 |
|
МЕТОДЫ И ПРИНЦИПЫ МАКРОЭКОНОМИЧЕСКОГО АНАЛИЗА
В своем анализе макроэкономика использует те же методы и принципы, что и микроэкономика. К таким общим методам и принципам экономического анализа относятся: абстрагирование; сочетание методов дедукции и индукции; сочетание нормативного и позитивного анализа; использование принципа «при прочих равных условиях», предположение о рациональности поведения экономических агентов и др. Особенность макроэкономического анализа состоит в том, что его важнейшим принципом выступает агрегирование. Изучение экономических зависимостей и закономерностей на уровне экономики в целом возможно лишь, если рассматривать совокупности или агрегаты. Макроэкономический анализ требует агрегирования. Агрегирование представляет собой объединение отдельных элементов в одно целое, в агрегат, в совокупность. Агрегирование всегда основывается на абстрагировании, т.е. отвлечении от несущественных моментов и выделении наиболее значимых, существенных, типичных черт, закономерностей экономических процессов и явлений. Агрегирование позволяет выделить: макроэкономических агентов, макроэкономические рынки, макроэкономические взаимосвязи, макроэкономические показатели. Агрегирование, основанное на выявлении наиболее типичных черт поведения экономических агентов, обеспечивает возможность выделить четыре макроэкономических агента.
Домохозяйства– это самостоятельный, рационально действующий макроэкономический агент, целью экономической деятельности которого выступает максимизация полезности.
Фирмы – это самостоятельный, рационально действующий макроэкономический агент, целью экономической деятельности которого выступает максимизация прибыли. Домохозяйства и фирмы образуют частный сектор экономики.
Государство – это совокупность государственных учреждений и организаций, которые обладают политическим и юридическим правом воздействовать на ход экономических процессов, регулировать экономику. Государство – это самостоятельный, рационально действующий макроэкономический агент, основная задача которого – ликвидация провалов рынка и максимизация общественного благосостояния.
Иностранный сектор– объединяет все остальные страны мира и является самостоятельным рационально действующим макроэкономическим агентом, осуществляющим взаимодействие с данной страной.
Завдання 2. Прочитайте текст, складіть до нього план (називний або тезовий).
ПОДАТОК
Під податкомслід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Податки сплачуються в певному розмірі та в чітко визначені строки.
Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Всі державні цільові фонди, крім Пенсійного фонду України, включаються до державного бюджету України.
Податки виконують такі функції:
- фіскальну, тобто наповнення бюджетів усіх рівнів;
- контрольну, тобто перебірки ефективності функціонування податкової системи;
- розподільчу, тобто розподілу частини національного доходу по різних сферах задоволення суспільних потреб;
- регулювальна, тобто забезпечення стимулювання одних галузей суспільного виробництва і стримування інших.
Податкова система – це сукупність податків, зборів та інших платежів у бюджет та державні цільові фонди платників податків та органів, які здійснюють контроль за правильністю нарахування, повною та своєчасною сплатою їх у визначеному законом порядку.
Система оподаткування тим ефективніша, чим вона більш зручна як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює контролюючі функції.
Податкова система повинна забезпечувати раціональне співвідношення між інтересами держави в одержанні джерел для покриття державних витрат і інтересами платників у сплаті податку в такому розмірі, щоб це не суперечило їх особистим та виробничим інтересам та інтересам суспільства в цілому. Тобто, податкова система повинна відображати не тільки фіскальні інтереси держави, але й сприяти раціональному розподілу та використанню національного доходу. Податкова система повинна мати логіку і закономірності, бути здатною самостійно реагувати на різні потреби, викликані реалізацією різноманітних та розчленованих соціально-економічних зв'язків у суспільстві.
Методи податкового права мають обов'язкове законодавче закріплення, що передбачено ст. 92 Конституції України, відповідно до якої «Виключно законами України встановлюються... система оподаткування, податки і збори».
Податкове законодавство – це система законодавчих актів, що містять правові норми, які встановлюють правила поведінки сторін у податковій сфері. Податкове законодавство виступає формою реалізації податкового права та містить достатньо широке коло нормативних актів, які регулюють оподаткування.