

У статті досліджуються прояви брудних ПР-технологій, які використовувались під час виборів депутатів до Верховної Ради України восени 2012 року. Зроблена спроба вказати шляхи вирішення проблеми поширення „чорного” піару під час виборчих перегонів, зокрема вказано на необхідність розробити дієві правові способи та механізми, спрямовані на подолання цих негативних явищ.

Ключові слова: „чорний” ПР, ПР-технологія, кримінальна технологія.

 

 

Усова Л. С. „Черные” ПР-технологии в избирательной кампании в Украине в 2012 году

В статье исследуются проявления грязных PR-технологий, которые использовались во время выборов депутатов в Верховную Раду Украины осенью 2012 года. Сделана попытка указать пути решения проблемы распространения „черного” пиара во время избирательной гонки, в частности указано на необходимость разработать действенные правовые способы и механизмы, направленные на преодоление этих негативных явлений.

Ключевые слова: „черный” ПР, ПР-технология, криминальная технология.

Usova L. "Black" PR-technologies in Ukrainian election campaign in 2012

The article deals with outpouring of "dirty" PR-technologies which were used during Verkhovna Rada (Ukrainian parliament) election in autumn 2012. Author attempts to define the solution of problem of "black PR", in particular the necessity of legal ways and mechanisms for suppression of this negative events.

Key words: "black" PR, PR-technology, criminal technology

Науковий керівник:Кулініч О. О., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, реклами і зв’язків з громадськістю ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

 

 

УДК 007 304: 659

 

Чорна І. В.