Еволюційний процес у пізньому палеозої (девон, карбон, перм).

Палеозойська ера розпочалась близько 542млн.рр.назад. Вона поділяється на 6 періодів, що групують у ранній палеозой (Кембрій, Ордовік, Силур) та пізній палеозой (Девонський, Кам’яновугільний та Пермський періоди).

Девон. Характеризується великою мінливістю клімату, частими коливаннями рівня Світового океану, процесами гороутворення тощо. Це спричинювало локальні біоценотичні кризи, тому темпи еволюції були, загалом, високі. У морях вимирає більшість трилобітів, панцирних риб та щиткових. Ландшафт представлений вологими тропічними лісами. Значно поширені вищі спорові рослини. Девон часто називають «віком риб», оскільки в цей час виникають хрящові та кісткові риби. Виникають перші земноводні та голонасінні.

Карбон (Кам’яновугільний період). Один з найтепліших періодів в історії Землі. Ландшафт – вологі густі тропічні ліси. Сучасні поклади кам’яного вугілля утворились шляхом відмирання дерев кам’яновугільного періоду. В заболочених місцевостях без доступу кисню стовбури дерев перетворювались на торф, буре та кам’яне вугілля. Виникають мохоподібні та перші комахи (спочатку безкрилі, потім крилаті). Деякі з комах були доволі значних розмірів – до 1м. (бабки).

Перм. Упродовж цього періоду відбулось кілька зледенінь, що супроводжувались біоценотичними кризами. Продовжується поширення комах та плазунів. Збільшується їх різноманіття. У другій половині періоду ведучу роль на суходолі відіграють звірозубі плазуни. Завершується період масовим пермсько-тріасовим вимиранням, внаслідок якого вимерли деякі архаїчні риби, земноводні та трилобіти. Ці зміни підготували панування плазунів та голонасінних протягом мезозойської ери.

20. Еволюція організмів у кайнозойській ері (палеоген, неоген, антропоген (четвертинний період)).

Кайнозойська ера розпочалась 66,5млн.рр.назад і триває й досі. Поділяється на 3 періоди – Палеогеновий, Неогеновий (Їх раніше об’єднували в Третинний період) та Антропогеновий (Четвертинний). За цей час суходіл набув сучасних обрисів та клімату. Це ера бурхливої адаптивної радіації ссавців, птахів, комах та покритонасінних.

Палеоген. Внаслідок вимирання великої кількості плазунів утворилось багато вільних екологічних ніш, що забезпечило виникнення великого різноманіття ссавців. Поширені яйцекладні, сумчасті та плацентарні ссавці. Поширені наземні птахи діатрими. Великого різноманіття набувають комахи і покритонасінні рослини. В морях панують кісткові риби, починається розквіт головоногих молюсків.

Неоген. Ссавці освоюють повітря і водойми, - поширюються китоподібні та рукокрилі. Плацентарні ссавці відтісняють інших ссавців на периферію. Фауна стає дуже подібною до сучасної, але існують шаблезубі тигри, мастодонти та «гіпаріонова фауна». В кінці періоду вимирає «гіпаріонова фауна» та значна частина хоботних. Причина – горотворчі процеси та зледеніння.

Четвертинний. Складається з 2-ох епох: плейстоцену та голоцену. Внаслідок значного зледеніння (найвідоміший льодовиковий період) вимирає значна частина копитних та інших груп. Близько двох млн.рр.назад виникає людина (предки, у Африці). Надалі вона еволюціонує до сучасного підвиду Homo sapiens sapiens. Голоцен характеризується активною господарською діяльністю людини, що почала значно впливати на оточуюче середовище.

21. Еволюція організмів у мезозої (тріас, юра, крейда).

Мезозойська ера почалась 251 млн.рр.назад, завершилась близько 66 млн.рр.назад. Ера поділяється на 3 періоди – тріасовий, юрський та крейдяний.

Мезозой – ера тектонічної, кліматичної та еволюційної активності. Відбувається формування основних контурів сучасних материків і гороутворенням. Поділ суходолу сприяв видоутворенню та іншим важливим еволюційним перетворенням. Клімат теплий протягом всієї ери.

Тріас. Зростає різноманітність хрящових та кісткових риб. Виникають 2 ряди наземних плазунів, що відомі під загальною назвою динозаври. Це були тварини середніх (близько 1м) та величезних розмірів (до 30м), що освоїли і суходіл, і водойми. Доволі широко представлені звірозубі плазуни. У другій половині тріасового періоду від невеликих комахоїдних звірозубих виникають перші ссавці. Вони були дрібними комахоїдними тваринами (5-15см), подібними до сучасних землерийок. Тріасовий період завершується розпадом Пангеї, внаслідок чого відбулась біоценотична криза, що супроводжувалась потеплінням клімату та вимирання деяких організмів, наприклад звірозубих.

