 |
|
Особливості правового режиму відтворюваних земель
Стаття 165. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
1. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів здійснюється з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо.
2. У галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи:
а) оптимального співвідношення земельних угідь;
б) якісного стану ґрунтів;
в) гранично допустимого забруднення ґрунтів;
г) показники деградації земель та ґрунтів.
3. Нормативні документи із стандартизації в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 166. Рекультивація порушених земель
1. Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.
2. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.
3. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.
Правові засади розрахункового способу відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням
Земель
Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням
земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України
від 27 жовтня 1997 року N 171
1. Загальні положення
1.1. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів
через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), розроблена відповідно до
Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших
нормативно-правових актів.
1.2. Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами
господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними
речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі
України незалежно від форм їх власності.
1.3. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель
будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених
проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм
екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних
робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів;
самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
1.4. Методика не поширюється на визначення розмірів шкоди, яка завдана земельним ресурсам
внаслідок їх радіоактивного і бактеріального забруднення.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок
капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими
нормативами.
3. Порядок визначення забруднення (засмічення) земель
3.1. Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що
сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути
зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і
збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для
складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель
сільськогосподарського призначення).
3.2. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали,
сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього
природного середовища.
3.3. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють
державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення
актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що
підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
3.4. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням
через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації
про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються
площа, глибина проникнення.
3.5. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники,
які необхідні для визначення розмірів шкоди.
3.6. У випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4
цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.
4. Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земель
4.1. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за
додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про
адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель,
протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
4.2. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка
земельної ділянки, яка зазнала забруднення.
4.3. Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається товща землі в 0,2 м (об'єм
ґрунтової маси 2000 м3 на один гектар земної поверхні).
4.4. Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земель збільшуються
залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні як 10:3 (тобто при
збільшенні глибини в 10 разів відносно товщі землі 0,2 м витрати для ліквідації забруднення
збільшуються в 3 рази).
4.5. Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи
небезпечності, основою для визначення яких є величини граничнодопустимих концентрацій (ГДК) та
орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1).
4.7. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають
територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
земельних ресурсів.
4.7.1. Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням
відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь
Довідку про нормативну грошову оцінку відповідних угідь по адміністративному району (місту
обласного підпорядкування) надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
5. Визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель
5.1. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за
додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про
адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель,
протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
5.2. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної
ділянки, що засмічена.