Здавалка
Главная | Обратная связь

Основні географічні відкриття



Роки Відкриття Мореплавці
І п. XІV ст. Канарські та Азорські о-ви; о-в Мадейра Генуезці
Золоте узбережжя Африки Енріке Моряк (португалець)
Мис Доброї Надії Бартолемео Діаш (португалець)

 

Продовження таблиці

 

03.08. 05.03. О-ви: Гаїті, Куба, Сан-Сальвадор І подорож Хр. Колумба
1149–496 О-ви: Малі Антильські, Порто-Ріко, Ямайка ІІ подорож Хр. Колумба
Відкрито шлях до Індії навколо Африки Васко да Гама (португалець)
1498–1500   1502–1504   Устя р. Оріноко ІІІ подорож Хр. Колумба ІV подорож Хр. Колумба
Бразилія Кабраль (порт.)
Вихід у світ книги “Космографія” Амеріго Віспуччі
Перетнуто Панамський перешийок до Тихого океану Бальбоа (ісп.)
1519–1522 І кругосвітня подорож Магеллан
1606–1644 Австралія та Нова Зеландія Голландці
Північна Азія Т. Єрмак та Дежньов

 

Економічні наслідки ВГВ:

– “революція цін”, що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; зміцнення позицій міської та сільської буржуазії, що зароджувалася;

– формування колоніальної системи;

– початок формування світової торгівлі та сучасного світового господарства;

– початок великого переселення європейців до Америки;

– поява на європейському ринку та у господарстві нових товарів, сільськогосподарських культур (картопля, просо, кукурудза, тютюн, какао та ін.) і птахів (індики та ін.);

– активна работоргівля до с. XІX ст.;

– руйнація європейцями та занепад автохтонних хліборобсь­ких культур (майя, тальтеки, ацтеки, інки).

Цивілізація вже виступає в планетарному масштабі. Виникає світовий ринок.Спостерігається величезний попит не тільки на предмети споживання і розкошів, а й на знаряддя праці, на тех­ніко-технологічні вдосконалення. Відбувається взаємопроникнен­ня, взаємонакладання цивілізацій Індії, Китаю та Західної Євро­пи. Великі географічні відкриття зумовили приплив до Європи золота, срібла, коштовностей, прянощів; відкрилися безмежні рин­ки збуту для ситцю, вовняних тканин, металевої продукції. Ринки збуту вирізняються своїми регіональними особливостями. Варто згадати Новий Світ – Північну Америку, де оселяються вихідці з Англії, Франції, Голландії; Південну Америку – вихідці з Іспанії та Португалії. Але колонізація інтенсивно проходить і на півночі. Емігранти-європейці, як правило, найбільш працездатного віку активно освоюють навколишнє середовище далеко не завжди гідни­ми християн способами. Вони – землероби, купці-авантюристи, гірники, грабіжники, рабовласники, їм потрібні знаряддя праці, предмети тривалого користування, культури, побуту. Для півден­них колоній, крім цього, життєво необхідні раби, работоргівля стає вигідною справою. Виробляються бавовна, потрібна промис­ловості Англії, цукор і тютюн, необхідні всій Європі.

Великі географічні відкриття покінчили з багатьма догмами християнства. Земля – планета, населена людьми різних культур і рас, які мають свій особливий, створений на даному ґрунті св­ітогляд, у тому числі економічне мислення. Подорожування показали, що знання в цьому світі мають першорядне значення, тож потрібні були університети. Християнству було завдано удару. Собори в Європі розв’язали цю кризу. З’являється лютеранство, кальвінізм, пуританство та інші світоглядні концепції.Визволе­но розум людини з пут, визволена її ініціатива; людині потрібне земне життя з тим самим християнством, але Богові угодна її зем­на трудова діяльність, її раціональне світосприйняття. У філосо­фії відбувається переворот, який здійснюють Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк. Їхні основоположні праці з’являються напередодні ре­волюції 1642-1648 pp. Новий метод пізнання ґрунтується на почуттях, а предметом є пізнана реальність і досвід, які спираються на експеримент. Досвід, а не богословські вчення, стає базою пізнання [58].

