 |
|
Обґрунтування власної кримінально-правової оцінки студентом із відповідними посиланнями на норми чинного законодавства
Форма обґрунтування загалом не передбачає додержання якихось жорстких правил і визначається перш за все типом задачі. Так, обґрунтування при розв’язанні задачі із Загальної частини кримінального права в межах окремого інституту, що стосується злочину, передбачає спеціальне утворення відповідного «блоку» фактичних обставин, поглиблене дослідження змісту цього інституту, як правило, поетапне встановлення відповідності фактичних обставин конкретним його проявам і лише після цього формулювання проміжного, а потім і остаточного висновків. При розв’язанні задачі із Загальної частини кримінального права щодо комплексного застосування його інститутів, які стосуються злочину, обґрунтування може бути здійснено у «знятому» вигляді й обмежуватися відтворенням лише проміжних висновків та визначенням впливу кожного інституту на кваліфікацію злочину. Ще більш спрощена форма характерна для обґрунтування здійсненої кримінально-правової оцінки при розв’язанні задач із Особливої частини кримінального права.
Аргументи, які використовуються при обґрунтуванні власної кримінально-правової оцінки фактичних обставин:
1) всі аргументи (доводи) за характером свого впливу на зміст кримінально-правової оцінки можна поділити на обов’язкові і необов’язкові. До обов’язкових належать ті аргументи, які безпосередньо випливають зі змісту відповідних нормативних приписів кримінально-правового характеру. Необов’язковими аргументами є ті, які використовують роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, а також ті, що ґрунтуються на інших джерелах правозастосовної практики та на положеннях теорії кримінального права;
2) ієрархія обов’язкових нормативних аргументів визначається юридичною силою тих джерел кримінального права, з нормативних приписів яких вони безпосередньо випливають. Відповідно до ст. 8 Конституції України Основний закон України має найвищу юридичну силу, а його норми є нормами прямої дії. Тому, наприклад, у випадку виникнення колізій між положеннями Конституції України та положеннями КК України положення Конституції України мають пріоритет;
3) основні правозастосовні аргументи в принципі не повинні суперечити обов’язковим нормативним аргументам, тому, за загальним правилом, у разі виникнення колізій пріоритет мають останні. І лише у виняткових випадках, коли такі колізії викликані внутрішніми суперечностями відповідних обов’язкових нормативних аргументів між собою, основний правозастосовний аргумент, що ґрунтується на одному з них, може розглядатись як пріоритетний перед іншим;
4) інші необов’язкові аргументи – навіть якщо вони за змістом видаються більш переконливими, ніж обов’язкові нормативні аргументи чи основні правозастосовні аргументи – не можуть мати пріоритет перед останніми;
5) серед необов’язкових аргументів, що їх використовують при розв’язанні задач (крім основних правозастосовних аргументів), ієрархія у принципі неможлива. Однак якщо між деякими з них існують суперечності (колізії), такі аргументи мають бути наведені, а потім зроблений вибір на користь одного з них. При цьому бажано сам вибір також обґрунтувати. Подібне обґрунтування, як уже зазначалося, стає обов’язковим у разі, коли точка зору «автора» рішення суперечить позиції, сформульованій у науково-практичному коментарі КК України.
4. Остаточна відповідь на поставлені в завданні питання чи завдання
Після формулювання власної кримінально-правової оцінки фактичних обставин, поданих в умовах задачі, студент, у належній формі, обґрунтувавши свої доводи, як правило, надає відповідь на всі поставлені у фабулі питання.
У тому випадку, коли певні питання мають не лише кримінально-правовий, а й процесуальний характер, відповіді на них необхідно надавати окремо. Наприклад, у задачах із Загальної частини кримінального права можуть бути сформульовані такі питання: «Яке рішення повинен прийняти суд апеляційної інстанції?» або «Чи підлягає апеляція задоволенню?». Відповідь на наведені питання має надаватись у розв’язку після викладення його основної кримінально-правової частини. Як правило, такі відповіді зводяться до відповідної констатації, а саме: «Апеляційний суд повинен змінити вирок місцевого суду і перекваліфікувати дії суб’єкта з п. 2. ч. 2 ст. 115 на ст. 117 КК України» або «На підставі викладеного апеляція адвоката задоволенню не підлягає».
Відповідь на практичному занятті оцінюється за наступними критеріями:
0,8 – 1 бала – курсант у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
0,6 – 0,8 бала – курсант володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
0,3 – 0,6 бала – курсант загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0балів – курсант за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; курсант із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на практичному занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень курсантів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне) прирівнюється до відповіді – до 0,5 балів; незначне (поверхове) – від 0,1 бала.