 |
|
Хронологія історії економіки стародавнього світу
4 млн. р. до н. е. – анропогенез в основних центрах світової цивілізації.
35 тис. р. до н. е. – палеолітична революція.
10 тис. р. до н. е. – поч. неолітичної революції.
8 тис. р. до н. е. – будівництво Єрихона – одного з перших в історії міст.
7 тис. р. до н. е. – винайдення гончарного ремесла, прядіння, ткацтва, освоєння міді в Азії.
5 тис. р. до н. е. – поширення землеробства в Європі та Китаї.
4 тис. р. до н. е. – освоєння виплавки золота в Азії та міді в Європі.
3,5 тис. р. до н. е. – винайдення колеса в Шумері, виникнення ієрогліфічної писемності, освоєння виплавки бронзи.
2,8–2,2 тис. рр. до н. е. – період древнього царства в Єгипті, побудовано піраміду Хеопса.
2370 р. до н. е. – Урукагина правитель міста-держави Лагаш у Месопотамії – здійснив ряд реформ в інтересах середнього прошарку та скасував залишки патріархату.
2318–2 312 рр. до н. е. – Уруінімгіна правитель міста-держави Лагаш у Месопотамії зміцнює храмові господарства та поширює рабство.
2300–1700 рр. до н. е. – формування землеробської культури Хараппи в Індії з містами: Хараппа, Махенджо-Даро, Лотхаль.
2205 р. до н. е. – початок правління в Китаї першої імператорської династії Сю.
2000 р. до н. е. – будівництво Стоухенджа на території Англії.
1792–1750 рр. до н. е. – за правління вавилонського царя Хаммурапі прийнято перший звід законів із 282 статей, що врегульовував, у т. ч. і господарське, життя.
1200 р . до н. е. – виникнення фінікійського алфавіту.
1000–800 рр. до н. е. – колонізація території Італії етрусками.
753 р. до н. е. – заснування Риму Ромулом та Ремом.
біля 650 р. до н. е. – виникнення перших грошей у Лідії.
6–5 ст. до н. е. – використання срібних та золотих злитків у вигляді грошей у Індії.
621 р. до н. е. – оформлення приватної власності на землю та інше майно законами Драконта в Афінах.
605–526 рр. до. н. е. – цар Нововавилонського царства Навуходоносор здійснив грандіозне будівництво (тронний зал – 52 м, вавилонська башта – 91 м, висячі сади Семіраміди).
594 р. до н. е. – афінський архонт Солон започаткував соціально-економічні реформи, що призвели до ліквідації патріархального рабства на території Греції.
579–535 рр. до н. е. – реформи римського трибуна Сервія Тулія знищили пережитки патріархального рабства та сприяли формуванню класичної рабовласницької системи в Римі.
551–479 рр. до н. е. – життя і діяльність китайського філософа Конфуція (Кун-цзи).
Близько 550 р. до н. е. – скіфський цар Ариант уперше в історії провів перепис населення.
454–450 рр. до н. е. – впровадження в Римі “Законів 12 таблиць“.
430–354 рр. до н. е. – життя та діяльність давньогрецького мислителя Ксенофонта, який написав працю “Домострой“, де праця поділялася на фізичну та розумову і первинною галуззю натурального господарства вважалося землеробство, а торгівля та ремесло – другорядними.
428–348 рр. до н. е. – життя та діяльність давньогрецького мислителя Платона, який написав праці “Держава“ та “Закони“, де розглядалися питання поділу праці, ринку, грошей та торгівлі.
384–322 рр. до н. е. – життя та діяльність давньогрецького мислителя Аристотеля, який написав праці “Політика“ та “Нікомахова етика“, де діяльність людей поділялася на “економіку“ та “хрематистику“.
321–233 рр. до н. е. – період найбільшого розквіту централізованої держави в Індії за правління царів Чандрагупти та Ашоки.
312 р. до н. е. – побудова першого водопроводу в Римі.
257 р. до н. е. – створення “Податкового статуту“ в Єгипті.
234–149 рр. до н. е. – життя та діяльність античного мислителя Катона Старшого, який написав працю “Землеробство“, де обґрунтував продуктивність натурального, частково ринково орієнтованого господарства через відповідну організацію праці рабів.
140–86 рр. до н. е. – китайський імператор У Ді обмежив владу аристократії та обклав її важкими податками.
116–27 рр. до н. е. – життя та діяльність античного мислителя Варона, який написав працю “Про сільське господарство“, де обґрунтував необхідність в умовах поглиблення товаризації господарства переходу до використання найманих працівників.
Майже 100 р. до н. е. – початок виробництва паперу в Китаї.
30 р. до н. е. – римський імператор Август Октавіан створив особливу державну скарбницю “фіск“.
301 р. – Едикт Діоклетіана про максимальні ціни.
332 р. – впровадження кріпосного права в пізній Римській імперії та прекаріальної системи колонату.
395 р. – Римська імперія розпалася на дві частини – Західну (Священну Римську імперію) та Східну (Візантію).
354–430 рр. – життя та діяльність Августина Блаженного, виразника економічних поглядів раннього християнства.
476 р. – завоювання Риму галло-франкськими племенами.
Завдання для перевірки знань (тести)
Завдання 1. Життєдіяльність людини в період палеоліту носила характер:
а) привласнюючий;
б) відтворюючий.
