Главная | Обратная связь

ПЕРІОДИЧНОГО ВИДАННЯ

 

Сучасна література насичена творами талановитих авторів та широким діапазоном нових жанрових спрямувань. Тематика сучасної літератури найрізноманітніша й охоплює практично всі галузі людського життя. Доцільним вважаємо проведення ґрунтовного аналізу тематики й проблематики творів малих епічних та ліричних жанрів сучасної української літератури, які становлять переважну більшість контенту літературно-художнього періодичного видання.

Проблему тематичних особливостей сучасної української літератури досліджували С. Павличко [1] та Л. Лавринович [2]. Стан української літературно-художньої преси проаналізував Р. Семків [3].

Завдання нашої наукової розвідки визначаємо як виявлення основних тенденцій проблематики контенту сучасного літературно-художнього періодичного видання.

Література як вид мистецтва має необмежені можливості змалювання життєвих явищ, почуттів людини, її думок, реальних і фантастичних об’єктів дійсності. Це зумовлює широкий тематичний діапазон сучасної літератури.

Тема(грец. τέμα - те, що покладено в основу) – це коло життєвих явищ, відображених у творі у зв'язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцінки. Тема - узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому. У творі тема існує у вигляді того вихідного смислового положення, до якого він, умовно кажучи, може бути зведений [4].

Художні твори рідко бувають монотематичними (винятки становлять хіба що ліричні твори). У творах епічних і драматичних переважно присутні декілька тем, які так чи інакше хвилюють митця. У таких випадках слід розрізняти головні (домінантні) теми, котрі формують ідейний вектор твору, стають його тематичним фундаментом, і теми периферійні, що виникають із поступовим розвитком дії. У великих епічних творах декілька тем можуть розвиватися паралельно, утворюючи різні сюжетні лінії. Оскільки літературно-художній періодиці властиві переважно малі епічні жанри (оповідання, новела, нарис) та ліричні твори, то в нашому випадку розмірковувати про широке використання політематичності та багатосюжетності не доводиться.

У структурі поняття „тема” виділяють окремі її рівні. Зовнішня тема - це те, що відображено в цілому, загальна вказівка на обраний митцем для художнього втілення той чи інший життєвий об'єкт. Вона може об'єднувати різні твори різних авторів, що близькі за своєю загальносмисловою проблемною спря­мованістю (наприклад, тема війни, соціально-визвольної бо­ротьби, „пригніченої людини” і т. д.). Якщо зовнішня тема - це коло об'єктів, зображених у творах, тобто, по суті, загальна вказівка на ті предмети, явища, що відображені в дійсності, то внутрішня тема- це ті її сторони, якими повернуті об'єкти, які висунуті в них на передній план [4].

Також слід зазначити, що митець не завжди тяжіє до прямолінійного вираження головної теми свого твору. Теми, на які автор лише натякає, приховуючи їх за іншими, поверхневими темами, називають підтекстовими. Такий прийом допомагає створити „наративний лабіринт”, просуваючись яким, реципієнт розкриває головну ідею твору.

Зміст твору не обмежується тематикою, він включає й проблематику. Грецьке „problema” - це щось, кинуте вперед. Важко погодитися з думкою, що проблема - „це ідейне осмислення письменником тих соціальних характерів, які він зобразив у творі”.Вважаємо, що проблеми - це питання, які автор ставить перед читачами, героями, часом. Ці проблеми можуть мати соціальний, етичний, психологічний характер. Іноді назви творів мають проблемний характер: „Хто винен?”- О. Герцена, „Батьки і діти”- І. Тургенєва, „Що робити?”- М. Чернишевського, „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”- Панаса Мирного та Івана Білика [5; 6].

Сукупність питань, які вимагають дослідження і розв'язання, називається проблематикою. Ю. Ковалів вважає, що „поняття „літературна проблематика”стосується передусім ідейно-тематичних аспектів художньої творчості; тому не завжди зведене до соціальних, національних, моральних, психологічних, економічних, онтологічних, екзистенціальних чинників, інколи передбачає задоволення розважальних потреб, зазвичай стосується естетичних критеріїв. Переважно проблематика спрямована на ідейне осмислення характерів, зображених у творі, з огляду на світоглядні засади автора”[6].

