Здавалка
Главная | Обратная связь

ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ



Юридична термінологія — історично сформована сукупність термінів, яка виражає систему правових понять і призначена забезпечувати специфічні потреби спілкування у сфері законодавства, юридичної науки і практики.

Ця сукупність є спеціальним об’єктом вивчення як у юриспруденції (зокрема у теорії держави і права), так і мовознавстві (насамперед у нових її галузях — термінознавстві (теоретичні основи вчення про термін і термінологічну систему права) і лексикографії (наука про теорію і практику укладання словників).

Українська юридична термінологія є одним з давніших пластів термінологічної лексики української мови, який своїми коренями сягає глибокої дописемної старовини — доби звичаєвого права. Найдавніші зразки актової мови і юридичної термінології дохристиянської Русі Х ст. містять Правда Руська, Договори руських із греками 907, 911 і 944 рр., документи князівського законодавства.

 

Сучасна українська юридична термінологія — це складна, широко розгалужена, відкрита, динамічна система найменувань правових явищ, понять, інститутів, категорій. Вона ієрархічно структурована на підсистеми (галузі, підгалузі) і групи термінів (родо-видові, синонімічні) на основі логіко-смислових зв’язків між поняттями. Має ядро (основний термінологічно-правовий фонд) і периферію (суміжні з правом ділянки), в яких під впливом екстралінгвістичних і власне мовних чинників постійно відбуваються певні лексико-семантичні зміни, процеси термінологізації і детермінологізації.

Юридична термінологія ґрунтується на системі відповідних юридичних понять, але не є тотожним її віддзеркаленням.

Відсутність термінологічної одиниці на позначення правової реалії або поняття може свідчити і про наявність лакуни у термінсистемі. Водночас одне й те саме поняття може передаватися різними термінами, що спричинює синонімію термінів; один термін може позначати різні поняття, що свідчить про його багатозначність; один звуковий комплекс передає різні поняття, що призводить до омонімії.

Небажаними явищами в юридичній термінології є: багатозначність, синонімія, дублетність, варіативність, омонімія, експресивно-стилістична забарвленість.

Основні напрями унормування сучасної української юридичної термінології — усунення кальок з російської мови і пропонування замість них власне українських термінів.

У сучасному термінознавстві виокремлюється самостійний науковий напрям — юридична лексикографія, що має на меті повну інвентаризацію, опис і впорядкування юридичної термінології. Під цим терміном також розуміють сукупність юридичних словників і наукових праць з цієї галузі.

Юридичний словник у тих чи інших аспектах вивчають різні розділи і підрозділи мовознавства: лексикологія, термінознавство, семасіологія, ономасіологія, когнітивна лінгвістика, етимологія, словотвір, фразеологія, стилістика, історія мови, історична лексикологія, порівняльна лексикологія, лексикографія, термінографія та ін.

Термінологія права як складна, ієрархічно організована сукупність термінологічних одиниць усієї правової сфери діяльності людини знаходиться у полі зору загальної теорії держави і права (згідно з класифікатором правових наук).

Юридичне термінознавство і юридична термінографія являють собою нові спеціалізовані напрями дослідження термінологічно-правового фонду української мови, які синтезують сучасні методологічні підходи й методичний апарат мовознавчих і юридичних наук.

Юридична термінографія — це наука про теорію і практику укладання юридичних словників різних типів (загальноюридичних і галузевих, енциклопедичних і лінгвістичних, тлумачних, нормативних, перекладних, частотних, історичних, етимологічних, словників іншомовних та інтернаціональних термінів права та інших).

Юридичне термінознавство розробляє загальнотеоретичні питання терміна, термінології, терміносистеми права, визначає ключові поняття і категоріальний апарат своєї галузі, зокрема вивчає:

— природу правового терміна; співвідношення правового явища (денотата), юридичного поняття (сигніфікату) і термінологічної одиниці (мовного знаку);

— способи номінації спеціальних юридичних понять;

— місце юридичної термінолексики у системі загальнолітературної та спеціалізованої мови;

— стратифікацію термінологічної лексики права з різних позицій (семантичних,

стилістичних, нормативності / ненормативності, уживаності, кодифікованості /

некодифікованості, інформаційної насиченості тощо);

— системність термінології права та її дихотомічний характер;

— загальні параметри класифікації юридичних термінологічних одиниць (за структурою,

генетичними, семантичними, словотвірними і функціональними характеристиками тощо);

— генезис, історичний шлях та перспективи розвитку юридичної термінології в українській мові;

— співвідношення національних і інтернаціональних елементів у терміносистемі права;

— продуктивність / непродуктивність моделей і способів юридичного термінотворення;

— закономірності і специфіку розвитку термінологічної системи права.

Створення наукової теорії юридичного терміна і термінології сприятиме реалізації практичних аспектів юридичного термінознавства, спрямованих на розроблення принципів систематизації, упорядкування й уніфікації юридичної термінології, створення державних стандартів на терміни та термінологічні словосполучення, кодифікацію термінологічних одиниць у новому законодавстві України.

Серед найважливіших теоретичних і прикладних проблем юридичного термінознавства:

— дефініція юридичного терміна та її види, — способи і засоби семантизації правових термінів у словниках різних типів,

— структура і компоненти словникової статті у юридичних і лінгвістичних словниках,

— методика складання реєстру термінологічних одиниць на матеріалі законодавчих та

інших джерел,

— принципи і шляхи систематизації термінів у юридичних тезаурусах,

— створення комп’ютеризованого банку термінів права,

— розроблення робочих програм для відбору, класифікації і систематизації термінологічного матеріалу (термінів, термінологічних словосполучень, терміноелементів),

— створення спеціалізованої інформаційно-пошукової системи,

— переклад юридичних термінів (для перекладних словників),

— способи ілюстрування термінологічного матеріалу,

— система посилань та умовних скорочень у словниках різних типів та ін.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.