Юра. У морях значного поширення набувають головоногі молюски белемніти. Виникають діатомові водорості. Для юрського періоду характерним є опанування плазунами повітряного та морського середовищ. Набувають розквіту плезіозаври та іхтіозаври, що були морськими плазунами (подібні до сучасних ластоногих ссавців). Великого різноманіття набувають птерозаври (літаючі ящери). Їх особливість – наявність довгого хвоста. В кінці періоду вони вимирають, а їх заміщує безхвостий птеродактиль. Надзвичайно різноманітні динозаври юрського періоду. Представники, диплодок, стегозавр, трицератопс, сейсмозавр (найбільша наземна тварина за історію). Це були переважно рослиноїдні види. Триває еволюція ссавців.

Крейда. У морях розвиваються форамініфери. Залишки їх черепашок утворювали поклади крейди (звідси і назва періоду). Великого різноманіття набувають птерозаври. У середині крейди відбувається біосферна криза, обумовлена появою покритонасінних рослин. Основні ароморфози, що дозволили їм зайняти пануюче місце у флорі є подвійне запліднення та запилення комахами. Відбувається бурхлива еволюція комах, - виникають всі сучасні групи. Набувають різноманіття і ссавці, вже відомі як сумчасті, так і плацентарні. Виникають нові групи динозаврів – тиранозаври. Наприкінці крейдяного періоду відбувається ще одна біосферна криза. Вимирають динозаври, форамініфери, деякі комахи, белемніти, голонасінні тощо.

22. Концепція появи життя на Землі.

Найбільш поширеними концепціями появи життя на Землі є такі:

— Креаціонізм: життя було створене надприродною силою в певний час.

— Життя існувало завжди (теорія стаціонарності життя) – не має наукового обґрунтування.

— Життя було занесено на Землю з космосу (гіпотеза панспермії). Ця гіпотеза принципово не вирішує проблему появи життя, а лише віддаляє її.

— Життя виникло шляхом самозародження. Не має наукового обґрунтування.

— Концепція біохімічної еволюції (абіогенез). Тут існує ще кілька гіпотез. Найвідомішою є білково-коацерватна гіпотеза Опаріна. Згідно з цією гіпотезою, спочатку відбулось формування органічної речовини, потім білків, згодом – білкових тіл. Коацерватні краплі – згустки, що здатні адсорбувати на своїй поверхні та поглинати різноманітні речовини і збільшуватись в розмірах, а по досягненні критичних розмірів – ділитись. Інша відома гіпотеза – гіпотеза РНК-світу. Згідно з нею, основа життя – каталітичні молекули РНК, що мали здатність існувати автономно (так звані рибозими). Також, поширеною є теорія гіперциклів (життя виникло у формі каскаду реакцій).

23. Особливості еволюції організмів у ранньому палеозої (кембрій, ордовик, силур).

Кембрій. Клімат протягом періоду був загалом теплим. Виникають всі типи сучасних тварин («Кембрійський вибух»). Виникають перші губки, форамініфери та червоні водорості. Особливого поширення набувають трилобіти. Особливість Кембрію – так звана «Кембрійська скелетна революція». Скелет виникає у найрізноманітніших груп тварин, що полегшує їх фосилізацію. Тому з кембрію відомо дуже багато викопних решток. Широко представлені голкошкірі. Виникають перші хордові.

Ордовік. В морях мешкають велетенські головоногі молюски та морські лілії. Для ордовицьких водойм характерною є широке різноманіття безщелепних хребетних – щиткових. Є деякі дані про те, що вихід життя на суходіл міг відбутись саме в ордовику.

Силур. Відбувається вихід життя на суходіл. З середини силуру вже достовірно відомі перші наземні біоценози, основою яких були ринієфіти. У водоймах виникають особливі 2 класи силурійських риб, що не дожили до сучасності – панцирні та колючозубі. На суходолі поширені сучасні павукоподібні.

24. Перші багатоклітинні еукаріоти. Особливості будови та екології вендобіонтів.

Перші багатоклітинні еукаріоти зявились на Землі приблизно 700-900 млн. років назад.

Існує 2 основні гіпотези виникнення багатоклітинності у еукаріот:

1) Гіпотеза «гастреї». Автор – Е.Геккель.

2) Гіпотеза «фагоцители». Автор – І.Мечніков. Це більш доведена гіпотеза.

Вендобіонти – організми вендської фауни. Вона існувала в кінці протерозойської ери (Вендський період за старою номенклатурою). Для вендобіонтів були характерними такі ознаки:

- відсутність скелету та кінцівок;

- відсутність органів дихальної та травної систем;

- нерухомий, прикріплений спосіб життя;

- живлення осмотичне через поверхню тіла або за допомогою фото- чи хемосинтезуючих ендосимбіонтів.

До вендської фауни відносять такі групи багатоклітинних організмів як губки, кишковопорожнинні, плоскі черви та кільчасті черви (можливо, що й предки членистоногих теж).

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