Завдання 2. Основними знаряддями праці періоду палеоліту були:
а) прим. палиця; д) снасті;
б) мікроліти; е) лук і стріли;
в) макроліти; є) рало, соха.
г) складні знаряддя;
Завдання 3. Характерними ознаками “неолітичної революції” були:
а) тваринництво; д) кочове життя;
б) землеробство; е) постійні поселення;
в) ремесло; є) первісні цивілізації.
г) макроліти;
Завдання 4. Вкажіть на спільні риси і відмінності господарства (письмово):
а) Єгипту;
б) Месопотамії;
в) Індії.
Завдання 5. Ідеї мислителів якої країни (країн) стали відправною точкою для сучасної економічної науки:
а) Стародавнього Китаю;
б) Стародавнього Єгипту;
в) Стародавньої Греції;
г) Стародавнього Риму;
д) Стародавньої Індії.
Завдання 6. Економічна думка стародавнього світу характеризується:
а) глибоким теоретичним аналізом тогочасної економічної системи;
б) відображенням стану соціально-економічного і політичного розвитку тогочасних суспільств;
в) самостійністю стосовно інших галузей знань;
г) переважанням натурально-господарського ставлення до економічних питань;
д) визнанням важливої ролі держави в економічному житті суспільства;
е) формуванням основ економічної науки.
Завдання 7. Що таке ергестерія? (письмово)
Завдання 8. Що таке трапеза? (письмово)
Завдання 9. Аристотель відносив до сфери хрематистики:
а) землеробство і ремесло; в) дрібну торгівлю.
б) велику торгівлю і лихварство;
Завдання 10. Хто мав більше соціально-економічних привілеїв у класичному Римі? Чому?
а) нобілі; в) паупери;
б) вершники; г) раби.
Завдання 11. Що таке (пояснити письмово):
а) вілла; в) сальтус;
б) латифундія; г) парцелла.
Завдання 12. Колони - це:
а) квазіліони; г) нобілі;
б) вершники; д) паупери.
в) лібертіони;
Завдання 13. У якому році було запроваджено серваж у Римі:
а) 476 р.; в) 395 р.;
б) 332 р.; г) 284 р.
Завдання 14.Назвіть найважливішу економічну проблему стародавньої римської літератури:
а) захист економічних інтересів селянства;
б) рабовласництво і його виправдання;
в) організація та методи господарювання в рабовласницьких латифундіях;
г) збільшення ефективності сільського господарства.
Завдання 15. Визначіть основні галузі господарства трипільської культури:
а) хліборобство; е) будівництво;
б) садівництво; є) бортництво;
в) городництво; ж) риболовство;
г) гончарство; з) збиральництво.
д) ткацтво;
Завдання 16. Галузями життєдіяльності скіфів було:
а) хліборобство; е) гончарство;
б) торгівля; є) ковальство;
в) війни; ж) ювелірна справа.
г) тваринництво;
д) ткацтво;
Завдання 17. Які причини еллінської колонізації Північного Причорномор’я:
а) стратегічна;
б) військова;
в) торгівельно-економічна.
Завдання 18. Які міста-поліси Північного Причорномор’я ви знаєте?
Завдання 19. Центром Боспорського царства було місто:
а) Ольвія; в) Пантікапея;
б) Тірас; г) Танаїс.
Розділ ІІ (ЗМ 2)
Господарство та економічна
думка суспільства Європейської цивілізації в період
середньовіччя (V – ХV ст.)
Тема 2.1. Феодальна система господарства
в Західній Європі та Україні.
Економічна думка середньовіччя
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
3. Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
4. Економічна думка на Україні доби середньовіччя.
План семінарського заняття по темі
“Феодальна система господарства в Західній Європі”
1. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі:
– Франція;
– Німеччина;
– Англія;
– Візантія.
2. Особливості формування феодальних відносин у Візантії.
3. Аграрне суспільство в Київській Русі.
4. Економічні наслідки литово-польського завоювання українських земель.
5. Другий поділ праці. Урбанізація Європи. Комунальні революції. Типи міст. Магдебурзьке право. Роль міста у становленні ринку.
6. Ремесло. Структура цехової системи.
7. Регіональна та міжконтинентальна торгівля. Ганзійський союз.
8. Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
9. Економічна думка на Україні доби середньовіччя.
10. Податкова система середньовіччя (на прикладі Франції).
11. Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
Завдання до індивідуальної роботи
студентів під керівництвом викладача
(у вигляді розширеного конспекта)
1. Особливості формування феодальних відносин у Візантії.
2. Аграрне суспільство в Київській Русі.
3. Економічні наслідки литово-польського завоювання українських земель.
4. Економічна думка на Україні доби середньовіччя.
Перелік запитань до самостійної роботи студентів
(самостійна робота у вигляді конспекту)
1. Податкова система середньовіччя (на прикладі Франції).
2. Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
Формування і розвиток феодальних
відносин у Зах. Європі (на прикладі Франції,
Англії, Німецьких земель)
У V ст. н. е. у всіх країнах Зах. Європи формуються нові економічні відносини, які названо феодалізмом (або аграрним суспільством). Еволюція аграрного суспільства відбувалася у двох напрямах – розвитку античних форм ранньофеодальних стосунків (колонат, прекарій, серваж) та шляхом природної трансформації общинної власності в аллодально-прекаріальну, а в умовах активного одержавлення – в бенефіціально-ленну.
Докорінно змінюється соціально-економічна структура аграрного суспільства і набирає такого вигляду:
 |