Мануфактурне виробництво
як основний аспект генези індустріального суспільства

 

Поява мануфактур пов’язана з тим, що основні виробники – це ремісник і селянин – уже не мали економічної спроможності придбавати ті знаряддя праці, які придбавало мануфактурне виробництво, через надто малий потенціал, закладений у дрібному виробництві.

Мануфактура – підприємство приватновласницького характеру (як правило), засноване на ремісничій техніці і технології, ви­користанні вільнонайманої робочої сили та зорієнтоване на забезпечення потреб ринку.

Це виробництво виникло в тих галузях, де був високий рівень спеціалізації і технічного розвитку, зокрема: сукновиробництві; металургії; суднобудуванні; книгодрукуванні.

Утворення мануфактур відбувалося двома шляхами:

– через проникнення торгового капіталу у виробництво;

– коли виробник ставав і підприємцем, і торговцем.

Батьківщиною мануфактурного виробництва є Нідерланди, де існували всі форми мануфактур і формувалися галузеві об’єд­нання: найбільшого розвитку набуло суконне виробництво, у яко­му працювала 1/3 промислових робітників. У Франції переважали централізовані мануфактури і ремесло, оскільки усього 10 % населення проживало у містах. Невеликі підприємства (50–100 робітників) в основному виготовляли предмети розкоші. У Франції уряд створював і державні мануфактури. Франція стала євромонополістом з виробництва полотна у сільській місцевості.

Відбувалися радикальні зміни в торговому капіталі, сфері грошового обігу і розподілу.

У Голландії формуються (м. Брюгге і м. Антверпен) перші товарна і фондова біржі. У 1609 р. був створений Амстердамський банк.

Просте товарне виробництво переростало у ринкове, розвивався міжнародний поділ праці. Це зумовило виникнення монопольних торгових компаній.

Англійський новий барон – хлібороб-фермер для збільшення прибутків застосував природні та мінеральні добрива. Він жив у селі, був менеджером, тоді як у Франції жив у місті, а в Росії село було місцем заслання. “Ніщо, – як пише В. Рошер, - не сп­рияє так процвітанню англійського сільського господарства, як звичай більшості великих власників поблизу своїх садиб заводити за власний кошт значні ферми, на яких вони вважають справою своєї честі вести господарство зразковим способом”.

Розквіту сільського господарства сприяла й оренда великих маєтків, яка потребувала знань, капіталу, що відкривало шлях підприємцеві із середнього класу до вищих щаблів суспільства.

Мануфактурна технологія і технічне забезпечення створювали умови для нових рішень, які підвищували ефективність праці. Особливе значення мав поділ праці в сукупному виробництві. Поділ праці всередині мануфактури підготував умови для заміни ручної праці машинами.

Для збільшення експорту варто вивозити не сировину, а про­мислові вироби, а імпортувати треба сировину та напівфабрикати. Для збільшення експорту необхідне збільшення кількості праців­ників, тобто вирішується проблема зайнятості. Адже відомо, як перші кроки аграрної технологічної революції, особливо в Англії, призвели до створення армії знедолених учорашніх рільників, які пройшли школу домашнього ремесла.

У XVI–XVIII ст. капітал Англії переміг капітал Голландії.

Доходи розподілялися через зарплату (наймана праця), при­буток (капітал) та ренту (земельна власність).

 

 
 

 

 

 

 


Спільні риси та відмінності цехового
і мануфактурного виробництва

Спільні риси Відмінності
Виробництво товарів для потреб внутрішнього та зовнішнього ринків. Використання ручної техніки і технології. Використання вільнонайманої робочої сили. Обсяги виробництва визначалися попитом і пропозицією на ринку Цех виступав як економічний, соціальний та духовний осередок міста. Цехове життя та виробнича діяльність суворо регламентувалися Статутом. У мануфактурі використовували найновіші технологічні досягнення. Перехід від простого до елементів розширеного товарного виробництва в умовах мануфактур

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.