Залежно від сповідування автором способів відображення світу (реалістичного чи постмодерного), специфіки художнього мислення, жанрово-стилістичного характеру твору, у сучасній літературі можемо виокремити ряд тенденцій постановки і розвитку проблематики, розгортання образної системи у художніх творах:

- проблема людини, її екзистенції, внутрішнього „Я”, переживань і рефлексій (фактично присутня у кожному сучасному художньому творі);

- проблема існування людини у дисгармонійному світі;

- проблема людини й політики;

- проблема інтерпретації „мікросередовища”, національного життя;

- проблематика урбанізації суспільства, відтворення життя сучасного покоління, соціальних конфліктів;

- проблема соціальних інститутів та гендерних відношень;

- проблематика феміністичного спрямування;

- філософські проблеми буття і часу;

- проблема наукових відкриттів та пришвидшеного технічного розвитку суспільства;

- проблема інфантилізму і спустошення людини, яка прагне спокою;

- проблема мистецтва і його творця;

- історико-культурна проблематика;

- проблема художнього осмислення життєвої і творчої біографії відомих людей;

- проблема сексуальної стурбованості [7].

Для більш детального аналізу тематичних тенденцій контенту сучасного літературно-художнього періодичного видання було обрано друковану версію журналу „Дніпро”.

Проведене статистичне дослідження яскраво засвідчило переважання серед тематичних тенденцій контенту сучасного літературно-художнього періодичного видання таких проблемних ліній: проблема людини, її екзистенції, внутрішнього „Я”, переживань і рефлексій (зустрічається практично в 100% творів, але переважно у вигляді периферійної теми); проблема існування людини у дисгармонійному світі (70-75% творів); проблематика урбанізації суспільства, відтворення життя сучасного покоління, соціальних конфліктів (60-70%); проблема інфантилізму і спустошення людини, яка прагне спокою (40-50%). Меншою мірою представлені історико-культурні проблеми (15-20%); тематика буття і часу (15-120%). Майже відсутня в аналізованих творах тема сексуальної стурбованості (0,5 – 1%); політична проблематика (0,5 – 1%), ідеї феміністичного спрямування (1-2%).

Фактично ми можемо прослідкувати тяжіння до екзистенційно-філософських настроїв, певної меланхолійності. Частково це залежить від ідейного спрямування самого видання, яке, як ми бачимо, майже повністю відмовилося від опанування маргінальної тематики, висвітлення політичної тематики проблематики. Але ми схильні вважати, що ідейне спрямування обрано з урахуванням інтересів цільової аудиторії: сучасна публіка вже перенаситилася загальною політизацією, гра на змалюванні „низьких” сцен еротичного характеру також більше не до вподоби реципієнтові. Сучасний читач став більш інтелектуальним, вибагливим, непідкупним, прагматичним. Він потребує високоякісного літературного продукту, який зможе задовольнити, в першу чергу, його жагу до розкриття вічних питань.

Питання виявлення провідних тематичних напрямів контенту сучасного літературно-художнього періодичного видання залишається відкритим і потребує поглиблених подальших досліджень із залученням аналізу якомога більшої кількості видань, спрямованих на різну цільову аудиторію. Це надасть можливість для більш точного виявлення певних закономірностей у виборі провідної проблематики сучасним виданням.

Тематика художніх творів безкінечна й багатогранна, така ж, як і дійсність світу та людини, на яких вона базується. Проблематика художньої літератури є яскравим віддзеркаленням настроїв суспільства, його морального розвитку, інтересів. Тому не може не тішити той факт, що сьогоднішня художня література України поступово оговтується від посттоталітарного вибуху вседозволеності та повертається до проблем вічності, людяності, моралі.

 

Література

1. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі / С. Павличко. – К.,1999. 2. Лавринович Л. Сучасний український постмодернізм — напрям? стиль? метод? / Л. Лавринович // Слово і час. — 2001. — № 1. 3. Семків Р. Українська літературна періодика кінця дев’яностих („страх і трепет”) [Текст] / Ростислав Семків // Література плюс. — 1999. — Ч. 17—20. — С. 7—16. 4. Ференц Н. С. Основи літературознавства: Навчальний посібник / Н. С. Ференц. – К. : Знання, 2011.- 431 c. 5. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. —К., 1997. 6. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / Авт.-укладач Ю. І. Ковалів. — К., 2007. 7. Лексикон загального і порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001.